Відмінності між версіями «Полтавська губернія»

м
нема опису редагування
м
[[Файл:Poltavska gubernia povity stany 1859.jpg|thumb|260px|Полтавська губернія з поділом на [[повіт]]и і [[Стан (частина повіту)|стани]] у [[1860]]-х роках.]]
[[Файл:Будинок Полтавського губернського земства. Передній фасад.jpg|міні|260пкс|Полтавське губернське [[земство]]]]
'''Полта́вська губе́рнія'''  [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Російська імперія|Російської імперії]],[[УНР]]; [[Українська Держава|Української Держави]] гетьмана [[Скоропадський Павло СкоропадськийПетрович|Павла Скоропадського]] та [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української Соціалістичної Радянської Республіки]] на[[Лівобережна ЛівобережнійУкраїна|Лівобережної УкраїніУкраїни]] на поч. XIX  — у першій чверті [[XX століття]].
 
Створена царським указом від 27 лютого [[1802]] року, за яким [[Малоросійська губернія]] була поділена на дві  — Полтавську (адм. центр  — [[Полтава]]) і [[Чернігівська губернія|Чернігівську]].
 
== Адміністративно-територіальний поділ ==
 
=== Повіти ===
Спершу в складі Полтавської губернії було 10, згодом 12, а з [[1803]]  — 15 [[повіт]]ів:
{{стовпці|2}}
* [[Гадяцький повіт|Гадяцький]],
</div>
 
На час утворення губернії тут налічувалося 1 &nbsp;343 029 жителів. За даними 10-ї ревізії ([[1859]]) &nbsp;— 1 762 564 жителів, 4518 нас. пунктів (260 037 дворів), у тому числі губернське і повітове м.[[Полтава]], 14 повітових і 2 заштатні міста ([[Градизьк]] і [[Глинськ (Роменський район)|Глинськ]]) та посад [[Крюків]].
[[Файл:Gubernia de Poltava - Imperio ruso.png|міні|260пкс|Територія губернії станом на 1917-й]]
Межувала Полтавська губернія на півночі з [[Чернігівська губернія|Чернігівською]], на північному сході &nbsp;— з [[Курська губернія|Курською]] та [[Харківська губернія|Харківською]] губерніями, на півдні &nbsp;— з [[Катеринославська губернія|Катеринославською]], а з південного заходу р. [[Дніпро (річка)|Дніпро]] відділяла її від [[Київська губернія|Київської]], [[Херсонська губернія|Херсонської]] і частково [[Катеринославська губернія|Катеринославської]] губерній.
 
Площа &nbsp;— 43 844 кв. версти. Ліси займали 2341 кв. версти (24 854 десятин), орні землі &nbsp;— 31 705, луки &nbsp;— 5229, сади &nbsp;— 303, болота &nbsp;— 960, піски &nbsp;— 570 кв. верств. Головне заняття населення &nbsp;— землеробство і скотарство. Вирощували зернові культури, [[льон]], коноплі, [[соняшник]], [[тютюн]], овочеві культури. Значний прибуток давало вирощування слив. Зокрема, великий попит мали мгарські, маціївські, глинські, сарські, опішнянські, зіньківські, мачуські, комишанські сливи. Важливу галузь господарства становило вирощування великої рогатої худоби, коней, овець, свиней. [[1859]] тут налічувалося 233 кінні заводи. Найбільше їх було в [[Хорольський повіт|Хорольському]], [[Прилуцький повіт|Прилуцькому]], [[Костянтиноградський повіт|Костянтиноградському]], [[Кобеляцький повіт|Кобеляцькому]] і [[Роменський повіт|Роменському]] повітах.
 
Жителі губернії займалися також чумацтвом, бондарством, гончарством, чинбарством та ін. промислами. Фабрично-заводська промисловість була розвинута слабо. [[1859]] діяло 575 підприємств, на яких працювали 15 782 чол., що виробляли продукції на 6,5 &nbsp;млн крб. Зокрема, діяло 57 селітроварень, 23 винокурні, 21 цукровий, 15 салотопних заводів, 13 тютюнових, 10 вовняних фабрик, 13 чинбарень. Протягом 1862—96 вартість випуску промислових виробів зросла з 4,1 &nbsp;млн до 23,6 &nbsp;млн крб. На кінець 19 ст. в Полтавській губернії діяло 841 підприємство. За Всеросійським переписом [[1897]] в губернії налічувалося 2 778 151 жителів, у тому числі міського населення &nbsp;— 274 294 <ref>Первая Всеобщая перепись населенія Россійской Имперіи, 1897 г. XXXIII Полтавская губернія / Под редакціею Н. &nbsp;А. &nbsp;Тройницкаго. &nbsp;— Санкт-Петербургъ: Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета Министерства Внутреннихъ Делъ, 1904.— С. XII.</ref>. Як і раніше, в [[1900]] губернія ділилася на 15 [[повіт]]ів, 261 [[волость]].
 
