Відмінності між версіями «Вулиця Фредра (Львів)»

нема опису редагування
м
{{пишу}}
{{Вулиця України
|назва = Вулиця Фредра
|пошта = ВПЗ №&nbsp;5 ([[Вулиця Мартовича (Львів)|вул. Мартовича]], 2)<ref name="пошта5"/>
|комерція = готель «Нобіліс», техломбард «Скарбниця»
|забудова = [[історизм]], [[віденська сецесія]]{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|с=125}}
|підприємства =
|парки =
 
== Історія ==
Значна частина забудови парної сторони вулиці розташована на місці колишньої кам'яниці Леваковських, зведеної в першій половині [[XIX століття]]<ref name="Ґранкін">''[[Ґранкін Павло Ерленович|Ґранкін П.&nbsp;Е.]]'' З полиці дослідника // Аптека галицька.&nbsp;— 2002.&nbsp;— №&nbsp;8 (78).&nbsp;— С. 19—20.</ref>. Тут [[1857]] року [[Володимир Дідушицький]] розмістив і через два роки урочисто відкрив для відвідувачів [[Поторицька бібліотека|Поторицьку бібліотеку]]<ref>''Рейзес-Дзедушицький Є.'' Юзеф Лозінський&nbsp;— співзасновник Потужицької бібліотеки у Львові // [[Бібліотечний вісник]].&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— C. 45.&nbsp;— ISSN 1029-7200.</ref>. Наприкінці [[XIX]] століття в будинку мешкав польський політик Казимир Хлендовський<ref name="Rąkowski">''[[Гжегож Ронковський|Rąkowski G.]]'' Lwów.&nbsp;— Białystok: Oficyna wydwnicza «Rewasz», 2008.&nbsp;— S. 177, 178.&nbsp;— ISBN 978-83-89188-70-8. {{ref-pl}}</ref>. Тут же від [[1872]] року після повернення з [[Франція|Франції]] мешкав та помер літератор [[Северин Гощинський]]. Кам'яницю розібрано у [[1909]] році. Нині на її місці знаходиться ряд модернових чиншових (прибуткових) будинківкам'яниць під №&nbsp;2, 4, 4а, 6. На цій же вулиці, в будинку під №&nbsp;7 (не зберігся) віддавна мешкав літературний суперник Гощинського&nbsp;— [[Александер Фредро]]<ref name="Ґранкін"/>. Невеликий класицистичний палацик, збудований у [[1840]] році, Фредро придбав [[1847]] року у власника Шимона Сухоцького. [[1906]] року дім розібрано<ref>''[[Бірюльов Юрій Олександрович|Biriulow J.]]'' Rzeźba lwowska.&nbsp;— Warszawa: Neriton, 2007.lwowska…&nbsp;— S. 26.&nbsp;— ISBN 978-83-7543-009-7.</ref>.
 
== Забудова ==
В архітектурному ансамблі вулиці Фредра переважають [[історизм]] та [[віденська сецесія]]{{sfn|1243 вулиці Львова|2009|с=125}}. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури національного та місцевого значення.
* '''№&nbsp;1. Будівля колишнього військового казино.''' Споруджена у [[1881]]—[[1885]] роках за проєктом Яна і Кароля Шульців. На фасаді алегоричні фігури і ліпнина із воєнною атрибутикою виконані Петром Гарасимовичем<ref>{{книга |автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний =[[Бевз Микола Валентинович|М.&nbsp;Бевз]], [[Бірюльов Юрій Олександрович|Ю.&nbsp;Бірюльов]], Ю.&nbsp;Богданова, В.&nbsp;Дідик, У.&nbsp;Іваночко, Т.&nbsp;Клименюк та інші|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 313—314|сторінок = 720|серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref>. У 1939 році перший поверх будівлі займав Торговий дім мистецтва, а решта приміщень були зайняті військовим казино або здавалися в оренду. Після війни тут розмістився Клуб офіцерів Радянської армії, який функціонував до 1981 року. Того ж року будівлю передали Львівському шаховому клубу, що від 1946 року містився в [[Кам'яниця Бернатовичівська|будинку]] на [[Площа Ринок (Львів)|площі Ринок]], 8<ref>[https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/fredra-1-sp/ Вул. Фредра, 1&nbsp;— Львівський шаховий клуб]</ref>. У 2007 році більшість приміщень в будинку передали на баланс [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського Національного університету імені Івана Франка]]. Шахісти займають лише декілька горішніх приміщень, де діє ДЮСШ «Дебют»<ref>[https://zaxid.net/grosmeysteri_bez_propiski_n1427124 Гросмейстери без прописки]</ref>. [[23 вересня]] [[2008]] року будівлю віднесено до [[Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації (Львівська область)|переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації]]<ref name="закон574">{{cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17/page#Text|назва=Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23 вересня 2008 року №&nbsp;574-VI|автор=|дата=23 вересня 2008|веб-сайт=rada.gov.ua|видавець=[[Верховна рада України]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=2 січня 2021}}</ref>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;73-м<ref name="пам'ятки"/>.
 
