Відмінності між версіями «Парнікоза Іван Юрійович»

м
Відкинуто редагування 95.67.20.197 (обговорення) до зробленого Pozytyv
(додано уточнення)
м (Відкинуто редагування 95.67.20.197 (обговорення) до зробленого Pozytyv)
Мітка: Відкіт
 
== Громадська робота ==
Іван Юрійович активно займається природоохоронною діяльністю, є учнем заслуженого природоохоронця України — [[Борейко Володимир Євгенович|Володимира Борейка]]. З 2004 р. він є координатором створення об'єктів природно-заповідного фонду та охорони біорізноманіття [[Київський еколого-культурний центр|Київського еколого-культурного центру]] та одним з діячів [[Дружини охорони природи|дружин охорони природи]]. Завдяки його роботі створено більше 30-ти об'єктів природно-заповідного фонду України (такі як пам'ятки природи «Замкова гора», «Дніпровські схили» у Києві, численні дерева пам'ятки-природи та ін.). Іван Парнікоза належить до школи прихильників ідеї абсолютної заповідності (проте використання якої для багатьох рідкісних видів рослин неприпустиме і призводить лише до негативних наслідків) та є одним з розробників підходів до застосування концепції пасивної охорони (заповідності) в Україні. Учасник міжнародних українсько-польських заповідних шкіл.
 
Зокрема, коментуючи сучасний екологічний стан в Україні, він зазначив:<ref>[http://www.terioshkola.org.ua/library/pts8-synantr/pts8-54parnikoza.pdf Основні можливості науковців у практичній природоохороні // Сайт [[Українське теріологічне товариство НАН України|Українського Теріологічного Товариства НАН України]]] ([[Теріологічна школа]])</ref>{{цитата|В умовах ринкових відносин та існування рудиментарних державних природоохоронних органів, що дісталися нам у спадок від радянської системи, сподіватися на ефективний екологічний контроль та збереження природного середовища з боку держави не доводиться. Змінити ситуацію може лише громадський рух, який спирається на постульовані вченими цілі.}}