Відмінності між версіями «Таро (карти)»

41 байт вилучено ,  9 місяців тому
нема опису редагування
 
== Походження Таро ==
Існує легенда, що у Стародавньому Єгипті був храм, в якому було 22 кімнати, а на стінах кімнат були зображені символічні картини, від яких згодом виникли Великі Аркани Таро. <ref Name="hram1"> {{cite book|title=Справжнє Таро Еттейли|first=Наїна|last=Куманяева|publisher=Рипол Классик|location=Москва|pages=5,6,22,23,32,33,37|year=2006|isbn=5-7905-4736-6}} </ref> <ref name="hram2"> {{cite book|title=Таро: Повне керівництво з ворожіння на картах Таро|first=Сара|last=Бартлет|publisher=Кладезь-Букс|pages=16,18|year=2007|isbn=978-5-93395-195-7}} </ref> Таро єгипетської тематики популярне і досі, хоча не є класичним.
 
Інші дослідники вважають, що Таро виникло з Каббали (двадцять дві букви та десять Сефірот Каббали&nbsp;— основа системи Таро) і вважають вихідною точкою в історії Таро 300 рік нашої ери&nbsp;— приблизно дату створення «Сефер Йеціра», фундаментальної праці по Каббалі. <ref name="kabbala11"> {{cite book|title=Справжнє Таро Еттейли|first=Наїна|last=Куманяева|publisher=Рипол Классик|location=Москва|pages=6,7|year=2006|isbn=5-7905-4736-6}} </ref>
 
Карти Таро з'явилися в [[Італія|Італії]] на початку XV століття (1420—1440). Колоди, що дійшли до нас з тих часів являють собою розкішні картки ручної роботи, виконані для аристократії. На сьогодні немає достовірної інформації про те, що карти з'явилися раніше. Іноді історію Таро намагаються розпочати з 1392 року, оскільки існує датований ним запис, згідно з яким у Жакміна Грінгоньє була замовлена колода карт для французького короля [[Карл VI (король Франції)|Карла VI]], і деякі з цих карт до сих пір зберігаються у [[Париж|Парижі]]і. Однак колода, що зберігається у Національній Бібліотеці&nbsp;— це колода ручної роботи кінця XV &nbsp;ст. північно-італійського типу. Тому, можливо, замовлена для короля колода була звичайною колодою для карточних ігор.
 
Тут відразу слід зробити зауваження, що переконання, ніби 52-карточна ігрова колода виникла від карт Таро&nbsp;— міф. Дійсно, найбільш ранньою документальною згадкою гральних карт є указ про заборону карткових ігор в [[Берн|Берні]]і, датований 1367 роком. Але, як уже було відзначено, народження Таро прийнято датувати XV століттям, тобто пізнішим терміном. Для [[Європа|Європи]] того часу не було секретом, що звичайні гральні карти прийшли з [[іслам|ісламського]]ського світу, про що свідчить запис італійського живописця [[Кавелуццо, Ніколо|Ніколо Кавелуццо]], зроблений у 1379 році в хроніках його рідного міста: «введена в [[Віттербо]] гра в карти, яка прийшла з країни Сарацин і звана там „наіб“». Ці ранні карти мали чотири масті: чаша, меч, монета та ключки для поло (які європейці сприйняли як палиці) і фігури, які складаються з короля і двох чиновників-чоловіків. Лише пізніше Таро додасть до цього набору жіночу фігуру та 22 оригінальних козиря. Що стосується гральних карт зі звичними для нас мастями (трефами, піками, червами, бубнами), то їх у вжиток введуть французи незадовго до 1480 року. Ті, хто стверджує, що гральні карти походять від Таро, переконані, що доказом цього є джокер. На їхню думку, це єдиний вцілілий козир Таро («Шут»), а інші козирі були скасовані. Але, мабуть, це так само є хибною думкою. Джокер виник в США близько 1857 року і використовувався як т.&nbsp;зв. «дика» карта в [[покер|покері]]і, або як старший козир у грі [[юккер]].
 
Що стосується походження самої назви Таро, то відомо, що спочатку карти називалися «карти тріумфів (козирів)» ({{lang-it|carte da trionfi}}), однак близько 1530&nbsp;р. італійське слово «tarocchi» (в од. ч. «tarocco») починає використовуватися, для того, щоб відрізнити гру з Таро від гри зі звичайними козирями (triumphs&nbsp;— trumps). Відразу ж відзначимо, як і звичайні гральні карти, Таро використовувалося саме в азартних цілях, а саме використовувалися в [[Таро (гра)|грі]], що нагадує [[бридж]]. Ця [[Таро (гра)|гра]] була дуже популярна в Європі, у неї продовжують грати і зараз, особливо у [[Франція|Франції]].
 
== Таро та психологія ==
Явище універсальності карткового символізму добре показав [[Юнг, Карл Густав|Карл Густав Юнг]], помітивши, що символіка Таро збігається з розробленою ним системою [[архетип]]ів, а тому персонажі Таро являють собою образи, які як і образи [[міф|міфологічні]]ологічні, загальнозначимі для людської психіки. Тому деякі психологи використовують образи, запозичені з Таро, щоб ідентифікувати стан клієнта з певним архетипом. Це дозволяє не тільки описати стан людини, але знаючи особливості даного архетипу, довгадувати сильні та слабкі сторони клієнта, які потім можуть бути проаналізовані. По суті, це нагадує те, що робили поети XVI століття. Звідси випливає, що символіка Таро, в силу її архетипічності, багаторівнева і має безліч варіантів розуміння: філософи бачать в ній один сенс, а провісники доль&nbsp;— інший.
 
== Бібліографія ==