=== Будинки ===
* '''№&nbsp;2. Колишній прибутковий будинок Фейвела Френкеля.''' П'ятиповерховий будинок збудований протягом [[1909]]–[[1912]] років на розі з нинішньою [[Вулиця Князя Романа (Львів)|вулицею Князя Романа]]. Проект у формах класицизуючого раціонального модерну розроблено [[Тадеуш Врубель|Тадеушем Врубелем]] і [[Максимільян Бурстін|Максимільяном Бурстіном]] у бюро Станіслава Улейського і [[Кароль Ріхтман-Рудневський|Кароля Ріхтмана-Рудневського]]. [[1913]] року на фасаді уміщено пам'ятну таблицю на честь польського поета «української школи» та громадського діяча[[Северин Гощинський|Северина Гощинського]], котрий мешкав у [[1872]]–[[1876]] роках у попередньому будинку, що стояв на цьому місці (скульптор [[Тадеуш Блотницький]])<ref>''Biriulow J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 114.</ref>. Після [[Перша світова війна|першої світової війни]] будинок придбано Касою хворих, яка влаштувала тут лікарню, а на першому поверсі&nbsp;— аптеку. У [[1980-ті|1980-х]] роках перебудовано інтер'єр аптеки, вхід з нинішньої вулиці Князя Романа перенесено на вулицю Фредра. Нині це комунальна аптека №&nbsp;1<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 490.</ref><ref name="Ґранкін"/>. Нині тут розташоване поліклінічне відділення 4-ї міської клінічної лікарні<ref>[https://sites.google.com/site/4kmklik/holstorinka/pidrozdili Підрозділи лікарні]</ref>.
* '''№&nbsp;1.'''&nbsp;— Будівлябудівля колишнього військового казино.''', Спорудженаспоруджена у [[1881]]—[[1885]] роках за проєктом Яна і Кароля Шульців. На фасаді алегоричні фігури і ліпнина із воєнною атрибутикою виконані Петром Гарасимовичем<ref>{{книга sfn|автор = |частина = |заголовок = Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний =[[Бевз Микола Валентинович|М.&nbsp;Бевз]], [[Бірюльов Юрій Олександрович|Ю.&nbsp;Бірюльов]], Ю.&nbsp;Богданова, В.&nbsp;Дідик, У.&nbsp;Іваночко, Т.&nbsp;Клименюк та інші|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том с= |сторінки = 313—314|сторінок = 720|серія = |isbn = 978-966-7022-77-8|тираж = }}</ref>. У 1939 році перший поверх будівлі займав Торговий дім мистецтва, а решта приміщень були зайняті військовим казино або здавалися в оренду. Після війни тут розмістився Клуб офіцерів Радянської армії, який функціонував до 1981 року. Того ж року будівлю передали Львівському шаховому клубу, що від 1946 року містився в [[Кам'яниця Бернатовичівська|будинку]] на [[Площа Ринок (Львів)|площі Ринок]], 8<ref>[https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/fredra-1-sp/ Вул. Фредра, 1&nbsp;— Львівський шаховий клуб]<name="Фредра_1"/ref>. У 2007 році більшість приміщень в будинку передали на баланс [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського Національного університету імені Івана Франка]]. Шахісти займають лише декілька горішніх приміщень, де діє ДЮСШ «Дебют»<ref>[https://zaxid.net/grosmeysteri_bez_propiski_n1427124 Гросмейстери без прописки]<name="гросм"/ref>. [[23 вересня]] [[2008]] року будівлю віднесено до [[Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації (Львівська область)|переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації]]<ref name="закон574">{{cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17/page#Text|назва=Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23 вересня 2008 року №&nbsp;574-VI|автор=|дата=23 вересня 2008|веб-сайт=rada.gov.ua|видавець=[[Верховна рада України]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=2 січня 2021}}</ref>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;73-м<ref name="пам'ятки"/>.
 
