Відмінності між версіями «Соловйов Сергій Михайлович»

[неперевірена версія][очікує на перевірку]
м (r2.7.3) (робот змінив: ru:Соловьёв, Сергей Михайлович)
 
(Не показані 37 проміжних версій 17 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Науковець
[[Файл:Solovjev S. M..jpg|thumb|Сергій Соловйов]]
 
  +
| ім'я = Сергій Соловйов
[[Файл:1991 CPA 6379.jpg|thumb|200px|[[Поштова марка]] [[СРСР]] присвячена С. М. Соловйову, [[1991]] (Каталог ЦФА 6379, Скотт 6054)]]
 
  +
| ім'я_мовою_оригіналу = Сергей Соловьёв
'''Сергі́й Миха́йлович Соловйо́в''' (5(17) травня [[1820]], [[Москва]] — 4(16) жовтня [[1879]]), російський історик, з [[1847]] професор Московського Університету, з [[1872]] академік Російської АН.
 
  +
| зображення = Solovjev S. M..jpg
  +
| зображення_розмір = 260px
  +
| зображення_підпис =
  +
| дата народження = 17.05.1820
  +
| місце народження = [[Москва]], [[Російська імперія]]
  +
| дата смерті = 16.10.1879
  +
| місце смерті = [[Москва]], [[Російська імперія]]
  +
| резиденція =
  +
| громадянство = {{RUSold}}
  +
| національність =
  +
| галузь =
  +
| заклад =
  +
| Alma Mater = [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Імператорський Московський університет]]
  +
| відомий завдяки =
  +
| звання = [[професор]]
  +
| ступінь = [[доктор наук]]
  +
| керівник =
  +
| учні =
  +
| батько =
  +
| мати =
  +
| дружина =
  +
| діти =
  +
| нагороди =
  +
| автограф =
  +
}}
  +
{{othernames|Соловйов}}{{otherpersons|Соловйов Сергій}}
  +
'''Сергі́й Миха́йлович Соловйо́в''' ({{н}} 5(17) травня [[1820]], [[Москва]], [[Російська імперія]] — {{н}} 4(16) жовтня [[1879]], [[Москва]], [[Російська імперія]]) — російський [[Історія|історик]], з 1847 року [[професор]] [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Імператорського Московського університету]], з 1872 року [[академік]] [[Російська академія наук|Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук]]. Член [[Московське археологічне товариство|Московського археологічного товариства]].
   
Батько видатного російського [[філософ]]а [[Соловйов, Володимир Сергійович|Володимира Соловйова]]
+
Батько російського [[філософ]]а [[Соловйов Володимир Сергійович|Володимира Соловйова]]
   
  +
== Життєпис ==
Народився у Москві в сім'ї священика. У 1833-38 навчався у гімназії. У 1838 вступив на історико-філологічне відділення філософського ф-ту [[Московський університет|Московського університету]]. Після закінчення університету (1842) протягом 1842-44 перебував за кордоном як домашній учитель дітей А.Строганова. Відвідував лекції Ф.Гізо, Ж.Мішле у Парижі, К.Ріттера, Л.Ранке у Берліні, познайомився з відомими славістами В.Ганкою, Ф.Палацьким, П.Шафариком. У 1845 захистив магістерську, а в 1847 — докторську дисертацію. З 1847 — професор Московського університету. У 1864-70 — декан історико-філологічного ф-ту, у 1871-77 — ректор Московського університету. В останні роки життя був головою Московського товариства історії і старожитностей російських, директором Оружейної палати. У студентські роки С. симпатизував російським [[слов'янофіл]]ам, згодом поділяв погляди [[Західники|західників]], займаючи помірковану ліберальну позицію. Був придворним учителем російських імператорів. Відстоював автономні права університетів, за що змушений піти у відставку з посади ректора.
 
