Відмінності між версіями «Алегорія»

4 байти додано ,  9 місяців тому
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Скасовано
 
== Художня література ==
У художній літературі алегоричні образи найяскравіше представлені у [[байка]]х і [[Сатира|сатиричних творах]]. На алегорії ґрунтуються [[Притча|притчі]], [[аполог]]и, [[ПараболаГіпербола|параболигіперболи]], [[мораліте]], які здавна використовувалися у релігійних проповідях, полемічних творах, шкільній релігійній драмі. Алегорію вживав [[Сковорода Григорій Савич|Г. Сковорода]] у філософських трактатах. Двоплановість алегоричного зображення переважно з цензурних мотивів маскується під [[Езопівська мова|езоповою мовою]], наприклад, фантазія-сатира на 2 дії [[Самійленко Володимир Іванович|В. Самійленка]] «У Гайхан-бея». У драматичній поемі [[Леся Українка|Лесі Українки]] [[Оргія (драматична поема)|«Оргія»]] під виглядом турецької провінції, окупованої римлянами Греції, зображено поневолену Україну. Алегорія, на відміну від [[Метафора|метафори]], ґрунтується не на перенесенні зовнішніх ознак і властивостей на інший предмет чи явище, а на асоціативному переосмисленні самої сутності явищ і предметів у їх сукупності. Не слід змішувати алегорію з символом, бо він буває багатозначним, а алегорія однозначно виражає суть явища чи предмета. Так само алегорія відрізняється від художнього моделювання чи уподібнення, в якому немає двоплановості зображення. Це стосується й міфу. Тому народні казки про тварин не мають алегоричного змісту, бо в них відсутня двоплановість зображення, персонажі мають характерні від природи риси (хитрість лисиці, хижацтво вовка, вайлуватість ведмедя). Вони тільки моделюють поведінку, взаємини людей (дружба, гостини, спільна праця тощо). Інше — літературні казки чи сучасні «химерно-міфологічні», «химерно-притчеві» твори: в них авторами свідомо закладена двоплановість зображення.
 
Приклади:
Анонімний користувач