Відмінності між версіями «Гето»

== Історія виникнення ґеттогето ==

У багатьох італійських містах принаймні ще в XVI столітті існували обгороджені муром квартали для євреїв. Такі квартали стали наслідком узгодженості поглядів міських урядовців, що вимагали сегрегації, так і юдейських релігійних законів, які забороняли євреям жити серед невірних. Назву геттогето стали вживати по всій Європі. Найбільші геттогето виникли в Празі, Франкфурті, Трієсті й Римі, де геттогето існувало з 1536 по 1870 роки.

І тільки в Речі Посполитій, головному притулку євреїв, офіційних геттогето не було. Королівські грамоти захищали євреїв з [[1265]] року. Кілька польських міст, зокрема Варшава, запровадили привілеї «[[Privilegium de non tolerandis Judaeis|de non tolerandis Judaeis]]» які не дозволяли євреям селитись у районах, що підлягали муніципальній юрисдикції (але такого дозволу не мали і шляхта, селяни та службовці корони). Через те євреї селились на землях, які належали шляхті, безпосередньо поблизу міських брам.

Після поділів Польщі Катерина II обернула колишні польські губернії Росії на головний масив величезної території за межею осілості (з [[1835]] року). Вийти за межі ґеттогето було не просто. Майбутній утікач мав кинути виклик законам і звичаям як невірних, так і єврейських громад і ризикував накликати на свою голову тяжку кару.

=== ГеттоГето в роки Другої світової війни ===

Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] словом «ґеттогето» називалися ті житлові зони куди [[нацисти|нацистами]] насильно зганялися євреї для компактного мешкання. Найбільш відоме [[Варшавське гетто|Варшавське гето]], а в [[Радянський Союз|Радянському Союзі]] і [[пострадянський простір|пострадянському просторі]] — [[Мінське гетто|Мінське гето]].