Перегляд вихідного коду сторінки Союз Радянських Соціалістичних Республік

{{Картка:Колишня країна
|native_name = <small>[[Офіційні назви Радянського Союзу|Союз Советских Социалистических Республик]]</small>
|conventional_long_name = Союз Радянських Соціалістичних Республік
|common_name = Радянський союз
|continent   = Євразія
|country     = Росія
|government_type = {{plainlist|
* '''1922–90''':<br/>[[Федералізм|федеральна]] [[Марксизм-ленінізм|марсистська–леніністська]] [[Однопартійна система|однопартійна]] [[Соціалістична держава|соціалістична республіка]]<ref name="ml1">''Historical Dictionary of Socialism''. James C. Docherty, Peter Lamb. Page 85. "The Soviet Union was a one-party Marxist-Leninist state".</ref><ref name="ml2">[http://csis.org/files/media/csis/pubs/ruseur_wp_010.pdf Ideology, Interests, and Identity] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130721063619/http://csis.org/files/media/csis/pubs/ruseur_wp_010.pdf |date=21 July 2013 }}. Stephen H. Hanson. Page 14. "the USSR was officially a Marxist-Leninist state".</ref><ref name="ml3">[http://digitalcommons.lmu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1078&context=ilr The Fine Line between Enforcement of Human Rights Agreements and the Violation of National Sovereignty: The Case of Soviet Dissidents] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808044353/http://digitalcommons.lmu.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=1078&context=ilr |date=8 August 2014 }}. Jennifer Noe Pahre. p. 336. "[...] the Soviet Union, as a Marxist-Leninist state [...]". p. 348. "The Soviet Union is a Marxist–Leninist state".</ref><ref name="ml4">[http://www.epa.hu/00000/00010/00020/pdf/HSR_1989_1-2_023-046.pdf Leninist National Policy: Solution to the "National Question"?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140808041725/http://www.epa.hu/00000/00010/00020/pdf/HSR_1989_1-2_023-046.pdf |date=8 August 2014 }}. Walker Connor. Page 31. "[...] four Marxist-Leninist states (the Soviet Union, China, Czechoslovakia and Yugoslavia)[...]".</ref>
* '''1990–91''':<br/>[[Федералізм|федеральна]] [[напівпрезидентська республіка]]<ref>{{cite web|url=http://constitution.garant.ru/history/ussr-rsfsr/1977/zakony/185465|title=Закон СРСР від 14 березня 1990 р. N 1360-I "Про створення апарату Президента СРСР та внесення змін та доповнень до Конституції (Основного закону) СРСР"|publisher=Garant.ru|accessdate=12 July 2010|archive-url=https://web.archive.org/web/20110813151229/http://constitution.garant.ru/history/ussr-rsfsr/1977/zakony/185465/|archive-date=13 August 2011|url-status=live}}</ref>}}
|year_start  = 1922
|year_end    = 1991
|event_start = [[#Заснування|заснування]]
|date_start  = [[30 грудня]] [[1922]]
|event_end   = [[Біловезька угода|розпущення]]
|date_end    = [[25 грудня]] [[1991]]
|event1      = [[Німецько-радянська війна#1945|перемога над нацистською Німеччиною]]
|date_event1 = [[8 травня]] [[1945]]
|event2      = [[Перший штучний супутник Землі|запуск першого супутника]]
|date_event2 = [[4 жовтня]] [[1957]]
|event3      = [[Восток-1|перший політ людини у космос]]
|date_event3 = [[12 квітня]] [[1961]]
|event4      = [[Серпневий путч|путч]]
|date_event4 = [[19 серпня]] [[1991]]
|event_pre   = [[Жовтневий переворот 1917|жовтневий переворот у Російській республіці]]
|date_pre    = [[7 листопада]] [[1917]]
|
|p1          = РСФРР
|flag_p1     = Flag RSFSR 1918.svg
|p2          = УСРР
|flag_p2     = Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg
|p3          = [[БРСР|БСРР]]
|flag_p3     = Flag of Byelorussian SSR (1919-1927).svg
|p4          = [[Закавказька РФСР|ЗСФРР]]
|flag_p4     = Flag of Transcaucasian SFSR.svg
|s1          = Росія
|flag_s1     = Flag of Russia 1991—1993.svg
|s2          = Україна
|flag_s2     = Flag of Ukraine.svg
|s3          = Білорусь
|flag_s3     = Flag of Belarus (1918, 1991–1995).svg
|s4          = Азербайджан
|flag_s4     = Flag of Azerbaijan.svg
|s5          = Грузія
|flag_s5     = Flag of Georgia (1990—2004).svg
|s6          = Вірменія
|flag_s6     = Flag of Armenia.svg
|s7          = Молдова
|flag_s7     = Flag of Moldova.svg
|s8          = Казахстан
|flag_s8     = Flag_of_the_Kazakh_SSR.svg
|s9          = Узбекистан
|flag_s9     = Flag of Uzbekistan.svg
|s10         = Туркменістан
|flag_s10    = Flag_of_the_Turkmen_SSR.svg
|s11         = Киргизстан
|flag_s11    = Flag_of_Kyrgyz_SSR.svg
|s12         = Таджикистан
|flag_s12    = Flag of Tajikistan (1991–1992).svg
|s13         = Естонія
|flag_s13    = Flag of Estonia.svg
|s14         = Литва
|flag_s14    = Flag of Lithuania.svg
|s15         = Латвія
|flag_s15    = Flag of Latvia.svg
|image_flag  = Flag of the Soviet Union.svg
|flag        = Прапор СРСР
|image_coat  = State Emblem of the Soviet Union.svg
|symbol      = Герб СРСР
|image_map   = Union of Soviet Socialist Republics (orthographic projection).svg
|capital     = [[Москва]]
|latd=55 |latm=45 |latNS=N |longd=37 |longm=38 |longEW=E
|national_motto   = [[Пролетарі всіх країн, єднайтеся!]]
|national_anthem  = [[Інтернаціонал (гімн)]]» <small>(1922—1944)</small><br>[[Файл:Internationale-ru.ogg|100px|center]]<br>«[[Державний гімн СРСР]]» <small>(1944—1991)</small><br>[[Файл:Ussrgymn.ogg|100px|center]]
|common_languages = [[Російська мова|російська]]<ref>''[[Де-факто|De facto]]'' офіц. до 1990</ref>{{ref|3}}
|currency         = [[Радянський карбованець|карбованець]] (SUR)
|leader1      = [[Володимир Ленін|В. Ленін]] (перший)
|leader2      = [[Михайло Горбачов|М. Горбачов]] (останній)
<!-- If there are more than 4 leaders, only give first and last&nbsp;— the infobox is not intended to list everything. -->
<!-- |leader2      = Микита Хрущов
|leader3      = Леонід Брежнєв
|leader4      = Юрій Андропов
|leader5      = Костянтин Черненко
|leader6      = Михайло Горбачов -->
|year_leader1 = [[1923]]–[[1924]]
|year_leader2 = [[1985]]–[[1991]]
<!-- |year_leader2 = 1953—1964
|year_leader3 = 1964—1982
|year_leader4 = 1982—1984
|year_leader5 = 1984—1985
|year_leader6 = 1985—1991 -->
|title_leader = [[Генеральний секретар ЦК КПРС|Генеральний секретар]]
|title_deputy = [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Голова уряду]]
|deputy1      = [[Володимир Ленін|В. Ленін]] (перший)
|year_deputy1 = [[1923]]–[[1924]]
|deputy2      = [[Сілаєв Іван Степанович|І. Сілаєв]] (останній)
|year_deputy2 = [[1991]]
|stat_year1   = 1991
|stat_area1   = 22402200
|stat_pop1    = 293047571
|footnotes    = {{note|3}} Всесоюзна офіційна з 1990, установчі республіки мали право оголошувати власні державні мови.
|utc_offset   = +2 to +13
|cctld = [[.su]]
|calling_code = 7
|today = {{flagcountry|Russia}}<br/>{{flagcountry|Ukraine}}<br/>{{flagcountry|Belarus}}<br/>{{flagcountry|Armenia}}<br/>{{flagcountry|Azerbaijan}}<br/>{{flagcountry|China}}<br/>{{flagcountry|Estonia}}<br/>{{flagcountry|Georgia}}<br/>{{flagcountry|Kazakhstan}}<br/>{{flagcountry|Kyrgyzstan}}<br/>{{flagcountry|Latvia}}<br/>{{flagcountry|Lithuania}}<br/>{{flagcountry|Moldova}}<br/>{{flagcountry|Mongolia}}<br/>{{flagcountry|Tajikistan}}<br/>{{flagcountry|Turkmenistan}}<br/>{{flagcountry|Uzbekistan}}
}}
{{Mapframe для карток|geo=geoshape|текст=СРСР
|широта=50|довгота=55|масштаб=3|ширина=450|висота=300|елемент=Q15180|вирівнювання=right
|перелік=Q37 LIT;Q184 BLR;Q191 EST;Q211 LAT;Q212 UKR;Q217 MDA;Q227 AZE;Q230 GEO;Q265 UZB;Q399 ARM;Q813 KGZ;Q863 TJK;Q874 TKM;Russia.map;Belarus.map;Kazakhstan.map}}

'''Радя́нський Сою́з''', офіційна назва — '''Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (СРСР)'''&nbsp;— [[Федералізм|федеративна]] [[соціалістична держава]] в Північній [[Євразія|Євразії]], яка існувала з 1922 по 1991 рік. Формально, [[Політична унія|союз]] декількох національних [[Список союзних республік СРСР|радянських республік]]; на практиці, партійна [[Однопартійна система|однопартійна]]<ref>Керівна і спрямовуюча роль КПРС була закріплена у [[Конституція СРСР 1977 року|Конституції СРСР 1977 року]].</ref> [[диктатура]], з високим ступенем централізації [[Уряд СРСР|уряду]] та [[Командна економіка|плановою економікою]],<ref>[http://ukrainica.org.ua/ukr/istoriya_ukraini/istoriya_ukraini_all Орест Субтельний. Україна Історія. Київ: Либідь, 1993.&nbsp;— 720 с. ; 20&nbsp;см.&nbsp;—] ISBN 5-325-00451-4</ref> якою керувала [[Комуністична партія Радянського Союзу|Комуністична партія]], столицею якої була [[Москва]] в її найбільшій республіці — [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російській СФСР]]. Іншими великими міськими центрами були [[Санкт-Петербург|Ленінград]], [[Київ]], [[Мінськ]], [[Ташкент]], [[Алмати]] та [[Новосибірськ]]. СРСР був найбільшою за площею країною світу, що простягалась понад 10 000 кілометрів із сходу на захід, перетинаючи 11 [[Часовий пояс|часових поясів]] і понад 7200 кілометрів з півночі на південь. Її територія включала більшу частину [[Східна Європа|Східної Європи]], а також частину [[Північна Європа|Північної Європи]] та всю [[Північна Азія|Північну]] та [[Середня Азія|Середню Азію]]. Країна мала п'ять кліматичних зон, таких як [[тундра]], [[тайга]], [[Степ|степи]], [[Пустеля|пустелі]] та [[Гора|гори]]. Її різноманітне населення було спільно відоме як [[радянський народ]].

