8
редагувань
Відмінності між версіями «Явне»
→Посилання
AHbot (обговорення | внесок) м (стильові правлення) |
|||
|
'''Я́вне''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], в [[Баранівський район|Баранівському районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Населення становить 255 осіб.
=== Рік заснування близько 1790 - 1805 .[[יבנה]] Назви на історичних картах Ямне, Явне, Jamne,Jawne(Jowienski). ===
Місцеві землі належали поміщику, маєток якого розташовувався в с. Рогачів.
<nowiki> </nowiki>Наша місцевість була в кінці XVII ст. суцільно лісиста, а до річки Случ тягнулись чисельні
<nowiki> </nowiki>хутори. За книгою [[А. Стрільчука]] «Це наша з тобою земля» можна прочитати таку версію:
<nowiki> </nowiki>ЯВНЕ. Ймення походить від імені лісника, якого називали Явою .
<nowiki> </nowiki>А поселення стали називати Явине Подвір'я. Але справжня назва пов'язана із чисельним єврейським
<nowiki> </nowiki>поселенням.Початок XX сторіччя – стрімкий розвиток промисловості Російської імперії втягнув село
<nowiki> </nowiki>Поліської глибинки у капіталістичні відносини. Лісова сировина йшла дуже справно і на склозавод
<nowiki> </nowiki>і на інші заводи. Село Явне привабило купця єврейського походження [[Ейвін]]. Його доля трагічна,
<nowiki> </nowiki>ймовірно живими лишились дружина та молодший син в Канаді.Буремні революційні та 20-ті роки
<nowiki> </nowiki>змінили національний склад села. Навколишні хутори руйнувались – розпочалась колективізація,
<nowiki> </nowiki>мешканцями села стали селяни з понад 20 хуторів,а в 1932-33 роках село втратило велику
<nowiki> </nowiki>чисельність населення під час голодомору. В 1937 році почала діяти радянська школа.
<nowiki> </nowiki>Національний склад був широкий , але більшість складали мешканці польського походження,
<nowiki> </nowiki>яка залишилась досьогодні. Прихід фашистів розпочався з рейду бригади СС та вбивства
<nowiki> </nowiki>військовополонених воїнів радянської армії у лісі біля школи. СПИСОК ПОХОВАНИХ:
<nowiki> </nowiki>КАЙДАН ГРИГОРІЙ, ІГНАТЮК ПЕТРО, РЕЗЄНКОВ МИХАЙЛО, ПАВЛЮК ОЛЕКСАНДР,ЗАІНЧКОВСЬКИЙ Б.А.,
<nowiki> </nowiki>ВИШНЄВСЬКИЙ Є.Л., МОРОЗ,ЧЕНЦОВ. Багато мешканців села, особливо єврейського походження
<nowiki> </nowiki>мусили переселитись в більш глухі села через гонитву, яка пізніше названа голокостом,
<nowiki> </nowiki>трагедією єврейського населення. Але потерпали від жорстокості не тільки євреї.
<nowiki> </nowiki>В приміщенні школи проводились допити місцевих мешканців партизанами та комісарами на
<nowiki> </nowiki>предмет пособництва фашистській владі. А в 1943 році були закатовані та розстріляні
<nowiki> </nowiki>неподалік школи мешканці селища Довбиш. Велика Вітчизняна війна увійшла в оселю селян
<nowiki> </nowiki>широкою мобілізацією. До лав Червоної Армії було призвано багато чоловіків, більшість
<nowiki> </nowiki>з яких додому не повернулись. З 23 жовтня по 13 листопада 1943 року в лісах навколо
<nowiki> </nowiki>Явного діють партизанські загони: [[1-е Воронезьке з'єднання]] під командуванням [[Шукаєва]],
<nowiki> </nowiki>загони під командуванням С.Ф. Маликова, І Молдавське з'єднання. Неподалік села був
<nowiki> </nowiki>розташований штаб партизан, діяла друкарня. В складі партизанських загонів були вояки
[[Війська Польського]]. Брак чоловіків позначився і на тому, що загони УПА обійшли село,
<nowiki> </nowiki>хоча про підтримку визвольного руху говорили деякі старожили. 1950-ті-1960-ті
<nowiki> </nowiki>характеризуються відновленням колгоспу, збільшенням посівних площ, поголів'я худоби,
<nowiki> </nowiki>будівництвом хат. Зростає молодь, яка стане поколінням працьовитих робітників
<nowiki> </nowiki>Мар'янівського склозаводу, мешканці села поповнюють громаду селища. Потужно працюють
<nowiki> </nowiki>лісові бригади мешканців села. Цей ліс, на посадці якого використана праця селян,
<nowiki> </nowiki>школярів стане основою доходу Ліспромзагу Баранівського заводу та АПК на початку XXI ст..
<nowiki> </nowiki>В 1970-тих будуються нові приміщення: школи(1973), сільського клубу, а пізніше магазину.
<nowiki> </nowiki>1990-ті роки виявились буремними, населення села стрімко скорочувалось: молодь від'їжджала на
заробітки , смертність перевищувала народжуваність. Погіршився соціально-економічний
стан населення. Не врятував положення досвід сільського голови Л.М.Васильєва, якій
<nowiki> </nowiki>очолював раду понад 20 років. Основний заробіток селян - збір чорниць. В 1985 році Явненському
<nowiki> </nowiki>лісництві єгер [[М.Яременко]] організовував оленячу ферму , але рука браконьєра обірвала життя
<nowiki> </nowiki>молодого раціоналізатора. На початку ХХІ ст. це вольєр по утриманню плямистих оленів і кабанів
<nowiki> </nowiki>загальною площею 526 га.. 2005-07 рр.Директор Мар'янівського склозаводу [[П.С. Костюк]] відмічає
<nowiki> </nowiki>професійну працю жителів села (близько 20 працівників) та організував щоденне підвезення на роботу,
<nowiki> </nowiki>допоміг обладнати школу і садок, що дало змогу молоді залишитись. В селі є футбольна команда "Явне",
<nowiki> </nowiki>заснована 2006 року (Коржовський М., Юхимович О., Карпінський Я., [[Кузнєцов О.]] та інш.).
| |||