Кодекс канонічного права: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Немає опису редагування
Основними джерелами для нової кодифікації послужили "Кодекс" 1917 року, документи II Ватиканського собору і акти папського законодавства. Робота комісії була закінчена вже після собору, в 1983 році, за Папи Івана-Павла II, виданням нового "Кодексу". Новий "Кодекс" відрізнявся від попереднього з формального боку більш сучасною і логічно закріпленою систематизацією. У змістовному відношенні він відрізняється тим, що відобразив основні ідеї II Ватиканського собору. "Кодекс" 1917 р. виходив з того, що право Церкви являє собою юридичну систему, подібну юридичній системі держави. Цей погляд базувався на розумінні Церкви як якогось ідеального суспільства ( societas perfecta ), у багатьох відношеннях схожого на державу і відрізняється від нього тільки своїм надприродним завданням. Правова система Церкви розглядалася у зв'язку з цим як принципово порівнянна зі світськими правовими системами. Відповідно, юридична система Церкви в "Кодексі" 1917 структурувалася подібно до світських юридичних систем.
[["Кодекс" папи Івана-Павла]] займає в цьому питанні кардинально іншу позицію - Церква являє собою унікальне співтовариство, тому її правова система також повинна бути унікальною. У апостольськії конституції " Sacrae disciplinae leges ", що проголосила новий "Кодекс", папа нагадав про необхідність перекласти мовою кантоністів новий образ Церкви, викладений у навчаннях Ватиканського собору.
Зведення канонічного права ( Codex juris canonici ) – зведення юридичних норм загального і універсального характеру, яким керується Католицька Церква Латинського обряду. Він складається з 1752 канонів, об'єднаних у сім книг: <br />
 
*Книга I. Загальні норми (кан. 1-203)
*Книга II. Народи Божий (кан. 204–746)
П’ята книга - Про тимчасові блага Церкви, містить норми, що стосуються придбання мирських благ (кошти, службовці для забезпечення богослужіння, змісту і підтримки духовенства, організації соціального служіння), управління ними та відчуження. Тут же містяться загальні норми договірного права, а також норми, що відносяться до заповітів на користь Церкви. Цей розділ кодексу зачіпає питання, які в сучасних умовах регулюються цивільним правом
Шоста книга -Про санкції в Церкві, складається з двох титулів: перша глава присвячена загальним нормам покарань, друга встановлює застосування покарань за конкретні правопорушення.
Сьома книга - Про процеси, складається з п'яти частин, присвячених загальним питанням канонічного процесуального права, змагальності процесу, особливим видам проваджень в церковних судах, канонічному кримінальному процесуальному праву, адміністративним процедурам.
 
== Дивись також: ==
Анонімний користувач