Коріння Радянського Союзу сягає [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту 1917 року]], коли [[більшовики]] на чолі з [[Ленін Володимир Ілліч|Володимиром Леніним]] скинули [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасовий уряд]], який [[Лютнева революція|раніше замінив]] [[Російська імперія|монархію]]. Більшовики створили [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російську Радянську Республіку]],{{efn|Пізніше перейменовану на Російську Соціалістичну Федеративну Радянську Республіку (1918) та Російську Радянську Федеративну Соціалістичну Республіку (1936).|name=|group=}} розпочавши [[Громадянська війна в Росії|громадянську війну]] між більшовицькою [[Червона армія|Червоною армією]] та багатьма антибільшовицькими силами по всій колишній імперії, серед яких найбільшою фракцією була [[Біла армія]]. Згубний відвабний ефект війни та політика більшовиків призвели до 5 мільйонів смертей під час [[Голод на Поволжі (1921—1922)|голоду 1921-1922 років]] на [[Надволжя|Поволжі]]. Червона армія розширювалась і допомагала місцевим комуністам у захопленні влади, встановлюючи так звані [[ради]], пригнічуючи своїх політичних опонентів та непокірних селян через політику [[Червоний терор|червоного терору]] та [[Воєнний комунізм|воєнного комунізму]]. У 1922 році комуністи перемогли, утворивши Радянський Союз з об’єднанням [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російської]], [[Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка|Закавказької]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Української]] та [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруської]] республік. Розпочата Леніним [[нова економічна політика]] призвела до часткового повернення [[Вільний ринок|вільного ринку]] та [[Приватна власність|приватної власності]], що призвело до періоду економічного підйому.

Після смерті Леніна в 1924 році та короткої боротьби за владу, [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосип Сталін]] прийшов до влади в середині 1920-х. Сталін пригнічував політичну опозицію під час свого правління всередині [[Комуністична партія Радянського Союзу|Комуністичної партії]], почав дотримуватись державної ідеології [[Марксизм-ленінізм|марксизму – ленінізму]], завершив нову економічну політику, започаткувавши централізовану планову економіку. Як результат, країна пережила період [[Індустріалізація СРСР|бурхливої індустріалізації]] та [[Колективізація в СРСР|вимушеної колективізації]], що призвело до значного економічного зростання, а також спричинило [[Голод у СРСР (1932—1933)|техногенний голод 1932–1933 років]] та розширило систему трудових таборів [[ГУЛАГ]], засновану ще у 1918 році. Сталін також розпалював політичну параною і провів [[Великий терор]] з метою усунунення противників своєї партії шляхом масового свавільного арешту великої кількості людей (військових керівників, членів Комуністичної партії та простих громадян), яких потім відправляли до виправно-трудових таборів або засуджували до смертної кари.

23 серпня 1939 року після невдалих зусиль сформувати антиницистський союз із західними державами,{{джерело}} совіти підписали [[Пакт Молотова — Ріббентропа|угоду про ненапад з нацистською Німеччиною]]. Після [[Польська кампанія (1939)|початку Другої світової війни]] формально нейтральний СРСР вторгся та анексував території кількох східноєвропейських держав, включаючи [[Радянське вторгнення до Польщі|Східну Польщу]] та [[Радянська окупація балтійських країн (1940)|балтійські країни]]. У червні 1941 році [[Операція «Барбаросса»|німці вторглися до СРСР]], відкривши [[Німецько-радянська війна|найбільший і найкровніший театр війни в історії]]. Зрештою, радянські війська [[Битва за Берлін|захопили Берлін]] та [[День Перемоги|виграли Другу світову війну в Європі]] 9 травня 1945 року. Територія, яку захопила Червона армія, стала [[Сателіт (політика)|сателітами]] [[Східний блок|Східного блоку]]. [[Холодна війна|"Холодна війна"]], що розпочалася в 1947 році внаслідок повоєнного панування радянської влади у Східній Європі, де [[Східний блок]] протистояв [[Західний блок|Західному блоку]], який у 1949 році об'єднався в [[НАТО|Організацію Північноатлантичного договору]].

Після смерті Сталіна в 1953 році під керівництвом [[Хрущов Микита Сергійович|Микити Хрущова]] наступив період, відомий як [[десталінізація]] та [[хрущовська відлига]]. Країна швидко розвивалася, оскільки мільйони селян були переселені в індустріальні міста. СРСР виграв [[космічні перегони]] з [[Перший штучний супутник Землі|першим в історії штучним супутником]] і [[Восток-1|першим космічним польотом за участю людини]]. 1970-ті характеризувались короткою розрядкою відносин зі [[Сполучені Штати Америки|Сполученими Штатами]], однак напруження відновилося, коли Радянський Союз [[Війна в Афганістані (1979—1989)|розмістив війська в Афганістані в 1979 році]]. Війна виснажила економічні ресурси союзу, у тому числі у наслідок надання Сполученими Штатами військової допомоги бійцям [[Моджахед|моджахедам]].

У середині 1980-х останній радянський лідер [[Горбачов Михайло Сергійович|Михайло Горбачов]] прагнув до подальших реформ та лібералізації економіки шляхом своєї політики [[Політика гласності|гласності]] та [[Перебудова|перебудови]] ({{lang-ru|перестройка}}). Метою було збереження Комуністичної партії при одночасному припиненні [[Період застою|економічної стагнації]]. [[Період застою|Холодна війна]] закінчилася під час його перебування на посаді, і в 1989 році радянські сателіти Східної Європи скинули свої комуністичні режими. Це призвело до виникнення сильних націоналістичних і сепаратистських рухів всередині самого СРСР. Центральна влада ініціювала [[Всесоюзний референдум про збереження СРСР|референдум]], який бойкотували республіки Балтії, Вірменія, Грузія та Молдова — в результаті чого більшість громадян-учасників голосували за збереження Союзу як [[Союз Суверенних Держав|оновленої федерації]]. У серпні 1991 року радикали Комуністичної партії здійснили невдалий [[Серпневий путч|державний переворот]]. Російський президент [[Єльцин Борис Миколайович|Борис Єльцин]] відіграв важливу роль у боротьбі з переворотом, що призвело до заборони Комуністичної партії. 25 грудня 1991 року Горбачов пішов у відставку, і в результаті розпаду Радянського Союзу виникло 12 незалежних пострадянських держав. [[Росія|Російська Федерація]] (раніше [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російська СФСР]]) взяла на себе права та обов'язки Радянського Союзу і визнана себе його правонаступником.

Країна мала другу за величиною економіку у світі та найбільшу у світі армію.<ref name="GDPinfobox1990">{{cite book
|url=http://www.theodora.com/wfb/1990/rankings/gdp_million_1.html
|title=GDP – Million 1990
|last=
|first=
|year=1991
|publisher=[[CIA Factbook]]
|location=
|pages=
|language=англійською
|isbn=
|accessdate=30 лютого 2015
|archive-url=https://web.archive.org/web/20151109124727/http://www.theodora.com/wfb/1990/rankings/gdp_million_1.html
|archive-date=9 лютого 2015
|url-status=live
}}</ref><ref>Scott and Scott (1979) ст. 305</ref><ref>{{cite web|url=https://www.ctbto.org/specials/testing-times/30-october-1961-the-tsar-bomba|title=October 30, 1961 – The Tsar Bomba: CTBTO Preparatory Commission|access-date=29 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20160319201753/http://ctbto.org/specials/testing-times/30-october-1961-the-tsar-bomba/|archive-date=19 березня 2016|url-status=live|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref> СРСР був однією із п’яти [[Список країн, що володіють ядерною зброєю|держав, які володіли ядерною зброєю]]. Країна була постійним членом [[Рада Безпеки ООН|Ради Безпеки ООН]], а також членом [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організації з безпеки та співробітництва в Європі]], [[Всесвітня федерація профспілок|Всесвітньої федерації профспілок]] та провідним членом [[Рада економічної взаємодопомоги|Ради економічної взаємодопомоги]] та [[Варшавський договір (1955)|Варшавського договору]].

== Назва ==
{{main|Офіційні назви Радянського Союзу}}
В документах українською назва подавалася таким чином:
* з 1922 до 1933&nbsp;— Союз соці'''я'''лістичних радянських республік<!--Писалось саме через я, згідно з тодішнім правописом, див. посилання--><ref>[http://gska2.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1929.html Конституція Української соціялістичної радянської республіки]</ref>;
* після 1933&nbsp;— Союз Радянських Соціалістичних Республік.
Мовою оригіналу ([[російська мова|російською]]) Договору про утворення СРСР&nbsp;— Союз Советских Социалистических Республик<ref>[http://ru.wikisource.org/wiki/Договор_об_образовании_СССР Договір про утворення СРСР (мовою оригіналу)]</ref>.

При перекладі українською мовою російськомовного прикметника «советский» застосовні два варіанти: «радянський» (офіційний у однойменні часи) й розмовного «совєцький», який можна зустріти в антикомуністичній літературі.

== Офіційна політика ==
Офіційною політикою СРСР був т.&nbsp;зв. [[пролетарський інтернаціоналізм]]. У [[s:ru:Декларация I съезда Советов СССР от 30.12.1922 об образовании Союза Советских Социалистических Республик|декларації про утворення]] було заявлено, що СРСР є «рішучим кроком на шляху об'єднання трудящих усіх країн у світову Соціалістичну Радянську Республіку». В офіційному гімні створеного і керованого Москвою [[Комінтерн]]у співалося: «Наш лозунг&nbsp;— всесвітній Радянський Союз». Активно проводилася політика [[експорт революції|експорту революції]].

Під час війни на вимогу союзників у травні 1943 року Комінтерн було розпущено.

Але лише у 1960 році була прийнята доктрина [[П'ять принципів мирного співіснування|мирного співіснування]], яка визнала можливість мирних стосунків т. зв. [[соціалістичний табір|соціалістичного табору]] з рештою країн світу.

Офіційною доктриною [[КПРС]], яка мала у СРСР безроздільну монополію влади, було встановлення т. зв. [[диктатура пролетаріату|диктатури пролетаріату]] (тобто диктатури прорадянської партії) у будь-якій країні, на яку СРСР поклав око. Тому усю історію свого існування СРСР підтримував збройні терористичні повстання, роздмухував громадянські війни, наприклад у [[Греція|Греції]] ([[Громадянська війна у Греції]], 1946—1949), Кубі (1960), Анголі, Чилі, Афганістані тощо.

== Політична історія ==

=== Революція та переворот 1917 року в Російській імперії ===
{{main|Лютнева революція|Жовтневий переворот|Вибори до Всеросійських установчих зборів}}

Заворушення по всій [[Російська імперія|Російській імперії]] і зокрема в столиці&nbsp;— [[Петроград]]і призводять до офіційної відмови [[імператор]]а [[Микола II|Миколи II]] від престолу. Влада переходить до [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасового уряду]]. Готуються вибори до [[Всеросійські установчі збори|Установчих Зборів]] ({{lang-ru|Учредительное Собрание}}), які мають вирішити питання утворення нового державного ладу і провести вибори до Державної Думи.

