Відмінності між версіями «Люблінська угода»

нема опису редагування
'''Люблінська угода''' — угода про українсько-польське територіальне розмежування від 9 вересня [[1944]] року.
 
Влітку [[1944]] року [[Микита Хрущов]], котрий очолював ЦК [[КП(б)У]] і Раду Народних Комісарів [[УРСР]], зробив спробу приєднати до території України [[Підляшшя]], [[Холмщина|Холмщину]], [[Надсяння]]. Була навіть складена карта Холмської області. Але Кремль відхилив ці пропозиції, оскільки вже було сформовано інше бачення післявоєнного устрою Європи. 9 вересня 1944 року була підписана угодаУгода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР, з якої переселення і почалося. Угодою було передбачено переселення на територію УРСР всіх українців, що проживали в Хелмському, Грубешівському, Томашевському, Любачівському, Ярославському, Перемишльському, Ліськовському, Замостовському, Красноставському, Білгорайському, Влодавському повітах. Це торкалося також інших районів Польщі, де були українці, які хотіли переселитися з території Польщі до України, а також евакуації до Польщі всіх поляків і євреїв, які перебували в польському громадянстві до 17 вересня 1939 року, проживали в УРСР і виявили бажання переселитися. В угоді підкреслювалося, що евакуація є добровільною і тому примушення не може бути застосовано ні прямо, ні побічно. Термін проведення евакуації встановлювався з 15 жовтня 1944-го по 1 лютого 1945 року. На вимогу однієї з сторін цей термін міг бути продовжений за взаємною згодою.
 
Люблінською угодою імітувалося встановлення кордону між двома народами — українським і польським. Москва неначе залишалася осторонь. Українці не хотіли їхати в «радянський рай», поляки не хотіли залишати Україну, багато хто вважав що вони і так на відвічно польській території, а [[Львів]] – польське місто.
1

редагування