Відмінності між версіями «Анафілактичний шок»

перевів сторінку обговорення у окрему сторінку, переніс інформацію про "Анафілактичний шок" з сторінки "Анафілаксія"
(Перенаправлено на Анафілаксія)
 
(перевів сторінку обговорення у окрему сторінку, переніс інформацію про "Анафілактичний шок" з сторінки "Анафілаксія")
{{Пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 20:12, 16 квітня 2016 (UTC)}}
#Redirect [[Анафілаксія]]
Анафілактичний шок Анафілаксія може виникати як загальна гостра реакція організму. Така реакція зветься анафілактичним шоком, його ознаки — різке падіння [[артеріальний тиск|артеріального тиску]], порушення [[дихання]], [[корчі]]. В деяких випадках анафілактичний шок призводить до [[смерть|смерті]].
 
У людини таке загрозливе явище трапляється рідко (іноді при [[переливання крові|переливанні крові]], при введенні лікувальних сивороток та [[вакцина|вакцин]]). При надходженні в окремі [[тканини]] речовин, що можуть спричинити анафілаксію, прояви її мають характер місцевих (виникають запальні ураження [[слизова оболонка|слизових оболонок]], [[шкіра|шкіри]], [[суглоб]]ів, окремих [[орган]]ів).
 
Зменшення підвищеної чутливості організму анафілактичного походження досягається переважно за допомогою методу специфічної [[десенсибілізація|десенсибілізації]], що дозволяє запобігати анафілактичним явищам.
 
Анафілаксія може переходити в протилежний стан, що зветься ''антианафілаксією'' і є подібним до [[імунітет]]у.
Анафілаксія та імунітет являють собою різні фази одного явища — зміни реактивності організму, тобто алергії.
 
== Етіологія ==
'''Анафілактичний шок''' — найзагрозливіше захворювання, зумовлене розвитком гіперчутливості негайного типу. Найчастіше зустрічається АШ, який спричинює різноманітні лікарські препарати, особливо при їхньому парентеральному введенні, застосування вакцин та сироваток, пилкових антигенів, деяких харчових продуктів, укуси бджіл, ос, джмелів, шершнів.
 
== Патогенез ==
Існуюче уявлення про патогенез АШ включає:
* наявність [[сенсибілізація|сенсибілізації]] та утворення антитіл до даного антигену;
* участь системи комплемента з утворенням під впливом протеолітичних ферментів (схожих на отруту кобри) з компонентів С<sub>3</sub> та С<sub>5</sub> «анафілатоксинів»&nbsp;— глікопротеїдів;
* вивільнення [[гістамін]]у;
* включення кінінової системи з масивним утворенням [[брадикінін]]у та [[калідин]]у;
* [[агрегація|агрегацію]] формених елементів крові, [[тромб]]оутворення у найдрібніших судинах, паравазальний набряк, порушення мозкового кровообігу.
 
== Клінічні ознаки ==
За ступенем тяжкості умовно виділяють '''легкий''', '''середньотяжкий''', '''тяжкий''' та '''вкрай тяжкий''' анафілактичний шок.
 
За локалізацією поділяють на загальну та місцеву, яка в свою чергу поділяється на шкірну ([[кропив'янка]], феномен Овері) й анафілаксію інших органів ([[бронхіальна астма]], сінна гарячка).
 
АШ проявляється різноманітними проявами. У високосенсибілізованих хворих ані доза, ані шлях введення не грають вирішальної ролі у виникненні шоку. Найчастіше АШ розвивається після в/в або в/м введення дози антигену, яка може бути невеликою (наприклад, у межах 5-10 мл поліглюкіну у вену).
 
Передвісники шоку:
* прогресуючі неспокій,
* відчуття жару та приливу крові до обличчя,
* сплутаність свідомості,
* здавлювання у грудях зі зростанням утруднення дихання.
 
Розлади функцій посилюються стрімко та передвісники можуть бути відсутніми або залишитися непоміченими.
 
Розрізняють декілька різновидів АШ:
* з переважанням гострих гемодинамічних порушень (критичне падіння АТ);
* з переважанням дихальних розладів ([[спазм]] бронхіол, гостра [[емфізема]], розвиток набряку легень);
* абдомінальна форма (больовий синдром за типом гострого живота, [[колапс]]).
 
У будь-якому випадку можлива раптова зупинка серця, та на перший план завжди виходять:
* критичне падіння АТ внаслідок розширення судин, порушення мікроциркуляції та гострого підвищення проникності судинної стінки;
* порушення зовнішнього дихання на ґрунті [[бронхоспазм]]у, прогресуюча [[гіпоксія]];
* [[судоми]].
 
Деякі хворі дуже швидко втрачають свідомість.
Більшість скаржиться на раптову слабкість, експіраторну задишку, ядуху, кашель, відчуття стискання грудей, страх смерті, виділення з носу, запаморочення, зниження зору та слуху, свербіж шкіри, відчуття жару у всьому тілі, озноб, біль по всьому животі, у серці, нудоту, блювання, позиви на низ, зміни сечовиділення.
Спостерігають холодний піт, [[ціаноз]] або різка [[гіперемія]] шкіри, іноді блідість, [[судоми]], розширення зіниць, піна у рота, набряк обличчя, поширені уртикарні висипання на шкірі, затримка сечовиділення, мимовільна дефекація, частий ниткоподібний пульс, низький АТ, глухість тонів серця, експіраторна [[задишка]], над легенями вислуховуються сухі хрипи, іноді різкий набряк язика з його прикусом, набряк гортані, можуть зростати прояви [[набряк легень|набряку легень]].
 
В одних випадках смерть настає упродовж 5-30 хвилин при явищах [[асфіксія|асфіксії]], в інших&nbsp;— через 24-48 години та більше у зв'язку з незворотними змінами у життєво важливих органах, найчастіше від ниркової та серцево-судинної недостатності, шлунково-кишкових [[кровотеча|кровотеч]].
 
При сприятливому закінченні після затухання гострих явищ у хворих ще деякий час можна спостерігати гарячку, [[Адинамія|адинамію]], періодичне блювання, пронос, шкірний свербіж, крапивниця, біль у м'язах, животі, попереку, напади бронхіальної астми тощо.