У цей час в умовах війни і розпаду єдиного старого державного апарату в різних частинах імперії з'являються різноманітні владні структури, які намагаються в той чи інший спосіб вирішити наявні проблеми і взяти владу до своїх рук. Серед них різноманітні ради (совєти), комітети, а також різноманітні уряди. Ті уряди, які визнали владу Тимчасового уряду, проголошують автономії у складі Росії. Як приклад можна навести утворення [[Центральна Рада|Української Центральної Ради]].

У серпні 1917 року генерал [[Корнілов Лавр Георгійович|Корнілов]] робить спробу державного перевороту, відмовляється коритися Тимчасовому уряду і проголошує військову диктатуру.

У цей час, протягом лютого-жовтня 1917 року, частина партії [[Російська соціал-демократична робітнича партія|РСДРП]]&nbsp;— більшовики, під керівництвом [[Ленін Володимир Ілліч|В.&nbsp;І.&nbsp;Ульянова (Леніна)]], займаються створенням власних структур підтримки&nbsp;— робітничих рад, комітетів і військових загонів, які, після [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]], стали основою нового державного апарату більшовиків. Головні противники на даному етапі&nbsp;— Тимчасовий уряд і армія Корнілова.

Наближається II з'їзд Рад. 25 жовтня (за старим стилем) більшовики захоплюють владу в [[Петроград]]і до своїх рук. [[II Всеросійський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів]] санкціонує створення нового уряду  — Ради Народних Комісарів (РНК). З'їзд приймає запропоновані більшовиками та лівими есерами декрети про мир і землю, що привертає на їх сторону більшість робітників і селян Російської Імперії. Проте в цей час існували і інші партії лівого спрямування, які виступали з аналогічними лозунгами.

Намагаючись узаконити свою владу і поширити її на всю Російську Імперію, більшовики погоджуються на проведення [[Вибори до Всеросійських установчих зборів|виборів до Всеросійських Установчих Зборів]]. Вибори проводяться у листопаді 1917 року. Перемогу отримують партії соціалістичного спрямування, проте більшовики набирають лише 24,5&nbsp;%. Абсолютну більшість 51,7&nbsp;% отримують [[соціалісти-революціонери]] (есери), ліві есери отримують&nbsp;— 5,6&nbsp;%, кадети 2,4&nbsp;%, меншовики&nbsp;— 2,1&nbsp;%. Такі результати розглядаються керівництвом більшовиків як неприйнятні. Довгий час установчі збори не могли зібратися через вимогу більшовиків, щоб були присутні 400 депутатів (51&nbsp;% загальної кількості). Врешті установчі збори розпочинають роботу [[5 січня|5 (18) січня]]. Разом з відкриттям зборів організується багатотисячний мітинг на підтримку установчих зборів. Беззбройний мітинг більшовики розстрілюють кулеметами. Наступні дні депутати установчих зборів не могли зібратись через недопущення їх до [[Таврійський палац|Таврійського палацу]]. [[18 січня|18 (31) січня]] більшовики видають декрет про розпуск установчих зборів.

Національні уряди ([[Українська Народна Республіка]], Білоруський загальний з'їзд та інші) здебільшого не підтримали більшовицький переворот і проголосили утворення власних незалежних держав.
Утворюється [[РСФРР]].

<gallery widths="180" heights="180">
Файл:Bundesarchiv Bild 183-71043-0003, Wladimir Iljitsch Lenin.jpg|[[Ленін Володимир Ілліч|Володимир Ульянов (Ленін)]]
Файл:Leon trotsky.jpg|[[Троцький Лев Давидович|Лев Бронштейн (Троцький)]]
Файл:Stalin face.jpg|Сталін — наступник Леніна
</gallery>

=== Громадянська війна ===
{{main|Громадянська війна в Росії}}

Розгін більшовиками установчих зборів у січні 1918, які мали визначити майбутній устрій держави, став початком [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни в Росії]] між прихильниками радянської влади (більшовики та ліві есери) з одного боку і її противниками (меншовиками, білогвардійцями, анархістами)&nbsp;— з іншого. Головні воєначальники «червоних»: [[Троцький Лев Давидович|Л.&nbsp;Д.&nbsp;Троцький]], [[Тухачевський Михайло Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Тухачевський]], [[Каменєв Сергій Сергійович|С.&nbsp;С.&nbsp;Каменєв]], [[Будьонний Семен Михайлович|С.&nbsp;М.&nbsp;Будьонний]], [[Фрунзе Михайло Васильович|М.&nbsp;В.&nbsp;Фрунзе]], [[Блюхер Василь Костянтинович|В.&nbsp;К.&nbsp;Блюхер]], [[Уборевич Ієронім Петрович|І.&nbsp;П.&nbsp;Уборевич]], [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|В.&nbsp;О.&nbsp;Антонов-Овсієнко]], [[Косіор Станіслав Вікентійович|С.&nbsp;В.&nbsp;Косіор]]. Головні воєначальники «білих»: [[Колчак Олександр Васильович]], [[Денікін Антон Іванович|А.&nbsp;І.&nbsp;Денікін]], [[Юденич Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Юденіч]], [[Корнілов Лавр Георгійович|Л.&nbsp;Г.&nbsp;Корнілов]], [[Врангель Петро Миколайович|П.&nbsp;Н.&nbsp;Врангель]], [[Краснов Петро Миколайович|П.&nbsp;Н.&nbsp;Краснов]], [[Міллер Євген Карлович|Е.&nbsp;К.&nbsp;Міллер]], [[Алексєєв Михайло Васильович|М.&nbsp;В.&nbsp;Алєксєєв]], [[Семенов Григорій Михайлович|Г.&nbsp;М.&nbsp;Семенов]].

В умовах Громадянської війни проводилася політика «Військового комунізму». Її ввели для безпосереднього та швидкого переходу до [[комунізм]]у. Основні риси «військового комунізму»: [[націоналізація]] всієї великої та середньої промисловості, а також великої частини дрібних підприємств; продовольча диктатура, [[продрозкладка]], прямий продуктообмін між містом і селом; заміна приватної торгівлі державним розподілом продуктів за класовою ознакою (карткова система); натуралізація господарських відносин; загальна трудова повинність; зрівнялівка в оплаті праці; військово-наказова система керівництва всім життям суспільства.

Більшовики поширили своє панування на інші республіки. У Грузії Радянська влада була встановлена після її завоювання 11-ю армією [[Червона армія|Червоної армії]] у лютому 1921 року.

Як вказують сьогодні російські джерела, в Україні «Независимая Народная Республика провозглашена в 1918, завоевана Красной армией в 1920»<ref>Краткий энциклопедический словарь&nbsp;— {{М.}} : ООО Издательство АСТ; ООО Издательство Астрель, 2002.&nbsp;— 1136 с. {{ref-ru}}</ref>. У такий спосіб Радянська влада остаточно утвердилася в Україні в серпні 1920 року. Військові частини Української Народної Республіки разом з урядом були покинули територію України. Поступово Уряд УСРР уклав договори з РРФСР про військовий і господарський союз<ref>Образование СССР / Сборник документов. 1917—1924.&nbsp;— {{М.}}— {{Л.}} : Издательство Академии наук СССР, 1949.&nbsp;— 472 с. {{ref-ru}}</ref>.

<gallery widths="180" heights="180">
Файл:Russia1918.png|Радянська Росія на карті розпаду Російської імперії у вересні 1918
Файл:Russia Famine Saratov 1921.jpg|[[Голод на Поволжі 1921—1922]]
</gallery>

=== Заснування ===
[[Файл:Друга річниця СРСР.jpg|міні|Перша шпальта газети «[[Киевский пролетарий]]» за 5 липня 1925 року з матеріалами до другої річниці створення СРСР]]
[[Файл:Свято народів СРСР.JPG|міні|Матеріали про святкування в Києві другої річниці утворення СРСР, газета «Киевский пролетарий» за 7 липня 1925 року]]
30 грудня 1922 року в Москві відбувся І з'їзд рад СРСР, на якому делегати від РСФРР, УСРР, Білоруської СРР та Закавказької СФРР розглянули і схвалили «в основному» проєкт Декларації та Договору про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Введення в дію цих документів під загальною назвою «Конституція СРСР» відбулося після додаткового обговорення, закінчити яке збиралися за 3 місяці, але реально це зайняло півроку<ref>''Єфіменко Геннадій.'' [http://www.jnsm.com.ua/h/1230M/ 30 грудня 1922 року. Попередня угода про створення СРСР] // Цей день в історії</ref><ref>Грабовський С. [http://tyzhden.ua/History/68892 У полоні сталінських міфів: коли насправді і навіщо був утворений Радянський Союз?]</ref>.

Як свідчать документи того часу<ref>''Єфіменко Геннадій.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=2&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=book%2FEJ0022595.pdf 6 липня як «червоний день» календаря: Причини появи сталінського міфу про дату створення СРСР та потреба його деконструкції]// Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр.&nbsp;— 2007.&nbsp;— Вип. 16 (1).&nbsp;— С. 134—153.&nbsp;— Бібліогр.: 70 назв.&nbsp;— укр.</ref>, «сесію ЦВК, яка мала формально започаткувати існування СРСР, спочатку було заплановано на квітень 1923 р. Однак через ряд обставин <…> ця сесія розпочала свою роботу 6 липня 1923 р.<ref>Вторая годовщина СССР // Киевский пролетарий.&nbsp;— 1925.&nbsp;— №&nbsp;14.&nbsp;— 5 июля.&nbsp;— С. 1.</ref> І в перший же день її роботи Декларація і [[Договір про створення СРСР]] під спільною назвою „Конституція СРСР“ були введені в дію»<ref>Образование СССР: Сб. док. под ред. Э.&nbsp;Б.&nbsp;Генкиной.&nbsp;— {{М.}}, 1949.&nbsp;— С. 394. {{ref-ru}}</ref>. 13 липня 1923 року Президія ЦВК СРСР прийняла відозву до всіх народів і урядів світу, в якій сповіщала про створення СРСР та про те, що його вищі органи влади та управління почали роботу<ref>Сборник узаконений РСФСР.&nbsp;— 1923.&nbsp;— №&nbsp;95.&nbsp;— Ст. 950. {{ref-ru}}</ref>.
{{цитата|''День 6 липня – пам’ятний день для трудящих не лише СРСР, а й усього світу: в цей день закладено на території земної кулі підвалини Всесвітнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік''|40|Календар комсомольця на 1925 р. – Харків, б/р. – С. 18.}}

