Словник українських наукових і народних назв судинних рослин: відмінності між версіями

Немає опису редагування
''Євгенія Карпіловська'' у своїй рецензії наголошує, що в матеріалі словника крізь власне мовну тканину в найменуваннях прозирає народна психологія, сприйняття довкілля, осмислення впливу на людину рослинного світу, його участі в житті й діяльності українців. Завдяки систематизованому у словнику матеріалові, всебічній паспортизації назв за джерелами, а на їхній основі – за регіональними особливостями назв, наведеними у словнику, читач дістає змогу з'ясувати, які саме властивості окремих рослин українці знали і вибирали для означення тієї чи іншої рослини, які її ознаки покладено в основу окремих назв. Вона вважає , що «вихід "Словника українських наукових і народних назв судинних рослин" Юрія Кобова у світ — це не лише данина пам'яті всіх, хто збирав і опрацьовував українську ботанічну лексику та виробляв українську наукову ботанічну номенклатуру, а й важливий і перспективний внесок до сучасного українського професійного лексикону»<ref>Карпіловська Є. Рецензія на словник Ю. Кобова//Лексикографічний бюлетень, вип. 11, 2005. — С. 109—113.</ref>.
 
А голова київського осередку [[Науково-дослідне товариство української термінології|Українського термінологічного товариства]] ''Євген Мейнарович'' вважає вихід словника термінологічною подією, яка «закладає підвалини майбутніх різноманітних словників та довідників на цю тему». За його твердженням «Ю. Кобів прискіпливо й критично опрацював і зібрав докупи відомості з усіх можливих джерел – словників, термінознавчих праць, наукових монографій, підручників з біології, мовознавчих розвідок тощо – від найдавніших до сучасних. Розкидану й безсистемну масу даних він упорядкував і подав користувачеві у формі, найзручнішій з огляду на пошук і оптимальній під кутом зору обсягу.»<ref>Мейнарович Є. Вагомий внесок до українського лексикографічного доробку.//Лексикографічний бюлетень, вип. 11, 2005. — С. 113—115.</ref>
 
== Електронний формат ==