Перегляд вихідного коду сторінки Собор Бориса й Гліба (Чернігів)

{{Пам'ятка
|тип               = Собор, храм
|оригінальна назва = (Борисоглібський собор)
|зображення        = Борисоглібський_собор.jpg
|зображення_розмір = 300пкс
|зображення_підпис = Борисоглібський собор, Чернігів, Україна, [[2008]].
|статус            = Пам'ятка архітектури поч. XII ст.
|місто             = [[Файл:Alex K Chernihiv prapor 1992.svg|20px]] [[Чернігів]]
|країна            = {{UKR}}
|назва розташування =
|розташування       =
|конфесія              = православний
|єпархія               =
|орденська приналежність =
|тип монастиря           =
|тип будівлі             = храм
|архітектурний стиль     =[[Давньоруська архітектура|давньоруський]] з елементами [[романський стиль|романського]]
|автор проекту           =
|будівельник             =
|засновник               =[[Давид Святославич]]
|перша згадка            =
|заснування              =
|основні дати            =
|скасований              =
|початок будівництва     = поч. XII&nbsp;ст.
|завершення будівництва  = ймовірно [[1123]] <br/> реконструкція за проектом М.&nbsp;В.&nbsp;Холостенка у 1952—1958&nbsp;рр.
|будівлі                 =
|прибудови               =
|відомі мешканці         =
|реліквії                =
|настоятель              =
|стан                    = хороший
|сайт                    =
}}

'''Собо́р Бори́са й Глі́ба (Чернігів)''' або '''Борисоглі́бський собо́р'''&nbsp;— відома пам'ятка архітектури міста [[Чернігів|Чернігова]] домонгольської доби. За плануванням&nbsp;— триапсидний, тринефний, шестистовпний, однокупольний храм. Розміри: 15,5×23,40&nbsp;м.

== Історія ==

=== Зведення ===
У [[1115]]&nbsp;р. чернігівський князь [[Давид Святославич]] брав участь у перенесенні мощей святих [[Борис і Гліб|Бориса та Гліба]] у храм, збудований його батьком у місті [[Вишгород]]і. Мощі переносили зі старої дерев'яної церкви у щойно побудовану кам'яну. У [[1120 в Україні|1120]]&nbsp;р. Давид втрачає свого сина Ростислава і на згадку про нього розпочинає будівництво собору на честь перших руських святих [[Борис і Гліб|Бориса та Гліба]] у місті Чернігові. Також князь наказав спорудити усипальницю для себе, де у [[1123]]&nbsp;р. був похований<ref name=":1" />.

=== Реставрації та перебудови ===
У [[1239]] році, після нападу ординців на чолі з [[Батий|Батиєм]] на [[Чернігів]], собор був зруйнований. Відновлений був митрополитом Максимом. У [[XV століття|XV&nbsp;ст.]] згадується як монастирський храм. Під час захоплення польською шляхтою Чернігова у [[1611]] році, храм згорів. У [[1627]]-[[1628|28]] рр., переданий у власність [[Домініканці (орден)|домініканців]], був ними відбудований як [[Католицтво|католицький]] [[костел]]. Католицькі ченці добудували дзвіницю та спорудили інші будівлі монастиря<ref>Леп'явко Сергій. Декілька слів про Чернігів.&nbsp;— К.: ТОВ"Видавництво «Кліо»", 2016.&nbsp;— С. 13-14</ref>. Під час [[Хмельниччини (Чернігів)|Хмельниччини]] домінікани покинули монастир. Храм було реконструйовано архієпископом чернігівським [[Лазар (Баранович)|Лазарем Барановичем]] у [[1659]] році і визначено як кафедральний, а монастир стає резиденцією чернігівських єпископів. У [[1702]]-[[1703|03]] рр. архієпископ [[Іван (Максимович)|Іоанн Максимович]] споруджує кам'яну дзвіницю. При ритті котловану під дзвіницю було знайдено «срібного ідола»<ref>Черниговская старина по преданиямъ и легендамъ (очеркъ П.&nbsp;І.&nbsp;Иловайского).- Типографія Губернскаго Правленія.- Черниговъ, 1898</ref> (існують також версії, що знахідка була зроблена при ритті котловану під дзвіницю [[Чернігівський колегіум|Чернігівського колегіуму]]<ref name=":1">[[Чернігівщина: Енциклопедичний довідник]] // за ред. [[Кудрицький Анатолій Вікторович|А.&nbsp;В.&nbsp;Кудрицького]].- [[Київ|К.]]:[[УРЕ]], [[1990]].- С. 87-88</ref> або при ритті котловану під дзвіницю [[Спасо-Преображенський собор (Чернігів)|Спасо-Преображенського собору]]<ref name=":0">Очеркъ города Чернигова и его области въ древнее и новое время.- Университетская типографія.- Кіевъ, 1846</ref>, є навіть припущення про двох знайдених ідолів<ref name=":0" />) із матеріалу якого, за сприяння [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]], було виготовлено [[царські врата]] (хоча за результатами хімічного аналізу встановлено, що основні частини врат справді виготовлені з [[Легування (металургія)|легованого]] срібла 875 проби, довести, що матеріалом для виробу послужив цільний шматок срібла (в даному випадку&nbsp;— ідол), як і зворотнє, неможливо, оскільки такий хімічний склад срібла характерний для європейської ювелірної пластики того часу в цілому<ref name=":2">''Травкина О.'' Шедевр пластического искусства эпохи гетмана Ивана Мазепы
</ref>).