На початку 1920-х років радянські республіки переживали не найкращі часи. Вони не могли ніяк оговтатися від наслідків Громадянської війни. В Україні та на Поволжі лютував голод, викликаний як посухою, так і свідомими діями Радянської влади<ref>[[Голодомор в Україні 1921—1923]]</ref>. В окремих районах відбувалися селянські антирадянські повстання<ref>Улянич, Володимир. Терор голодом і повстанська боротьба проти геноциду українців у 1921—1933 роках.- Київ: МАУП, 2004.-84 с.</ref>. У березні 1921 р. на Балтійському морі у Кронштадті моряки, незадоволені політикою «воєнного комунізму», підняли антибільшовицьке повстання під гаслами: «Влада Радам, а не комуністам!» Ці обставини не могли не впливати на розвиток всього господарства. Промисловість у республіках залишалась у стані колапсу. Політика «військового комунізму» не виправдала себе. У березні Х з'їзд РКП(б) прийняв рішення про запровадження нової економічної політики&nbsp;— НЕПу. [[Неп]] став фактичним відходом від соціалістичного господарювання і позначився відновленням товарно-грошових відносин. Така політика ставила за мету відродження промисловості та сільського господарства. Селяни відтепер могли вільно продавати залишки своєї продукції на ринках. Таким чином, з'явилася зацікавленість у своїй праці. Проте неп важко назвати капіталізмом. Над промисловістю зберігалося адміністративне управління, що сковувало розвиток підприємств. 21 січня 1924 р. помер засновник Радянської держави, голова Раднаркому СРСР В.&nbsp;І.&nbsp;Ленін. Його тіло забальзамували і поховали в Мавзолеї. Відразу після смерті Леніна почалася боротьба за владу. Невдовзі фактичним лідером держави став генеральний секретар ЦК Йосип Сталін. Він зумів перетворити цю фактично технічну посаду у ключову. Поступово він зосередив усю повноту влади в державі. Паралельно йшла боротьба за владу з його найзапеклішим політичним противником, соратником Леніна, Левом Троцьким. З приходом до влади Сталіна СРСР поступово стає тоталітарною державою.

Радянський Союз, що був формально створений у 1922—1924 роках, у своїх найголовніших і найбільш очевидних рисах являв відновлену Російську імперію. Помітивши це відразу після 1917 року значна частина російських емігрантів, котрі ненавиділи проголошені більшовиками комуністичні ідеї, віддавали належне більшовикам за порятунок Росії від розпаду. Лунали навіть заклики до всіх «російських патріотів» підтримувати більшовицький уряд. Хоча ці заклики не мали значної підтримки серед еміграції, все ж існувало загальне переконання, що Росія і під більшовицьким прапором залишилася Росією<ref>Роман Шпорлюк. Падіння царистської імперії та СРСР: російське питання і надмірне розширення імперії.— ДУХ І ЛІТЕРА № l-2 1997, С. 100—136.</ref>.
<gallery widths="180" heights="180">
Файл:USSR map Europe.jpg|Мапа європейської частини СРСР, 1929
Файл:USSR map Asia.jpg|Мапа азійської частини СРСР
Файл:Etnos 1.jpg|Етнографічна карта СРСР, 1930
</gallery>

=== Створення нових республік ===
Позиція В. Леніна щодо устрою нової держави переважила сталінський план «[[Автономізація Радянських республік|автономізації»]]. За пропозицією Леніна, до складу нової держави входили рівноправні республіки: [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РСФРР]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]], [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|БСРР]] і [[Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|ЗРСФР]]. Проте насправді всі найважливіші рішення приймалися лише в Москві. За Конституцією, кожна з республік мала право на вихід із союзної держави. Проте на практиці ця норма не могла бути втілена в життя. Територія Радянського Союзу швидко зростала, а також ріс формальний статус автономних утворень. Так, на території [[Туркестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Туркестанської АСРР]] [[27 жовтня]] [[1924]] р. були сформовані [[Туркменська Радянська Соціалістична Республіка|Туркменська]] й [[Узбецька Радянська Соціалістична Республіка|Узбецька СРР]]. [[5 грудня]] 1929 р. утворилася [[Таджицька Радянська Соціалістична Республіка|Таджицька СРР]]. 5 грудня була ліквідована Закавказька СРР і на її базі утворилися [[Грузинська Радянська Соціалістична Республіка|Грузинська]], [[Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка|Азербайджанська]] і [[Вірменська Радянська Соціалістична Республіка|Вірменська РСР]].

=== Великий терор ===
{{main|Великий терор}}
{{main|Голодомор|Сталінські репресії}}

В 1929 році вибухнула [[Велика депресія 1930-х років|світова економічна криза]]. У зв'язку з тим, що в СРСР в період НЕПу частково сформувалася [[ринкова система]], світова криза зачепила СРСР. Спад промисловості і проблеми з продуктами по всій країні у зв'язку з переважанням невеликих приватних підприємств. Керівництво СРСР після довгих суперечок приймає рішення про проведення індустріалізації країни&nbsp;— створення великої промисловості, яка у свою чергу дасть змогу створити потужний [[військово-промисловий комплекс]] для оборони від західних держав і Німеччини у випадку нападу, а також для подальшого поширення [[світова революція|соціалістичної системи]] в усьому світі. Одною з умов індустріалізації є [[колективізація]]&nbsp;— створення великих [[колгосп|сільськогосподарських підприємств]]&nbsp;— колгоспів та [[радгосп]]ів. Прогнозується, що в деяких районах країни можливий [[опір колективізації|опір цим заходам влади]]. Вирішено проводити колективізацію за всяку ціну&nbsp;— зокрема чинити вплив на населення деяких районів за допомогою [[продзаготівля|продзаготівель]] (створено умови для голодомору), незгодних&nbsp;— заарештовувати і відправляти в концтабори.

У 1932—1933 під керівництвом Сталіна було організовано штучний голодомор, що охопив території України, Казахстану, Поволжя та Північного Кавказу. [[Голодомор в Україні 1932—1933]] став однією з найстрашніших трагедій в історії людства. Під час голоду 1932—1933 вмирає близько 10&nbsp;% [[населення України]], переважно сільського. Залишаються ті хто знайшов собі місце і роботу в новій суспільній системі&nbsp;— вступив до колгоспу, переїхав жити до міста, вступив в Червону Армію або НКВС. Таким чином, як це не парадоксально, але саме в цей період закладаються основи майбутньої радянської системи&nbsp;— в суспільстві стає мізерною частка приватної власності, створюється велика промисловість, колгоспна система, система освіти, починають швидкими темпами розвиватись природничі науки, зростає роль армії, НКВС і центральної влади в житті суспільства.

Зростає роль репресій у житті суспільства&nbsp;— починає працювати система [[ГУЛАГ]] (система концтаборів), де не дотримувалися елементарні людські права, тому тисячі людей вмирали від голоду, хвороб та непосильної праці.

Впроваджується нові погляди на суспільне життя&nbsp;— принцип переваги загального над власним. Героями проголошуються такі люди, як Павлік Морозов&nbsp;— хлопчик, який ставить інтереси радянської влади вище за інтереси рідної сім'ї (доносить на батька). Іде боротьба з старою суспільною ідеологією&nbsp;— релігією, наприклад, у 1932 році проходить «[[безбожна п'ятирічка]]», протягом якої було знищено близько 95&nbsp;% церков, що діяли в 1920-их роках.

<gallery widths="180" heights="180">
Файл:Yagoda kanal Moskva Volga.jpg|ГУЛАГ: [[Генріх Ягода]] оглядає будівництво [[Біломорсько-Балтійський канал|Біломорсько-Балтійського каналу]]
Файл:Правда 18.11.1940s.png|[[Адольф Гітлер]] та [[В'ячеслав Молотов]] під час [[Візит В'ячеслава Молотова до Берліна (листопад 1940)|візиту останнього до Берліна]], листопад 1940
Файл:IWM London, HU 39964- THE NAZI-SOVIET NON-AGGRESSION PACT (THE RIBBENTROP-MOLOTOV PACT) 23 08 1939 3.jpg|Підписання [[Пакт Молотова — Ріббентропа|Пакту Молотова — Ріббентропа]]
</gallery>

=== [[Друга світова війна]] ===
{{main|Радянсько-фінська війна|Німецько-радянська війна|Радянсько-японська війна}}
В 1933 у [[Веймарська республіка|Німецькій Державі]] до влади прийшли [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|націонал-соціалісти]].

У 1939 році були укладені [[Радянсько-німецькі угоди (1939)|радянсько-німецькі договори]] (в тому числі так званий [[пакт Молотова - Ріббентропа]]), що поділили сфери впливу в Європі, відповідно до яких низка територій Східної Європи визначалася як сфера інтересів СРСР.

Друга світова війна розпочалась нападом Третього Рейху на [[Веймарська республіка|Польську республіку]], який зі сходу був підтриманий СРСР. Третій Рейх захопив Данію, Норвегію, Бельгію, Нідерланди та Французьку республіку, і наприкінці [[1940]] року нею була захоплена майже вся Західна Європа.

У свою чергу, в 1939—1940 роках СРСР, у союзі з нацистською Німеччиною, поширив свій вплив на Західну Україну, Західну Білорусь, країни Балтії, Бессарабію та Північну Буковину. Західна Україна відразу була приєднана до складу УРСР (див.: [[Вторгнення СРСР до Польщі]]).

У листопаді [[1939]] року СРСР вступив у війну з [[Фінляндія|Фінляндією]] (див.: [[Радянсько-фінська війна]]). За напад на Фінляндію [[Виключення СРСР з Ліги Націй|СРСР був виключений з Ліги Націй]] як агресор. У подальшому, з 1941 до перемир'я 1944 року, Фінляндія брала участь у Другій світовій війні на боці Німеччини.

[[Файл:RIAN archive 2153 After bombing.jpg|міні|[[Блокада Ленінграда]]]]
[[22 червня]] [[1941]] року Третій Рейх, порушивши акт про ненапад, напав і на Радянський Союз. Розпочалася [[Німецько-радянська війна]], яка в у радянській історії отримала назву «[[Велика Вітчизняна війна]]». Ця війна тривала чотири роки&nbsp;— з [[1941]] по [[1945]]. [[9 травня]] 1945 року СРСР закінчив війну з Третім Рейхом перемогою.

9 серпня того ж року СРСР розпочав військові дії проти Японської імперії.

=== Відбудова. Холодна війна ===
{{main|Холодна війна}}
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] СРСР поширює свій вплив на країни Східної Європи, деякі країни Америки, Азії і Африки. При цьому керівництво СРСР відмовляється від планів утворення світового союзу радянських республік. Створюється міжнародна соціалістична система на противагу капіталістичній. В цей час провідну роль в капіталістичній системі світу отримують [[США]]. Початок «[[холодна війна|холодної війни]]». [[План Маршалла]] був системою допомоги [[США]] країнам світу (переважно Західної Європи) у відбудові їхньої промисловості.

