Сарматизм: відмінності між версіями

[[Файл:Dymitr Wiśniowiecki Bajda 1.PNG|200px|міні|«Сарматський портрет» Дмитра Вишневецького  — ікона сарматського стилю у моді: оселедець, східний [[жупан]], [[кунтуш]], шабля і лук.]]

'''Сармати́зм'''  — у [[16XVI століття|16XVI]]  — [[19XIX століття|XIX століття]]х ідея походження панівних класів [[Східна Європа|Східної Європи]] від стародавнього войовничого народу [[сармати|сарматів]], мешканців [[Сарматія|Сарматії]], що виникла за часів Речі Посполитої. Також культура та ідеологія, вибудовані на фундаменті цієї ідеї. Сарматизм домінував у середовищі [[шляхта|шляхти]] [[Польща|Польщі]], [[Велике князівство Литовське|Литви]], [[Русь|Русі]], [[Трансільванія|СемигородаСемигород]]а, а також, під впливом РП{{sfn|Плохій|2006|с=221-230}}, [[козаки|козаків]] [[Гетьманщина|Війська Запорозького]].

[[Файл:Karacena.JPG|150пкс200пкс|міні|ліворучправоруч|[[Лускаті обладунки|Карацена]] - — панцир [[Колона Траяна|навіяний обладунками сарматів]].]]

В [[15XV століття|15XV-му]] сторіччі польський історик [[Ян Длугош]] вперше написав про явище сарматизму в [[Польське королівство|Польщі]], що пізніше було підтверджено у роботах інших істориків — зокрема, «[[Трактат про дві Сарматії|Трактаті про дві Сарматії]]» [[Матвій із Міхова|Матвія Міховського]], [[Мартин Бєльський|Мартина Бєльського]], [[Мартин Кромер|Мартина Кромера]] та інших. Переймаючись модним у тогочасній Європі 15-го століття пошуком історичних коренів, шляхтичі вважали, що є нащадками [[сармати|сарматів]] — іраномовних племен, які мешкали на півдні сучасної [[Україна|України]] і були витіснені [[готи|готами]] у другому сторіччі.

У сарматів існували певні приклади та ідеали людини, громадянина і короля. Сформувалися основні риси, якими повинен володіти кожний сармат. Такими рисами були: любов до волі, щирість, відвага, гостинність, добродушність, індивідуальність, незалежність. Король повинен не думати про власну користь, а про добробут країни. Перед усім він повинен оберігати свободу шляхти, бути справедливим і щедрим по відношенню до неї. На думку сарматів взірцевими королями були [[Болеслав I Хоробрий|Болеслав Хоробрий]], [[Казимир II Справедливий|Казимир Справедливий]], [[Казимир III Великий|Казимир Великий]] i [[Ян III Собеський]].

Сармати багато часу і грошей присвячували моді. Їхнє вбрання відрізнялося від того, яке існувало в Європі. Щодня мужчини ходили в [[Жупан (одяг)|жупанах]] з довгими і вузькими рукавами.

Жупани для урочистих подій «на вихід», були зшиті з дорогих ексклюзивних тканин таких як   атлас чи шовк червоного, рожевого чи синього кольорів. Зверху на жупан одягали сукню {{Lang-pl|kontusz}}. Сукня нагадувала плащ з довгими рукавами, які часом досягали аж до колін. Носили пояси, оздоблені дорогими каменями і навіть золотом. Зимою серед сарматів були популярні натуральні хутра з рисі або ведмедя.

Сарматизм оспіваний багатьма письменниками  — зокрема, у творах Вацлава Потоцького, Яна Кристофа Пасека, Анжея Збилітовського, Ієроніма Морштина та інших. В [[19 століття|19 сторіччі]] сарматська культура поляків і українців оспівана в хрестоматійній трилогії «[[Вогнем і мечем (роман)|Вогнем і Мечем]]» (1884), «[[Потоп (роман)|Потоп]]» і «[[Пан Володийовський (роман)|Пан Володийовський]]» [[Сенкевич Генрик|Генрика Сенкевича]].

* Вирський Д. [http://sn.kspu.edu/index.php/sn/article/view/200 Сарматизм: рецепція у ранньомодерній Україні] // ''Scriptorium nostrum'', №  2(8)