Атмосферні опади: відмінності між версіями

м
нема опису редагування
[перевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
[[Файл:Konvektionsregen.jpg|thumb|200px|Конвективні опади]]
 
Випадання атмосферних опадів із хмар відбувається в результаті укрупненнязбільшення частинокуже вже існуючихнаявних хмарних елементів (крапель або кристалів) до розмірів, приза яких вони здобуваютьнабувають помітнупомітної швидкістьшвидкості падіння. Найбільші кристалічні елементи, випадаючи з хмари, зіштовхуютьсястикаються з переохолодженими краплями, приморожуючи їх до себе, або змерзаються між собою, утворюючи пластівці. Перейшовши в атмосферні шари з температурами вищепонад 0 °C, тверді часткичастинки тануть, утворюючи краплі дощу. ПриЗа низьких температурахтемператур повітря (близько 0 °C і нижче) тверді часткичастинки досягають земної поверхні не розтанувши (сніг, крупа й ін.тощо). У теплу пору року можливе випадіннявипадання граду. У краплинно-рідких хмарах приза позитивних або негативних, але(однак близьких до 0 °C) температурах атмосферні опади можуть виникати внаслідок злиття, або [[Коалесценція|коалесценції]], хмарних елементів. ВУ результаті цього може випадати дрібний дощ або мряка[[мжичка]].
 
[[Файл:Steigungsregen.jpg|thumb|200px|Орографічні опади]]
 
Залежно від механізму розвитку й структури хмар, що дають атмосферні опади, розрізняютьвирізняють обложнітакі атмосферні опади : обложні — помірної інтенсивності, алепроте тривалі, ізз [[Шарувато-дощові хмари|шарувато-дощових хмар]],; зливові — з [[Купчасто-дощова хмара|купчасто-дощових хмар]] і; мрячні — ізз [[Шаруваті хмари|шаруватих хмар]].
 
Атмосферні опади, що виділяються на земній поверхні (так звані наземні гідрометеори), — це роса, паморозь, іній, рідкий і твердий наліт та інтощо.; З них особливе значення має ожеледь, аналогом якої у вільній атмосфері є зледеніння літака в польоті.
 
ВимірюютьсяВимірюють атмосферні опади дощомірами, [[опадомір]]ами, плювіографами на [[Метеорологічна станція|метеорологічних станціях]], а для великих площ — за допомогою радіолокації. Кількість опадів виражаєтьсявиражають ву мм шару води, що випала, а інтенсивність — у міліметрах на хвилину, годину, добу.
 
Атмосферні опади — одна з ланок [[Кругообіг води|кругообігуколообігу води]] на Землі. Кількість атмосферних опадів, багаторічний, середньомісячний, сезонний, річний, їхній розподіл по земній поверхні, річний і добовий хід, повторюваність, інтенсивність тощо є визначальними характеристиками [[клімат]]у, що мають істотне значення для сільського господарства йта багатьох інших галузей народного господарства. Все більшого значення набуває штучне викликанняформування атмосферних опадів, що полягає в тому, що в хмару вводять реагенти, які сприяють утворенню крижаних кристалів у водяних хмарах, а в змішаних хмарах прискорене їхнє прискорене укрупнення.
 
== Розподіл опадів по планеті ==
Розподіляються опади пона поверхні Землі нерівномірно. З аналізуАналіз карт [[Ізогієта|ізогієт]] (ліній рівниходнакової сумкількості опадів) можна побачитисвідчить, що на розміщення атмосферних опадів впливаєвпливають два головнихголовні факторичинники:
* Напрямокнапрямок руху повітря. Більше всьогоНайбільше опадів випадає там, де переважають висхідні рухи повітря, і менше — приу випадку спаднихнизхідних. Екваторіальна зона низького тиску (понад 2000-3000 мм/рік і більше). [[Навітряний та підвітряний|Навітряні]] схили височин і гірських хребтів одержують більше атмосферних опадів, ніж підвітряні схили. Найвологіше місце на Землі, [[Черрапунджі]] (близько 12 000 мм опадів на рік), знаходитьсярозташоване на навітряному схилі [[Гімалаї]]в на висоті близько 1300 м ув [[Індія|Індії]].
* Заза інших рівниходнакових умов кількість опадів зменшується від [[Низькі широти|низьких широт]] до високих.
 
Річну суму опадів необхідно розглядатирозглядають у її співвідношенні з температурними умовами приземного повітря. Таким співвідношенням є [[коефіцієнт зволоження]], визначений [[Докучаєв Василь Васильович|В. В. Докучаєвим]], доопрацьований [[Висоцький Георгій Миколайович|Г. Н. Висоцьким]] та Н. Н. Івановим: k = r/E, де k — коефіцієнт зволоження, r — сума опадів за певний проміжок часу (рік, сезон, місяць), E — [[випаровуваність]] (максимально можливийможливе випарвипаровування приза данихпевних температурних умовахумов, не обмеженийобмежене запасами вологи. Там, звичайноде зкоефіцієнт поверхнізволоження водойм).більший Тамвід 1 (опади переважають над випаровуваністю), за достатньої кількості тепла зростають [[ліс]]и; де коефіцієнтвін менший від 1 (випаровуваність перевищує суму опадів) — поширені [[степ|степи]] і [[Пустеля|пустелі]]. Коефіцієнт зволоження дорівнює 1 у зоні [[Лісостеп|лісостепу]].
зволоження більше одиниці (опади переважають над випаровуваністю), при достатній кількості тепла зростають [[ліс]]и; де він менше одиниці (випаровуваність перевищує суму опадів) — панують [[лісостеп]], [[степ]] і [[Пустеля|пустелі]].
 
== Опади в Україні ==
Для України характерно від 270—310 мм опадів в районі [[Сиваш]]у до 1500—1800 (в окремі роки і 2100) мм опадів дляу [[Карпати|Карпатських гіргорах]]. У [[Кримські гори|Кримських горах]] кількість опадів теж сягає 1500 мм/рік. Кількість опадів (дляв України)Україні зменшується у напрямку з Північногопівнічного Заходузаходу на Південнийпівденний Східсхід.
 
== Цікаві факти ==
* У формуванні атмосферних опадів беруть участь не лише кліматичні умови та рельєф місцевості, алеа й бактерії. Так, [[Pseudomonas syringae]] відома впливом на замерзання води приза більш низькійнизької температурітемператури та можливістю [[Каталізатор|каталізації]] опадів ізу разі попаданнямпопадання до атмосфери (т.з. bioprecipitation).<ref>Bacteria-rich hailstones add to 'bioprecipitation' idea. BBC News 2011 [http://www.bbc.com/news/science-environment-13523502]</ref>
 
== Примітки ==
1127

редагувань