Відмінності між версіями «Цеглинський Григорій Іванович»

нема опису редагування
'''Григóрій Іва́нович Цегл́инський''' (народився {{дн|9|3|1855}} в [[Калуш]]і, тепер Івано-Франківської області  — помер {{дс|23|10|1912}} у Відні, Австрія)  — український громадський і культурний, економічний і політичний діяч, педагог, письменник, критик. Брат [[Цеглинський Роман|Романа Цеглинського]].
 
== З біографії ==
Народився в родині дрібного службовця. Закінчив Станіславську гімназію (1874), навчався у Віденському університеті (1874–1879).
 
По закінченні Віденського Університету учитель Академічної гімназії у Львові, одночасно редактор [[Зоря (часопис)|«Зорі»]] (1887–1888) й організатор [[Руська Бесіда (театр)|театру «Руська Бесіда»]].
 
З 1888 до 1895 керівник паралельних українських класів при польській гімназії, з 1895, коли таких класів стало вісім, і до 1910 &nbsp;— директор новазаснованої [[Перемиська державна гімназія|Перемиської Державної гімназії]].<ref name="b">Михайло Подільчак. Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі // Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі / Упорядник І. Гнаткевич. &nbsp;— Дрогобич: «Відродження», 1995. &nbsp;— 304 сторінок, сторінки 5-6.</ref>
 
Серед іншого спричинився до заснування 1903 року Українського Інституту для дівчат, голова «Української Бесіди».
Брав активну участь у роботі товариств «Український дівочий інститут» і «Просвіта». Доклав зусиль для заснування кооперативно-економічних установ у Перемишлі, таких, як «Віра» та «Народний дім».
 
У 1907 та 1911 обирався послом від Перемишльської землі до австрійського парламенту у Відні (член Президії Укр. Парляментарного Клубу).
 
Перепохований на українському цвинтарі в Перемишлі за заповітом.
 
== Творчий доробок ==
Літ.Літературна діяльність припадає гол.головно на львівський період. Комедії, в яких Ц.Цеглинський критикував гал.галицьке [[міщанство]], шляхту й інтелігенцію:
* «Тато на заручинах»,
* «Соколики» (1884), [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] назвав її найкращим твором галицької драматургії;
* «Шляхта ходачкова» (1886) та ін.інші;
* «На добродійні цілі»,
* «Тато на заручинах»;
драми дидактичного характеру:
* «Ворожбит» і
оп.* «Кара совісти» (1895), оповідання, вірші, ст.статті, про [[Шашкевич Маркіян|М. Шашкевича]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], [[Федькович Осип Юрій Адальбертович|Ю. Федьковича]].
* «Кара совісти» (1895),
{{Однофамільці|Цеглинський}}
 
оп., вірші, ст., про [[Шашкевич Маркіян|М. Шашкевича]], [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]], [[Федькович Осип Юрій Адальбертович|Ю. Федьковича]].
 
== Примітки ==