На поч. 20 ст. Полтавщина залишалася аграрною губернією з великим поміщицьким землеволодінням. Через малоземелля селяни змушені були орендувати близько 1 &nbsp;млн дес. поміщицьких земель. Понад 95 тис. селян наймитувало в місцевих поміщицьких маєтках і близько 60 тис. селян щорічно виїздили на заробітки в [[Донбас]], [[Катеринославська губернія|Катеринославську]], [[Таврійська губернія|Таврійську]], [[Херсонська губернія|Херсонську]] губернії. Через відносне [[аграрне перенаселення]] з [[1906]] по [[1912]] з Полтавської губернії до [[Сибір]]у і на [[Далекий Схід]] переселилося понад 32 тис. сел. сімей (бл. 200 тис. чол.). У [[1900]] наліч. 4416 підприємств, на яких працювало бл. 14 тис. робітників. На поч. [[1917]] кількість підприємств збільшилася до 6182, а робітників &nbsp;— до 30,8 тис. чол. У селах широко розвивалися кустарні промисли, якими займалося 92 280 чол. У [[1895]] на Полтавщині діяло 232 лікарні, 61 аптека, у тому числі 19 сільських. У 721 початковій школі навчалося 59 396 дітей. У шкільних бібліотеках налічувалося 442 690 книг. У [[1896]] діяло 2142 навчальні заклади (105 186 учнів). Письменних за переписом [[1897]] у Полтавській губернії було 16&nbsp;%, у тому числі у містах &nbsp;— 39,8&nbsp;%. У [[1910]] відповідно стало 26,2&nbsp;% і 48,2&nbsp;%.
 
== Полтавщина у 1917 - 19201917—1920 роках ==
 
Полтавщина дала дуже багато діячів [[УЦР]], [[УНР]] і [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]]. Вже влітку 1917 &nbsp;р. губернія ввійшла до складу автономної України в складі Росії під управлінням [[Генеральний секретаріат Української Центральної Ради(УНР)|ГС УЦР]], в листопаді 1917 &nbsp;р. -&nbsp;— в [[УНР]].
[[Губернський комісар|Губернським комісаром]] Полтавщини від [[УЦР]] і [[УНР]] у серпні [[1917]] - &nbsp;— травні [[1918]] був [[Лівицький Андрій Миколайович|Андрій Лівицький]]. [[6(19) січня]] [[1918]] &nbsp;р. м.[[Полтава]] було практично без бою захоплене військами [[РСФСР]] на чолі з [[Муравйов Михайло Артемович|Муравйовим]]. У боях
з воїнами [[УНР]] російські більшовики зайняли [[21 січня]]([[3 лютого]] м.[[Бориспіль]], [[24 січня]] ([[6 лютого]]) -&nbsp;— м.[[Кременчук]], встановивши свою владу в усій губернії. Але в березні -&nbsp;— на початку квітня 1918 &nbsp;р. союзні війська [[УНР]] і Німеччини звільнили територію Полтавщини від російсько-більшовицької влади. Губернським комісаром від УНР став [[Кудрявцев Павло Омелянович|П.Кудрявцев]]. [[Губернські і повітові старости|Губернськими старостами]] за режиму [[УД]] були [[Іваненко Сергій Сергійович|С.Іваненко]] і [[Яновський Дмитро Гаврилович|Д.Яновський]]. У січні 1919 &nbsp;р. Полтавщина була вдруге захоплена військами [[РСФСР]]. У липні-серпні 1919 &nbsp;р. війська білих росіян [[Антон Денікін|Денікіна]] витіснили війська червоних росіян. Але у грудні 1919 &nbsp;р. війська і влада [[РСФСР]] і її маріонетки - &nbsp;— [[УРСР]] повернулись остаточно.
 
== У Радянській Україні ==
Декретами [[ВУЦВК]] від 8 липня і 30 липня [[1920]] року утворено [[Кременчуцька губернія|Кременчуцьку губернію]], до якої відійшли [[Золотоніський повіт|Золотоніський]], [[Кременчуцький повіт|Кременчуцький]] та [[Хорольський повіт|Хорольський]] повітии (розформована в кінці [[1922]] року). Постановою ВУЦВК від 27 квітня 1920 року Переяславський повіт віднесено до [[Київська губернія|Київської]] губернії.
 
Станом на 7 березня [[1923]] року загальна площа Полтавської губернії становила 4 126 703 кв. верст, 2 944 861 ж. Ділилася губернія на 14 повітів і 260 волостей. 7 березня 1923 року поділ на повіти і волості було скасовано і замість них створено 7 округів (Золотоніський, Красноградський, Кременчуцький, Лубенський, Полтавський, Прилуцький і Роменський) і 89 районів.
 
