Відмінності між версіями «Геркулесові стовпи»

стильові правлення, оформлення
(правопис)
(стильові правлення, оформлення)
 
'''Геркулесові стовпи''' ({{lang-la|Columnae Herculis}}) — назва, що використовувалася в [[Античність|Античності]] для позначення морського проходу між Африкою та Іспанією, а також загалом — західного краю дослідженого світу.
 
== Історія ==
Першими з великих мореплавців давнини цим проходом скористалися [[Фінікія|фінікійці]]. У 80-і роки XII ст. до н. е. на південному узбережжі острова [[Котінуса]] вони збудували храм [[Мелькарт]]а. За близькосхідною традицією вхід до святилища прикрашали дві величні колонниколони. Виготовлені з бронзи, вони справляли неабияке враження на сучасників. СамиСамі фінікійці звикли позначати найзахідніші свої мандрівки, як подорожі до «стовпів Мелькарта» і далі.
 
Давні греки ототожнювали Мелькарта з [[Геракл]]ом. Але їхні уявлення про географію Західного Середземномор'я не відзначалися точністю, тож назву «стовпів Геракла» вони перенесли на [[Гібралтарська протока|Гібралтарську протоку]] між Іспанією і Африкою. Згодом виник цикл міфів про західні мандри Геракла, зокрема про викрадення героєм корів велетня Геріона. Зі слів [[Страбон]]а, який цитував [[Піндар]]а, випливає, що під час своєї подорожі на захід Геракл зазначив найдальшу точку свого маршруту. Ця точка для мореплавців в античну епоху служила за своєрідний кордон, тому в переносному сенсі «Гераклові стовпи» &nbsp;(у римському варіанті&nbsp;— «Геркулесові стовпи»)&nbsp;— це край світу, межа світу, а вираз «дійти до геркулесових стовпів» означає «дійти до межі».<ref>[http://svitslova.com/idioms-dictionary/2334-gerkulesovi.html Геркулесові стовпи на сайті Світ слова]</ref>
 
[[Файл:De Zuilen van Hercules Gibraltar en Ceuta.jpg|thumb|250px|Геркулесові стовпи&nbsp;— Гібралтарська скеля (на передньому плані) і гори Північної Африки (на задньому)]]
Деякі римські джерела<ref>Seneca, ''Hercules Furens'' 235ff.; Seneca, ''Hercules Oetaeus'' 1240; Pliny, ''Nat. Hist''. iii.4.</ref> стверджували, що коли на шляху в Геракла постали [[Атлаські гори]], він не став підійматися на них, а пробив собі шлях наскрізь і таким чином проклав Гібралтарську протоку та з'єднав [[Середземне море]] з [[Атлантичний океан|Атлантичним океаном]]. Дві гори, що утворилися на берегах протоки, стали іменуватися ім'ям героя. Натомість [[Діодор Сицилійський]] стверджував<ref>Diodorus 4.18.5.</ref>, що Геракл не пробив перешийок, а навпаки, звузив вже існуючий канал, щоб чудовиська з океану не могли потрапити до Середземного моря.
 
Коли греки таки дісталися Гібралтарської протоки і не знайшли жодних знаків, встановлених Гераклом, під «стовпами» почали розуміти висоти, які обрамляють вхід до [[Гібралтарська протока|Гібралтарської протоки]]. Північна скеля (з боку [[Європа|Європи]])&nbsp;— це [[Гібралтарська скеля]] (перебуває у володінні [[Велика Британія|Великої Британії]] [[Гібралтар]]), а південимпівденним стовпом (з боку [[Північна Африка|Північної Африки]]) виступає або гора [[Джебель-Муса (Марокко)|Джебель-Муса]] в [[Марокко]], або гора [[Абіла]], що розташована поруч з [[Сеута|Сеутою]].
 
Згодом на Гібралтарській скелі та скелі Абіла, були навіьнавіть встановлені дві статуї на високих колонах, що утворювали своєрідну браму з Середземного моря в Атлантику. Але 711 року арабський полководець [[Тарік ібн Зіяд]], який на чолі великої армії переплив Гібралтарську протоку, велів «на славу Аллаха» зруйнувати статуї разом з колонами.
 
Після [[Реконкіста|Реконкісти]] дві колони&nbsp;— як символ Геркулесових стовпів&nbsp;— прикрасили [[Герб Іспанії|герб Іспанії]].
 
Зображення герба містилося на іспанських монетах, зокрема й доларах (так у колоніальній Америці називали срібну монету у 8 [[реал]]ів). Коли уряд [[США]] запровадив власну валюту у [[1785]]&nbsp;р., то основою став саме долар. А схематичне зображення Геркулесових стовпів, оповитих лентоюстрічкою згодом трансформувалося у [[символ долара]] ($)<ref>[http://www.dengi-info.com/archive/article.php?aid=352 «Геркулесові стовпи»&nbsp;— остання колонія в Європі]</ref>.
 
== Згадки в творах культури ==
 
== Література ==
* C. Jourdain-Annequin, « Héraclès en Occident. Mythe et histoire », ''Dialogue d'Histoire ancienne'', 1982, 8, pp. 227-282227–282 [http://www.persee.fr/web/revues/home/prescript/article/dha_0755-7256_1982_num_8_1_1588 онлайн]
* C. Jourdain&nbsp;— Annequin, ''Héraclès aux portes du soir. Mythe et histoire'', Besançon -&nbsp;— Paris, 1989 [http://ista.univ-fcomte.fr/biblio_num_JourdainAnnequin_Heracles.html lire en ligne] [http://www.persee.fr/web/revues/home/prescript/article/ahess_0395-2649_1992_num_47_1_279033_t1_0110_0000_002 анотація]
* C. Jourdain-Annequin, « Héraclès en Occident », dans C. Bonnet et C. Jourdain-Annequin, ''Héraclès d’uned'une rive à l’autrel'autre de la Méditerranée : bilan et perspectives'', Bruxelles&nbsp;— Rome, 1992, pp. 263-291263–291 [http://www.persee.fr/web/revues/home/prescript/article/dha_0755-7256_1995_num_21_1_2233 анотація]
 
== Посилання ==
{{commonscat|Pillars of Hercules}}
* [http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=8741 Геркулесові стовпи -&nbsp;— Словник іншомовних слів]
 
{{gibraltar-geo-stub}}
Анонімний користувач