  +
[[Файл:1991 CPA 6379.jpg|thumb|200px|[[Поштова марка]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] присвячена С. М. Соловйову, 1991 рік]]
  +
Сергій Михайлович Соловйов народився 5(17) травня 1820 року у Москві в сім'ї [[священик]]а. У 1833-38 навчався у [[Гімназія|гімназії]]. У 1838 вступив на історико-філологічне відділення філософського факультету [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Імператорського Московського університету]]. Після закінчення університету (1842) протягом 1842-44 перебував за кордоном як домашній учитель дітей [[Граф (титул)|графа]] [[Строганов Олександр Григорович (граф)|Олександра Строганова]]. Відвідував лекції [[Франсуа Гізо]], [[Жуль Мішле|Жуля Мішле]] у [[Париж]]і, [[Карл Ріттер|Карла Ріттера]], [[Леопольд фон Ранке|Леопольда фон Ранке]] у [[Берлін]]і, познайомився з відомими славістами [[Вацлав Ганка|Вацлавом Ганкою]], [[Франтішек Палацький|Франтішеком Палацьким]], [[Павел Йозеф Шафарик|Павелом Шафариком]]. У 1845 захистив магістерську, а в 1847 — [[доктор наук|докторську]] [[Дисертація|дисертацію]]. З 1847 — професор Московського університету. У 1864-70 — декан історико-філологічного ф-ту, у 1871-77 — ректор Московського університету. В останні роки життя був головою Московського товариства історії і старожитностей російських, директором [[Оружейна палата (Москва)|Оружейної палати]]. У студентські роки Соловйов симпатизував російським [[Слов'янофільство|слов'янофілам]], згодом поділяв погляди [[Західництво|західників]], займаючи помірковану ліберальну позицію. Був придворним учителем російських імператорів. Відстоював автономні права університетів, за що змушений піти у відставку з посади ректора.
   
  +
Історичний процес розглядав переважно в геґелівському дусі як послідовну зміну одних «історичних» народів іншими, зокрема відкидав позитивістську ідею безумовності суспільного поступу (див. [[Теорії поступу|Поступу теорії]]). Поділяв трифакторну модель у репрезентації історичного життя: географічне середовище, природа племені та виховання. Прихильник геґельянського органіцизму в репрезентації світу історії. Висвітлював історію російського народу в контексті його державності, проте розглядав державу як «природний продукт народного життя». Тримався думки, що держава і народність, як складові історії Росії, нерозривно пов'язані між собою. Наголошував на необхідності вивчення державних форм у найтіснішому зв'язку з історією суспільства, передусім у руслі тих змін та перетворень, які вносили до його історичного життя урядові інституції. Водночас С. уникав протиставлення історії держави та землі, історії держави і народу. Зосереджував свої дослідницькі інтенції на реконструкції як держави, так і суспільства, побуту. На думку С., поступовий перехід громадського укладу в побут державний, послідовне перетворення племен у князівства, а князівств&nbsp;— у єдине державне ціле, становлять сенс російської історії. Вважав, що російську історію не варто жорстко диференціювати чи поділяти на окремі частини, періоди, етапи, а, навпаки, слід з'єднувати відмінні просторово-хронологічні сегменти, концентрувати увагу на їхніх генетичних зв'язках та на безпосередньому наступництві державних і суспільних форм. С. тлумачив кожне явище, подію чи факт із перспективи каузального ланцюга внутрішніх причин і лише опосередковано оперував контекстами зовнішніх впливів. Відводив особливу роль географічному середовищу та колонізаційному процесу в дусі німецького географа К.Ріттера, в яких убачав витоки засадних цивілізаційних відмінностей в історії Росії та Західної Європи<ref name="ЕІУ">''Пінчук Ю. А., Ясь О. В.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Solovjov_S Соловйов Сергій Михайлович] // {{ЕІУ|9|702}}</ref>.
Автор капітальної «Истории России с древнейших времен» до 1770-их pp. (29 тт., 1851&nbsp;— 79; нове видання в 15 тт., 1959&nbsp;— 66) і низки монографічних праць. У питаннях історії України Соловйов продовжував традиційну великодержавницьку лінію російської історіографії. Його праці, присвячені історії України, торкаються тільки козацької доби: «Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу» (1848&nbsp;— 49), «Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого» ([[1859]]). Чимало документального матеріалу до історії України 17&nbsp;— [[18 століття|18 ст.]] подано в його «Истории России», при чому іноді об'єктивізм дослідника бере верх над традиційними концепціями російського історика.
 