На 1 жовтня 1923 року в губернії налічувалося 32 комуни, 212 с.-г. артілей, 70 [[ТСОЗ]]ів, 130 [[радгосп]]ів, 39 агробаз і дослідних станцій, 19 радгоспів при [[агротехнікум]]ах та агрошколах, 643 984 індивідуальних селянських господарств. Діяло 17135 різних підприємств, у тому числі близько 12 тис. вітряків, 106 державних, 271 кооперативне підприємство. На 1 грудня [[1924]] року в Полтавській губернії було 86 районів, 1045 сільрад, 8146 нас. пунктів, у яких налічувалося 648 401 господарство.
 
3 червня [[1925]] року з переходом на триступеневу систему управління Полтавська губернія ліквідована.
 
== Населення ==
[[Файл:Ukr.Poltava women.jpg|thumb|260px|Дівчата і заміжні жінки Полтавської губернії у святковому вбранні. Кінець XIX &nbsp;— початок XX &nbsp;ст.]]
[[Файл:1897 Gov Poltava ethno.jpg|thumb|260px]]
{{стовпці|2}}
{| align="left" class="standard"
|+
! colspan=7 | Розподіл населення в містах губернії за мовою <br/>''(перепис 1897 року)''
|-----
! |Місто
|-----
| [[Полтава]]
! align="center" |56.0&nbsp;%
| align="center" |20.5&nbsp;%
| align="center" |19.9&nbsp;%
| align="center" |2.0&nbsp;%
| align="center" |0.6&nbsp;%
| align="center" |1.0&nbsp;%
|-----
| [[Гадяч]]
! align="center" |72.9&nbsp;%
| align="center" |2.6&nbsp;%
| align="center" |24.0&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |0.5&nbsp;%
|-----
| [[Зіньків]]
! align="center" |85.8&nbsp;%
| align="center" |1.8&nbsp;%
| align="center" |12.1&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |
|-----
| [[Золотоноша]]
! align="center" |59.9&nbsp;%
| align="center" |7.6&nbsp;%
| align="center" |31.6&nbsp;%
| align="center" |0.7&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |0.2&nbsp;%
|-----
| [[Кобеляки]]
! align="center" |73.5&nbsp;%
| align="center" |5.4&nbsp;%
| align="center" |20.2&nbsp;%
| align="center" |0.4&nbsp;%
| align="center" |0.1&nbsp;%
| align="center" |0.4&nbsp;%
|-----
| [[Костянтиноград]]
! align="center" |71.9&nbsp;%
| align="center" |8.9&nbsp;%
| align="center" |17.0&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |1.6&nbsp;%
| align="center" |0.6&nbsp;%
|-----
| [[Кременчук]]
| align="center" |30.1&nbsp;%
| align="center" |19.3&nbsp;%
! align="center" |46.9&nbsp;%
| align="center" |1.7&nbsp;%
| align="center" |0.7&nbsp;%
| align="center" |0.2&nbsp;%
|-----
| [[Градизьк]]
! align="center" |87.5&nbsp;%
| align="center" |0.5&nbsp;%
| align="center" |11.7&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |
| align="center" |0.3&nbsp;%
|-----
| [[Лохвиця]]
! align="center" |68.1&nbsp;%
| align="center" |3.7&nbsp;%
| align="center" |27.7&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |0.2&nbsp;%
|-----
| [[Лубни]]
! align="center" |59.2&nbsp;%
| align="center" |9.5&nbsp;%
| align="center" |29.7&nbsp;%
| align="center" |0.7&nbsp;%
| align="center" |0.5&nbsp;%
| align="center" |0.4&nbsp;%
|-----
| [[Миргород]]
! align="center" |82.6&nbsp;%
| align="center" |4.3&nbsp;%
| align="center" |12.4&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |
| align="center" |0.7&nbsp;%
|-----
| [[Переяслав]]
! align="center" |57.1&nbsp;%
| align="center" |3.2&nbsp;%
| align="center" |39.3&nbsp;%
| align="center" |0.2&nbsp;%
| align="center" |
| align="center" |0.2&nbsp;%
|-----
| [[Пирятин]]
! align="center" |55.6&nbsp;%
| align="center" |3.6&nbsp;%
| align="center" |39.8&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
| align="center" |0.4&nbsp;%
|-----
| [[Прилуки]]
! align="center" |63.9&nbsp;%
| align="center" |4.4&nbsp;%
| align="center" |30.9&nbsp;%
| align="center" |0.2&nbsp;%
| align="center" |0.2&nbsp;%
| align="center" |0.1&nbsp;%
|-----
| [[Ромни]]
! align="center" |61.6&nbsp;%
| align="center" |8.6&nbsp;%
| align="center" |28.2&nbsp;%
| align="center" |1.0&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
| align="center" |0.3&nbsp;%
|-----
| [[Глинськ (Роменський район)|Глинськ]]
! align="center" |90.9&nbsp;%
| align="center" |1.0&nbsp;%
| align="center" |7.7&nbsp;%
| align="center" |0.1&nbsp;%
| align="center" |0.2&nbsp;%
| align="center" |0.1&nbsp;%
|-----
| [[Хорол (місто)|Хорол]]
! align="center" |64.4&nbsp;%
| align="center" |7.2&nbsp;%
| align="center" |25.5&nbsp;%
| align="center" |2.4&nbsp;%
| align="center" |0.1&nbsp;%
| align="center" |0.4&nbsp;%
|-----
| '''По губернії'''
! align="center" |57.1&nbsp;%
| align="center" |11.4&nbsp;%
| align="center" |29.3&nbsp;%
| align="center" |1.1&nbsp;%
| align="center" |0.4&nbsp;%
| align="center" |0.7&nbsp;%
|+
|}
 
