Відмінності між версіями «Міщанство»

232 байти додано ,  7 років тому
нема опису редагування
[[Файл:14. Ukr mischanyn.jpg|thumb|Український міщанин, 1786 (з літопису [[Рігельман Олександр Іванович|О. Рігельмана]], 1847)]]
'''Міща́нство'''  (від {{lang-pl|Mieszczaństwo}} — мешканці міста) — [[Стан суспільний|суспільний стан]] в словя'нських країнах Східної Європи за доби [[Середньовіччя]] та [[Нова історія|Нового часу]], до якого належало населення [[місто|міст]] і містечок. Такий самий суспільний стан, як [[буржуазія]] ву [[французька мова|франкомовних]] країнах або [[бюргерство]] в [[німецька мова|німецькомовних]] країнах [[Центральна Європа|Центральної]] та [[Західна Європа|Західної Європи]].
 
Починаючи з Середньовіччя, міщанство мало права самоврядування - — згідно з нормами [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]], Бранденбургського права, Любецького права, Кульмського права та інших правових систем. За ними громадяни міст — міщани звільнялись від залежності, суду феодалів[[феодал]]ів ([[Шляхта|шляхти]]), підлягаючи лише [[Магістрат|магістрату]] міста і суду війта[[війт]]а. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття. На теренах [[Україна|України]] міщани з'явились з середини 14 ст. з наданням [[Правителі Галицько-Волинського князівства|галицько-волинськими князями]], польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той самий [[суспільний прошарок]], що у французькому суспільстві та мові позначається словом [[буржуазія]], а в німецькому — [[бюргерство]]; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».
 
На теренах [[Україна|України]] міщани з'явились з середини [[XIV століття|14 ст.]] з наданням [[Правителі Галицько-Волинського князівства|галицько-волинськими князями]], польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним [[Нерухомість|нерухомим майном]]. Історично та соціально — це той самий [[суспільний прошарок]], що у французькому суспільстві та мові позначається словом [[буржуазія]], а в німецькому — [[бюргерство]]; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».
 
[[Файл:13. Ukr mischanka.jpg|thumb|Українська міщанка, 1786]]
 
ОсновніОсновними сферисферами занять міщан були [[ремесло|ремесла]], [[промисел|промисли]], [[торгівля]].
 
Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад ву національну [[Українська культура|українську культуру]]. З міщанства походить такий [[соціальний прошарок]] як [[інтелігенція]].
 
ВУ європейських країнах міщанство зазвичай походило з селянства і з часу своєї появи в різній міріпо-різному протистояло або знаходилось під тиском таких феодальних класів як [[дворянство]] та [[аристократія]], [[лицарство]] та [[клір]]. ВУ Росії, як в часи [[Російська імперія|імперії]], де панівним класом та головним культуртрегером було [[дворянство]], так і пізніше - — в [[СРСР|радянську добу]], за часу панування [[Диктатура пролетаріату|диктатури пролетаріату]] та ідеології безкласового суспільства - — міщанство як клас або прошарок в процесі своєї соціальної [[генези]] так і не набув правового суверенітету та економічної незалежності та сили, а саме поняття «міщанство» ву літературі вживалося і досі часто вживається з негативною [[конотація|конотацією]].
 
== Література ==