* '''№&nbsp;2. Колишній прибутковий будинок Фейвела Френкеля.'''&nbsp;— Пп'ятиповерховий будинок збудований протягом [[1909]][[1912]] років на розі з нинішньою [[Вулиця Князя Романа (Львів)|вулицею Князя Романа]] як прибутковий будинок Фейвела Френкеля. ПроектПроєкт у формах класицизуючого раціонального модерну розроблено [[Тадеуш Врубель|Тадеушем Врубелем]] і [[Максимільян Бурстін|Максимільяном Бурстіном]] у бюро Станіслава Улейського і [[Кароль Ріхтман-Рудневський|Кароля Ріхтмана-Рудневського]]. [[1913]] року на фасаді уміщено пам'ятну таблицю на честь польського поета «української школи» та громадського діяча[[Северин Гощинський|Северина Гощинського]], котрий мешкав у [[1872]]–[[1876]] роках у попередньому будинку, що стояв на цьому місці (скульптор [[Тадеуш Блотницький]])<ref>''Biriulow J.'' Rzeźba lwowska…&nbsp;— S. 114.</ref>. Після [[Перша світова війна|першої світової війни]] будинок придбано Касою хворих, яка влаштувала тут лікарню, а на першому поверсі&nbsp;— аптеку. У [[1980-ті|1980-х]] роках перебудовано інтер'єр аптеки, вхід з нинішньої вулиці Князя Романа перенесено на вулицю Фредра. Нині це комунальна аптека №&nbsp;1<ref>{{sfn|Архітектура Львова…&nbsp;— С. Львова|2008|с=490.</ref>}}<ref name="Ґранкін"/>. Нині тут розташоване поліклінічне відділення КНП «4-їа міськоїміська клінічноїклінічна лікарнілікарня м.&nbsp;Львова»<ref>[https://sites.google.com/site/4kmklik/holstorinka/pidrozdili Підрозділи лікарні]<name="поліклініка"/ref>.
* '''№&nbsp;4—4а.''' Два житлових будинки у стилі модернізованого [[класицизм]]у, збудовані [[1912]] року фірмою [[Міхал Улям|Міхала Уляма]] за проектом [[Роман Фелінський|Романа Фелінського]]<ref>''Lewicki J.'' Roman Feliński&nbsp;— architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury.&nbsp;— Warszawa: Neriton, 2007.&nbsp;— S. 32—34.&nbsp;— ISBN 978-83-7543-003-5.</ref>. У будинку №&nbsp;4а протягом [[1986]]—[[2000]] років мешкав композитор [[Білозір Ігор Йосипович|Ігор Білозір]]. На згадку про це 13 січня 2002 року встановлено меморіальну таблицю (скульптор Андрій Андрійович Сухорський)<ref>''Прийма Л.'' За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей.&nbsp;— Вип. X.&nbsp;— Львів: Новий час, 2001.&nbsp;— С. 111.&nbsp;— ISBN 966-95279-6-1.</ref>. У №&nbsp;4а проживав польський театральний режисер Ервін Аксер<ref name="Rąkowski"/>. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;888, 889 відповідно<ref name="пам'ятки"/>. Управління історичного середовища Львівської міської ради має намір до 31 грудня 2019 року відреставрувати всі балкони на фасаді будинку-пам’ятки на вулиці Фредра, 4А. Також відреставрують вісім напівкруглих балконів у самій будівлі<ref>''Аргірова Г.'' [http://tvoemisto.tv/news/u_lvovi_vidrestavruyut_balkony_na_vulytsi_fredra_93511.html У Львові відреставрують балкони в будинку-пам'ятці на вулиці Фредра]</ref>.
 
