Перегляд вихідного коду сторінки Славонія

{{не плутати|Словенія|Словенією||так}}
[[Файл:Croatia-Slavonia.png|thumb|right|250px|Славонія на карті Хорватії]]
[[Файл:Slavonia region cities map.png|thumb|right|250px|Славонія]]
'''Славо́нія''' ({{lang-sr|Славонија}}, {{lang-hr|Slavonija}}<ref>{{ref-pl}}Sławonia: Sklawonija (: łac. Sclavonia, wł. Schiavonia) w: Polska a Europa w świetle nazw geograficznych. Karol Zierhoffer, Zofia Zierhoffer, 2007 s. 141.</ref>, {{lang-de|Slawonien}}, {{lang-hu|Szlavónia}})&nbsp;— історична область на сході [[Хорватія|Хорватії]]. Розташована між річками [[Сава (річка)|Савою]], [[Драва|Дравою]] і [[Дунай|Дунаєм]] та вважається житницею Хорватії. Площа&nbsp;— 12 556 [[км]]². Населення&nbsp;— 806 192 осіб (за даними 2011&nbsp;р.).

== Географія ==
Північ, південь і схід Славонії є переважно рівниною [[Середньодунайська низовина|Середньодунайської низовини]]. На заході і в центральній частині розкинувся невеликий гірський масив з вершинами [[Папук]] (953 м), [[Діль]] (461 м) і [[Псунь]] (984 м). Вона простягається із заходу на схід між Дравою, що утворює кордон з [[Угорщина|Угорщиною]] на півночі, Савою, що творить кордон з [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]] на півдні, та Дунаєм, що являє собою кордон з [[Сербія|Сербією]] на сході. Західний кордон Славонії чисто географічно не піддається визначенню.

[[Палеонтологія|Палеонтологічними]] дослідженнями на території краю займався відомий [[Буковина|буковинський]] вчений- природознавець [[Карл Пенеке]].

=== Етнічний склад населення ===
[[Файл:Flag of the Kingdom of Slavonia.svg|міні|праворуч|200пкс|прапор Славонії]]
Більшість населення становлять [[хорвати]], найбільшою національною меншиною є [[серби]]. Крім них у Славонії проживає безліч нечисленних етнічних груп.

Згідно з переписом населення [[2001]] року, населення Славонії за окремими [[жупанія]]ми ділиться у таких пропорціях<ref>{{ref-hr}}[http://hrcak.srce.hr/file/8806 Demografski ratni gubici kao determinanta razvoja stanovništva Istočne Hrvatske u razdoblju 1991.–2001.]</ref>:

* [[Вировитицько-Подравська жупанія]]: 89,47&nbsp;% [[хорвати]], 7,08&nbsp;% [[серби]], 0,27&nbsp;% [[угорці]], 0,25&nbsp;% [[албанці]], 0,10&nbsp;% [[чехи]]
* [[Осієцько-Баранська жупанія]]: 83,89&nbsp;% [[хорвати]], 8,73&nbsp;% [[серби]], 2,96&nbsp;% [[угорці]], 0,65&nbsp;% [[словаки]], 0,30&nbsp;% [[цигани]], 0, 29&nbsp;% [[німці]], 0,26&nbsp;% [[албанці]], 0,15&nbsp;% [[словенці]], 0,12&nbsp;% [[боснійці]], 0,11&nbsp;% [[чорногорці]], 0,10&nbsp;% [[євреї]]
* [[Пожезько-Славонська жупанія]]: 88,68&nbsp;% хорвати, 6,54&nbsp;% [[серби]], 0,92&nbsp;% [[італійці]], 0,90&nbsp;% [[чехи]], 0,26&nbsp;% [[угорці]], 0,17&nbsp;% [[албанці]], 0,14&nbsp;% [[словаки]]
* [[Бродсько-Посавська жупанія]]: 93,98&nbsp;% [[хорвати]], 3,02&nbsp;% [[серби]], 0,33&nbsp;% [[цигани]], 0,21&nbsp;% [[боснійці]], 0,18&nbsp;% [[українці]]
* [[Вуковарсько-Сремська жупанія]]: 78,27&nbsp;% [[хорвати]], 15,45&nbsp;% [[серби]], 1,00&nbsp;% [[угорці]], 0,88&nbsp;% [[русини]], 0,65&nbsp;% [[словаки]], 0,56&nbsp;% [[боснійці]], 0,24&nbsp;% [[албанці]], 0,23&nbsp;% [[українці]]