   
  +
Автор капітальної «Истории России с древнейших времен» до 1770-их pp. (29 тт., 1851&nbsp;— 79; нове видання в 15 тт., 1959&nbsp;— 66) і низки монографічних праць.
== Література ==
 
{{ЕУ}}
 
{{Hist-stub}}
 
   
  +
== Ставлення до України ==
[[Категорія:Російські історики]]
 
  +
У питаннях історії України Соловйов продовжував традиційну великодержавницьку лінію російської історіографії. Його праці, присвячені історії України, торкаються тільки козацької доби: «Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу» (1848&nbsp;— 49), «Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого» (1859 рік). Чимало документального матеріалу до історії України XVII&nbsp;— XVIII століть подано в його «Истории России», при чому іноді об'єктивізм дослідника бере верх над традиційними концепціями російських істориків.
[[Категорія:Дослідники історії Росії]]
 
  +
[[Категорія:Персоналії:Москва]]
 
  +
=== Соловйов про походження сучасних росіян ===
  +
Разом з тим, висвітлюючи у своїх працях історію часів Київської Русі, Соловйов змушений був показати, що відмінності між мешканцями півдня ([[Київ|Києва]]) і півночі ([[Ростов]]а, а згодом [[Владимир]]а), були значними вже в дотатарські часи<ref> С. М. Соловьев. История России с древнейших времен. // М, 1960, кн. ІІ, стр. 18. {{ref-ru}} </ref>.
  +
  +
А так Соловйов описував заселення мешканцями півдня території сучасної Росії:
  +
{{цитата|''Панівні обставини взяли своє: степова Україна, область Дніпровська, піддається постійним, сильним спустошенням від кочовиків; її міста порожні: в них живуть псарі та половці, за відгуком самих князів; куди ж було піти руським людям від полону і розорення? Звичайно, не на південний схід, прямо в руки до половців; звичайно, не на захід, до чужовірних ляхів та угорців; вільний шлях залишався один - на північний схід: так, Ростовська, спочатку фінська, область отримала своє слов'янське населення.''}}
  +
{{oq|ru|Господствующие обстоятельства взяли свое: степная украйна, область Днепровская, подвергается постоянным, сильным опустошениям от кочевников; ее города пусты: в них живут псари да половцы, по отзыву самих князей; куда же было удалиться русским людям от плена и разорения? Конечно, не на юго-восток, прямо в руки к половцам; конечно, не на запад, к иноверным ляхам и венграм; свободный путь оставался один - на северо-восток: так, Ростовская, изначала финская, область получила свое славянское население<ref name="mu"> [http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv04p3.htm С. М. Соловьев. История России с древнейших времен, т. ІV, гл. 3. // М, 1960, кн. ІІ, стр. 650-651.]. {{ref-ru}} </ref>}}
  +
  +
Але разом з тим історик зазначав:
  +
  +
{{цитата|''Крайній північний схід, ще не підвладний руським князям, населений [[Комі (народ)|зирянами]] і [[Мансі|вогуличами]], не привабливий і небезпечний для поселенців не войовничих, що йдуть невеликими масами.''}}
  +
{{oq|ru|Крайний северо-восток, еще не подвластный русским князьям, населенный зырянами и вогуличами, не привлекателен и опасен для поселенцев невоинственных, идущих небольшими массами<ref name="mu" />.}}
  +
  +
== Соловйов про державність ==
  +
  +
{{цитата|''Держава є необхідна форма для народу, який немислимий без держави.''}}
  +
{{oq|ru|Государство есть необходимая форма для народа, который немыслим без государства<ref> [http://dugward.ru/library/solovyev_s_m/solovyev_s_m_nabludeniya_nad_istorich.html С. М. Соловьев. Наблюдения над исторической жизнью народов.]. {{ref-ru}} </ref>.}}
  +
  +
== Родина ==
  +
Був у шлюбі з Поліксеною Романовою, яка мала українське коріння. Серед своїх предків вона називала філософа Григорія Сковороду. У Володимира Павловича Романова в Лебединському повіті на Харківщині був свій маєток, пов'язані вони і з Херсонською губернією, с. Березівка, Александрійського повіту, де проживав В. Романов до свого арешту за підозрою у контактах з декабристами. Там Соловйов міг ознайомитися з працями одеського історика [[Скальковський Аполлон Олександрович|Аполлона Скальковського]], який займався історією запорозького козацтва та колонізації півдня України.
  +
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
  +
  +
== Література та джерела ==
  +
* {{ЕУ}}
  +
* ''Людмила Новікова'', Походження, сутність і історія козацтва в працях російського історика С.&nbsp;М.&nbsp;Соловйова.
  +
* ''Пінчук Ю. А., Ясь О. В.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Solovjov_S Соловйов Сергій Михайлович] // {{ЕІУ|9|702}}
  +
* [[Роздобудько Ігор В'ячеславович|''Ігор Роздобудько'']]. [http://kobza.com.ua/rosijsko-ukrajinski-vidnosyny/5415-chomu-nas-vchat-naivydatnishi-istoryky-rosii-abo-yak-poboroty-kompleks-menshovartosti.html Чому нас вчать найвидатніші історики Росії, або Як побороти комплекс меншовартості // Науковий вісник Українського університету.&nbsp;— Москва, 2001.&nbsp;— С. 30–37.]
  +
== Посилання ==
  +
* [http://leksika.com.ua/16131023/legal/solovyov Соловйов С. М.] // {{Юридична енциклопедія|5}}
  +
*{{УМЕ14|частина=Соловйов Серґєй|сторінки=1802}}
  +
  +
{{Історик-доробити}}
  +
{{Бібліоінформація}}
  +
  +
[[Категорія:Уродженці Москви]]
  +
[[Категорія:Уродженці Московської губернії]]
  +
[[Категорія:Випускники Першої московської гімназії]]
 
