Відмінності між версіями «Пани хоруговні»

нема опису редагування
 
'''Пани хоруговні''' — за [[литовські статути|статутами]] Великого князівства Литовського, світський стан шляхти, володарів повітів, які могли виставити власну [[корогва|хоругву]] у випадку війни.
 
'''Пани хоруговні''' — вища сходинка [[Пани|панської]] верстви (поряд із панами радними) на українських землях у складі [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] та [[Королівство Польське|Королівства Польського]]. '''П.х.''' характеризувалися, як правило, давністю й знатністю роду (деякі з них заглиблювалися в період [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]]) та володіли [[Вотчина|отчинними землями]], які передавались у спадщину багатьма поколіннями. '''П.х.''' не підлягали присудові повітових судів та повітовому військовому командуванню, а вирушали на військову службу, лише отримавши персональну вказівку з великокнязівської канцелярії, на чолі власних військових формувань під родинною корогвою. На відміну від [[Бояри|боярської]] верстви, яка змушена була особисто виступати на службу під командуванням воєводи з чітко визначеною кількістю вершників від однієї «служби» чи «данини», '''П.х.''' могли особисто й не брати участі у військовому поході, а посилати лише своїх слуг, кількість яких у поході не була регламентованою практично до самого кінця 15 ст.
 
== Див. також ==
96 575

редагувань