* '''№&nbsp;4—4а.'''&nbsp;— Двадва житлових будинки у стилі модернізованого [[класицизм]]у, збудовані [[1912]] року фірмою [[Міхал Улям|Міхала Уляма]] за проектомпроєктом [[Роман Фелінський|Романа Фелінського]] у стилі модернізованого [[класицизм]]у<ref>''Lewicki J.'' Roman Feliński&nbsp;— architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury.&nbsp;— Warszawa: Neriton, 2007.&nbsp;— S. 32—34.&nbsp;— ISBN 978-83-7543-003-5.</ref>. У будинку №&nbsp;4а протягом [[1986]]—[[2000]] років мешкав композитор [[Білозір Ігор Йосипович|Ігор Білозір]]. На згадку про це 13 січня 2002 року встановлено меморіальну таблицю (скульптор Андрій Андрійович Сухорський)<ref>''Прийма Л.'' За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей.&nbsp;— Вип. X.&nbsp;— Львів: Новий час, 2001.&nbsp;— С. 111.&nbsp;— ISBN 966-95279-6-1.</ref>. У №&nbsp;4а проживавмешкав польський театральний режисер Ервін Аксер<ref name="Rąkowski"/>. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;888, та №&nbsp;889 відповідно<ref name="пам'ятки"/>. Управління історичного середовища Львівської міської ради має намір до 31 грудня 2019 року відреставрувати всі балкони на фасаді будинку-пам’яткипам'ятки на вулиці Фредра, . Також відреставрують вісім напівкруглих балконів у самій будівлі<ref>''Аргірова Г.'' [http:name="Фредра_4а"//tvoemisto.tv/news/u_lvovi_vidrestavruyut_balkony_na_vulytsi_fredra_93511.html У Львові відреставрують балкони в будинку-пам'ятці на вулиці Фредра]</ref>.
* '''№&nbsp;5.''' Готель «Нобіліс», споруджений за проєктом архітекторів Г.&nbsp;Шульги (ГАП), [[Гой Богдан Володимирович|Б.&nbsp;Гоя]], дизайнерів О.&nbsp;Савельєва та Н.&nbsp;Храпцьо<ref>{{cite web |url=http://zuap.org/projects/gotel-nobilis-u-lvovi|назва=Готель «Нобіліс» між вулицями Фредра і Герцена у м.&nbsp;Львові|автор= |дата=|веб-сайт=zuap.org |видавець=Західноукраїнський Архітектурний Портал|url-архіву=|дата-архіву=|мертвий-url=ні|дата-доступу=12 квітня 2020}}</ref> розпочав роботу наприкінці 2011 року<ref>[http://nobilis-hotel.com.ua/uk/node/3 Готель Нобіліс. Історія]</ref>, резиденція збірної Португалії під час «[[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Євро-2012]]»<ref>{{cite web |url=http://archive.wz.lviv.ua/articles/106959|назва=«Люблю Кріштіану за те, що він швидкий…»|автор= |дата=|веб-сайт=wz.lviv.ua|видавець=[[Високий замок (газета)|Високий замок]]|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150402110809/http://archive.wz.lviv.ua/articles/106959|дата-архіву= 2 квітня 2015|мертвий-url=так|дата-доступу=22 березня 2015}}</ref>, {{fact|[[Шахтар (Донецьк)|донецького «Шахтаря»]] під час перебування у Львові}}. Власники готелю «Нобіліс», протягом 25 серпня-16 вересня 2011 року, власним коштом провели ремонт на вулиці Фредра. Тут переуклали дорожнє покриття та тротуари<ref>[https://galinfo.com.ua/news/u_lvovi_zaversheno_remont_vul_fredra_94755.html У Львові завершено ремонт вул. Фредра]</ref>.
 
'''№&nbsp;5'''&nbsp;— у XIX столітті на цій території розташовувався маєток з палацом, збудованим 1840 року в стилі [[бідермаєр]] та парком, що належав родині [[Фредри|Фредрів]]. 1905 року парк був розпарцельований та близько 1909 року на цьому місці споруджена триповерхова рядова кам'яниця у неокласицистичному стилі. У 1931 році кінематографічний підприємець Маркус Парізер подав до магістрату прохання щодо отримання дозволу на будівництво тут кінотеатру з глядацькою залою, яку планувалося розмістити у внутрішньому подвір'ї будинку, але проєкт не був реалізований. Вже у 1930—1940-х роках будинок був зруйнований, і ділянка залишалась незабудованою до 2008 року<ref name="кам'яниця"/>.
* '''№&nbsp;6.''' Дім з театральною залою, збудований [[1910]] року за проєктом [[Зигмунт Федорський|Зигмунта Федорського]]<ref>{{книга |автор = [[Тимофієнко Володимир Іванович|Тимофієнко В.&nbsp;І.]]|частина = Федорський З.|заголовок = Зодчі України кінця XVIII&nbsp;— початку XX століть. Біографічний довідник|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = НДІТІАМ|рік = 1999|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = 966-7452-16-6 |тираж = }}</ref>. Тут розмістився театр-студія естрадних мініатюр «[[І люди, і ляльки]]», а також техломбард «Скарбниця».
 