[[Категорія:Випускники Московського університету]]
 
[[Категорія:Випускники Московського університету]]
 
[[Категорія:Науковці Московського університету]]
 
[[Категорія:Науковці Московського університету]]
[[Категорія:Народились 17 травня]]
+
[[Категорія:Декани Московського університету]]
[[Категорія:Народились 1820]]
+
[[Категорія:Ректори Московського університету]]
[[Категорія:Померли 16 жовтня]]
+
[[Категорія:Викладачі Олександрівського військового училища]]
[[Категорія:Померли 1879]]
+
[[Категорія:Доктори наук Російської імперії]]
  +
[[Категорія:Російські таємні радники]]
 
  +
[[Категорія:Дослідники історії Росії]]
[[be:Сяргей Міхайлавіч Салаўёў]]
 
  +
[[Категорія:Історики Російської імперії]]
[[bg:Сергей Соловьов]]
 
  +
[[Категорія:Історики XIX століття]]
[[ca:Serguei Soloviov]]
 
  +
[[Категорія:Педагоги Російської імперії]]
[[de:Sergei Michailowitsch Solowjow]]
 
  +
[[Категорія:Педагоги XIX століття]]
[[en:Sergey Solovyov]]
 
  +
[[Категорія:Мемуаристи Російської імперії]]
[[es:Serguéi Soloviov]]
 
  +
[[Категорія:Мемуаристи XIX століття]]
[[fr:Sergueï Soloviov (historien)]]
 
