Опал: відмінності між версіями

1 байт додано ,  7 років тому
нема опису редагування
Немає опису редагування
Немає опису редагування
[[File:Coober Pedy opal at the SAM 1.JPG|thumb|right|220px|Благородний опал, [[Кубер-Педі]]; зразок, [[Південній музей Австралії]]]]
[[File:Opledefeu2.jpg|thumb|Опал вогненний з Мехіко]]
[[File:AndamookaOpalRock.jpg|thumb|left|]]
Головний компонент деяких осадових гірських порід хімічного та біогенного походження, а також кременистих порід ([[діатоміт]]ів, [[трепел]]ів, опок та інших). О. – водомісткий колоїдальний оксид кремнію ґлобулярної будови. Ґлобули [[кремнезем]]у мають розмір 150-400 нм. Ґлобулярна будова О. породжує опалесценцію – розсіяння світла. Благородний О. відрізняється райдужною грою кольорів причиною якої є дифракція світла на просторовій ґратці, утвореній регулярно розташованими однорозмірними [[ґлобула]]ми. [[Спайність]] відсутня. [[Густина]] 1,9-2,3 (залежить від вмісту води). Тв. 5,0-6,5. Колір бурий, білий, голубий та ін. Блиск скляний. Крихкий. Ізотропний. Зустрічається у вигляді натічних ниркоподібних утворень, сталактитів, а також суцільних або землистих скупчень і щільних, подібних до скла мас. Утворюється при низьких температурах з гідротермальних розчинів у мигдалинах вулканічних порід і у відкладах гарячих джерел. З часом опал зневоднюється та перетворюється на халцедон або кварц. Назва “опал” походить від санскритського “упала” – дорогоцінне каміння.
 
 
== Поширення ==
 
[[File:AndamookaOpalRock.jpg|thumb|left|]]
Опал зустрічається на всіх континентах. Унікальними у світі вважаються опалові родовища Австралії, які дають понад 95% світового видобутку цього мінералу. В Україні є в межах Українського щита та Закарпаття. Одним з найбільш вивчених і перспективних в Україні є Талалаївське родовище ([[Погребищенський район]], [[Вінниччина]]), де вміст опалу в породі становить 10-40%.
 
Анонімний користувач