Відмінності між версіями «Сонант»

346 байтів додано ,  4 роки тому
оформлення, уточнення
м (Ієрархія заголовків починається із 3-х '='. WikiProject Check Wikipedia. ID #7)
(оформлення, уточнення)
{{refimprove}}
{{refimprove}}'''Сонант''' (або сонорний приголосний звук) — у [[фонетика|фонетиці]] клас [[приголосний звук|приголосних звуків]], що характеризуються перевагою тона над шумом. Артикуляційно вони є приголосними, але за акустичними характеристиками вони наближені до [[голосний звук|голосних звуків]]. Це, зокрема, [w], [l], [m], [n], [r].
 
{{refimprove}}'''Сонант''' (або '''сонорний приголосний звук) ''' — у [[фонетика|фонетиці]] клас [[приголосний звук|приголосних звуків]], що характеризуються перевагою тона над шумом. Артикуляційно вони є приголосними, але за акустичними характеристиками вони наближені до [[голосний звук|голосних звуків]]. Це, зокрема, [w], [l], [m], [n], [r]. Звуки у межах фонем /l/ /r/ ще називають [[плавні приголосні|плавними приголосними]].
У деяких мовах сонанти можуть утворювати [[склад]], виступаючи при цьому у ролі голосного. Це, зокрема, властиво [[словацька мова|словацькій]], [[чеська мова|чеській]], [[сербська мова|сербській]], [[хорватська мова|хорватській]], [[словенська мова|словенскій]] та [[македонська мова|македонській]] мовам. Наприклад, словацьке '''hĺbka''' [глбка] («глибина», з наголосом на «l»), сербське '''Србиjа''' («Сербія» з наголосом на «р»). У зв'язку з цим цікава штучна чеська та словацька фраза ([[скоромовка]]), в усіх словах якої немає жодного голосного звука, а всі склади утворено за допомогою сонанта [r]: '''strč prst skrz krk''' [стрч прст скрз крк] «просунь палець через шию». Цю фразу вчать під час вивчення чеської та словацької мов.
 
== Складотворчі сонанти ==
У [[давньоукраїнська мова|давньоукраїнській мові]] такі складоутворюючі сонанти також деякий час існували (після падіння '''єр'''ів ('''ъ''' та '''ь''')), але вони дуже швидко розвили перед собою або після себе допоміжний голосний: давньоукр. ''кръвавыи > крвавий'' > '''кривавий''' (діалект.: '''кервавий'''), ''глъбъкыи > глбокий'' > '''глибокий''', ''сльза > сл’за > слеза'' > '''сльоза''' (діалект.: '''селза'''), ''сьрдьцє > ср’це'' > '''серце'''; або перейшли у клас голосних (напівголосних): ''вълкъ > влк > воўк'' > '''вовк'''.
У деяких мовах сонанти можуть утворювати [[склад (мовознавство)|склад]], виступаючи при цьому у ролі голосного. Це[[плавні приголосні#Складотворчі плавні|Складотворчі плавні]], зокрема, властивовластиві [[словацька мова|словацькій]], [[чеська мова|чеській]], [[сербська мова|сербській]], [[хорватська мова|хорватській]], [[словенська мова|словенскій]] та [[македонська мова|македонській]] мовам. Наприклад, словацьке '''hĺbka''' [глбка] («глибина», з наголосом на «l»), сербське '''Србиjа''' («Сербія» з наголосом на «р»). У зв'язку з цим цікава штучна чеська та словацька фраза ([[скоромовка]]), в усіх словах якої немає жодного голосного звука, а всі склади утворено за допомогою сонанта [r]: '''[[strč prst skrz krk]]''' [стрч прст скрз крк] «просунь палець через шию». Цю фразу вчать під час вивчення чеської та словацької мов.
 
У [[давньоукраїнська мова|давньоукраїнській мові]] такі складоутворюючі сонанти також деякий час існували (після падіння '''єр'''ів ('''ъ''' та '''ь''')), але вони дуже швидко розвили перед собою або після себе допоміжний голосний: давньоукр. ''{{lang-orv|кръвавыи > крвавий''}} > '''кривавий''' (діалект.: '''кервавий'''), ''глъбъкыи > глбокий'' > '''глибокий''', ''сльза > сл’засл'за > слеза'' > '''сльоза''' (діалект.: '''селза'''), ''сьрдьцє > ср’цеср'це'' > '''серце'''; або перейшли у клас голосних (напівголосних): ''вълкъ > влк > воўк'' > '''вовк'''.
Позиційно складотворчі сонанти властиві й [[англійська мова|англійській мові]]. Так, якщо вимовляти слово «section» як [sekſ'''n'''] «секція», то звук [n] можна вважати складотворчим сонантом. Складотворчі [n] та [m] – звичайне явище у [[німецька мова|німецькій мові]]: braten [bra:t'''n'''] «смажити(ся)», sieben [zi:p'''m'''] «сім».
 
Позиційно складотворчі сонанти властиві й [[англійська мова|англійській мові]]. Так, якщо вимовляти слово «section» як [sekſ'''n'''] «секція», то звук [n] можна вважати складотворчим сонантом. Складотворчі [n] та [m] — звичайне явище у [[німецька мова|німецькій мові]]: braten [bra: t'''n'''] «смажити(ся)», sieben [zi: p'''m'''] «сім».
 
{{мова-доробити}}
 
== Література ==
 
* {{ЕУ}}
 
 
[[Категорія:Мовознавство]]