Після закінчення війни сильна центральна влада продовжує зосереджуватись в Москві. При цьому влада у своїй політиці все більше починає уділяти уваги внутрішнім перетворенням суспільства. Вище керівництво країни за своїм складом і психологією відрізняється від того, яке було до війни&nbsp;— переважають люди, для яких рідна російська мова, які виховані в рамках російської культури і вважають себе частиною російського народу. Це одна з причин централізованої русифікації суспільства, тобто нав'язування російської мови і культури, яка починається після війни, в усіх радянських республіках. Закриваються створені до війни бібліотеки, культурні товариства, газети і журнали, які сприяли розвитку культур різних народів СРСР, зокрема українські, тюркські (кримськотатарські), єврейські. Ці заходи проводяться в рамках проголошеної боротьби з [[націоналізм]]ом, [[фашизм]]ом і [[космополітизм]]ом. Збільшується кількість репресій за національною ознакою&nbsp;— війна з [[УПА]] в Західній Україні, арешти культурних діячів різних народів СРСР, переселення чеченців і кримських татар (під приводом співпраці з німцями у роки Другої Світової Війни).

Після смерті Сталіна починається новий етап існування СРСР&nbsp;— відлига.

=== Відлига ===
{{main|Хрущовська відлига}}

[[Файл:1962 Hrusciov soseste la Livezeni 1.JPG|міні|[[Микита Хрущов]]]]

Після завершення Другої світової війни СРСР збільшився за рахунок приєднання деяких нових територій. Крім того, утворився так званий «табір соціалізму», до якого увійшли нові країни&nbsp;— [[Чехословаччина]], [[Польща]], [[НДР]] та інші. У цих країнах була встановлена жорстка влада, що направлялася керівниками СРСР.
Після війни репресії усередині країни продовжувалися. Крім того, погіршилися стосунки з країнами Заходу, почалося жорстке змагання систем, гонка озброєнь.

У [[1953]] році помер [[Йосип Сталін]] і лідером країни став [[Хрущов Микита Сергійович|Микита Хрущов]], який зробив перші кроки у зруйнуванні [[Культ особи|культу особи]] Сталіна та поширення правди щодо методів його правління (хоча замовчувалася власна роль Хрущова під час сталінських репресій). Офіційне викриття цього культу відбулося на 20-му з'їзді [[КПРС]] у 1956 р. Хрущов приділяв деяку увагу підвищенню рівня життя громадян держави (зокрема, було побудовано багато нових житлових будинків, так званих «хрущовок»), відмінив «сільське рабство» (видав паспорти селянам, що скасувало заборону на їх переміщення). Але економіка СРСР постраждала від волюнтаристичних, недалекозорих рішень партії. У [[1962]] виникла [[Карибська криза|ракетна криза]] на [[Куба|Кубі]], яка мало не призвела до ядерної війни, але була успішно розв'язана зусиллями Хрущова та [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Кеннеді]].

=== Застій ===
{{main|Період застою}}
[[Файл:Brezhnev 1973-2.jpg|міні|[[Леонід Брежнєв]].]]
У [[1964]] році консервативно налаштована партійна верхівка усунула від влади Хрущова, висунувши замість нього [[Брежнєв Леонід|Леоніда Брежнєва]]. Кремлівський переворот 1964 року був класичним політичним переворотом&nbsp;— специфічною формою захоплення влади певним політичним угрупованням, що зумовлює докорінні зміни у персональному складі правлячої еліти, але не передбачає трансформації політичної системи суспільства.

Цей час ([[1964]]–[[1985]]) відомий як період застою. У радянському суспільстві не відбувається майже ніяких значних перетворень&nbsp;— при владі залишаються старі люди, які не зацікавлені в жодних змінах, а простий народ не має змоги суттєво змінити ситуацію. «Брежнєвська доба» вважається найліпшим часом існування СРСР як з економічної, так і з геополітичної точки зору. Проте насправді радянська економіка знаходилася у стані [[стагнація|стагнації]]. [[Інфляція]] носила прихований характер. Основною статтею радянського експорту становила сировинна база, а саме: [[нафта]], [[природний газ]], [[ліс]], [[метал]]. Так звані «нафтодолари» не йшли на покращення побуту та рівня життя радянських людей. СРСР продовжував політику підтримки країн третього світу.
Протягом цього періоду відбувається придушення [[Празька весна|спроби революції]] в [[Чехословаччина|Чехословаччині]] ([[1968]]) та [[Війна в Афганістані (1979—1989)|введення військ]] до [[Афганістан]]у ([[1979]]).
У [[листопад]]і [[1982]] року помер керівник держави&nbsp;— Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв. Його наступником став голова [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] [[Андропов Юрій Володимирович|Юрій Андропов]], а згодом [[Черненко Костянтин Устинович|Костянтин Черненко]]. Через важкий стан здоров'я вони померли дуже швидко після приходу до влади.

=== Перебудова ===
{{main|Перебудова}}
[[Файл:Ronald Reagan and Mikhail Gorbachev.jpg|міні|[[Горбачов Михайло Сергійович|Горбачов]] (праворуч) з [[Рональд Рейган|Рейганом]] (ліворуч).]]

У [[1985]] році Генеральним секретарем ЦК КПРС став наймолодший член [[Політбюро ЦК КПРС]] 54-річний [[Горбачов Михайло Сергійович|Михайло Горбачов]], який оголосив так звану [[перебудова|перебудову]]: різко зросла політична активність народу, сформувалися масові національні рухи. Горбачов вважав, що демократизація, гласність, розвиток підприємства в обмеженому вигляді кооперативів та відкриття держави світові поліпшить життя людини. Фактично закінчилася холодна війна. Було виведено радянські війська з Афганістану. Але справжні реформи в галузі економіки звелись лише до витрат останніх резервів держави в «довгобуди». У країні почалася величезна соціально-економічна [[криза]].

Гласність виявила серйозні проблеми в економіці та міжнаціональних відносинах, які раніше не вирішувалися. Радянська імперія стала поступово розпадатися. Прибалтійські республіки, а пізніше деякі інші проголосили, що виходять зі складу СРСР. У [[серпень|серпні]] [[1991]] після провалу комуністичного перевороту (див. [[ГКЧП]]) більшу владу одержав президент Росії [[Єльцин Борис Миколайович|Борис Єльцин]], який прискорив розпад комуністичних структур. У [[грудень|грудні]] [[1991]] СРСР офіційно припинив існування.

На думку деяких дослідників, найбільш далекоглядні діячі партії та комсомолу, заради збереження фактичної влади, ще в середині 1980-х почали виводити з державної власності найцінніше майно, засновували політичні партії, великі [[кооператив]]и, приватні банки, друкарні<ref name="bunich">Игорь Бунич. «Золото Партии». ISBN 5-85976-208-9</ref>.

=== Розпад ===
{{main|Розпад СРСР|ГКЧП|Біловезька угода|СНД}}
[[Файл:RIAN archive 699872 Dushanbe riots, February 1990.jpg|міні|[[Душанбе]], [[Таджицька РСР]], 1990 p.]]
Наприкінці 1980-х років в СРСР розпочинається економічна та політична криза. В 1989 році комуністи поступово втрачають контроль над країнами Східної Європи. В лютому 1990 році в СРСР проходять перші конкурентні вибори, що дозволило демократичним силам отримати представництво в парламентах. Поступово в 1990—1991 роках практично всі республіки прийняли декларації про суверенітет, а згодом і про незалежність. Також незалежність оголосили окремі автономні республіки Росії та деякі регіони інших республік СРСР, зокрема, проголосили незалежність [[Чеченська Республіка Ічкерія|Чечня]] та [[Татарстан]]. Одночасно комуністична партія на чолі з Горбачовим втрачає вплив у Російській РФСР. Горбачовим та окремими комуністичними партійними діячами було здійснено ряд неуспішних спроб повернення контролю над республіками, в тому числі із спробою застосування військових.
 
[[8 грудня]] [[1991]] року голови республік-першозасновників СРСР&nbsp;— Росії, України та Білорусі&nbsp;— [[Єльцин Борис Миколайович|Борис Єльцин]], [[Кравчук Леонід Макарович|Леонід Кравчук]] і [[Шушкевич Станіслав Станіславович|Станіслав Шушкевич]] у держрезиденції «Віскулі» в Біловезькій пущі підписали угоди, згідно з якими Радянський Союз припинив існування як суб'єкт міжнародного права. Водночас ці держави підписали угоду про створення міждержавного об'єднання&nbsp;— Співдружності Незалежних Держав (або [[СНД]]), до якої увійшли ще 9 колишніх республік СРСР (крім трьох прибалтійських), яка мала стати базисом для цивілізованого «розлучення» новостворених країн та запобігання міжнаціональних конфліктів. Іще деякий час після підписання цих угод продовжували існувати деякі центральні органи влади СРСР, так що факт зникнення цієї держави залишався не визнаним юридично. [[25 грудня]] [[1991]] р. подав у відставку [[Президент]] СРСР Михайло Горбачов. У той же день з будівель адміністративних будинків було знято прапори СРСР, а єдиним органом, який існував і вважав себе органом влади СРСР, залишилася Рада Республік Верховної Ради СРСР (тобто одна з палат [[парламент]]у). Вранці [[26 грудня]] [[1991]] р. ця палата зібралася на своє останнє засідання, на якому було прийнято рішення, в якому було констатовано факт припинення існування Радянського Союзу.

[[Росія|Російська Федерація]] — раніша РРФСР — прийняла на себе права та обов'язки Радянського Союзу та була визнана де-факто [[Континуїтет|державою-правонаступницею]].<ref>Термін "держава-правонаступниця Радянського Союзу" для Російської Федерації був закладений пунктом 3 статті 1 та пунктом 7 статті 37 Федерального закону "Про міжнародні договори Російської Федерації" від 15 липня 1995 р. № 101- ФЗ (прийнята Державною Думою 16 червня 1995 р.). — Див. [http://constitution.garant.ru/act/base/10103790/ Федеральный закон от 15 июля 1995 г. N 101-ФЗ "О международных договорах Российской Федерации" {{ref-ru}}] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160725131806/http://constitution.garant.ru/act/base/10103790/ |date=25 July 2016 }}</ref><ref>[Дело Михаила Супруна: история политических репрессий как вторжение в частную жизнь http://echo.msk.ru/programs/kulshok/822592-echo/#element-text {{ref-ru}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160804133406/http://echo.msk.ru/programs/kulshok/822592-echo/#element-text |date=4 August 2016 }}]</ref><ref>13 січня 1992 р. Російське МЗС направило керівникам дипломатичних представництв у Москві записку, в якій зазначалося, що Російська Федерація продовжує здійснювати права та виконувати зобов'язання за всіма угодами, укладеними Радянським Союзом. На підставі зазначених нот міжнародне співтовариство неявно визнало в Російській Федерації статус держави-правонаступниці Радянського Союзу. Див. [http://constitution.garant.ru/science-work/modern/3540062/ "Международные договоры в правовой системе Российской Федерации"] {{ref-ru}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160714212051/http://constitution.garant.ru/science-work/modern/3540062/ |date=14 July 2016 }}</ref> У той же час [[Україна]] за законом проголосила, що є державою-правонаступницею як [[Українська РСР|Української РСР]], так і Радянського Союзу.<ref>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/1543-12 ЗАКОН УКРАЇНИ Про правонаступництво України]</ref> Україна відмовилася визнати виключні російські претензії на правонаступництво СРСР та претендувала на такий статус і для України, що було закріплено в статтях 7 і 8 її закону 1991 року {{не перекладено|Про правонаступництво України||en|On Legal Succession of Ukraine}}. З моменту здобуття незалежності в 1991 році Україна продовжувала пред'являти позови проти Росії в іноземних судах, прагнучи повернути свою частку іноземної власності, яка належала СРСР.

