Відмінності між версіями «К-5»

2101 байт додано ,  2 роки тому
нема опису редагування
 
== Історія ==
У жовтні 1927 року конструкторський колектив [[Харківське державне авіаційне виробниче підприємство|Харківського авіазаводу]] під керівництвом [[Калінін Костянтин Олексійович|Костянтина Калініна]] отримав завдання на створення авіалайнера, здатного перевозити 10 - 12 пасажирів. Провідним конструктором проекту було призначено [[Німан Йосип Григорович|Йосипа Німана]]. Одним з важливих завдань, що поставили перед собою конструктори, було максимальне застосування простих і дешевих матеріалів - дерева, фанери, сталевих труб, полотна. Серед усіх комплектуючих імпортними були лише хромомолібденові осі шасі.
 
Після затвердження проекту в 1929 році розпочалось будівництво двох дослідних літаків, однак через дефіцит двигунів на випробування вийшла лише одна машина. Перший політ прототипу відбувся 18 жовтня 1929 року. У випробувальному польоті брав участь сам Калінін. Після успішного завершення державних випробувань, що відбувались у Москві, було прийняте рішення про серійне виробництво літака, однак ненадійний двигун Gnôme Rhône Jupiter було вирішено замінити іншим - Pratt & Whitney Hornet. Пізніше на різних модифікаціях літака використовувались інші двигуни: М-15, М-17ф, [[М-22]].
 
Порівняно з попередниками К-5 був також більш комфортабельним. Пасажирський салон мав опалення, у ньому були м'які зручні крісла, туалет, гардероб, вентиляція, багажне відділення. Літак був простим у пілотуванні, мав добру остійливість і гарні злітні характеристики.
 
У 1930 році розпочались регулярні польоти з [[Харків|Харкова]] удо [[Москва|Москви]], [[Мінеральні Води|Мінеральних Вод]], [[Баку]]. Літак виявився не лише недорогим у виробництві, але і вигідним в експлуатації. Поступово машина стала наймасовішою в Радянському Союзі, повністю витіснивши з внутрішніх ліній імпортні літаки. До 1940 року К-5 був основним лайнером Аерофлоту.
 
== Особливості конструкції ==
Літак - одномоторний підкісний високоплан змішаної конструкції с класичним оперенням.
 
Фюзеляж - корпус прямокутного перетину, каркас зварний зі сталевих труб. Обшивка передньої частини (включно з пасажирською кабіною) гладка дюралева, задньої частини - полотняна з дротяними проволочными розчалками. Спереду моторний відсік з універсальною моторамою (під різні двигуни). Далі - закрита кабіна екіпажу. За нею - пасажирська кабіна на вісім місць.
 
Крило - еліптичної форми, дволонжеронне. Каркас центроплана зварний сталевий, консолей - дерев'яний, з дротяною розтяжкою. Обшивка полотняна. Підкоси крила (по два з кожного боку фюзеляжу) - сталеві труби з фанерними обтічниками.
 
Двигуни на різних варіантах: М-15 - 450 к.с./ 330 квт, радіальний 9-ти циліндровий з повітряним охолодженням; М-22 - 480 к.с./ 350 квт, радіальний 9-ти циліндровий з повітряним охолодженням; М-17ф - 500-730 к.с./ 365-535 квт, V-подібний 12-ти циліндровий з водяним охолодженням. Гвинт дволопатковий на усіх версіях
 
Оперення: вертикальне - однокільове. Стабілізатори підкісні еліптичної форми. Каркас оперення дерев'яний, з полотняною обшивкою.
 
Шасі - двостійкове з хвостовим костилем.
 
== Технічні характеристики ==
302

редагування