Відкрити головне меню
Сонечка
Coccinella septempunctata - Сонечко семикрапкове, імаго
Coccinella septempunctata - Сонечко семикрапкове, імаго
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Родина: Сонечка (Coccinellidae)
Latreille, 1807
Підродини
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Coccinellidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Coccinellidae
EOL logo.svg EOL: 7459
ITIS logo.svg ITIS: 114329
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 7080
Fossilworks: 69479

Со́нечка, або Кокцінелі́ди, або Сонечкові[1] (лат. Coccinellidae Latreille, 1807) — відносно невелика родина ряду твердокрилих, яка налічує 5200 видів. Сонечка належать до комах із повним перетворенням (метаморфоз) і у життєвому циклі проходять стадії яйця, личинки, лялечки та імаго. Переважна більшість сонечок — хижаки. Непогано літають, роблячи 85 помахів крил за секунду.

У вивчення біології сонечок та їх використання проти шкідників вагомий внесок зробили ентомологи Й. А. Порчинський, М. А. Теленга і М. П. Дядечко.

Зміст

МорфологіяРедагувати

ІмагоРедагувати

Молоді імаго завжди яскравіші, ніж їхні старіші родичі, бо вони тьмяніють зі старістю. Проте, вони завжди достатньо контрастні, щоб хижаки знали про отруйність цих комах. Якщо, вони, все ж таки, намагаються напасти, сонечко виділяє пахучу речовину з суглобів ніг. Головні вороги сонечка: павуки, жаби та інші комахи.

 
Імаго Сингармонії напівкулястої (Synharmonia conglobata)

ЛичинкаРедагувати

 
Личинка Гармонії аксириди (Harmonia axyridis) третього віку

Личинка сонечка їсть більше, ніж доросла особина.

ЛялечкаРедагувати

Біологія та життєві циклиРедагувати

Зазвичай ці комахи живуть від декількох місяців, до року, в залежності від обсягу їжі. Набагато рідше зустрічаються особини віком до 2 років.

СистематикаРедагувати

До родини сонечка належить близько 360 родів, от лише деякі з них:

  • Adalia
  • Coccinellatypus
  • Coccinula
  • Harmonia
  • Hippodamia
  • Propylea
  • Psyllobora
  • Rhyzobius
  • Scymnus
  • Tytthaspis

ФілогеніяРедагувати

ПоходженняРедагувати

ЕкологіяРедагувати

Консортивні зв'язкиРедагувати

Сонечка — це хижаки. Жуки і личинки живляться попелицями, листоблошками, щитівками і кліщами. Поширеним видом є семикрапкове сонечко, яке також інтродуковане у Північній Америці для боротьби з місцевими і завезеними шкідниками. Рослиноїдні види найширше представлені в тропіках усіх континентів і в субтропіках Південно-Східної Азії.

Роль в екосистемахРедагувати

ШкодочинністьРедагувати

Серед рослиноїдних сонечок є декілька важливих шкідників сільського господарства. У Росії зустрічаються 3 види сонечок-фітофагів. У південних районах Росії люцернове сонечко іноді ушкоджує люцерну та висадки цукрового буряку. У Смоленській, Саратовській і інших областях середньої смуги і півдня Росії зрідка ушкоджує люцерну, конюшину і буркун безкрапкове сонечко. На Далекому Сході серйозної шкоди плантаціям картоплі, огірків, помідорів і інших овочевих культур завдає 28-крапкове картопляне сонечко. В Україні існують сонечка, що живляться яблуками.

РозповсюдженняРедагувати

Зимує в лісосмугах, тріщинах кори дерев.

Сонечко у культуріРедагувати

Сонечко цінується за свою корисність і вважається символом удачі, тому в багатьох культурах убивство цієї комахи заборонено. В Європі ця комаха — поширений мотив на поштових марках і листівках з побажаннями щастя. Окрім того, серед маленьких дітей популярні примовки про сонечко.

Інші українські назви сонечка — зозулька[2], бездрик[3], бедрик[4] тощо.

ПриміткиРедагувати

  1. Микітчак Т., Решетило О., Царик Й. Консортивна структура тирличу ваточниковидного (Gentiana Asclepiadea L.) і тирличу безстеблого (Gentiana Acaulis L.) масиву Чорногора (Українські Карпати). — Вісник Львів. Ун-ту. Серія біологічна. 2009. Вип. 50. С. 35-43
  2. Вирган, І. (1959). Російсько-український словник сталих виразів. 
  3. Бездрик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Бедрик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

ПосиланняРедагувати