Загалом же версія про «знайденого ідола» бере свій початок у праці [[Шафонський Опанас Филимонович|О.&nbsp;Ф.&nbsp;Шафонського]], звідки була розтиражована в краєзнавчій та науковій літературі останніх двох століть (цим почасти і пояснюється невизначеність місця «знахідки»):<blockquote>''«Царскіе врата сребряныя кованныя, чеканной хорошей работы… 1701 года съ помощію писаря Генеральнаго Карпа Ивановича Мокріевича, сделанныя. Когда 1701 года подъ монастырскую колокольню рытъ фундаментъ, то найденъ въ земле сребный идолъ, который на сіи Царскія врата употребленъ»''<ref>''Шафонский А. Ф.'' Черниговскаго намесничества топографическое описаніе съ краткимъ георгафическімъ и историческімъ описаніемъ Малой Россіи, изъ частей коей оное намесничество составлено.&nbsp;— Киевъ, 1851</ref></blockquote>Крім того, Шафонський також помилково вказує не на ту особу, говорячи про замовлення врат, мотивуючи це тим, що «бачив платівку з ініціалами „К. М.“ ([[Мокрієвич Карпо Іванович|Карпо Мокрієвич]])», проте це не підтверджується жодним іншим джерелом<ref name=":2" />.

У [[1857]] році храм зазнав реконструкції, в ході якої розібрали [[Апсида|апсиди]] ХVІІ ст. і встановили нові<ref>Г.Логвин Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль.&nbsp;— М.:Искусство, 1980.&nbsp;— 288 с.</ref><ref>Адруг А.&nbsp;К.&nbsp;Архітектура &nbsp;Чернігова  другої  половини  XVII  – 

початку XVIII століть.&nbsp;— Чернігів: Чернігівський ЦНТЕІ, 

2008&nbsp;р.&nbsp;— 224 с.
</ref>. А у [[1889]] році храм був перефарбований.

На початку ХХ ст. храм знову потребував реставрації. 14 червня 1919 року приходська рада Спаського собору звернулася до комітету з охорони пам'яток старовини та мистецтва з проектом реставрації храмів на території чернігівського дітинця, але проект було відхилено<ref name=":3">Рига Д.Чернігівський Борисоглібський собор у 20-30-ті роки XX століття // Сіверянський літопис.&nbsp;— 2016.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 60-67</ref>.

З 1923 року майном храму зацікавилась комісія по ліквідації монастирів. Але на захист пам'ятки стали науковці, особливо наприкінці 20-х років ХХ століття, коли був створений Державний історико-культурний заповідник. Собор активно досліджували місцеві історики С. Баран-Бутович, М. Вайнштейн, В. Дроздов, І.&nbsp;В.&nbsp;Моргілевський.

Після довготривалих перевірок, у квітні 1930 року було вилучено 14 дзвонів<ref name=":3" />. Собор закрили.

Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у серпні 1941 собор постраждав від авіабомби. Первісні склепіння та апсиди храму не збереглися. Капітальну реконструкцію собору з метою повернення йому форм домонгольської доби виконано у [[1952]]-[[1958|58]] рр. за проектом [[Холостенко Микола В'ячеславович|М.&nbsp;В.&nbsp;Холостенка]].

