Тюменське ханство: відмінності між версіями

У 1465 році відбувся перехід влади до [[Саїд-Ібрагім]]а (більш відомий як Ібак). Того ж року відбувся похід московського воєводи Василя Скриби до північного Зауралля ([[Югра|Югри]]), яка була залежною від Тюменського ханства. Втім саме за правління Ібака Тюменське ханство досягло найбільшої могуті. Невдовзі після сходження на трон він відновив владу хана над усіма улусами та залежними племенами Сибіру. У 1469 році в союз з Ахмад-ханом, володарем Великої орди, вдерся до Середньої Азії, де володарювали узбецькі Шейбаніди. В результаті цього походу було захоплено Самарканду та найбільш міста. За наказом тюменського хана було страчено [[Узбекське ханство|узбецького хана]] Шейх-Хайдар-хана, сина Абу'л-хайра. У 1471 році тюменські війська спустошили землі [[Астраханське ханство|Астраханського ханства]], захопивши столицю [[Хаджі-Тархан]].

 

 

Проте більша увага хана Тюмені призвела до послаблення влади на північними володіннями — Кондою, Пелимом, Кодою, які вже у 1483 році визнали владу Московської держави. Це призвело до подальшої переорієнтації фінно-угорських князьків з Тюмені на Москву. До 1485 року владу великого князівства Московського визнало [[Пелимське князівство]] та кодські ханти, що призвело до втрати Тюменського ханства джерела доходів від хутра. У 1487 році було повалено союзника Ібак-хана — Алі-хана, [[Казанське ханство|казанського хана]]. Значна частина казанської знаті емігрувало до Тюменського ханства. У 1489 році відправлено протест до Москви щодо повалення Алі-хана, проте марно. Це призвело до погіршення стосунків Тюменського ханства з великим князівством Московським. В результаті у 1491 році Ібак-хан спустошив частину земель Казанського ханства, васала Московії.