Відмінності між версіями «Ракітов Григорій Давидович»

нема опису редагування
м (Перенесено 1 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q4389409))
'''Григорій Давидович Ракітов (Рабінович)''' (Рабінович, [[{{ДН|||1894]]}}, містечко [[Бричани]] Хотинського повіту Бесарабської губернії, -тепер 30.10.[[1937Республіка Молдова]] — розстріляний {{ДС|30|10|1937}}, місто [[Москва]]), — радянський політичний і військовий діяч, відповідальний секретар Полтавського окружного комітету КП(б)У. Кандидат в члени [[ЦК КП(б)У]] в грудні 1925 — листопаді 1927 р.
 
== Біографія ==
Народився у бессарабському містечку [[Бричани]] (тепер — районний центр Бричанського району [[Молдова|Молдови]]). Навчався в єврейському хедері. У 1912 році переїхав в [[Кишинів]], де вступив в [[Бунд]].
 
З 1913 року — в [[Одеса|Одесі]], де став вільним слухачем в Одеському Новоросійському університеті. Член [[РСДРП(б)]] з 1913 року.З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] повернувся у містечко Бричани, захворів [[туберкульоз]]ом.
Народився у [[1894]] році в селищі [[Бричани]] (тепер райцентр Бричанського району [[Молдова|Молдови]]). Член [[РСДРП(б)]] з 1913 року. З 1918 по 1920 роки воєнком стрілецько-кавалерійської дивізії. З 1920 року начальник 45-ї Волинської стрілецької дивізії. З 1924 по 1925 роки відповідальний секретар Полтавського губернського комітету [[КПУ|КП(б) України]], З 12.12.1925 по 20.11.1927 кандидат в члени ЦК [[КПУ|КП(б) України]].
 
З 1929 року в [[Смоленськ]]і, завідуючий Організаційним відділом Західного обласного комітету [[ВКП(б)]], потім другий секретар Західного обкому [[ВКП(б)]]. З березня 1933 голова обласного виконавчого комітету Західного обласного совєта. З червня 1937 голова Виконкому Курського обласного совєта. Член [[ВУЦВК]], ЦВК [[СРСР]], делегат 11-го и 15-17 з'їздів [[ВКП(б)]]. Заарештований 3 липня 1937 року, страчений 30 жовтня 1937 року за звинуваченням у антирадянській терористичній діяльності. Реабілітований 25 серпня 1956 року.
Учасник Першої світової війни з 1916 року — солдат російської 512-ї В'ятської дружини Південно-західного фронту, яка була розквартирована у [[Вінниця|Вінниці]]. Один з активних учасників встановлення радянської влади у [[Вінниця|Вінниці]] в 1917 році, член солдатського комітету, входив до трійки керівництва повстанням. У 1917 році був членом президії Вінницької солдатської ради.
 
У 1918 році — знову в Одесі, навчався в університеті, керував підпільною студентською організацією «Спартак».
 
З 1918 року — в Червоній армії: заступник військового комісара стрілецько-кавалерійської дивізії, заступник начальника політичного відділу 45-ї стрілецької дивізії РСЧА. У 1920 році — заступник військового комісара Фастівської групи військ 12-ї армії, військовий комісар 45-ї стрілецької дивізії 12-ї армії РСЧА.
 
У 1921—1925 роках — на відповідальній партійній роботі в Подільській губернії, Харкові, Полтавській губернії.
 
У 1925—1926 роках — відповідальний секретар Полтавського окружного комітету КП(б)У.
 
У січні 1926—1929 роках — відповідальний секретар Калузького губернського комітету ВКП(б).
 
У 1929 — березні 1933 року — завідувач організаційного відділу Західного обласного комітету ВКП(б), 2-й секретар Західного обласного комітету ВКП(б) у місті Смоленську.
 
28 лютого 1933 — 24 травня 1937 року — голова виконавчого комітету Західної обласної ради у місті Смоленську.
 
У травні — липні 1937 року — виконувач обов'язків голови виконавчого комітету Курської обласної ради. Член [[ВУЦВК]], ЦВК [[СРСР]], делегат 11-го и 15-17 з'їздів [[ВКП(б)]].
 
Заарештований 3 липня 1937 року, страчений 30 жовтня 1937 року за звинуваченням у антирадянській терористичній діяльності. Реабілітований 25 серпня 1956 року.
 
== Родина ==
Дружина (з 1920 року) — Зінаїда Мойсеївна Брик, син Леонід (1922—2002), дочка Майя (1931).
 
== Посилання ==
* [http://histpol.narod.ru/person/pers-17/pers17-038.htm Історія Полтави]
* [http://www.knowbysight.info/RRR/00389.asp ДовідникРакитов з(Рабинович) історіїГригорий Компартії та Радянського СоюзуДавыдович]
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]