Гончар Олесь Терентійович: відмінності між версіями

додано 1 зображення в роздiл Меморiальнi дошки
(→‎Меморіальні дошки: додано 1 фото)
(додано 1 зображення в роздiл Меморiальнi дошки)
[[Файл:Олесь-Гончар.JPG|200px|thumb|Надгробок Гончара на [[Байкове кладовище|Байковому цвинтарі]] в [[Київ|Києві]]]]
На сторінках журналу «[[Вітчизна (часопис)|Вітчизна]]», а згодом і окремим виданням з'явилися всі три частини роману («Альпи», 1946; «Голубий Дунай», 1947; «Злата Прага», 1948). Високу оцінку творові, відзначеному двома [[Сталінська премія|Сталінськими преміями]], дали тоді [[Яновський Юрій Іванович|Юрій Яновський]], [[Тичина Павло Григорович|Павло Тичина]], [[Фадєєв Олександр Олександрович|Олександр Фадєєв]], [[Остап Вишня]].
[[Файл:Oles Gonchar moneta.jpg|thumb|200пкс|Ювілейна монета на2 честьгривні письменникаНацбанку України (2000 р.)]]
 
З 1952 по 1959 рік — заступник голови правління, у 1959—1971 роках — голова правління [[Національна спілка письменників України|Спілки письменників Української РСР]], у 1971—1986 роках — секретар правління [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]].
За словами [[Винничук Юрій Павлович|Юрія Винничука]]<ref>{{Cite web|title=Донбас – це пухлина, то відріжте його, – в українського класика виявили гучні слова|url=https://24tv.ua/donbas__tse_puhlina_to_vidrizhte_yogo__v_ukrayinskogo_klasika_viyavili_guchni_slova_n869975|website=24 Канал|accessdate=2019-09-11}}</ref>, у щоденнику Гончара ще з 90-тих років, який було опубліковано у газеті «Літературна Україна» 19 лютого 2015 року йдеться про Донбас який Олесь пропонує відсікти «як ракову пухлину».{{цитата|Донбас – це ракова пухлина, то відріжте його, киньте в пельку імперії, хай подавиться! Бо метастази задушать всю Україну! Що дає Донбас нашій духовності, нашій культурі? Ковбасний регіон і ковбасна психологія! Єдину українську школу й ту зацькували... Ні, хай нас буде менше на кілька мільйонів, але це буде нація. Ми здатні будемо відродитись, увійти в європейську цивілізовану сім’ю... А так ніколи ладу не буде. Буде розбій і вічний шантаж...
|3=|4=}}
[[Файл:Мемориальная доска Гончару в Днепре.jpg|міні|297x297пкс|Меморіальна дошка О. Гончару на фасаді корпусу №2 ДНУДніпровського внаціонального Дніпріуніверситету]]
Помер [[14 липня]] [[1995]] року. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому цвинтарі]] (ділянка №&nbsp;7).
 
|[[Файл:Меморіальна дошка Олесю Гончару (Харків вул Університетська 23).jpg|border|240px]]
|[[Файл:Меморіальна дошка Гончару О.Т IMG 7072.jpg|border|240px]]
|[[Файл:Бронзовый барельеф Олесю Гончару на площади 80-летия Днепропетровщины.jpg|межа|186x186пкс]]
|-
|<div style='text-align: center;'><small>''Меморіальна дошка Гончару,''
|<div style='text-align: center;'><small>''Меморіальна дошка Гончару О. Т. на корпусі '' <br/>
''Запорізького національного університету''</div>
|''Бронзовий барельєф О. Гончару на площі 80-річчя Дніпропетровщини''
|}
</center>