90 319
редагувань
Раймунд VII (граф Тулузький): відмінності між версіями
правопис
(правопис) |
(правопис) |
||
|
Війна завершилася 1229 році, підписанням Паризького договору, за яким Раймунд VII зберігав за собою графство Тулузи, але поступався Прованським маркізатом, віконствами Каркассон, Альбі та Безьє, Прованський маркізат переходив у володіння папського престолу. Також вимушений був видати доньку за брата французького короля — Альфонса де Пуатьє. Крім того, усі укріплення Тулузи повинні були знищенні.
Раймунд VII вимушен був прийняти католицького єпископа та домініканців-інквізиторів, що розташувалися у місті Тулуза. Втім граф продовжував таємно підтримувати катарів, можливо розраховуючи набути нової військової та фінансової потуги, щоб переглянути невигідний договір. 1235 році в Тулузі відбулося повстання проти інквізиторів, що повтікали з міста Граф в свою чергу не чинив спротив повсталим. Це знову викликало напруження з Папським престолом. 1236 року він
1239 року отримав від Фрідриха II, імператора Священної Римської імперії, пропозицію здобуття графства Форкалькьє, а натомість визнати свою зверхність. Раймунд VII погодився й рушив на допомогу імператорові, який облягав повсталий Арль. Проте облога була невдалою. 1240 року королівський сенешаль Пеннотьє звернув по допомогу до графа, оскільки Каркассон взяв в облогу його колишній власник Раймунд II Тренкавель. Проте Граф тулузький не втрутився в боротьбу, хоча співчував Тренкавелю. Раймунд VII побоювався вторгнення французьких військ й не був впевнений в успіху облоги.
| |||