Відмінності між версіями «Пам'ятник Адамові Міцкевичу (Львів)»

м
Категоризація
м (Категоризація)
| архітектурний стиль =
| автор проекту =
| матеріал = <!-- скульптура &nbsp;— [[бронза]]; колона &nbsp;— [[граніт]] -->
| будівник =
| скульптор = [[Антон Попель]]
| архітектор =
| перша згадка =
| встановлений =
| закінчення будівництва = 1904
| стан =
| сховище =
| веб-сторінка =
}}
'''Пам'ятник Ада́мові Міцке́вичу у Львові''' &nbsp;— [[пам'ятник]] польському поетові [[Адам Міцкевич|Адаму Міцкевичу]], розташований на [[площа Міцкевича (Львів)|площі Міцкевича]] в центрі [[Львів|Львова]]. Відкритий 30 жовтня 1904 року. Його вважають одним з найкрасивіших пам'ятників Міцкевичу у світі.
 
Висота пам'ятника &nbsp;— 21 &nbsp;м, фігури Міцкевича &nbsp;— 3,3 &nbsp;м.
 
== Проектування ==
Хоча за життя найвидатніший польський поет [[Адам Міцкевич]] (1798 — 18551798—1855) жодного разу не був у Львові, 1897 року Львівське літературне товариство ім. Адама Міцкевича виступило з ініціативою встановлення пам'ятника поетові в рамках підготовки до святкування 100-літнього ювілею від дня його народження. Того ж року створено комітет зі святкування ювілею, а 14 листопада 1897 в рамках комітету відбулося перше засідання комісії, що мала працювати над ідеєю спорудження пам'ятника. Її очолив Броніслав Радзішевський, віце-президентом став головний редактор «[[Gazeta Lwowska|Газети Львівської]]» Адам Креховецький, а секретарем &nbsp;— Міхал Ролле. 11 лютого 1898 відбулося друге засідання, а 27 лютого 1898 року Креховецький запропонував зробити пам'ятник у формі [[колона|колони]], що буде гідною «короля духу». Такий проект був не тільки оригінальним, а й доволі дорогим, через що впродовж року комісія кілька разів сперечалася щодо майбутнього вигляду монументу.
 
Розглядали низку пропозицій щодо місця розташування майбутнього пам'ятника: [[площа Святого Юра]], [[Площа Генерала Григоренка|площа Смольки (сучасна пл. Генерала Григоренка)]], на виході з [[Вулиця Січових Стрільців (Львів)|вулиці 3 травня (сучасна вул. Січових Стрільців)]], перед входом до будівлі сейму (де зараз [[пам'ятник Іванові Франку (Львів)|пам'ятник Іванові Франку]]), десь на Гетьманських Валах ([[проспект Свободи (Львів)|проспект Свободи]]) чи на площі Маріяцькій ([[площа Міцкевича (Львів)|площа Міцкевича]]). Урешті-решт через багато місяців деякі варіанти відкинуто (перед будівлею сейму вирішено поставити пам'ятник Ґолуховському, під Гетьманськими валами протікала річка [[Полтва (притока Західного Бугу)|Полтва]], над якою небезпечно було ставити масивний монумент), а комітетові виділено ділянку на площі Маріяцькій (сучасна [[площа Міцкевича (Львів)|площа Міцкевича]]).
 
Комітет оголосив конкурс, на який прийшло 28 (за іншими даними &nbsp;— 23 або 20) проектів як з польських теренів, так і з-за кордону. Авторам поставлено тільки одну вимогу &nbsp;— основою пам'ятника має бути [[колона]]. Журі, до якого ввійшли, серед інших [[Ципріан Годебський (скульптор)|Ципріан Годебський]] (автор пам'ятника Міцкевичеві у [[Варшава|Варшаві]]), [[Юліан Макаревич]], Ян Стика, [[Зигмунт Горголевський]] (проектант [[Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької|Великого міського театру]]), [[Юліуш Гохберґер]] (директор міського будівництва) винесло вердикт 10 грудня 1898 року. Обрано 3 найкращі проекти:
# [[Антон Попель|Антона Попеля]] зі Львова (нагорода: 1000 корон),
# Леона Завейського з [[Флоренція|Флоренції]],
[[Файл:Львів, пам. Міцкевичу (ноги крилатого генія).jpg|міні|праворуч|290пкс|Ноги крилатого генія]]
 
