1569
редагувань
На той час південь [[Італія|Італії]] потерпав від нападів [[сарацини|сарацинів]]. Близько [[900]] Григорій IV зруйнував ''castrum Lucullanum'', неаполітанську фортецю поблизу міста, що запобігти захопленню її сарацинами. Він також зміцнив мури міста та поповнив запаси на випадок тривалої облоги. Григорій підписав договір з князем [[Атенульф I (князь Беневентський)|Атенульфом I]] та правителем [[герцгство Амальфійське|Амальфі]], з якими напав на сарацинів та переміг. [[2 липня]] [[911]] він підписав інший ''pactum'' з синами Атенульфа I, князями [[Атенульф II (князь Беневентський)|Атенульфом II]] і [[Ландульф I (князь Беневентський)|Ландульфом I]] щодо спірної території Лібурії.
Того ж року він брав участь у нападах християнських військ на фортецю сарацинів біля [[Гарільяно]]. У [[915]]
Григорій недовго тішився результатами цієї перемоги, оскільки помер того ж року.
==Джерела==
|
редагувань