53 724
редагування
м (вікіфікація) |
Friend (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
[[Файл:Pyramid of Capitalist System.png|thumb|250px|
'''Пролетаріа́т''' (від {{lang-la|proles}} — «потомство» та {{lang-la|proletarius}} — нижчий клас
== Етимологія ==
[[етимологія|Етимологічно]] походить від {{lang-la|prōlētãrius}} «незаможний, але юридично вільний римський громадянин, який служить державі тільки тим, що має дітей»<ref name="К-М">[[Етимологічний словник української мови]]: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. Ред.тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:596)</ref>
Як соціальний прошарок пролетаріат помітно чисельно зріс в історичний період [[Нова історія|Нового часу]] кінця [[18 століття|18 ст.]] — початку [[19 століття]] — епохи [[Промислова революція|індустріальної революції]] і експотенційного зростання класу промислових робітників, поповнення його за рахунок декласованої бідноти із інших соціальних прошарків міського населення та збіднілого [[Селяни|селянства]]. Як поняття «пролетаріат» набуло широкого вжитку в політичній літературі і соціальній публіцистиці [[Західна Європа|Західної Європи]] у великій мірі завдяки соціальним революціям у Франції та загостренню [[соціальний конфлікт|соціальних конфліктів]] в інших країнах Європи. На початку [[20 століття]] ці ж соціальні процеси і відповідна лексика поширюється на [[Східна Європа|Східну
== Пролетаріат у марксизмі ==
== Примітки ==
{{reflist}}
== Див. також ==▼
* [[Диктатура пролетаріату]]▼
* [[Люмпени|Люмпен-пролетаріат]]▼
== Література ==
{{Вікіцитати1}}
* [http://vpered.wordpress.com/2013/12/12/marx-engels-proletariat/ Карл Маркс, Фрідріх Енґельс. Про пролетаріят (1845)]▼
* А. Вебер. Рабочий класс, или пролетариат // «Философская энциклопедия». — Т. 4. / Ред. коллект.: Ф. В. Константинов (главный редактор) и др. Институт философии АН СССР. — Москва: «Советская энциклопедия», 1971. — С. 438–443.▼
* Ф. Енґельс. Становище робітничої кляси в Англії 1844 року [1845] / Пер. з нім. О.Соболева. — Харків: Партвидав «Пролетар», 1932. — 321 стор.
* I. Буржуа й пролєтарі; II. Пролєтарі та комунїсти [1848] // К. Маркс, Ф. Енґельс. Комунїстичний маніфест. — Клівленд: Виданє Української Федерації Американської Соціялістичної Партії, 1917. — Стор. 5-40.
* К. Маркс. Наймана праця і капітал // Карл Маркс. Вибрані твори. Том 1 / Пер. з нім. за ред. Д. Рабиновича. — Київ, Партвидав ЦК КП(б)У, 1936. — Стор. 198-224.
▲* А. Вебер. Рабочий класс, или пролетариат // «Философская энциклопедия». — Т. 4. / Ред. коллект.: Ф. В. Константинов (главный редактор) и др. Институт философии АН СССР. — Москва: «Советская энциклопедия», 1971. — С. 438–443.
* [http://vpered.wordpress.com/2013/12/16/antunes-the-new-proletarians/ Рікардо Антунес. Новий пролєтаріят на зламі століття (1999)]▼
* ''Малюк А.'' [http://commons.com.ua/sootnoshenie-ponyatij-proletariat-i-rabochij-klass-v-usloviyah-sovremennoj-mirovoj-kapitalisticheskoj-ekonomiki/ Соотношение понятий «пролетариат» и «рабочий класс» в условиях современной мировой капиталистической экономики] // [[Спільне (журнал)|Спільне]]. — 23.05.2016.
* Tom Bottomore. Working Class // Tom Bottomore (ed.). A Dictionary of Marxist Thought (2nd edition). Oxford: Blackwell Publishers Ltd., 1991. Pp. 585–587.
* Peter Decker, Konrad Hecker: Das Proletariat. Politisch emanzipiert – Sozial diszipliniert – Global ausgenutzt – Nationalistisch verdorben – Die große Karriere der lohnarbeitenden Klasse kommt an ihr gerechtes Ende. GegenStandpunkt Verlag, München 2002.
▲== Див. також ==
▲* [[Диктатура пролетаріату]]
▲* [[Люмпени|Люмпен-пролетаріат]]
▲* [http://vpered.wordpress.com/2013/12/12/marx-engels-proletariat/ Карл Маркс, Фрідріх Енґельс. Про пролетаріят (1845)]
▲* [http://vpered.wordpress.com/2013/12/16/antunes-the-new-proletarians/ Рікардо Антунес. Новий пролєтаріят на зламі століття (1999)]
{{socio-stub}}
|