З архівних світлин і газетних статей випливає, що впродовж 1898-19001898—1900 років митець постійно допрацьовував форму монумента й невпинно працював над деталями: змінювалася позиція поета, предмет, який тримав Геній, постава ніг, кут повороту голови Міцкевича і навіть його зачіска. 4 травня 1901 року Попель представив у своїй майстерні допрацьований взірець в 1/3 величини. Члени комітету висловили свої зауваження, але затвердили проект.
 
Комітет довгий час не міг дійти згоди щодо місця розташування пам'ятника. 18 травня 1901 року керівник міського управління будівництва, інженер Вінцент Равський, після узгодження з професором Гохберґером, висловив думку, що місце на Гельманських Валах невідповідне для побудови пам'ятника, бо «[[Полтва]] завадить поставити надійний фундамент». Равський однозначно пропонував ставити пам'ятник на площі Маріяцькій, однак більшість членів комітету відкинуло цей план, не беручи до уваги арґументи фахівця.
 
<!--
 
24 maja 1901 roku "«przeszło godzinę badano szczegółowo rozmaite proponowane miejsca, a w naradach gorący udział brali J.E. pan namiestnik Leon hr. Piniński, prezydent miasta, wiceprezydent Sądu Wyższego Dylewski, liczny zastęp radnych i członków komitetu."» Nie zważając na głosy fachowców, uchwalono postawić kolumnę Mickiewicza u wylotu Wałów Hetmańskich -&nbsp;— w przeciwległej linii od teatru miejskiego, w miejscu, gdzie dziś mieści się klomb kwiatowy, okolony żelaznym koszem." Postanowienie komitetu skierowano do Rady Miejskiej: "«Komitet uprasza Radę Miasta, by zezwoliła, aby na rachunek komitetu właściwy departament zajął się we własnym zarządzie założeniem fundamentów i budową rusztowania, przy czym zauważa, iż jest rzeczą konieczną, aby fundament założono jeszcze w roku bieżącym."» Jednak, sprawdziły się najgorsze obawy inżyniera W. Rawskiego. Podczas prac przygotowawczych pod fundamenty koryto rzeki zawaliło się, a sama rzeka wylała wprost na Wały Hetmańskie. Dopiero w połowie 1903 roku komitet zgodził się na budowę pomnika na Placu Mariackim. Przy tym nie brakowało głosów krytycznych. Na przykład, J. Makarewicz twierdził: "«Plac Mariacki wcale nie jest odpowiedni na pomnik; duże kamienice będą gniotły kolumnę, Wały Hetmańskie odpowiedniejsze także ze względów estetycznych, pomnik tam nabierze wyniosłości."»
-->
 
== Цікавинка ==
Якщо від тильного боку пам'ятника відійти на кілька метрів у східному напрямку (в бік початку вулиці [[Вулиця Валова (Львів)|Валової]]), то можна побачити кумедну деталь пам'ятника &nbsp;— «босі ноги крилатого генія» (див. фото). Невідомо, чи ця жартівлива цікавинка була задумана автором пам'ятника, чи ні, але вона пом'якшує строгість та велич цілої композиції. Можливо, саме завдяки цьому для львів'ян, з їхньою особливою вдачею та менталітетом, Міцкевич завжди був «своїм».
 
== Див. також ==
 
[[Категорія:Пам'ятники Львова]]
[[Категорія:АдамПам'ятники МіцкевичАдамові Міцкевичу]]
[[Категорія:Скульптури за алфавітом]]