Відмінності між версіями «Олександр Фрізон»

нема опису редагування
 
== Священик ==
* З [[1901]] — священиксвященник.
* З [[1902]] — настоятель храму Пресвятої Діви Марії в Керчі, пізніше служив у [[Сімферополь|Сімферополі]].
* З січня [[1905]] — вікарій в Саратовському кафедральному соборі.
У [[1923]] протягом шести місяців перебував в ув'язненні, в 1925 знову притягувався до суду.
 
== ЕпископЄпископ ==
У 1926 році був возведений у сан титулярного єпископа Лимиренського. [[10 травня]] [[1926]] таємно висвячений на єпископа в церкві святого Людовика в Москві представником Папи Римського єпископом [[Мішель д'Ербіньї|Мішелем д'Ербиньї]]. У той же день був призначений Апостольським адміністратором Одеським і південної частинічастини [[Тираспольська єпархія|Тираспольської єпархії]] ([[Кримський півострів|Крим]], Одеса, [[Таганрог]], [[Миколаїв]], [[Херсон]], [[Ростов-на-Дону]]).
 
Радянська влада незабаром дізналась про єпископську хіротонію. У [[1927]] вона заборонила єпископу виїхати з Сімферополя до Одеси, так чином він не зміг приступити до виконання обов'язків Апостольського адміністратора. У серпні [[1929]] був заарештований в Сімферополі, але через місяць звільнили. Восени 1929 знову заарештований за звинуваченням у нелегальному прийняттяприйняттю єпископського сану і в наданні допомоги білогвардійським військам під час громадянської війни. У [[1931]] звільнений. У [[1933]] заарештований за звинуваченням у незаконному допущеннядопущенню неповнолітніх до участі у богослужінні та їх розбещення (суть обвинувачення полягала в тому, що єпископ дозволив дитині, на прохання його батьків, взяти участь у заупокійній службі), потім був звільнений.
 
== Останній арешт та страта ==
Востаннє єпископа Фрізона заарештували [[10 жовтня]] [[1935]] в Сімферополі за звинуваченням у шпигунстві на користь [[Третій Рейх|Третього Рейху]]. Разом з ним були заарештовані мати і племінниця. Доказом вини єпископа стали знайдені у нього кілька доларів, які розглядалися як плата за шпигунську діяльність. Перебував в ув'язненні у Сімферопольській в'язниці.
 
На закритому процесі 11-17 вересня [[1936]] постановою Спеціальної колегії республіканського суду Криму був засуджений до вищоїнайвищої міри покарання. [[10 квітня]] 1937 вирок був затверджений Спеціальною колегією Верховного Суду СРСР. Після винесення вироку просив, зокрема, дозволити зустріч з племінницею (засудженою на тому ж процесі до восьми років позбавлення волі й розстріляною в таборі в [[1938]]), повернути йому молитовники і [[Біблія|Біблію]] та дозволити висповідатися у католицького священикасвященник (настоятеля [[Севастополь]]ського парафії о. Матіаса Гудайтиса, заарештованого по одній справі з єп. Фрізоном), але його прохання не було виконано. Розстріляний у [[Бутирська в'язниця|Бутирській тюрмі]] в Москві або, за іншими даними, на кладовищі в [[Сімферополь|Сімферополі]].
 
== Бібліографія ==