Сорокопуд сірий
Lanius excubitor 1 (Marek Szczepanek).jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Сорокопудові (Laniidae)
Рід: Сорокопуд (Lanius)
Вид: Сорокопуд сірий
Різноманіття
9 подвидов
Біноміальна назва
Lanius excubitor
Linnaeus, 1758
Поширення у світі Жовтий: тільки влітку Зелений: круглорічно Блакитний: тільки взимку
Поширення у світі
Жовтий: тільки влітку
Зелений: круглорічно
Блакитний: тільки взимку
Синоніми
Lanius borealis
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lanius excubitor
EOL logo.svg EOL: 1050633
ITIS logo.svg ITIS: 178511
IUCN logo.svg МСОП: 103718932
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 158049

Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) – птах родини Сорокопудові (Laniidae) ряду Горобцеподібні (Passeriformes), один з 4 видів роду у фауні Украни.

Більшість птахів, що гніздяться в Україні належать до підвиду L. e. homeyeri, менша частина — до перехідної форми між цим підвидом та номінативним L. е. excubitor. В Україні – рідкісний гніздовий, небагаточисельний під час сезонних кочівель та взимку.

Зовнішній вигляд

Зверху сірий, на голові чорна смуга, яка проходить через очі; низ білий, з сірим відтінком; крила та хвіст чорні, на крилі біла пляма. У молодих птахів верх з бурим відтінком, низ з хвилеподібною темною строкатістю; дзьоб буруватий, на кінці темний. Загальна довжина тіла — близько 240 мм, маса тіла — 57–80 г.

Ареал виду та його поширення в Україні

Ареал охоплює Північну Америку, Азію, Європу та Північну Африку. Через територію України проходить південна межа гніздового ареалу. Гніздиться в усіх поліських (Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська і Сумська) та прикарпатських областях (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська). Є інформація про випадки гніздування на Полтавщині, Хмельниччині та Вінниччині. В осінньо-зимовий період трапляється на всій території України.

Чисельність і причини її зміни

В Україні оцінюється в 500–1000 пар або в 900–1200 пар в 1988 р. (Cramp, 1993). Основна частина українського гніздового угруповання зосереджена у Волинському Поліссі. Протягом практично всього ХХ ст. чисельність птахів, що гніздилися в Україні була надзвичайно низькою. З 1980 рр. спостерігається помітне збільшення чисельності у Поліссі та значне розширення гніздової частини ареалу.

Особливості біології

Моногамний вид. Період гніздування квітень – липень. Найоптимальнішими для гніздування є зволожені біотопи (болота, луки), де є масиви чагарників чи окремі кущі. Гніздиться також на великих лісових галявинах, згарищах, лісосіках, узліссі. Гнізда влаштовує на кущах чи невеличких деревах. У кладці зазвичай 5–7 яєць, рідше 8–9. Інкубація триває близько 15 діб. Пташенята залишають гніздо у віці 19–20 днів, а стають самостійними ще через 2 тижні. Перші молоді льотні птахи трапляються вже в середині червня. Основу живлення складають великі комахи, ящірки, дрібні птахи, мишоподібні гризуни. Осіло-кочовий вид. Восени та взимку частина птахів переміщується в південному напрямку, досягаючи південних областей України. Кочівлі тривають протягом жовтня – березня.

Охорона

Має несприятливий охоронний статус в Європі (категорія SPEC 3). Включено до Бернської конвенції (Додаток ІІ). Занесено до Червоної книги України (1994, 2009). Охороняється у НПП Шацькому, «Прип’ять-Стохід», Карпатському біосферному заповіднику, природних заповідниках Поліському, Рівненському та «Розточчя».

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: відомі окремі випадки розмноження у неволі.

Посилання

Полуда А.М. Сорокопуд сірий // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І.А. Акімова. – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – С. 477.