=== Найбільші міста ===
[[Файл:Slavonia_historical_CoA.jpg|міні|праворуч|200пкс|Історичний герб Славонії]]
Згідно з переписом населення 2001 року, найбільшими містами Славонії є:

# [[Осієк]]&nbsp;— 114 616
# [[Славонський Брод]]&nbsp;— 64 612
# [[Вінковці]]&nbsp;— 35 912
# [[Вуковар]]&nbsp;— 31670
# [[Джаково]]&nbsp;— 30 092
# [[Пожега]]&nbsp;— 28 201
# [[Вировитиця]]&nbsp;— 22 618
# [[Нашице]]&nbsp;— 17 320
# [[Жупаня]]&nbsp;— 16 383
# [[Нова-Ґрадішка]]&nbsp;— 15 833

== Адміністративний поділ ==
Територію Славонії адміністративно поділено на п'ять жупаній:

{| class="wikitable"
|-- class="blue"
! Назва
! Площа (км²)
! Населення (2001)
! Адміністративний центр
! Географічне розташування
|-
| [[Вировитицько-Подравська жупанія]] (''Virovitičko-podravska županija'')
| 2021
| align=right |93&nbsp;389
| [[Вировитиця]]
| вздовж [[Драва|Драви]] біля кордону з [[Угорщина|Угорщиною]]
|-
|  [[Осієцько-Баранська жупанія]] <br/>(''Osječko-baranjska županija'')
| 4149
| align=right |330&nbsp;506
| [[Осієк]]
| охоплює північно-східну Славонію навколо міста [[Осієк]] і хорватську частину [[Бараня|Барані]] (на північ від Драви)
|-
| [[Пожезько-Славонська жупанія]] (''Požeško-slavonska županija'')
| 1821
| align=right |85&nbsp;831
| [[Пожега]]
| у центральній Славонії між Вировитицько-Подравською жупанією та Бродсько-Посавською жупанією
|-
| [[Бродсько-Посавська жупанія]] (''Brodsko-posavska županija'')
| 2027
| align=right |176&nbsp;765
| [[Славонський Брод]]
| вздовж [[Сава|Сави]] на кордоні з [[Боснія і Герцеговина|Боснією і Герцеговиною]]
|-
| [[Вуковарсько-Сремська жупанія]] (''Vukovarsko-srijemska županija'')
| 2448
| align=right |204&nbsp;768
| [[Вуковар]]
| включає східну частину Славонії навколо міста [[Вуковар]] біля кордону з [[Сербія|Сербією]]
|}

== Назва ==
Назва «Славонія» виникла в [[раннє середньовіччя]]. Район названий на честь [[Слов'яни|слов'ян]], які оселилися там і назвали себе *Словен. Корінь *Slověn&nbsp;— з'явився на різних діалектах мов, якими розмовляли люди, що населяли територію на захід від річки [[Сутла]], а також між річками [[Сава (річка)|Сава]] і [[Драва]]&nbsp;— [[південні слов'яни]], що проживали на території колишнього [[Іллірик (римська провінція)|Ілліріка]]. Район, обмежений цими річками, називався *Slověnjje [[Праслов'янська мова|протослов'янською]] мовою. Слово згодом перетворилося на його різні сучасні форми у [[Слов'янські мови|слов'янських мовах]], а інші мови прийняли цей [[термін]]<ref>{{ref-en}}{{ref-ru}}{{cite journal|journal=Migracijske i etničke teme|publisher=Institute for Migration and Ethnic Studies, Zagreb|issn=1333-2546|volume=19|issue=1|date=March 2003|url=http://hrcak.srce.hr/index.php?show=clanak&id_clanak_jezik=12062|title=Ime Slavonije|language=Croatian|trans-title=Name of Slavonia|author=Alemko Gluhak|pages=111–117|accessdate=11 March 2012}}</ref>.

