Відмінності між версіями «Діррахій (фема)»

З VII ст. область навколо Діррахіума як йбільша територія стародавнього Іллірику опинилася під владою слов'янських племен. Втім вважаєтсья, що саме місто зберігло самостійність, можливо визнавала зверхність Візантійців та слов'ян, яким платила данину. В цей час найбільшу вагу отримали архонти. В VIII ст. влада Візантії стає номінальною. Лише після успішних походів імператора Костянтина V сюди повертаються візантійські залоги. На думку низки дослідників, можливо входила до складу феми [[Кефалонія (фема)|Кефалонія]].
 
Саму фему було утворено напочатку IX ст. — імператорами Никифором I або [[Ставракій|Ставракієм]]. Проте з огляду на віддаленість та найменш захищенність від Болгарського царства організаційне оформлення феми тривало до 830-х років. У 840-х роках територія феми діррахій поширалася уздовж узбережжя Адріатичного моря. Під час тривалих війн з болгарами відігравала важливу роль у наступі візантійців на суперника з західного флангу. Втім протягом першої половини X ст. більша частина феми опинилася під владою [[Перше Болгарське царство|Болгарського царства]]. Напевне саме місто Діррахій стала сплачувати данину. З кінця 990-х років Діррахій опинився під владою Болгарії. У 1005 році візантійські війська відвоювали місто та відновили фему.
 
Після підкорення Болгарії у 1018 році за рішення імператора Василя II з феми Діррахій виокремлено фему [[Дрінополь (фема)|Дрінополь]]. У 1040 році частина фемних військ на чолі із Тихомиром підтримало болгарське повстання [[Петро II Делян|Петра Деляна]], яке було придушено у 1041 році.
Внаслідок остаточної втрати володінь на півдні Італії фема перетворюється на важливий центр в торгівлі з Італією та країнами Адтріатичного моря, звідси тяглася [[Егнатієва дорога]] до Фессалонік. Водночас тут зводяться численні фортеці, оскільки Візантії стали загрожувати нормани, що утворили в Апулії та на Сицилії власну державу. Економічні можливості та військова потуга спонукала очільнкиів феми повставати проти слабкого імператорського уряду протягом 1070-х років, але заколоти Никифора Бриєннія Старшого та Никифора Василакі було придушено.
 
У 1081 році у битві при Діррахії імператор [[Олексій I Комнін|Олексій I]] зазнав ніщивної поразки від норманів, в результаті чого ті захопили фему, а саме місто Діррахій — 1082 року. її вдалось повернути під владу імперії лише у 1083 році. З цього часу вона стає однією із значущих в обороні балканських володінь Візантії. Дукси Діррахія контролювали володіння імперії до [[Далмація (фема)|Далмації]], опікуючись збереженням контролю Візантії над Дуклею. Звідси здійснювалися спроби відновити владу в південній Італії за часів імператора [[Мануїл I|Мануїла I]], але невдало.
 
Слідом за поваленням династіїх Комнінів починаєтсья послаблення імперії, що призвело до численних повстань й заколотів. При цього знову активізуються спроби Сицилійського корлоівства норманів захопити узбережжя Балкан. У 1204 році внаслідок захоплення учасниками Четвертого хрествого походу Константинополя, візантійська імперія розпалася. Вже у 1205 році архонти міста Діррахій здали його Венеціанській республіці, а більшу територію феми захопив [[Епірський деспотат]]. У 1256, 1291 і 1297 роках візантійці відвойовували Діррахій, проте утримати його на тривалий термін вже не могли.
96 095

редагувань