Слизова оболонка (лат. tunica mucosa, часто говорять просто слизова) — внутрішня оболонка порожнистих органів, яка взаємодіє з зовнішнім середовищем (тобто органами дихання, сечової, статевої та травної систем).

Назва походить від слова слиза (лат. mucus): більшість слизових оболонок покриті шаром слизу, яка виділяється секреторними клітинами эпителія (зазивчай бокаловидними клітинами).

Будова

Слизова оболонка, як правило, складається з епителія, під яким знаходится густий шар сполучної тканини (власна пластинка, лат. lamina propria), і гладких м'язів (м'язова пластинка, лат. lamina muscularis). Під м'язовою пластинкою, як правило, лежить шар рихлої сполучної тканини (підслизова основа, лат. tela submucosa).

Див. також