8849
редагувань
Центральнокаталанський діалект: відмінності між версіями
м
нема опису редагування
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м (робот додав: en:Central Catalan) |
Yevhen (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
|
:''Див. статтю '''[[Діалекти каталанської мови]]'''.''
'''
Є частиною східних діалектів цієї мови, які поширені на території Каталонії (уся [[Барселона (провінція)|провінція Барселона]], схід [[Таррагона (провінція)|провінції Таррагона]] та більша частина [[Жірона (провінція)|провінції Жірона]]), [[Східні Піренеї|Північної Каталонії]], [[Балеарські острови|Балеарських островів]] та м. [[Альґеро|Алґе]] на [[Сардинія|о-ві Сардинія]].
Субдіалекти:▼
* таррагонський (tarragoní), має певні риси, спільні з північно-західним діалектом, ▼
* північний перехідний (septentrional de transició), має деякі риси, спільні з русільйонським або північно-каталанським діалектом,▼
Суред субдіалектів центральнокаталанського діалекту виділяють такі:
* барселонський (barceloní), що поширений у Барселоні та навколишній місцевості,▼
* шіпелья (xipella), поширений у Саррал, Сулібеля, Бланкафор, Піра, Барбара-да-ла-Конка та Рукафор-да-Карал,▼
▲* таррагонський ({{lang-ca|tarragoní}}), має певні риси, спільні з північно-західним діалектом,
* салат (parlar salat), поширений на узбережжі Коста-Брава.▼
▲* північний перехідний ({{lang-ca|septentrional de transició}}), має деякі риси, спільні з русільйонським або північно-каталанським діалектом,
▲* барселонський ({{lang-ca|barceloní}}), що поширений у [[Барселона|Барселоні]] та навколишній місцевості,
▲* шіпелья ({{lang-ca|xipella}}), поширений у
▲* салат ({{lang-ca|parlar salat}}), поширений на узбережжі [[Коста-Брава]].
Окрім того в Барселоні виділяють ще кілька соціолектів (шава, ултра, бледа).
Центральнокаталанський діалект, за виключенням лексичних запозичень з [[Іспанська мова|іспанської]], практично не відрізняється від літературної каталанської мови – мови ЗМІ та освіти Каталонії.
==Приклади діалектів==
Приклади наведено з [[Притча про блудного сина|Притчи про блудного сина]], [[Євангеліє]] від Луки Нового Заповіту<ref>З роботи лінгвіста Мануела Міли-і-Фунтаналса.</ref>
;Текст літературною мовою
Un home només tenia dos fills. El més jove va dir al seu pare: "Ja és hora que sigui el meu propi amo i que tingui cèntims; me n'he [me n'haig] d'anar a veure món. Partiu la vostra herència i doneu-me el que em toqui". "Ai, fill meu", va dir el pare, "com vulguis; ets un dolent i Déu et castigarà". I després va obrir un calaix, va partir la seva herència i va fer-ne [en va fer] dues parts. Al cap d'uns quants dies, el dolent se'n va anar del poble molt tibat i sense dir adéu a ningú. Va travessar molta terra ferma, molts boscs i molts rius, i va arribar a una gran ciutat on [a on] va gastar tots els cèntims.
;Дослівний переклад українською з каталанської
Жив собі чоловік, у якого було два сини. Молодший сказав батькові: «Час мені йти за своєю долею та заробити грошей, мушу піти подивитися світ. Поділи спадок і дай мені належну частину.» «Сине мій – сказав батько – як бажаєш, ти – недобра людина і Бог тебе покарає». Після цього він відкрив скриньку та поділив усе, що мав, на дві частини. За декілька днів, його недобрий син дуже задоволений пішов з селища і не попрощався ні з ким. Він мандрував пустими землями, багатьма лісами та багатьма ріками та прийшов до великого міста, де він витратив усі свої гроші.
;Центральнокаталанський діалект
Un hòma numés/dumés tania dós fills. Al mé[j] jóba li ba di al/anal séu para: "Ia (é)[z] hòra ca sigui'l méu pròpi amu i ca tingui cèntims; ma n'hé [ma n'haig] d'anà (a) bèura món. Partiu la bòstra harència i dunèu-ma'l ca'm tòqui". "Ai, fill méu", ba dí'l para, "còm bulguis; ét[z] un dulén i Déu at castigarà". I dasprés ba ubrí un cala(i)x, ba partí la séba harència i an ba fé dós/dugas par(t)s. Al cap d'un(s) quan(t)s dias, al dulén sa'n ba 'nà dal pòbbla mól tibat i sénsa dí adéu a/ana ningú. Ba trabassà molta tèrra èrma, mól(s) bòscu[z] i mól(s) rius, i ba (a)rribà a/an una gran ciutat ón/ónta/auón ba gastà tót[z] als [tót al] cèntims.
;Субдіалект салат ([[Баш-Ампурда|Ампурда]])
Un homa numés/dumés tania dos fils. Al [as] més joba ba dil'li'n [li va di'n] al seu para: “jès hora (de) ca sigui'l[sigui's] meu propi amu i ca tingui cèntims; me n'he [me n'haig] d'anà beura món. Partexi la seua'réncia i me'n dongui (dongui-me'n) lu ca ma (el cam, lu cam) toqui”. “Ai fill meu”, ba dil'li'l (dil'li's) para, com vulguis; ets un dulén i Déu ta castigarà. I dasprés ba ubrí un calax i ba partí la seu'aréncia i na va fé [va fen'na] dugues parts. Al cap d'uns cons dias al dulen va nas'san [s'an va ana] del popla mol tibat i sensa dil'li adéu a ningú. Ba trabassá molta terr'erma mols de boscus i mols de rius, i ba'rribà'nuna gran ciutat anunta (unta) se va gasta tots el (es) cèntims.
| |||