711 076
редагувань
м (робот змінив: id:Dalmatia→id:Dalmasia) |
м (r2.7.2+) (робот додав: be:Далмацыя; косметичні зміни) |
||
[[
'''Далма́ція''' ({{lang-hr|''Dalmacija''}}
[[Загора]]
== Визначення ==
В давнину [[Далмація (Римська провінція)|історична Далмація]] була значно більше, ніж сьогоденна Далмація, яка мала протяжність від [[Істрія|Істрії]] до [[Албанія|Албанії]]. Далмація має значення не тільки географічне, але і загальне: громада зі спільною культурою і типами поселень, спільною східною частиною Адріатичного моря з вузьким узбережжям, [[середземноморський клімат|середземноморським кліматом]], [[склерофіли|склерофільною]] рослинністю [[іллірійці|Іллірійської]] провінції, Адріатичною [[карбонатна платформа|карбонатною платформою]], і [[карст]]овою [[геоморфологія|геоморфологією]].
Південна частина
== Географія ==
На узбережжі клімат середземноморський, далі від узбережжя помірно континентальний. В горах зими морозні і сніжні, а літо спекотне і сухе. В південній частині зими м'якші.
За багато сторіч ліса були вирубані і замінені чагарниками і пустовщинами. Існує
Ґрунти бідні, крім тих що на рівнинах, де родючі ґрунти і тепле літо надають можливість для землеробства. Головні культури -— маслини і виноград.
Адріатичне море має добру якість води<ref>[http://www.vodice.net/doc/brosura_ENG_19012007.pdf Republic of Croatia, Ministry of Environmental Protection, Physical Quality and construction (2006)]</ref>, маючи величезну кількість заток, островів і каналів, Далмація — привабливе місце для морських перегонів і морського туризму.
Далмація також має декілька національних парків, які є туристичними об'єктами: карстова річка [[Пакленица]], архіпелаг [[Корнати]], [[Річковий поріг|пороги]] [[Крка національний парк|Крка]]
== Адміністративний поділ ==
Назва Далмація походить від імені [[Іллірійці|іллірійського]] племені [[далмати|далматів]] які жили в східній частині Адріатичного узбережжя в 1 тисячолітті до Р.Х. Вона була частиною [[Іллірія|Іллірійського]] королівства між 4 сторіччям до Р.Х. і [[Іллірійські війни|Іллірійськими війнами]] (220, 168 до Р.Х.), коли [[Римська республіка]] заснувала свій протекторат на південь від річки Неретви. Назва "Далмація" вживалась вірогідно з другої половини 2 століття і безперечно з першої половини 1 століття до Р.Х., межами були річки Крка и Неретва<ref>S.Čače, ''Ime Dalmacije u 2. i 1. st. prije Krista'', Radovi Filozofskog fakulteta u Zadru, godište 40 za 2001. Zadar, 2003, pages 29,45.</ref>. Вони поступово були включені в римські володіння до заснування римської провінції [[Іллірік (римська провінція)|Іллірик]] у 32-27 роках до Р.Х.
В 9 році після Р.Х. далмати разом з паннонійцями розпочали низку заколотів<ref>Charles George Herbermann, ''The Catholic Encyclopedia: An International Work of Reference'' (1913) </ref>, але вони були вже остаточно придушенні в 10 році від Р.Х., Іллірія була розділена на дві провінції, [[Паннонія|Паннонію]] і Далмацію, які займали велику частину Дінарських Альп а також східне узбережжя Адріатики.<ref>M.Zaninović, ''Ilirsko pleme Delmati'', pages 58, 83-84.</ref>
[[Файл:Roman_provinces_of_Illyricum,_Macedonia,_Dacia,_Moesia,_Pannonia_and_Thracia.jpg|thumb|300px|Римська Далмація і довколишні землі]]
Історик [[Моммзен Хрістіан Матіас Теодор|Теодор Моммзен]] писав (в своїй ''Провінції Римської імперії''), що вся Далмація була повністю латинізована в четвертому сторіччі. Тем не менш, аналіз археологічних матеріалів того періоду вказує, що процес латинізації був вельми виборчим. Хоч міські центри, прибережні й внутрішні, були майже повністю латинізованими, ситуація в сільській місцевості була абсолютно іншою.
Після падіння [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] в [[476]], з початком [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]] в регіоні урядували [[готи]] до [[535]], коли [[Юстиніан I]] приєднав Далмацію до [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], але Лібурнія лишилась в готському володінні як ''Liburnia Tarsatica''. .<ref>I.Mužić, ''Hrvatska povijest devetoga stoljeća'', Naklada Bošković, Split 2006</ref>
=== Середньовіччя ===
У [[568]] від Р.Х., після [[Авари|аварської]] навали
==== Суперництво між Венецією, Візантією, Хорватією і Угорщиною ====
[[Венеціанська республіка]] з десятого століття робила кілька спроб взяти під контроль острови і міста-держави Далмації, однак Візантія також зберігала вплив на них. Цей вплив Візантії зник наприкінці одинадцятого століття, коли [[Королівство Угорське (1000 —1526)|Королівство Угорщина]] розширила свій вплив на південь, і Хорватія поступилася
13, 14 і 15 століття пройшли в Далмації під знаком суперництва між Венецією і Угорським королівством.
=== Сучасність (1420-1797): венеціансько-турецьке суперництво ===
Венеціанська республіка
В [[1481]] Далмація присягнула на вірність [[Османська імперія|Османській імперії]]. Це надало свої торгові переваги, такі як доступ до [[Чорне море|Чорного моря]]. [[Дубровницька республіка]] стала одним з головних конкурентів Венеціанських купців в 15 і 16 сторіччях.
=== Наполеонівські часи ===
Цей період був раптово перерваний падінням Венеціанської республіки
У [[1805]] році Наполеон створив своє [[Королівство Італія (1805 – 1814)|Королівство Італія]] довкола Адріатичного моря, приєднав до нього колишню венеціанську Далмацію від Істрії до Котору. У [[1809]] він відокремлює венеціанську Далмацію від королівства Італія і засновує Іллірійські провінції, які були приєднані до Франції, і оголошує свого маршала [[Никола Жан де Дьо Сульт|Николу Жан де Дьо Сульта]] герцогом Далмації.
{{Croatia-geo-stub}}
{{Провінції Риму}}
{{Link FA|hr}}▼
[[Категорія:Історичні області Європи]]
[[Категорія:Хорватія]]
▲{{Link FA|hr}}
[[als:Dalmatien]]
[[an:Dalmacia]]
[[ar:دالماسيا]]
[[be:Далмацыя]]
[[be-x-old:Далмацыя]]
[[bg:Далмация]]
|