  +
[[Категорія:Члени Московського археологічного товариства]]
[[it:Sergej Michajlovič Solov'ëv]]
 
  +
[[Категорія:Члени Московського Англійського клубу]]
[[la:Sergius Solov'ëv]]
 
  +
[[Категорія:Професори]]
[[pl:Siergiej Sołowjow (historyk)]]
 
  +
[[Категорія:Панславісти]]
[[ru:Соловьёв, Сергей Михайлович]]
 
  +
[[Категорія:Західники]]
[[sr:Сергеј Соловјов]]
 
  +
[[Категорія:Дійсні члени Санкт-Петербурзької академії наук]]
[[sv:Sergej Solovjov]]
 
  +
[[Категорія:Померли в Москві]]
  +
[[Категорія:Померли в Московській губернії]]
  +
[[Категорія:Поховані в Новодівочому монастирі]]
  +
[[Категорія:Люди на марках]]

Поточна версія на 05:48, 5 вересня 2020

Сергі́й Миха́йлович Соловйо́в (нар. 5(17) травня 1820, Москва, Російська імперія — нар. 4(16) жовтня 1879, Москва, Російська імперія) — російський історик, з 1847 року професор Імператорського Московського університету, з 1872 року академік Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук. Член Московського археологічного товариства.

Сергій Соловйов
Сергей Соловьёв
Solovjev S. M..jpg
Народився 17 травня 1820(1820-05-17)
Москва, Російська імперія
Помер 16 жовтня 1879(1879-10-16) (59 років)
Москва, Російська імперія
Поховання Новодівочий цвинтар
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність історик, професор, поет, письменник
Alma mater Імператорський Московський університет
Галузь історія
Заклад Імператорський Московський університетd і Олександрівське військове училище
Посада ректор Московського університетуd
Звання професор
Ступінь доктор наук
Вчителі Грановський Тимофій Миколайович
Відомі учні Nil Popovd і Ключевський Василь Йосипович
Членство Сербське вчене товариствоd, Російська академія наук і Петербурзька академія наук
Діти Соловйов Володимир Сергійович[1], Polyxena Sergeyevna Solovyovad[2], Mikhail Solovʹevd і Vsevolod Solovyovd
Автограф Signature Sergey Solovyov 01.jpg

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
CMNS: Соловйов Сергій Михайлович у Вікісховищі

Батько російського філософа Володимира Соловйова

ЖиттєписРедагувати

 
Поштова марка СРСР присвячена С. М. Соловйову, 1991 рік

Сергій Михайлович Соловйов народився 5(17) травня 1820 року у Москві в сім'ї священика. У 1833-38 навчався у гімназії. У 1838 вступив на історико-філологічне відділення філософського факультету Імператорського Московського університету. Після закінчення університету (1842) протягом 1842-44 перебував за кордоном як домашній учитель дітей графа Олександра Строганова. Відвідував лекції Франсуа Гізо, Жуля Мішле у Парижі, Карла Ріттера, Леопольда фон Ранке у Берліні, познайомився з відомими славістами Вацлавом Ганкою, Франтішеком Палацьким, Павелом Шафариком. У 1845 захистив магістерську, а в 1847 — докторську дисертацію. З 1847 — професор Московського університету. У 1864-70 — декан історико-філологічного ф-ту, у 1871-77 — ректор Московського університету. В останні роки життя був головою Московського товариства історії і старожитностей російських, директором Оружейної палати. У студентські роки Соловйов симпатизував російським слов'янофілам, згодом поділяв погляди західників, займаючи помірковану ліберальну позицію. Був придворним учителем російських імператорів. Відстоював автономні права університетів, за що змушений піти у відставку з посади ректора.

