Штюкофен: відмінності між версіями

нема опису редагування
[перевірена версія][перевірена версія]
м (→‎Будова: replaced: біля 1 → близько 1)
Немає опису редагування
 
== Назва ==
Назва «штукофен» походить від німецьких слів ''Stück''&nbsp;— «шматок», [[Криця (лупа)|«криця» («лупа»)]] й ''ofen''&nbsp;— піч. У німецькій мові також трапляється назва ''Wolfofen'', де ''Wolf'' означає «криця». У французів такі печі називалися ''fourneau a loupe'', у англійців ''high bloomery furnace'', у шведів селянськими або осмундівськими від «осмунд»&nbsp;— криця. Штукофенам співставляють також [[Домниця (піч)|домниці]].<ref name="ЭСБЕ"> [[:s:ru:ЭСБЕ/Доменное производство|Доменное производство]]. // {{ЭСБЕ}} Том Х <sup> А </sup> (книга 20).&nbsp;— СПб.&nbsp;— 1893.&nbsp;— стр. 947. </ref>
 
== Історія ==
Протягом двох тисячоліть у [[Європа|Європі]] для виробництва заліза користувалися невеличкими [[Сиродутне горно|сиродутними горнами]]. Однак, такі горна були малопродуктивними і зростання попиту на метал примусило металургів шукати методи підвищення продуктивності горен. У Південно-Західній Європі, спочатку у іспанських, а потім і у французьких Перенеях були розроблені горна, що отримали назву [[Каталонське горно|каталонських]], в яких зростання продуктивності було досягнуто інтенсифікацією подачі дуття і неприривністтю процесу. У Північній Європі, у Скандинавії й у Альпах в VII–VIIIVII—VIII століттях металурги почали будувати більші горна, вищі від зросту людини, які на початок 2-го тисячоліття будувалися вже заввишки понад 4&nbsp;м. В середині ХІІІ століття штукофени використовувалися у [[Зіген]]і у [[Німеччина|Німеччині]].<ref name="BF"> [http://books.google.com.ua/books?id=n7oOAAAAQAAJ&pg=PA6&dq=Blauofen&hl=en&ei=6s7ITofZEMLX8gPzp4R1&sa=X&oi=book_result&ct=result&redir_esc=y#v=onepage&q=St%C3%BCckofen&f=false Blast furnace&nbsp;— Theory and Practice]. Volume I. New York, 1984. Pp. 5&nbsp;— 8. </ref>
 
На території України з ХІІІ ст. в окремих місцях з'явилися домниці, які можна порівняти з високими печами типу штукофен західного середньовіччя.<ref name="РМВУ"> Развитие металлургии в Украинской ССР.&nbsp;— Киев.: Наукова думка, 1980.&nbsp;— 960 с., ил. </ref>