У 2008 році затверджений робочий проєкт, розроблений архітекторами Г.&nbsp;Шульгою (ГАП), [[Гой Богдан Володимирович|Б.&nbsp;Гоєм]], дизайнерами О.&nbsp;Савельєвим та Н.&nbsp;Храпцьо<ref name="нобіліс"/>. Проєктом передбачався готель з рестораном на 50 місць, баром на 12 місць та літнім відкритим майданчиком кафе на 25 місць. З боку вул. Фредра розташований головний вхід, а з боку [[Вулиця Герцена (Львів)|вул. Герцена]]&nbsp;— проїзд. Комплекс складається з двох частин: п'яти— та шестиповерхої (включно з мансардними поверхами). Біля головного входу у готель планувалося встановити погруддя Александра Фредра<ref name="Фредра_5"/>. Готель розпочав роботу наприкінці 2011 року<ref name="нобіліс1"/>. Тут під час «[[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Євро-2012]]» була резиденція [[Збірна Португалії з футболу|збірної Португалії з футболу]]<ref name="футбол"/>, {{fact|[[Шахтар (Донецьк)|донецького «Шахтаря»]] під час перебування у Львові}}. Власники готелю «Нобіліс», протягом 25 серпня-16 вересня 2011 року, власним коштом провели ремонт на вулиці Фредра. Тут переуклали дорожнє покриття та тротуари<ref name="ремонт"/>.
* '''№&nbsp;7.''' Житловий будинок, зведений у [[1911]] році за проєктом Станіслава Улейського і Кароля Ріхтмана. Замовниками виступали лікар Адам Герлінський і адвокат Ян Шенк, контора якого розташовувалась на третьому поверсі. У цьому будинку у [[1911]]—[[1915]] роках мешкав та працював художник [[Івасюк Микола Іванович|Микола Івасюк]], про що сповіщає встановлена [[1995]] року меморіальна таблиця (скульптор [[Посікіра Микола Михайлович|Микола Посікіра]], архітектор [[Каменщик Василь Вікторович|Василь Каменщик]]).<ref>''Прийма Л.'' За деякими пам'ятними…&nbsp;— С. 107, 109.</ref> Тут також мав майстерню художник [[Казимир Сіхульський]]<ref name="Rąkowski"/>. У попередньому будинку на цьому місці у [[1890]]—[[1903]] роках діяло фотоательє Людомила Кеглера<ref>Dawna fotografia lwowska 1839–1939.&nbsp;— Lwów: Centrum Europy, 2004.&nbsp;— S. 40.&nbsp;— ISBN 966-7022-55-2. {{ref-pl}}</ref>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;730-м<ref name="пам'ятки"/>. У квітні 2017 року, нові власники приміщення зруйнували фасад з боку [[Вулиця Герцена (Львів)|вулиці Герцена]], зробивши з двох вікон двері. В частині приміщення планувалося відкрити фаст-фуд. Галицький районний суд Львова зобов'язав власників нежитлового приміщення у цій пам'ятці архітектури відновити зруйнований ними фасад будинку<ref>''Лавришин Ю.'' [https://zaxid.net/sud_zobovyazav_skandalnih_pidriyemtsiv_vidnoviti_pervisniy_viglyad_budinku_u_tsentri_lvova_n1430871 Суд зобов’язав скандальних підриємців відновити первісний вигляд будинку у центрі Львова]</ref>.
 
* '''№&nbsp;6.'''&nbsp;— Дімдім з театральною залою, збудований [[1910]] року за проєктом [[Зигмунт Федорський|Зигмунта Федорського]]<ref>{{книга |автор = [[Тимофієнко Володимир Іванович|Тимофієнко В.&nbsp;І.]]|частина = Федорський З.|заголовок = Зодчі України кінця XVIII&nbsp;— початку XX століть. Біографічний довідник|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К.|видавництво = НДІТІАМ|рік = 1999|том = |сторінки = |сторінок = |серія = |isbn = 966-7452-16-6 |тираж = }}</ref>. ТутНині тут розмістивсяміститься театр-студія естрадних мініатюр «[[І люди, і ляльки]]», а також техломбард «Скарбниця».
* '''Дім «Шотландської кав'ярні»'''. Колишній прибутковий будинок Еміля Векслера у стилі раціонального модерну, збудований за проектом [[Збіґнєв Брохвіч-Левинський|Збіґнєва Брохвіча-Левинського]] у [[1908]]–[[1909]] роках під впливом англійської архітектури початку [[XX]] століття. Продовжує лінійну забудову непарної сторони вулиці Фредра, меншим фасадом виходячи на [[Проспект Шевченка (Львів)|проспект Шевченка]], де має номер 27. Тут у [[1909]]—[[1939]] роках знаходилась відома [[Шотландська кав'ярня|кав'ярня «Шкоцька»]] («Шотландська»)<ref>Архітектура Львова…&nbsp;— С. 487.</ref>.
 
