Відмінності між версіями «Скандинавський півострів»

стильові правлення
(правопис)
(стильові правлення)
Найвища точка [[Гальхепігген]] (територія Норвегії) — 2469 м. Ці гори також мають найбільший льодовик материкової Європи, [[Йостедалсбрин]]. Приблизно чверть півострова лежить на північ від [[Північне Полярне коло|Полярного кола]], найпівнічнішою точкою є мис [[Нордкин]]. Клімат півострова варіюється від субарктичного до помірного морського на півдні і південному заході<ref name="arclimate">[http://www.utexas.edu/depts/grg/kimmel/GRG301K/grg301kkoppen.html Glossary of American climate terminology in terms of Köppens classification]</ref>. [7]
 
Цей регіон багатий на деревину, залізо та мідь з файними грунтами[[ґрунт]]ами на півдні Швеції. Великі поклади нафти та природного газу були знайдені біля узбережжя Норвегії на шельфі Північного моря і Атлантичного океану.
 
Значна частина населення зосереджена в південній частині півострова. [[Стокгольм]] та [[Гетеборг]] в Швеції і [[Осло]] в Норвегії є найбільшими містами<ref name="factmonster">{{cite web|title=Scandinavia|work=FactMonster.com|url=http://www.factmonster.com/ce6/world/A0843871.html|accessdate=2004-03-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZYahcy3|archivedate=2013-06-22}}</ref>.
== Геологія ==
 
Скандинавський півострів знаходиться на [[Балтійський щит|Балтійському щиті]], стабільній і великій ділянці земної кори сформованої дуже давніми, кристалізованими метаморфічними породами. Більшість грунтівґрунтів, покриваючихщо покривали півострів, були зметені льодовиком під час заледеніння, особливо в північній частині, де щит знаходиться ближче до поверхні. Як наслідок цього очищення, висоті і клімату, дуже невелика частина землі придатна до орання (3% в Норвегії)<ref name="Hobbs">Hobbs, Joseph J. and Salter, Christopher L.''Essentials Of World Regional Geography'',p. 108.Thomson Brooks/Cole.2005.ISBN 0-534-46600-1</ref> . Льодовик також поглибив річкові долини, які були затоплені морем, коли крига зтануларозтанула, створюючи фіорди. На півдні льодовик залишив величезні осадочні відкладення, створюючи дуже хаотичний ландшафт<ref name="Ostergren">Ostergren, Robert C., Rice, John G. ''The Europeans''. Guilford Press. 2004.ISBN 0-89862-272-7</ref>.
 
Хоча Балтійський щит, в основному, є стабільним і стійким до впливу інших сусідніх тектонічних утворень, але під вагою близько чотирьох кілометрового льодовика місцевість зазнала занурення. Коли крижаний покрив зник, щит зазнав підняття, тенденція, яка продовжується і по цей день зі швидкістю приблизно 1 метр у сторіччя<ref name="Ostergren"/>. Зворотній процес занурення, який є компенсацією цього підняття, спостерігається з Голландією та Данією.
Анонімний користувач