29 261
редагування
Lorry (обговорення | внесок) |
MobyVan (обговорення | внесок) (стиль) |
||
Європеїзація архітектури в Російській імперії досягла найбільшого щаблю наприкінці 19 ст., коли зусиллями декількох архітекторів народився стиль [[сецесія]] (модерн). Засновником стилю [[модерн]] (сецесія або югендстиль) вважають бельгійського архітектора [[Віктор Орта|Віктора Орта]] (1861—1947). Ще в юнацькі роки він відбув у Париж, де вивчав ужиткове мистецтво, технології створення декору. [[1893]] року Віктор Орта закінчив будівництво приватного будинку професора Едмона Тасселя, котрий став маніфестацією нового стилю.
Розповсюдженню стилю сприяли як широке промислове виробництво [[бетон]]у, скла великого розміру, піднесення промислового виробництва заліза, [[Цегла|цегли]], [[Кераміка|кераміки]], так і піднесення торгівлі та будівельний бум. Стилістику сецесії всіляко підтримували як всесвітні [[Виставка|виставки]], так і різні періодичні видання. Головним було повсюдне прийняття цього стилю новими прошарками населення - середньою та крупною буржуазією, [[банкір]]ами, володарями великих [[універмаг]]ів, середніми і дрібними комерсантами без значних культурних традицій. Стиль був гнучким і здатним успішно розв'язувати будь які будівельні програми чи побутові завдання - від
В Маріуполі, де дворянський елемент культури завжди був слабким, стиль сецесія був масово сприйнятий саме комерсантами. Двоповерхові торгові ряди на вулиці Торговій мали хвилясті архітектурні форми і небачено широкі скляні поверхні вікон, котрі і запропонував новий на той час стиль. Доволі повно стиль сецесія
<gallery>
== Споруди у псевдоросійському стилі ==
Псевдоросійський стиль (російсько-візантійський стиль) — течія в
Псевдоросійський стиль виник в імперії як місцевий варіант
До зразків псевдоросійського стилю в Маріуполі належать житлова забудова Катерининської та [[Вулиця Торгова (Маріуполь)|Торгової вулиць]] (майже вся знищена), колишній готель «Континенталь» (колишній палац культури «Азовсталь», [[Палац культури «Молодіжний»]]), [[Палац культури імені Карла Маркса]] ([[Іллічівський район (Маріуполь)]]), поруйновані церкви Єлено-Костянтинівська та Марії Магдалини.
[[Файл:Mariupol church alexandr.jpg|міні|праворуч|200пкс|Церква Марії Магдалини, зруйнована без відновлення]]
До найстаріших православних храмів Маріуполя
Вибудована
Того ж [[1897]] року маріупольська Дума
<gallery>
File:|
Файл:Mariupol church kostel.jpg|Католицька
Файл:Mariupol church rozhdestva.jpg|Православна церква Різдва Богородиці, зруйнована без відновлення
File:Mariupol church uspen.jpg|Успенська церква, зруйнована без відновлення
[[Файл:Маріуполь (технологічний ліцей).jpg|міні|праворуч|200пкс|Маріуполь. Технологічний ліцей (побудова [[1936]] року ). [[Проспект Бойко В.С.]]]]
Період 1922—1941 рр. означений масовим знищенням православних храмів, коли поруйнували за наказом радянського уряду всі в Маріуполі, та будівництвом освітніх шкіл. Частка радянських шкіл вибудована на місцях поруйнованих церков ( на місці Карасівської, на місці Успіння Богородиці [[1887]] р., на місці Елено-Костянтинівської церкви на Слободці тощо) <ref>газета «
У Центральному (тоді - Жовтневому) районі за часів [[СРСР]] були знищені ''всі церкви міста'', що позбавило місто історично важливих вертикалей в [[силует]]і. Особливо загрозливими для містобудівного образу міста були руйнації без відновлення Харлампієвського [[собор]]у, церков Марії Магдалини, Різдва Богородиці, або Карасівської, церкви Успіння Богородиці, котрі були вибудовані на узвишші. Вибудований в низовині катедральний Микільський собор і його вертикалі в Новосьоловці в силуеті міста ролі майже не відіграють.
<gallery>
Зображення:Маріуполь. Житловий будинок на розі пр.Ленина-вул. Торгова.jpg|Житловий будинок на розі пр. Ленина
Файл:Mariupol 2007 (80).jpg|Палац культури «Маріуполь» ([[Проспект Металургів (Маріуполь)]])
Файл:|
== Дикий капіталізм вдруге, світська архітектура ==
[[Файл:Мариуполь 2011 - panoramio.jpg|міні|праворуч|200пкс|Маріуполь,
[[Файл:Illichivets Sports Complex, Mariupol2.jpg|міні|праворуч|200пкс|Спорт комплекс «Іллічівець», фото 2007 року]]
<gallery>
|