У нині існуючих країнах&nbsp;— колишніх республіках СРСР, що сформувались після розпаду СРСР, є певні групи населення, особливо серед російських національних меншин, що сподіваються на «відновлення СРСР» і провадять у цьому напрямку пропаганду, намагаючись «обґрунтувати» його «невідворотність».

== СРСР у геополітиці ==
{{Марксизм-ленінізм}}

=== Погляд зовні на СРСР на початку створення ===
До країн, які поступово могли стати провідними в світі, [[Шпенґлер]] відносив США і Японію, зазначаючи при цьому їх неминуче зіткнення за панування в Тихому океані. Хороші перспективи, вважав він, має і Росія, але тільки після звільнення від більшовицького режиму. «Більшовицький уряд не має нічого спільного з державою в нашому розумінні, яким була петровська Росія. Подібно Золотій Орді у монгольську пору, воно складається з правлячої орди&nbsp;— …комуністичної партії з ватажками і всемогутнім ханом, а також із незліченної, покірної та беззахисної маси. Тут мало що вціліло від справжнього марксизму, крім гасел і програми. Насправді наявний чисто татарський абсолютизм, що підбурює весь світ і грабує його, не знаючи ніяких кордонів … хитрий, жорстокий, що використовує вбивство як повсякденний засіб влади»<ref>Цитата за [http://vivovoco.rsl.ru/VV/PAPERS/ECCE/SPENGLER.HTM ''А.&nbsp;И.&nbsp;Патрушев'' Миры и мифы Освальда Шпенглера (1880—1936)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070518063534/http://vivovoco.rsl.ru/VV/PAPERS/ECCE/SPENGLER.HTM |date=18 травень 2007 }}</ref>.

=== Світові держави: від неприйняття і поборення&nbsp;— до співпраці (30-ті&nbsp;— кінець 40-х) ===

=== Самостійний суб'єкт геополітики ===

== Адміністративний поділ ==
{{main|Адміністративний поділ СРСР|Область (СРСР)}}
Станом на 1987 рік СРСР поділявся на 15 республік, у їх складі яких перебували 20 автономних республік, 8 автономних областей, 10 автономних округів, 6 країв, 123 області, 3255 районів.
{| class="wikitable" style="text-align:center;"
|- style="background:#f0f0f0;"
! colspan="5" | [[1956]]–[[1991]]
|-
!
! Прапор
! Республіка
! Столиця
| style="width:320px" rowspan="16"|[[Файл:USSR Republics Numbered Alphabetically in russian.png|550пкс]]
|-
| style="background:#63b3ff"| '''1''' || [[Файл:Flag of Azerbaijan SSR.svg|25px]] || [[Азербайджанська РСР]] || [[Баку]]
|-
| style="background:#00f000"| '''2''' || [[Файл:Flag of Armenian SSR.svg|25px]] || [[Вірменська РСР]] || [[Єреван]]
|-
| style="background:#9efe8b"| '''3''' || [[Файл:Flag of Byelorussian SSR.svg|25px]] || [[Білоруська РСР]] || [[Мінськ]]
|-
| style="background:#bbb38d"| '''4''' || [[Файл:Flag of Georgian SSR.svg|25px]] || [[Грузинська РСР]] || [[Тбілісі]]
|-
| style="background:#8787ba"| '''5''' || [[Файл:Flag of the Kazakh SSR.svg|25px]] || [[Казахська РСР]] || [[Алма-Ата]]
|-
| style="background:#feba24"| '''6''' || [[Файл:Flag of Kyrgyz SSR.svg|25px]] || [[Киргизька РСР]] || [[Бішкек|Фрунзе]]
|-
| style="background:#e675f2"| '''7''' || [[Файл:Flag of Latvian SSR.svg|25px]] || [[Латвійська РСР]] || [[Рига]]
|-
| style="background:#eae50d"| '''8''' || [[Файл:Flag of Lithuanian SSR.svg|25px]] || [[Литовська РСР]] || [[Вільнюс]]
|-
| style="background:#dbac3a"| '''9''' || [[Файл:Flag of Moldavian SSR.svg|25px]] || [[Молдавська РСР]] || [[Кишинів]]
|-
| style="background:#fd7f80"| '''10''' || [[Файл:Flag of Russian SFSR.svg|25px]] || [[РРФСР|Російська РФСР]] || [[Москва]]
|-
| style="background:#ab2a1c"| '''11''' || [[Файл:Flag of Tajik SSR.svg|25px]] || [[Таджицька РСР]] || [[Душанбе]]
|-
| style="background:#1bbe80"| '''12''' || [[Файл:Flag of Turkmen SSR.svg|25px]] || [[Туркменська РСР]] || [[Ашгабад]]
|-
| style="background:#fefd7d"| '''13''' || [[Файл:Flag of Uzbek SSR.svg|25px]] || [[Узбецька РСР]] || [[Ташкент]]
|-
| style="background:#adfefb"| '''14''' || [[Файл:Flag of Ukrainian SSR.svg|25px]] || [[Українська РСР]] || [[Київ]]
|-
| style="background:#e4b511"| '''15''' || [[Файл:Flag of Estonian SSR.svg|25px]] || [[Естонська РСР]] || [[Таллінн]]
|}

== Населення ==
{{main|Населення СРСР|Радянський народ}}

'''Чисельність населення (у тис. осіб) республік у складі СРСР:'''
[[Файл:Динаміка населення за національним складом в СРСР.png|міні|Динаміка населення СРСР за національним складом; природний приріст і населення нових територій]]
{| class="wikitable"
|-
! Радянська республіка
! 1959
! 1970
! 1979
! 1989
! 1990
! 1991
|-
| '''СРСР у цілому'''
| '''208 827'''
| '''241 720'''
| '''262 436'''
| '''286 731'''
| '''288 624'''
| '''290 077'''
|-
| Російська РФСР
| 117 534
| 130 079
| 137 551
| 147 400
| 148 041
| 148 543
|-
| Українська РСР
| 41 869
| 47 126
| 49 755
| 51 707
| 51 839
| 51 944
|-
| Білоруська РСР
| 8 055
| 9 002
| 9 560
| 10 200
| 10 259
| 10 260
|-
| Узбецька РСР
| 8 106
| 11 799
| 15 391
| 19 905
| 20 322
| 20 708
|-
| Казахська РСР
| 9 310
| 13 009
| 14 684
| 16 536
| 16 691
| 16 793
|-
| Грузинська РСР
| 4 044
| 4 686
| 5 015
| 5 443
| 5 456
| 5 464
|-
| Азербайджанська РСР
| 3 698
| 5 117
| 6 028
| 7 038
| 7 131
| 7 137
|-
| Литовська РСР
| 2 711
| 3 128
| 3 398
| 3 690
| 3 723
| 3 728
|-
| Молдавська РСР
| 2 884
| 3 569
| 3 947
| 4 338
| 4 362
| 4 367
|-
| Латвійська РСР
| 2 093
| 2 364
| 2 521
| 2 680
| 2 687
| 2 681
|-
| Киргизька РСР
| 2 066
| 2 934
| 3 529
| 4 290
| 4 367
| 4 422
|-
| Таджицька РСР
| 1 980
| 2 900
| 3 801
| 5 109
| 5 248
| 5 358
|-
| Вірменська РСР
| 1 763
| 2 492
| 3 031
| 3 288
| 3 293
| 3 376
|-
| Туркменська РСР
| 1 516
| 2 159
| 2 759
| 3 534
| 3 622
| 3 714
|-
| Естонська РСР
| 1 197
| 1 356
| 1 466
| 1 573
| 1 583
| 1 582
|}

'''Природний рух (1990):'''<br/>
Народжуваність: 18 на 1000<br/>
Смертність: 10 на 1000<br/>
'''Природний приріст:''' + 8 на 1000<br/>
'''Дитяча смертність:''' 24 на 1000 живонароджених (1990)<br/>
'''Тривалість життя при народженні (1990):''' <br/>
чоловіки&nbsp;— 65 р. <br/>
жінки&nbsp;— 74 р.<br/>
'''Сумарний коефіцієнт народжуваності (1990):'''<br/>
2.4 дитини(1990)

<gallery widths="180" heights="180">
Файл:Ethnic map USSR 1941.jpg|Національності (1941)
Файл:USSR population density map 1982.jpg|Густота (1982)
Файл:Ukrainians in Russian regions 1926.jpg|Кількість і частка [[українці]]в у населенні регіонів [[РРФСР]] (перепис, 1926)
</gallery>

== Політична система та ідеологія ==
[[Файл:Supreme Soviet 1982.jpg|thumb|Великий Кремлівський палац, де з 1934 р. проходили сесії Верховної Ради СРСР. Москва. 1982]]
Стаття 2-га [[Конституція СРСР 1977 року|Конституції СРСР 1977 року]] проголошувала: ''"Вся влада в СРСР належить народові.'' ''Народ здійснює державну владу через Ради народних депутатів, які становлять політичну основу СРСР. Всі інші державні органи підконтрольні і підзвітні Радам народних депутатів.'' На виборах висувалися кандидати від трудових колективів, профспілок, молодіжних організацій [[Комсомол|(ВЛКСМ)]], самодіяльних творчих організацій, а також від партії [[Комуністична партія Радянського Союзу|(КПРС)]].

До проголошення [[соціалізм]]у в СРСР [[Конституція СРСР 1936 року|Конституцією СРСР 1936 року]], в СРСР офіційно проголошувалася [[диктатура пролетаріату]] і селянства. Стаття 3-тя Конституції 1936 року була такою: «Вся влада в СРСР належить трудящим міста і села в особі Рад депутатів трудящих».

Радянська політична система відкинула принцип [[Розділення влади|поділу влади]] й незалежності влади, поставивши [[Законодавча влада|законодавчу владу]] над [[виконавча влада|виконавчою]] і [[судова влада|судовою]]. [[Радянська законність]] характеризувалася невідповідністю державних актів вимогам чинного законодавства. Джерелом права формально були тільки постанови законодавця, тобто [[Верховна рада СРСР|Верховної ради СРСР]], хоча реальна практика значно розходилася з конституційними положеннями. Повсякденна законотворча діяльність на практиці здійснювалася Президією Верховної ради СРСР, що складався з Голови, 15-ти заступників Голови, секретаря та 20-ти інших членів. Верховна рада СРСР обиралася на 4 роки. Вона обирала [[Президія Верховної ради СРСР|Президію Верховної ради СРСР]], формувала [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік#Рада міністрів СРСР|Раду міністрів СРСР]], обирала суддів [[Верховний суд СРСР|Верховного суду СРСР]] і призначала Генерального прокурора СРСР.

