Відмінності між версіями «Термодинамічна температура»

м
→‎Історія.: стиістична помилка
м (→‎Історія.: стиістична помилка)
== Історія. ==
 
Вимірювання температури пройшло довгий і складний шлях у своєму розвитку. Оскільки температура не може бути виміряна безпосередньо, для її вимірювання використовували властивості термометричних тіл, які знаходились у функціональній залежності від температури. На цій основі були розроблені різноманітні температурні шкали, які одержали назву емпіричних, а виміряна за їх допомогою температура дістала назву емпіричною. Суттєвими недоліками емпіричних шкал є відсутнисть їх безперервності, а також розбіжність значень температур для різних термометричних тіл як між реперними точками, так поза ними. Відсутнисть безперервності емпіричних шкал пов’язана з відсуністю природної речовини, яка спроможна зберігати свої властивості у всьому діапазоні можливих температур. У 1848р. Томсон (лорд Кельвін) запропонував вибрати градус температурної шкали таким чином, щоб у йогоїї межах була однаковою ефективність ідеальної теплової машини. Надалі у 1854 р. він запропонував використати обернену функцію Карно для побудови термодинамічної температурної шкали (незалежної від властивостей термометричних тіл), однак, практична реалізація цієї ідеї виявилась неможливою. У пошуках «абсолютного» приладу на початку XIX століття звернулись до ідеї ідеального газового термометра, заснованого на законах ідеальних газів Гей-Люссака та Шарля. Газовий термометр тривалий час був єдиним засобом відтворення абсолютної температури. Нові шляхи відтворення абсолютної температурної шкали базуються на використанні рівняння Стефана – Больцмана у безконтактній термометрії і рівняння Найквіста у контактній. {{sfn|В. Різак, І. Різак, Е. Рудавскій. Кріогенна фізика і техніка |2006| с=174, 175.}}
 
== Фізичні основи побудови термодинамічної шкали температур. ==
208

редагувань