Відмінності між версіями «Коритники»

Ніяких змін в розмірі ,  8 місяців тому
→‎Історія: правопис, §11: правило милозвучності. У вживається після коми перед приголосною за допомогою AWB
м (правопис § 11: правило милозучності за допомогою AWB)
(→‎Історія: правопис, §11: правило милозвучності. У вживається після коми перед приголосною за допомогою AWB)
За [[королівська люстрація|королівською люстрацією]] 1589 р. село входило до складу [[Перемишльська земля|Перемишльської землі]] [[Руське воєводство|Руського воєводства]], село було у власності шляхтичів Красіцьких.
 
У 1785 р. закінчено будівництво цісарського тракту з Дуклі до Перемишля, ву Коритниках був заїзд для подорожніх із шинком, покоями для відпочинку і постоєм для возів.
 
У 1880&nbsp;р. Коритники належали до [[Перемишльський повіт (II Річ Посполита)|Перемишльського повіту]] [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини та Володимирії]] [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської імперії]], ву селі було 661 житель і 86 на землях [[фільварок|фільварку]] (більшість&nbsp;— греко-католики, за винятком 100 римо-католиків).<ref>{{SgKP|IV|430|Korytniki}}</ref>
 
У 1939 році в селі проживало 1130 мешканців, з них 790 українців-грекокатоликів, 270 [[Латинники|українців-римокатоликів]], 40 поляків, 30 євреїв<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;56.</ref>. Село входило до [[ґміна Кіньківці|ґміни Кіньківці]] [[Перемишльський повіт (II Річ Посполита)|Перемишльського повіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]].
544 819

редагувань