Колективним главою держави в 1923—1937 рр. був Всесоюзний з'їзд Рад, у проміжках між з'їздами&nbsp;— його Президія. У 1937—1989 рр. колективним главою держави вважалася [[Верховна рада СРСР]], в проміжках між сесіями&nbsp;— [[Президія Верховної ради СРСР]]. В 1989—1990 рр. одноосібним главою держави був [[Голова Верховної ради СРСР]]<ref>Стаття 120 Конституції СРСР в редакції [http://constitution.garant.ru/history/ussr-rsfsr/1977/zakony/185466/#119 Закону СРСР від 1 грудня 1988][http://constitution.garant.ru/history/ussr-rsfsr/1977/zakony/185466/#119 №&nbsp;9853-XI «Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) СРСР» ]</ref>, в 1990—1991 рр.&nbsp;— [[Президент СРСР]].

Фактична влада в СРСР належала керівництву [[КПРС]] ([[ВКП(б)]]), яка функціонувала відповідно до свого внутрішнього статуту. Конституція 1977 року, на відміну від попередніх, вперше відбивала фактичну роль КПРС в управлінні державою: «Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу».

Центральна радянська еліта складалася з номенклатури, яка визначала внутрішню і зовнішню політику Країни Рад. Вона не тільки зосереджувалася в серці Росії, а й сама була переважно російською (тобто її становили росіяни або русифіковані інородці). Периферійні радянські еліти теж були представниками номенклатури, але вони реалізовували виключно політику центру. На кінець періоду існування СРСР апарат управління налічував 18 000 000 осіб.

У СРСР законодавчо ніяка ідеологія не проголошувалася державною або панівною, але, з огляду на політичну монополію Комуністичної партії, такою ідеологією де-факто була ідеологія КПРС&nbsp;— [[марксизм-ленінізм]], яку в пізньому СРСР іменували «соціалістичною марксистсько-ленінською ідеологією»<ref>Філософський словник. під ред. І.&nbsp;Т.&nbsp;Фролова, М.: Видавництво політичної літератури, 1987, стор 158.</ref>. Політична система СРСР розглядалася як «соціалістична держава», тобто як «політична частина надбудови над економічним базисом соціалізму, новий тип держави, що приходить на зміну [[Буржуазія|буржуазній]] державі в результаті соціалістичної революції»<ref>Філософський словник. під ред. І.&nbsp;Т.&nbsp;Фролова, М.: Видавництво політичної літератури, 1987, стор 444.</ref>. Однак, на думку деяких західних дослідників радянського суспільства<ref>William van den Bercken. ''Ideology and Atheism in the Soviet Union'' / / Religion in Communist Lands, Vol 13 №&nbsp;3, 1985, стор 269—281.</ref>, в пізньому СРСР марксизм у реальності трансформувався в [[Націоналізм|націоналістичну]] і [[Етатизм|етатичну]] ідеологію, тоді як класичний марксизм проголошував відмирання держави при комунізмі.

Єдиними інститутами, які легально залишалися (але часто піддавалися гонінням) організованими носіями ворожої марксизму-ленінізму ідеології, були зареєстровані релігійні об'єднання (релігійні громади і групи)<ref>William van den Bercken. ''Holy Russia and the Soviet Fatherland'' / / Religion in Communist Lands, Vol 15 №&nbsp;3, 1987, стор 276—277: "In spite of the political compromise between church and state there is no question in the Soviet Union of a rapprochement between Christianity and Marxism, and the so called «idealogical struggle» of the party against non-communist world-views is also aimed at Christianity and every other religion. <…> In spite of all the political restraints, constitutional limitations, legal curtailments and administrative control by the state, the Russian Orthodox Church (together with other churches) remains the only institution in Soviet society which has not been absorbed by state ideology ".</ref>''.

== Економіка ==
{{Main|Економіка СРСР}}

Індустрія СРСР від початку мала дві основні проблеми. Перша&nbsp;— це непомірно висока частка військового виробництва в загальному обсязі виробництва. Друга&nbsp;— це будівництво заради будівництва, виробництво заради нього самого, тобто насправді&nbsp;— заради певних партійних працівників (або груп працівників), які робили кар'єру, отримували владу і гроші для різних «ініціатив» в області створення нових заводів і фабрик, а також&nbsp;— глобальних проєктів на кшталт «повороту північних річок». Останнє робило радянську економіку дедалі більш безглуздою, такою, що працює не для людей чи ринку товарів, а в значній мірі&nbsp;— тільки на себе, та й то вкрай погано через централізовану «планову» або «командно-адміністративну» систему управління. Залучаючи величезні маси робітників, ця конструкція в разі розвалу прирікала їх на безробіття таких грандіозних масштабів, яких не знала жодна країна світу.<ref>[http://www.russia-talk.com/rf/lebedev-38.htm протоиерей Лев Лебедев «Великороссия: Жизненный Путь». Глава 38. Выращивание нового народа. «Совки́».]</ref>

Кредитна реформа (січень 1930 р.) і реорганізація 1932 р. управління промисловістю (ліквідація [[ВРНГ]] й системи [[раднаргосп]]ів і створення загальносоюзних промислових [[наркомат]]ів), спрямовані на якнайсуворішу централізацію управління економікою, завершили перехід від переважно економічних методів управління народним господарством, характерних для НЕПу, до переважно адміністративно-командних, що базувалися не на матеріальній зацікавленості, а на адміністративному наказі, тобто на примусі.

На відносно невеликий сектор послуг СРСР припадало трохи менше 60&nbsp;% ВВП країни в 1990 р., а в промисловому і сільськогосподарському секторах&nbsp;— 21,9&nbsp;% і 20&nbsp;% відповідно в 1991 р. Сільське господарство було переважним заняттям в СРСР до масової індустріалізації за [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосипа Сталіна]]. Сектор послуг мав низьку важливість, причому більшість робочої сили було зайнято в промисловому секторі. [[Робоча сила]] становила 152,3&nbsp;млн чол. До переліку великих промислових товарів СРСР можна віднести нафту, сталь, автомобілі, аерокосмічну, телекомунікаційну, хімічну, електронну, харчову, лісову, оборонну промисловості.

У СРСР [[ВВП]] на душу населення за ПКС у [[1991]] році складав 9130 дол. США&nbsp;— це станом на той рік був 33 показник у світі<ref>[http://www.theodora.com/wfb/1991/rankings/gdp_per_capita_0.html 1991 CIA WORLD FACTBOOK]</ref>.

* [[Воєнний комунізм]]
* [[Нова економічна політика|Нова економічна політика (НЕП)]]
* [[Колгосп]]
* [[Радянський карбованець]]
* [[ГОСТ|ГОСТ (держстандарт СРСР)]]
* [[Планова економіка]]
* [[Соціалістичне змагання]]
* [[П'ятирічки в СРСР]]
* [[Штурмівщина]]
* [[Байкало-Амурська магістраль|Будівництво БАМу]]
* [[Період застою#Економіка|Економіка СРСР періоду застою]]

== Військо ==
* [[Червона армія]] (1918—1946)
* [[Радянська армія]]
* Війни і збройні конфлікти:
** [[Радянсько-фінська війна]] (1939—1940)
** [[Вторгнення СРСР до Польщі|Радянсько-польська війна]] (1939)
** [[Бесарабсько-буковинський похід 1940|Радянсько-румунська війна]] (1940)
** [[Німецько-радянська війна|Радянсько-німецька війна]] (1941—1945)
** [[Радянсько-японська війна]] (1945)
** «[[Холодна війна]]» (1946—1991)
*** [[Корейська війна]] (1950—1953)
*** [[В'єтнамська війна]] (1959—1975)
** [[Війна в Афганістані 1979—1989|Радянсько-афганська війна]] (1979—1989)

== Освіта ==
* [[Московський університет|Московський університет (МДУ)]]
* [[Київський університет]]
* [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»|Київський політехнічний інститут]]
* [[Радянська школа (видавництво)|Видавництво «Радянська школа»]]
* [[Товариство «Знання» України]]
* [[Університети марксизму-ленінізму]]
Кількість учнів і студентів різних закладів освіти у деяких з найбільших міст СРСР<ref>[http://leksika.com.ua/ure/ Українська радянська енциклопедія]</ref>.
{| style="float:left;"  class="standard"
|+
! colspan=3 |
! colspan=5 | Кількість учнів, тис.
!|
|-
! Місто
! align=center| Рік
! align=center| Населення, тис.
! align=center| Заг.освітні.школи
! align=center| Сер.спец.школи
! align=center| Проф.тех.училища
! align=center| Вищі учб.заклади
! align=center| Всього
! align=center| Частка

|-
| Москва
| align=center| 1980
| align=center| 8099
| align=center| 736,4
| align=center| 215,9
| align=center| 66,1
| align=center| 632,0
| align=center| 1650,4
| align=center| 20,4&nbsp;%
|-
| Ленінград
| align=center| 1980
| align=center| 4638
| align=center| 398,8
| align=center| 114,4
| align=center| 65,6
| align=center| 280,6
| align=center| 859,4
| align=center| 18,5&nbsp;%