== Персоналії ==
* [[Іванов Микола Кузьмич]] (1810—1880) &nbsp;— український оперний співак, тенор; співав у оперних театрах [[Італія|Італії]], [[Франція|Франції]], [[Швейцарія|Швейцарії]], [[Велика Британія|Великої Британії]].
* [[Симон Петлюра]] &nbsp;— Головний отаман військ [[УНР]] (з листопада 1918 &nbsp;р.), голова [[Директорія УНР|Директорії УНР]] (13 лютого 1919 &nbsp;р. &nbsp;— 10 листопада 1920 &nbsp;р.).
* [[Гончаренко Аверкій|Гончаренко Аверкій Матвійович]] &nbsp;— [[сотник]] [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], [[старшина]] штабу 30-го [[полк]]у [[дивізія|дивізії]] [[Перша українська дивізія зброї СС «Галичина»|СС "«Галичина"»]].
* [[Олександр Доценко]] &nbsp;— [[підполковник]] [[Армія УНР|Армії УНР]].<ref>Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. &nbsp;— К.: Темпора, 2007. &nbsp;— 146 с. ISBN 966-8201-26-4</ref>
* [[Падалка Лев Васильович]] &nbsp;— [[Українці|український]] [[Статистика|статистик]], [[історик]], [[археолог]], [[етнограф]], [[краєзнавець]], [[громадський діяч]].
* [[Володимиров Леонід Євстахійович]] &nbsp;— [[Українці|український]] [[вчений]]-[[Юриспруденція|правознавець]], [[Доктор наук|доктор кримінального права]], [[професор]].
* [[Максимейко Микола Олексійович]] &nbsp;— [[Українці|український]] [[вчений]]-історик [[Право|права]]. [[Доктор наук|Доктор права]], [[професор]], [[член-кореспондент]] [[Всеукраїнська академія наук|Всеукраїнської Академії Наук]].
* [[Лісовський Олексій Миколайович]] &nbsp;— [[Українці|український]] [[літературознавець]], [[фольклорист]].
* [[Шелудько Дмитро Ілліч]] &nbsp;— [[Українці|український]] [[дипломат]], [[мовознавець]], [[літературознавець]], популяризатор української літератури у Болгарії.
* [[Непийпиво Василь Гнатович]] &nbsp;— народний художник УРСР.
* [[Дяченко Петро Гаврилович]]&nbsp;— український військовий діяч.
 
== Примітки ==
 
== Джерела ==
* Полтавщина. Енциклопедичний довідник за ред. А. &nbsp;В. &nbsp;Кудрицького. Київ, «Українська енциклопедія» імені М. &nbsp;П. &nbsp;Бажана, 1992
* [[Полтавіка. Полтавська енциклопедія|Полтавіка &nbsp;— Полтавська енциклопедія]]. Том 12 &nbsp;— Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009
* ''Якименко М. А.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Poltavska_huberniia Полтавська губернія] // {{ЕІУ|8|366}}
* Українська Держава (квітень&nbsp;— грудень 1918 року). Документи і матеріали. У 2 т. / Ред. кол.: В. Верстюк (відп. ред.), О. Бойко, Н. Маковська, Т. Осташко, Р. Пиріг; Упорядн.: Р. Пиріг (керівн.), О. Бойко, А. Гриценко, О. Кудлай, О. Лупандін, Н. Маковська, Т. Осташко, О. Щусь. НАН України. Інститут історії України; Центральний державний архів вищих органів влади і управління України.– Т. 1.– К.: Темпора, 2015.– С. 381—382.
 
== Посилання ==
* [http://www.knl.ua/show.php?img=img/polb_atlasbig.jpg&id=undefined Карта Полтавської губернії]
4905

редагувань