Відмінності між версіями «Кошерське князівство»

нема опису редагування
(Створена сторінка: {{Картка:Колишня країна |native_name = Кошерське князівство |common_name = Кош...)
 
|status =
|year_start = бл. 1387
|year_end = 16531793
|date_start =
|date_end =
|image_map_caption =
|religion = [[Православ'я]]<br/>[[Католицтво]]
|capital = [[Кошерськ]]<br/>[[Камінь-Каширський]]
|government_type = Монархія
|legislature =
|currency =
}}
'''Кошерське (Каширське, Коширське) князівство'''&nbsp;— удільне [[васал]]ьне [[князівство]] [[14 століття|14]]-[[16 століття|16 ст.]] у [[Велике князівство Литовське|Великому князівстві Литовському]] (від [[1569]]&nbsp;— [[Річ Посполита|Речі Посполитій]]). Включало землі на [[Волинь|Волині]] з центром у місті [[Кошерськ]] ([[Волинська область]], [[Україна]]), охоплюючи Кошерський повіт Волинського воєводства. Правили князівством [[Ольгердовичі]], [[ЛюбартовичіСангушки]], [[СангушкиКрасіцькі]].
 
== Історія ==
Князівство було утворено близько 1387 року внаслідок надання уділу [[Федір Ольгердович|Федору Ольгердовичу]] великим князем Волинським Любартом. Проте воно стало складовою частиною Ратненського князівства. Втім воно не було спадковим, а лише пожиттєвим. Його столицею стало старовинне містечко Кошерськ (нині городище між [[Старі Кошари (Ковельський район)|Старими]] й [[Нові Кошари|Новими Кошарами]] в [[Ковельський район|Ковельському районі]]) У 1433 році Кошерське князівство разомз Ратненським перейшло до роду Санґушків.
 
У 1443 році викоремилося в самостійний уділ. Першим його правителем став [[Іван-Борис Сангушкович]]. після його смерті у 1475 році князівство успадкувавйого брат [[Олександр Сангушкович]]. Поступово князівство зміцнювалося й розширювалося. найбільшого розквіту досягло за князя [[Андрій Олександрович Сангушко|Андрія Сангушки]].
 
У 1534 році князівство перешло до спадкоємців праонукв Олександра Сангушковича, які писалися Сангушковичі-Кошерські, а потім Сангушки-Кошерські. У 1560-х років відбувається поступове обмеження автономії князівство, чому його володарі особливо неопиралися, більше уваги приділяючи накопиченню псаод й маєтностей.
 
Останнім каширським князем був [[Адам Олександр Сангушко]] (1601—1653), який перейшов у католицизм і був одним з сенаторів, які впливали на політику Речі Посполитої. Дітей не мав і тому родина Сангушків-Кошерських вигасла, а князівство відійшло до Мартина Костянтина Красіцького, який переніс адміністративний центра до містечка Камінь, який став зватися Камінь-Каширський. В роду польських магнатів Красіцьких як звичайне велике володіння перебувало до 1793 року, коли було ліквідовано російським урядом після Другого поділу Речі Посполитої.
 
== Управління ==
Князі не підлягали місцевій адміністрації (повітовій чи воєводській), лише в деяких питаннях великому князю литовському чи польському королю. Тут безроздільно панувало [[князівське право]] (лат. jus ducale), завдяки чому вона фактично перетворилася на державу в державі. Суверенність землеволодіння відносилася до засадничих елементів княжого права. Також правителя Острозького князівства виводили власні збройні загони (почти) під родовим гербом, а корогвами Волинського воєводства.
 
== Джерела ==
* Войтович Л.&nbsp;В.&nbsp;Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII—XVI&nbsp;ст. історико-генеалогічне дослідження.&nbsp;— Львів, 1996.&nbsp;— С.137—140
* [http://kamin.rayon.in.ua/topics/631-deshcho-pro-vik-kamenia-kashirskogo-i-iogo-nazvu| Дещо про вік Каменя-Каширського і його назву]
 
[[Категорія:Історія Волині]]
[[Категорія:Історія Волинської області]]
[[Категорія:Князівщини]]
[[Категорія:Сангушки]]
[[Категорія:Красіцькі]]
87 288

редагувань