|-
| Київ
| align=center| 1979
| align=center| 2144
| align=center| 270,6
| align=center| 60,9
| align=center| 26,2
| align=center| 146,5
| align=center| 504,2
| align=center| 23,5&nbsp;%
|-
| Ташкент
| align=center| 1983
| align=center| 1944
| align=center| 276,8
| align=center| 54,0
| align=center| 28,6
| align=center| 150,0
| align=center| 509,4
| align=center| 26,2&nbsp;%
|-
| Харків
| align=center| 1984
| align=center| 1535
| align=center| 180,0
| align=center| 56,6
| align=center| 28,5
| align=center| 128,0
| align=center| 393,1
| align=center| 25,6&nbsp;%
|-
| Мінськ
| align=center| 1980
| align=center| 1295
| align=center| 160,9
| align=center| 34,9
| align=center| 20,7
| align=center| 95,5
| align=center| 312,0
| align=center| 24,1&nbsp;%
|-
| Тбілісі
| align=center| 1983
| align=center| 1125
| align=center| 180,0
| align=center| 21,4
| align=center| 19,2
| align=center| 66,0
| align=center| 286,6
| align=center| 25,5&nbsp;%
|-
| Дніпропетровськ
| align=center| 1979
| align=center| 1066
| align=center| 139,0
| align=center| 39,6
| align=center| 14,0
| align=center| 56,0
| align=center| 248,6
| align=center| 23,3&nbsp;%
|-
| Одеса
| align=center| 1980
| align=center| 1057
| align=center| 115,0
| align=center| 36,0
| align=center| 13,9
| align=center| 86,0
| align=center| 250,9
| align=center| 23,7&nbsp;%
|-
| Донецьк
| align=center| 1979
| align=center| 1021
| align=center| 113,0
| align=center| 28,7
| align=center| 16,5
| align=center| 46,1
| align=center| 204,3
| align=center| 20,0&nbsp;%
|-
| Рига
| align=center| 1982
| align=center| 858
| align=center| 105
| align=center| 26,6
| align=center| 13,6
| align=center| 35,1
| align=center| 180,3
| align=center| 21,0&nbsp;%
|-
| Запоріжжя
| align=center| 1979
| align=center| 781
| align=center| 92,5
| align=center| 16,7
| align=center| 15,8
| align=center| 16,7
| align=center| 141,7
| align=center| 18,1&nbsp;%
|-
| Львів
| align=center| 1980
| align=center| 676
| align=center| 93,2
| align=center| 31,5
| align=center| 17,9
| align=center| 62,2
| align=center| 204,8
| align=center| 30,3&nbsp;%
|-
| Фрунзе
| align=center| 1984
| align=center| 590
| align=center| 73,6
| align=center| 22,0
| align=center| 12,9
| align=center| 46,5
| align=center| 155
| align=center| 26,3&nbsp;%
|-
| Кишинів
| align=center| 1979
| align=center| 503
| align=center| 53,5
| align=center| 23,1
| align=center| 7,2
| align=center| 36,8
| align=center| 120,6
| align=center| 24,0&nbsp;%
|-
| Вільнюс
| align=center| 1977
| align=center| 458
| align=center| 68,1
| colspan="2" style="text-align:center;"| 19,2
| align=center| 29,4
| align=center| 116,7
| align=center| 25,5&nbsp;%
|-
| Таллінн
| align=center| 1983
| align=center| 454
| align=center| 59,0
| align=center| 12,9
| align=center| 3,0
| align=center| 13,7
| align=center| 88,6
| align=center| 19,5&nbsp;%
|-
| Миколаїв
| align=center| 1980
| align=center| 449
| align=center| 64,0
| align=center| 7,0
| align=center| 9,0
| align=center| 13,0
| align=center| 93,0
| align=center| 20,7
|-
| Луганськ
| align=center| 1977
| align=center| 445
| align=center| 52,5
| align=center| 14,4
| align=center| 9,5
| align=center| 28
| align=center| 104,4
| align=center| 23,5&nbsp;%
|+
|}
<br/>
{{-}}

== Наука ==
* [[Академія наук СРСР]]
* [[Радянська космонавтика|Радянська космічна програма]]
* [[Ан-124|Створення літака Ан-124]]
* [[Антонов Ан-225|Створення літака Ан-225]]

== Культура ==
* {{нп|Кінематограф в СРСР||en|Cinema of the Soviet Union}}
* [[Книговидання в СРСР]]
* [[Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені Павла Вірського]]
* [[Національний заслужений академічний народний хор України імені Григорія Верьовки]]
* [[Міжнародний конкурс імені Петра Чайковського]]

== Спорт ==
* [[Літні Олімпійські ігри 1980]]
* [[Збірна СРСР з футболу]]
* [[Чемпіонат СРСР з футболу]]
* [[Збірна СРСР з хокею із шайбою]]
* [[Чемпіонат СРСР з хокею із шайбою]]
* [[Спартакіада|Спартакіади у СРСР]]

{{Навігація
|Тема         = Радянський Союз
|Вікіцитати   = Союз Радянських Соціалістичних Республік
|Вікісховище  = Category:Soviet Union 
|Портал       = СРСР
}}

== Див. також ==
* [[Homo Sovieticus]]
* [[Втікачі з СРСР]]
* [[Демократичний централізм]]
* [[Знаки поштової оплати СРСР 1923]]
* [[Інтернаціоналізм]]
* [[Колективізм]]
* [[Колоніальні імперії]]
* [[Колоніальна політика]]
* [[Комінтерн]]
* [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]]
* [[КПРС]]
* [[Комунізм]]
* [[Музей радянської окупації]]
* [[НКВС]]
* [[Радянська імперія]]
* [[Русифікація]]
* [[Совок (сленг)|Совок]]

== Нотатки ==
{{notelist}}
{{notes}}

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Література ==
* ''Кульчицький С. В.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=SRSR  СРСР] // {{ЕІУ|9|772}}
* ''Боффа Дж.'' История Советского Союза. В 2 тт. / Пер. с ит.&nbsp;— Москва: Международные отношения, 1990. ISBN 5-7133-0362-4 {{ref-ru}}
** Том 1: От революции до второй мировой войны. Ленин и Сталин, 1917—1941.&nbsp;— 628 с.
** Том 2: От Отечественной войны до положения второй мировой державы. Сталин и Хрущев, 1941—1964.&nbsp;— 631 с.
* ''Боффа Дж.'' От СССР к России. История неоконченного кризиса. 1964—1994 / Пер. с ит. — Москва: Международные отношения, 1996. — 320 с.{{ref-ru}}
* ''Верт Н.'' История советского государства. 1900—1991 / Пер. с фр.&nbsp;— Москва: Прогресс, Прогресс-Академия, 1992.&nbsp;— 480 с. ISBN 5-01-003643-9 {{ref-ru}}
* ''Карр Е. Х.'' Русская революция от Ленина до Сталина. 1917—1929 / Пер. с англ.&nbsp;— Москва: Интер—Версо, 1990.&nbsp;— 208 с. ISBN 5-85217-005-4 {{ref-ru}}
* ''Карр Е. Х.'' История Советской России. Кн. 1: Том 1 и 2. Большевистская революция. 1917-1923 / Пер. с англ. — Москва: Прогресс, 1990. — 768 с. ISBN 5-01-002968-5 {{ref-ru}}
* ''Козлов В. А.'' Неизвестный СССР. Противостояние народа и власти. 1953—1985.&nbsp;— М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2006.&nbsp;— 448 с.&nbsp;— ISBN 5-224-05357-9 {{ref-ru}}
* ''Шубин А.'' 10 мифов Советской страны.&nbsp;— Москва: Яуза, Эксмо, 2006. ISBN 5-699-17714-0 {{ref-ru}}
* ''Шубин А.'' Золотая осень, или Период застоя СССР в 1975—1985 гг.&nbsp;— Москва: Вече, 2008. ISBN 978-5-9533-2297-3 {{ref-ru}}
* ''Шубин А.'' Старт Страны Советов. Революция. Октябрь 1917 — март 1918.&nbsp;— Санкт-Петербург: Питер, 2017. ISBN 978-5-496-02966-7 {{ref-ru}}
* ''Шуткова Е. Ю.'' [http://www.twirpx.com/file/1643969/ Советские политические репрессии в отношении несовершеннолетних (1917—1953 гг.)]: Дисс. … канд. ист. наук.— Ижевск: Удмуртский государственный уныверситет, 2003.&nbsp;— 289 с.{{ref-ru}}
* Депортации народов СССР: (1930-е&nbsp;— 1950-е годы). Ч. 1: Документальные источники Центрального Государственного Архива Октябрьской революции, высших органов государственной власти и органов государственного управления (ЦГАОР) СССР / Сост. О.&nbsp;Л.&nbsp;Милова.&nbsp;— М.: Ин-т этнологии и антропологии им. Н.&nbsp;Н.&nbsp;Миклухо-Маклая РАН.&nbsp;— 1992.&nbsp;— (Народы и культура: Материалы к серии / Отв. ред. Ю.&nbsp;Б.&nbsp;Симченко; Вып. 12).&nbsp;— 353 с.: карт.{{ref-ru}}
* Гражданская война в СССР. В двух томах. Т. 2. Решающие победы Красной Армии. Крах империалистической интервенции (март 1919 г.&nbsp;— октябрь 1922 г.)&nbsp;— М.: Воениздат, 1986.&nbsp;— 447 с, ил.{{ref-ru}}
* Образование СССР / Сборник документов. 1917—1924.&nbsp;— М.; Л.: Издательство Академии наук СССР, 1949.&nbsp;— 472 с.{{ref-ru}}
* Sheila Fitzpatrick and Alexander Rabinowitch (eds.), ''Russia in the Era of NEP: Explorations in Soviet Society and Culture'', Indiana University Press, 1991. ISBN 978-0-253-20657-2 {{ref-en}}
* Sheila Fitzpatrick, ''Everyday Stalinism: Ordinary Life in Extraordinary Times: Soviet Russia in the 1930s'', Oxford University Press, 1999. ISBN 0-19-505001-0 {{ref-en}}
* Marcel van der Lindedn, ''Western Marxism and the Soviet Union: A Survey of Critical Theories and Debates since 1917'', Chicago: Haymarket, 2009. ISBN 978-1-931859-69-1 {{ref-en}}
* Alec Nove, ''An Economic History of the USSR, 1917–1991'', London; New York: Penguin Books, 1992. {{ref-en}}

== Посилання ==
* {{УМЕ14|частина=Союз Совєтських Соціялістичних Республік (СССР)|сторінки=1816-1817}}
* [http://histua.com/knigi/konspekt-lekcij-z-istoriya-ukraini/utvorennya-srsr Утворення СРСР.]
* [https://vpered.wordpress.com/2020/09/14/linden-marxism-union-ii/ Марсель ван дер Лінден. «Західний марксизм» і Радянський Союз. Огляд критики та дискусій після 1917 року. Глава II. Від Жовтневої революції до сталінських часів (1917-1929) (2007)]
* [https://vpered.wordpress.com/2018/05/03/linden-marxism-union-iii/ Марсель ван дер Лінден. «Західний марксизм» і Радянський Союз. Огляд критики та дискусій після 1917 року. Глава III. Від сталінського «великого стрибка» до «Великої Вітчизняної війни» (1929—1941) (2007)]
* [https://vpered.wordpress.com/2018/10/29/linden-marxism-union-vi/ Марсель ван дер Лінден. «Західний марксизм» і Радянський Союз. Огляд критики та дискусій після 1917 року. Глава VI. Від придушення «Празької весни» до перебудови (1968—1985) (2007)]
* [[Андре Гундер Франк|Андре Ґундер Франк]]. [https://vpered.wordpress.com/2019/07/25/frank-what-went-wrong/ Що пішло не так на «соціялістичному» Сході? (1998)]
* {{ref-ru}} [https://web.archive.org/web/20140910072619/http://gulag.szmo.cz/prameny/represe.pdf Бібліографія] за темою «Історія репресій в СРСР».
* {{ref-en}} [https://web.archive.org/web/20120112213945/http://www.history.com/topics/soviet-union Інформація про СРСР на ''history.com'']

{{Росія в темах}}
{{Розпад Російської імперії}}
{{РЕВ}}
{{Організація Варшавського договору}}
{{Холодна війна}}
{{Комуністичні країни Європи}}
{{ac}}

{{DEFAULTSORT:Союз Радянських Соціалістичних Республік}}
[[Категорія:СРСР|*]]
[[Категорія:Державні утворення XX століття]]
[[Категорія:Колишні федерації]]
[[Категорія:Соціалістичні країни]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1923]]
[[Категорія:Зникли 1991]]
[[Категорія:Колишні держави-члени ООН]]