Відмінності між версіями «Стеценко Кирило Григорович»

→‎Життєпис: Уточнення: Стеценко навчався не в академії, а в семінарії
(→‎Життєпис: Уточнення: Стеценко навчався не в академії, а в семінарії)
Від батька Кирилу передалися здібності художника, а від матері, Марії Іванівни Стеценко, у дівоцтві Горянської, любов до музики. У 9-річному віці хлопець ознайомився з нотною грамотою та співом у хорі.
 
Дядько по матері, Данило Горянський, випускник [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київської духовної академії]], помітив мистецькі здібності Кирила й допоміг вступити до бурси при [[Софійський собор (Київ)|Софіївському соборі]] та художньої [[Малювальна школа Мурашка|школи М.&nbsp;І.&nbsp;Мурашка]] у 1892 році. Від 1897-го Кирило навчається в КДАКиївській духовній семінарії та працює помічником регента [[Михайлівський Золотоверхий монастир|Михайлівського монастиря]] [[Аполлонов Іван Іванович|Івана Аполлонова]]. Монастир мав велику бібліотеку. Саме там майбутній композитор познайомився із вітчизняною хоровою класикою. Теорії співу і музики він вчився в духовній академії у професора співу [[Петрушевський Василь Григорович|Василя Петрушевського]], а теорії і гармонії музики вчився у свого найближчого приятеля [[Тележинський Сергій Федорович|Сергія Тележинського]].<ref>Людомир Філоненко. Уляна Молчко. Біографічний нарис Михайла Тележинського «Український композитор К. Стеценко (до історії української пісні)» // Молодь і ринок, №&nbsp;4 (75), 2011.&nbsp;— С.&nbsp;90</ref>
 
У 1899-му Кирило Григорович знайомиться з [[Лисенко Микола Віталійович|Миколою Лисенком]] та подорожує по Україні з його капелою як учасник хору та помічник диригента. Після закінчення академії1903 уроку 1903&nbsp;р.духовної семінарії композитор працює вчителем музики і співу в Київській церковно-учительській школі. Через рік продовжує навчання у школі київського відділення [[Російське музичне товариство|Російського музичного товариства]] в класі [[Риб Євген Августович|Євгена Риба]]. А після відкриття [[Музично-драматична школа М. Лисенка|музично-драматичної школи ім. М. Лисенка]] переводиться в клас теорії та композиції до [[Любомирський Григорій Львович|Григорія Любомирського]].
[[Файл:К. Стеценко. «Шевченкові». Кантата для мішаного хору у супроводі фортепіано на слова К. Малицької.jpg|thumb|180px|«Шевченкові». Кантата для мішаного хору у супроводі фортепіано на слова [[Малицька Костянтина Іванівна|Костянтини Малицької]], написана до 100-річчя від дня народження Т. Шевченка. 1914&nbsp;р.<ref>[[ЦДАМЛМ України]], ф. 175, оп. 1, од. зб. 7, арк. 1.</ref>]]
В 1907-му Стеценка було заарештовано за участь у підпільній громадській діяльності та переведено на роботу до [[Шахти|Олександрівська-Грушевського]]. Втім, за сприяння друзів, незабаром він переїздить до [[Біла Церква|Білої Церкви]], де працює вчителем співу в місцевій гімназії. В цей час його увагу поглинає педагогічна діяльність. За його авторства з'являються шкільні пісенні збірки&nbsp;— «Луна», «Шкільний співаник» в 3-х частинах. Водночас розробляє педагогічну систему, метою котрої є поступове оволодіння музичною грамотою в комплексі з навичками сольного та хорового співу. Публікується в [[Рада (газета)|газеті «Рада»]], спільно з [[Коваленко Олекса Кузьмович|Олексою Коваленком]] організовує [[Нотні видання|нотне видання]] «Кобза», співпрацює з журналом [[Боян (товариство)|«Боян»]].
32 485

редагувань