=== Сьогодення ===
Археологічні дослідження поблизу стін виявили підмурки галерей. За відсутністю даних про їх форми галереї при реставрації не відновлювались, проте були розмічені [[трасування]]м. Нині храм Бориса і Гліба перетворений на музей [[Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»|Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»]]. Крім того, собор став також Будинком хорової спадщини, де проходять концерти духовної музики.

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
File:Tschernigovborisoglebskij.jpg|Борисоглібський собор до реставрації.
File:Tschernihiw Boris-und-Gleb-Kathedrale.jpg
File:Борисоглебский собор в Чернигове.jpg
File:Czernigow 06.jpg|Борисоглібський собор взимку
</gallery>

{{панорама|Храмы Детинца (Чернигов).jpg|800px|Спаський і Борисоглібський собори та будинок колегіуму}}

== Царські врата Івана Мазепи ==
{{multiple image
 | align     = right
 | width     = 200
 | image1    = RoyalDoors Chernihiv Mazepa.JPG
 | alt1      = 
 | caption1  = «Мазепинські» врата в музейній експозиції
 | image2    = RoyalDoors Chernihiv Mazepa Detail.JPG
 | alt2      = 
 | caption2  = Герб Гетьмана був прикритий накладкою, що врятувало його від знищення
}}
Значний внесок у розвиток храму зробив [[гетьман]] [[Іван Мазепа]]. Саме на його замовлення у німецькому місті [[Аугсбург]] майстром Філіпом Якобом IV Дрентветтом були виготовлені срібні [[царські врата]]<ref name=":2" />. На них, на стулці врат унизу&nbsp;— герб гетьмана, праворуч прикріплена платівка, де вирізьблено дату&nbsp;— [[1702]]&nbsp;р. Між чотирма традиційними для царських врат фігурами [[Євангелісти|євангелістів]] розміщені зображення з сюжетами «Благовіщення» в медальйонах та композиція «Мойсеєвого дерева», що підіймається від основи врат вгору по стулці, завершуючись фігурою Ісуса Христа в ореолі позолочених променів.

Вперше на клейма, які могли б свідчити про авторство та місце виготовлення царських врат (літери «РID» та символ «der Pinienzapfen»&nbsp;— стилізоване зображення шишки з короною внизу) звернув увагу [[Карнабіда Андрій Антонович|А.&nbsp;А.&nbsp;Карнабіда]] у [[1985]] році. Його відкриття дало змогу науковцю [[Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»|Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»]] О. Травкіній у її наукових розвідках довести, що вказані зображення справді є клеймом майстра-ювеліра з дому Дрентветтів та зображенням герба [[Аугсбург]]а відповідно<ref name=":2" />.

Витвір став [[шедевр]]ом на теренах України. Загальна висота врат&nbsp;— 3,45&nbsp;м. Як унікальний витвір мистецтва доби [[бароко]] були показані на виставках в Національному музеї історії України в Києві (2008—2009) та в Українському музеї в [[Нью-Йорк]]у, [[США]].

== Див. також ==
* [[Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду]]
* [[Церкви Чернігова|Храми Чернігова]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Зерцало от писанія Божественнаго.&nbsp;— Чернігів, 1705.&nbsp;— Арк. 5 (зв).
* ''Холостенко Н. В.'' Исследования Борисоглебского собора в Чернигове // Советская археология.&nbsp;— 1967.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 188—211.
* [http://culture.unian.net/ukr/detail/188754 Мазепине золото, гетьманська булава й козацькі прапори в Нью-Йорку]
* ''Раппопорт П. А.'' [http://www.rusarch.ru/rappoport1.htm Зодчество Древней Руси.] {{ref-ru}}

== Посилання ==
* ''В.&nbsp;П.&nbsp;Коваленко''. [http://www.history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Borysohlibskyj_sobor  БОРИСОГЛІБСЬКИЙ СОБОР У ЧЕРНІГОВІ ] // {{ЕІУ|1|346}}
{{Портал|Архітектура}}
{{commonscat-inline|Church of Saint Boris and Gleb (Chernigov)}}

{{Храми Чернігова}}

[[Категорія:Церкви Чернігова]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури Чернігівської області]]
[[Категорія:Дитинець]]
[[Категорія:1123 в Україні]]