* '''№&nbsp;7.'''&nbsp;— Житловийжитловий будинок, зведений у [[1911]] році за проєктом Станіслава Улейського і Кароля Ріхтмана. Замовниками виступали лікар Адам Герлінський і адвокат Ян Шенк, контора якого розташовувалась на третьому поверсі. У цьому будинку у [[1911]]—[[1915]] роках мешкав та працював художник [[Івасюк Микола Іванович|Микола Івасюк]], про що сповіщає встановлена [[1995]] року меморіальна таблиця (скульптор [[Посікіра Микола Михайлович|Микола Посікіра]], архітектор [[Каменщик Василь Вікторович|Василь Каменщик]]).<ref>''Прийма Л.'' За деякими пам'ятними…&nbsp;— С. 107, 109.</ref> Тут також мав майстерню художник [[Казимир Сіхульський]]<ref name="Rąkowski"/>. У попередньому будинку на цьому місці у [[1890]]—[[1903]] роках діяло фотоательє Людомила Кеглера<ref>Dawna fotografia lwowska 1839–1939.&nbsp;— Lwów: Centrum Europy, 2004.&nbsp;— S. 40.&nbsp;— ISBN 966-7022-55-2. {{ref-pl}}</ref>. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під №&nbsp;730-м<ref name="пам'ятки"/>. У квітні 2017 року, нові власники приміщення зруйнували фасад з боку [[Вулиця Герцена (Львів)|вулиці Герцена]], зробивши з двох вікон двері. В частині приміщення планувалося відкрити фаст-фуд. Галицький районний суд Львова зобов'язав власників нежитлового приміщення у цій пам'ятці архітектури відновити зруйнований ними фасад будинку<ref>''Лавришин Ю.'' [https:name="Фредра_7"//zaxid.net/sud_zobovyazav_skandalnih_pidriyemtsiv_vidnoviti_pervisniy_viglyad_budinku_u_tsentri_lvova_n1430871 Суд зобов’язав скандальних підриємців відновити первісний вигляд будинку у центрі Львова]</ref>.
 
Лінійну забудову з непарного боку вулиці Фредра продовжує будівля «[[Шотландська кав'ярня|Шотландської кав'ярні]]», меншим фасадом виходячи на [[Проспект Шевченка (Львів)|проспект Шевченка]], де має №&nbsp;27. Це колишня прибуткова кам'яниця Еміля Векслера споруджена за проєктом [[Збіґнєв Брохвіч-Левинський|Збіґнєва Брохвіча-Левинського]] у [[1908]]—[[1909]] роках у стилі раціонального модерну. Приміщення партеру (перший поверх) будівлі у [[1909]]—[[1939]] роках займала відома [[Шотландська кав'ярня|кав'ярня «Шкоцька»]] («Шотландська»){{sfn|Архітектура Львова|2008|с=487}}, яка відновила тут свою роботу у 2015 році.
 
<gallery>
Файл:Білозір Ігор - пам'ятна таблиця, Львів.jpg|<small>Пам'ятна таблиця Ігорю Білозіру <br/>(вул. Фредра, 4).</small>
Файл:Івасюк2 МиколаFredra -Street, пам'ятнаLviv таблиця, Львів(plaque).jpg|<small>Пам'ятна таблиця Миколі ІвасюкуСеверину Гощинському<br/>(вул. Фредра, 72).</small>
Файл:2Івасюк FredraМикола Street,- Lvivпам'ятна (plaque)таблиця, Львів.jpg|<small>Пам'ятна таблиця Северину ГощинськомуМиколі Івасюку<br/>(вул. Фредра, 27).</small>
</gallery>
 
== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="пошта5">{{cite web |url=http://services.ukrposhta.com/postindex_new/details.aspx?page=default&postfilial=33000000056374 |назва=Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: Львів-5|автор=|дата=|веб-сайт=ukrposhta.com|видавець=[[Укрпошта]] |url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= ні|дата-доступу=13 травня 2021}}</ref>
<ref name="пам'ятки">{{cite web |url=https://pomichnyk.org/publikatsiji/spysok-budynkiv-pamyatok-arhitektury-m-lvova.html |назва=Список будинків&nbsp;— пам'яток архітектури м.&nbsp;Львова|автор=|дата=|веб-сайт=pomichnyk.org|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url= ні|дата-доступу=13 травня 2021}}</ref>
<ref name="Фредра_1">{{cite web |url=https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/fredra-1-sp/|назва=Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Фредра, 1&nbsp;— Львівський шаховий клуб|автор=|дата=|веб-сайт=lvivcenter.org|видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=15 травня 2021}}</ref>
<ref name="гросм">{{cite web |url=https://zaxid.net/grosmeysteri_bez_propiski_n1427124|назва=Гросмейстери без прописки|автор=|дата=2 червня 2017|веб-сайт=zaxid.net|видавець=[[Zaxid.net]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=15 травня 2021}}</ref>
<ref name="закон574">{{cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/574-17/page#Text|назва=Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23 вересня 2008 року №&nbsp;574-VI|автор=|дата=23 вересня 2008|веб-сайт=rada.gov.ua|видавець=[[Верховна рада України]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=2 січня 2021}}</ref>
<ref name="поліклініка">{{cite web |url=https://helsi.me/clinic/d3e70699-6eb6-4e64-b3a4-591baf7bbb99/divisions|назва=Підрозділи КНП «4-а міська клінічна лікарня м.&nbsp;Львова»|автор=|дата=|веб-сайт=helsi.me|видавець=|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=15 травня 2021}}</ref>
<ref name="Фредра_4а">{{cite web |url=http://tvoemisto.tv/news/u_lvovi_vidrestavruyut_balkony_na_vulytsi_fredra_93511.html |назва=У Львові відреставрують балкони в будинку-пам'ятці на вулиці Фредра|автор=Ганна Аргірова|дата=31 травня 2018|веб-сайт=tvoemisto.tv |видавець=Твоє Місто|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=15 травня 2021}}</ref>
<ref name="нобіліс">{{cite web |url=http://zuap.org/projects/gotel-nobilis-u-lvovi|назва=Готель «Нобіліс» між вулицями Фредра і Герцена у м.&nbsp;Львові|автор= |дата=|веб-сайт=zuap.org |видавець=Західноукраїнський Архітектурний Портал|url-архіву=|дата-архіву=|мертвий-url=ні|дата-доступу=12 квітня 2020}}</ref>
<ref name="кам'яниця">{{cite web |url=https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/fredra-5-f/|назва=Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Фредра, 5&nbsp;— житловий будинок (не існує)|автор=Павло Кучерський|дата=|веб-сайт=lvivcenter.org|видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=15 травня 2021}}</ref>
<ref name="Фредра_5">{{cite web |url=https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/fredra-5/|назва=Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Фредра, 5&nbsp;— готель «Нобіліс»|автор=Павло Кучерський|дата=|веб-сайт=lvivcenter.org|видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=15 травня 2021}}</ref>
<ref name="нобіліс1">{{cite web |url=http://www.nobilis-hotel.com.ua/uk/pro-gotel/istoriya|назва=Історія готелю «Нобіліс»|автор= |дата=|веб-сайт=nobilis-hotel.com.ua|видавець=|url-архіву=|дата-архіву=|мертвий-url=ні|дата-доступу=15 травня 2021}}</ref>
<ref name="футбол">{{cite web |url=http://archive.wz.lviv.ua/articles/106959|назва=«Люблю Кріштіану за те, що він швидкий…»|автор=Марія Доротич|дата=11 червня 2012|веб-сайт=wz.lviv.ua|видавець=[[Високий замок (газета)|Високий замок]]|url-архіву=https://web.archive.org/web/20150402110809/http://archive.wz.lviv.ua/articles/106959|дата-архіву=2 квітня 2015|мертвий-url=так|дата-доступу=22 березня 2015}}</ref>
<ref name="ремонт">{{cite web |url=https://galinfo.com.ua/news/u_lvovi_zaversheno_remont_vul_fredra_94755.html|назва=У Львові завершено ремонт вул. Фредра|автор= |дата=|веб-сайт=galinfo.com.ua|видавець=ГалІнфо|url-архіву=|дата-архіву=|мертвий-url=ні|дата-доступу=15 травня 2021}}</ref>
<ref name="Фредра_7">{{cite web |url=https://zaxid.net/sud_zobovyazav_skandalnih_pidriyemtsiv_vidnoviti_pervisniy_viglyad_budinku_u_tsentri_lvova_n1430871|назва=Суд зобов'язав скандальних підриємців відновити первісний вигляд будинку у центрі Львова|автор=Юлія Лавришин|дата=11 липня 2017|веб-сайт=zaxid.net|видавець=[[Zaxid.net]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=15 травня 2021}}</ref>
}}
 