Історичний процес розглядав переважно в геґелівському дусі як послідовну зміну одних «історичних» народів іншими, зокрема відкидав позитивістську ідею безумовності суспільного поступу (див. Поступу теорії). Поділяв трифакторну модель у репрезентації історичного життя: географічне середовище, природа племені та виховання. Прихильник геґельянського органіцизму в репрезентації світу історії. Висвітлював історію російського народу в контексті його державності, проте розглядав державу як «природний продукт народного життя». Тримався думки, що держава і народність, як складові історії Росії, нерозривно пов'язані між собою. Наголошував на необхідності вивчення державних форм у найтіснішому зв'язку з історією суспільства, передусім у руслі тих змін та перетворень, які вносили до його історичного життя урядові інституції. Водночас С. уникав протиставлення історії держави та землі, історії держави і народу. Зосереджував свої дослідницькі інтенції на реконструкції як держави, так і суспільства, побуту. На думку С., поступовий перехід громадського укладу в побут державний, послідовне перетворення племен у князівства, а князівств — у єдине державне ціле, становлять сенс російської історії. Вважав, що російську історію не варто жорстко диференціювати чи поділяти на окремі частини, періоди, етапи, а, навпаки, слід з'єднувати відмінні просторово-хронологічні сегменти, концентрувати увагу на їхніх генетичних зв'язках та на безпосередньому наступництві державних і суспільних форм. С. тлумачив кожне явище, подію чи факт із перспективи каузального ланцюга внутрішніх причин і лише опосередковано оперував контекстами зовнішніх впливів. Відводив особливу роль географічному середовищу та колонізаційному процесу в дусі німецького географа К.Ріттера, в яких убачав витоки засадних цивілізаційних відмінностей в історії Росії та Західної Європи[3].

Автор капітальної «Истории России с древнейших времен» до 1770-их pp. (29 тт., 1851 — 79; нове видання в 15 тт., 1959 — 66) і низки монографічних праць.

Ставлення до УкраїниРедагувати

У питаннях історії України Соловйов продовжував традиційну великодержавницьку лінію російської історіографії. Його праці, присвячені історії України, торкаються тільки козацької доби: «Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу» (1848 — 49), «Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого» (1859 рік). Чимало документального матеріалу до історії України XVII — XVIII століть подано в його «Истории России», при чому іноді об'єктивізм дослідника бере верх над традиційними концепціями російських істориків.

Соловйов про походження сучасних росіянРедагувати

Разом з тим, висвітлюючи у своїх працях історію часів Київської Русі, Соловйов змушений був показати, що відмінності між мешканцями півдня (Києва) і півночі (Ростова, а згодом Владимира), були значними вже в дотатарські часи[4].

А так Соловйов описував заселення мешканцями півдня території сучасної Росії:

  Панівні обставини взяли своє: степова Україна, область Дніпровська, піддається постійним, сильним спустошенням від кочовиків; її міста порожні: в них живуть псарі та половці, за відгуком самих князів; куди ж було піти руським людям від полону і розорення? Звичайно, не на південний схід, прямо в руки до половців; звичайно, не на захід, до чужовірних ляхів та угорців; вільний шлях залишався один - на північний схід: так, Ростовська, спочатку фінська, область отримала своє слов'янське населення.  

Але разом з тим історик зазначав:

  Крайній північний схід, ще не підвладний руським князям, населений зирянами і вогуличами, не привабливий і небезпечний для поселенців не войовничих, що йдуть невеликими масами.  

Соловйов про державністьРедагувати

  Держава є необхідна форма для народу, який немислимий без держави.  

РодинаРедагувати

Був у шлюбі з Поліксеною Романовою, яка мала українське коріння. Серед своїх предків вона називала філософа Григорія Сковороду. У Володимира Павловича Романова в Лебединському повіті на Харківщині був свій маєток, пов'язані вони і з Херсонською губернією, с. Березівка, Александрійського повіту, де проживав В. Романов до свого арешту за підозрою у контактах з декабристами. Там Соловйов міг ознайомитися з працями одеського історика Аполлона Скальковського, який займався історією запорозького козацтва та колонізації півдня України.

ПриміткиРедагувати

Література та джерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати