Перегляд вихідного коду сторінки Смольний (канонерський човен)

{|{{Картка судна <!-- класи військових кораблів -->
|назва = [[Канонерський човен]] «Смольний»
|зображення               = 
|опис_зображення          = 
|підпис картки= <!-- ключі: yes, nodab; або текст підпису -->
|відображення назви= <!-- ключі: none, ital; або назва статті із розміткою -->
|склас= <!-- ключі: 2 -->
}}
{{Картка судна (зображення)
|зображення судна=Gunboat Dimitrov.jpg
|розмір зображення судна=250px
|підпис зображення=Однотипний колісний паровий буксир [[Димитрів (канонерський човен)|«Димитров»]], 1930-ті рр.
}}
{{Картка судна (проект)
|назва ='''[[Канонерський човен]] «Смольний», [[Мобілізація|мобілізований]] колісний паровий буксир проекту СБ-51'''
|будівники=[[Кузня на Рибальському|завод «Ленінська кузня»]], м. [[Київ]]
|оператори={{SU}}
|попередній проект=
|наступний проект=
|підкласи=
|роки будівництва=1934
|роки експлуатації=1934-1941
|заплановано=
|будується=
|побудовано=
|скасовано=
|активні=
|на консервації=
|втрачено=
|у резерві=
|зламано=
|збережено=
}}
{{Картка судна (кар'єра)
|приховати заголовок=
|країна судна=
|прапор судна={{SU}}
|назва судна='''«Смольний»'''
|тезка судна=
|порт приписки=
|замовлення судна=
|будівник судна=
|закладення судна=
|запуск судна=
|отримання судна=
|прийняття судна=
|виведення судна=
|потоплення судна=18 вересня 1941 року
|підняття судна=
|на службі судна=
|зняття судна=
|списання судна=
|відновлення судна=
|відзнаки судна=
|доля судна=підірваний власним екіпажем у районі села [[Сваром'я]] на [[Дніпро|Дніпрі]]
|статус судна=
|зауваження судна=
|емблема судна=
}}
{{Картка судна (характеристики)
|приховати заголовок=
|доповнення заголовка=
|тип судна=річковий [[канонерський човен]]
|водотоннажність=305 т (повна)
|довжина судна=61 м (найбільша)
|ширина судна=8 м по [[Мідель судна|міделю]], 16,5 м (з гребними колесами)
|осадка судна=1,1 м (максимальна)
|двигуни судна=Компаундна [[парова машина]], 440 [[к.с.]]
|швидкість судна=13 км/год.
|дальність=
|автономність судна=80 тонн вугілля
|екіпаж судна=65 особи
|сенсори судна=
|електроніка судна=
|озброєння судна=2 120-мм гармати з сумарним запасом 800 пострілів, 1 зенітна [[76-мм зенітна гармата зразка 1914/15 років|76-мм гармата Лендера]], 8х7,62-мм [[Кулемет Максима|кулемети «Максим»]], 1х7,62-мм переносний [[кулемет]] [[ДП (кулемет)|ДП-27 (кулемет)]]
|бронювання судна=6 мм<ref name="spichakov">''В. А. Спичаков'' «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» - Львов: Лига-Пресс, 2009 - 384 с. - ISBN: 978-966-397-118-2</ref>
|авіаційна група=
|авіаційне обладнання=
|зауваження судна=
}}
|}
{{Otheruses}}
'''«Смольний»'''&nbsp;— радянський річковий [[канонерський човен]] (канонерка), облаштований на початку [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]] з [[Мобілізація|мобілізованого]] парового колісного [[буксир]]а. У серпні 1941 року канонерка відзначилася успішними діями під час оборони міста [[Канів]].

== Проектування, будівництво ==
1932 року на [[Кузня на Рибальському|заводі «Ленінська кузня»]] у [[Київ|Києві]] спроектовано та розпочато серійне виробництво першої радянської компаундної [[парова машина|парової машини]] потужністю 400 [[Кінська сила|к.с.]] із [[Паророзподільний механізм Ленца|паророзподілювачем Ленца]] та з так званим ухиленим компонуванням. Це надало змогу спроектувати та розпочати будівництво серії парових колісних буксирів у рамках замовлення СБ-51. Судна мали корпус із зварених сталевих листів, просторі приміщення, каюти на одну або дві особи, душову та пральню. Головним у серії став [[пароплав]] [[Смольний (канонерський човен)|«Смольний»]].

За передвоєнним мобілізаційним планом чотири таких колісних буксири треба було мобілізувати та переоблаштувати на [[канонерський човен|канонерки]], що за тодішньою класифікацією мали артилерію [[калібр]]у більше 76&nbsp;мм. Переоблаштування включало в себе посилення конструкції судна, щоб витримувати напруження від віддачі гармат, 6-мм бронювання снарядних погребів та броньову бойову [[Рубка (елемент судна)|рубку]]<ref name="spichakov"/>.

== Історія служби у складі [[Пінська військова флотилія (СРСР)|ПВФ]] ==
23 червня 1941 року «Смольний» мобілізовано та вже 7 липня повністю переоблаштовано у [[канонерський човен]], його командиром став лейтенант запасу Кільчицький П. Є. 11 липня канонерка потрапляє до складу Дніпровського загону річкових кораблів (ЗРК) [[Пінська військова флотилія (СРСР)|Пінської військової флотилії]] (ПВФ) для дій у районі [[Трипілля]], [[Ржищів]], [[Канів]], хоча офіційне входження у склад ПВФ датується 22 липня. У період 7&nbsp;— 16 серпня 1941 року канонерка бере участь у обороні [[Канів]]а. У ці дні зенітна артилерія човна збила три ворожих літаки<ref name="spichakov"/>.

В середині серпня супротивник вийшов безпосередньо до Дніпра та захопив Канів. Таким чином, ПВФ була вимушена провести операцію з метою прориву кораблів та суден у Київ з півдня. Дніпровський ЗРК здійснив 17&nbsp;— 19 серпня 1941 року так званий Канівський прорив з району Каніва до Києва. Дану операцію підтримали діями військ зв'язку та польової та далекобійної артилерії сухопутних військ, яка вела вогонь по ворожим цілям з лівого берега. Загалом прорив виявився вдалим, а втрати були мінімальними<ref name="spichakov"/>.

Але сам канонерський човен «Смольний» під час прориву, вже на підході до Києва, був помилково обстріляний радянською артилерією з позіцій на [[Жуків острів|Жуковому острові]]. Внаслідок вогню 1 [[червонофлотець]] загинув та 3 поранено. Після прибуття до Києва човен став на ремонт до 20 серпня<ref name="spichakov"/>.

З 22 серпня «Смольний» прикриває вогнем радянську дніпровську переправу біля села [[Ясногородка (Вишгородський район)|Ясногородка]]. 28 серпня канонерку переведено на ріку [[Десна]] у район південніше містечка [[Остер (місто)|Остер]], де вона взаємодіє з підрозділами [[212-та повітряно-десантна бригада (СРСР)|212-тої повітряно-десантної бригади]]. Поступово з погіршенням положення на фронті корабель відступає до [[гирло|гирла]] Десни. 12 вересня «Смольний» вів обстріл ворожих позицій на ділянці [[Козаровичі]]&nbsp;— [[Глібівка]]&nbsp;— [[Димер]] напроти північного флангу [[КиУР|Київського укріпрайону]]. 18 вересня 1941 року, за наказом Військової Ради [[37-ма армія (СРСР)|37-ї армії]], під час відходу радянських військ з Києва екіпаж підірвав свій корабель у районі села [[Сваром'я]]<ref name="spichakov"/>.

6 жовтня 1941 року «Смольний» вивели із списків кораблів ВМФ. А у 1944 році канонерку піднято, відремонтовано та задіяно як учбово-тренувальний засіб. Через кілька років колишній канонерський човен здано на металобрухт<ref name="spichakov"/>.

== Див. також ==
* [[Пінська військова флотилія (СРСР)]]
* [[Вітебськ (монітор)|Монітор «Вітебськ»]]
* [[Кремль (канонерський човен)|Канонерський човен «Кремль»]]
* [[Каганович (канонерський човен)|Канонерський човен «Каганович»]]
* [[Білорус (канонерський човен)|Канонерський човен «Білорус»]]
* [[Баришівський котел]]
* [[Битва за Київ (1941)]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Література ==
* В.&nbsp;А.&nbsp;Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях»&nbsp;— Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с.&nbsp;— ISBN 978-966-397-118-2
* Боевой путь Советского Военно-Морского Флота, відповідальний: В.&nbsp;І.&nbsp;Ачкасов, А.&nbsp;В.&nbsp;Басов, А.&nbsp;И.&nbsp;Сумин та ін., видання 4-е&nbsp;— М.:Воениздат, 1988. 607 сторінок, ISBN 5-203-00527-3. Сторінки: 378—385
* Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.6: Дадаізм&nbsp;— Застава, відповідальний: Г.&nbsp;П.&nbsp;Пашкоў і інш.&nbsp;— Мн.:БелЭн, 1998, том 6-й. 576 сторінок, ISBN 985-11-0106-0

{{Пінська військова флотилія}}
[[Категорія:Канонерські човни СРСР]]