|Родовід =
}}
* {{книга |автор = Громов С.|частина= |посилання частина= |заголовок =Імена видатнихАрхітектура людейЛьвова: уЧас вулицяхі Львовастилі. XIII—XXI ст|оригінал = |посилання = |відповідальний =[[Бевз Микола Валентинович|М.&nbsp;Бевз]], [[Бірюльов Юрій Олександрович|Ю.&nbsp;Бірюльов]], Ю.&nbsp;Богданова, В.&nbsp;Дідик, У.&nbsp;Іваночко, Т.&nbsp;Клименюк та інші|видання = |місце = Львів |видавництво =НВФ «УкраїнськіЦентр технології»Європи|рік = 20012008|том = |сторінки =135 |сторінок = 720|серія = |isbn = 978-617966-6297022-07777-38|тираж = |ref=Імена видатних людей у вулицяхАрхітектура Львова}}
* {{книга|автор = [[ІлькоГромов Лемко]], Михалик В., Бегляров ГС.|частина = Фредра вул.|посилання частина =https://www.pslava.info/LvivM_FredraVul,224540.html |заголовок = 1243Імена вулицівидатних Львовалюдей (1939—2009)у вулицях Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[ВидавництвоНВФ «АпріоріУкраїнські технології»|Апріорі]]|рік = 20092001|том = |сторінки =125 135|сторінок = |серія = |isbn = 978-966617-2154629-24077-53|тираж = |ref =1243 вулиціІмена видатних людей у вулицях Львова}}
* {{книга|автор = Мельник[[Ілько Лемко]], Михалик Б.&nbsp;В., Бегляров Г.|частина = ПокажчикФредра сучаснихвул.|посилання назвчастина вулиць= і площ Львоваhttps://www.pslava.info/LvivM_FredraVul,224540.html|заголовок = Довідник1243 перейменувань вулиць і площвулиці Львова. ХІІІ—ХХ століття(1939—2009)|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[СвітВидавництво (видавництво)«Апріорі»|СвітАпріорі]]|рік = 20012009|том = |сторінки =66 125|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-6032154-11524-95|тираж = |ref= Довідник перейменувань вулиць= і1243 площвулиці Львова}}
* {{книга|автор = [[Мельник Ігор Володимирович|Мельник ІБ.]], [[Масик|Масик Р&nbsp;В.]]|частина = |посиланняПокажчик частина=сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок =Пам'ятники таДовідник перейменувань меморіальнівулиць таблиціі містаплощ Львова. XIII—XX століття|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[ВидавництвоСвіт «Апріорі»(видавництво)|АпріоріСвіт]]|рік = 20122001|том = |сторінки =207 66|сторінок = |серія = |isbn =978 966-617603-629115-077-39|тираж = |ref =Пам'ятники таДовідник перейменувань меморіальнівулиць таблиціі містаплощ Львова}}
* {{книга|автор = [[Мельник Ігор Володимирович|Мельник І.]], [[Масик|Масик Р.]]|частина = |посилання частина = |заголовок = Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Видавництво «Апріорі»|Апріорі]]|рік = 2012|том = |сторінки = 207|сторінок = |серія = |isbn = 978-617-629-077-3|тираж = |ref = Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова}}
* ''[[Бірюльов Юрій Олександрович|Biriulow J.]]'' Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy.&nbsp;— Warszawa: Neriton, 2007.&nbsp;— 388 s.&nbsp;— ISBN 978-83-7543-009-7. {{ref-pl}}
 
== Посилання ==
* {{cite web |url=https://streets.lvivcenter.org/uk/Фредра-А./|назва=Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Фредра А.|автор=|дата=|веб-сайт=lvivcenter.org|видавець=[[Центр міської історії Центрально-Східної Європи]]|url-архіву= |дата-архіву= |мертвий-url=ні|дата-доступу=16 січня 2021}}
 
{{DEFAULTSORT:Фредра вулиця (Львів)}}
{{Історичний центр Львова (місцевість)}}