== Історія ==
Залишки кількох [[неоліт]]ових і [[халколіт]]ичних культур були виявлені у всіх регіонах Хорватії, більшість з яких знаходяться в долинах річок північної Хорватії, включно зі Славонією. Найбільш значні культури виявлені в Славонії включають [[Культура Старчево|культуру Старчево]], чиї знахідки були виявлені біля м. [[Славонський Брод|Славонського Броду]] й [[Радіовуглецеве датування|датовані]] 6100-5200&nbsp;рр. до н.&nbsp;е., [[Вучедольська культура|Вучедольська]] та [[Баденська культура|Баденська]] культури. Більшість знахідок, що відносяться до культури Бадена і Вучедолу, виявлені в районі навколо [[Вуковар]]а, поширюючись на [[Осієк]] і [[Вінковці]]. Знахідки Бадену в Славонії датуються 3600-3300&nbsp;рр. до н.&nbsp;е., а культурні знахідки Вучедолу датуються 3000-2500&nbsp;р. до н.&nbsp;е.. [[Залізна доба]] залишила сліди ранньої [[Іллірійці|іллірійської]] культури [[Гальштатська культура|Гальштата]] та [[Кельти|кельтської]] культури [[Латенська культура|Ла Тен]]. Набагато пізніше регіон був заселений ілліріанцями та іншими племенами, в тому числі паннонськими племенами, які контролювали більшу частину сучасної Славонії. Незважаючи на те, що археологічні знахідки поселень іллірійців набагато рідше зустрічаються, ніж у районах ближче до [[Адріатичне море|Адріатичного моря]], наприклад, у [[Каптол (Хорватія)|Каптолі]] поблизу [[Пожега|Пожеги]]. Панноніанці вперше вступили в контакт з [[Римська республіка|Римською республікою]] в 35 р. до н.&nbsp;е., коли римляни завоювали Сегестику (або сучасний [[Сісак]]). Завоювання було завершено в 11 р. до н.&nbsp;е., коли було створено [[Іллірик (римська провінція)|римську провінцію Іллірікум]], що охоплює сучасну Славонію, а також велику територію на правому березі [[Дунай|Дунаю]]. Провінція було перейменовано на Паннонію і розділено протягом двох десятиліть.

Після падіння [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]], що керувала площею сучасної Славонії до [[V століття]], [[остготи]] ([[Королівство остготів]] у 493—555&nbsp;рр.) та [[Лангобарди|ломбарди]] (у 568&nbsp;р. виведені з [[Паннонія|Паннонії]]) контролювали цю територію до прибуття [[Авари|аварців]] та [[Слов'яни|слов'ян]] ([[582]]&nbsp;р.) тоді, коли було створено в [[VII століття|VII столітті]] Князівство Нижня [[Паннонія]]. Було утворено у [[818]]&nbsp;р. [[князівство]] [[Приморська Хорватія (князівство)|Приморська Хорватія]] кероване [[Борна (князь)|князем Борною]] (з [[літопис]]у [[Ейнгард]]а), до складу якого входила Славонія; через два десятиліття за часів [[Мислав (князь)|князя Мислава]] Славонія звільнилася від [[васал]]ьної залежності [[Франкське королівство|Франкського королівства]]. У [[925]]–[[1102]]&nbsp;рр. Славонія перебувала у межах [[Королівство Хорватія (середньовічне)|Королівства Хорватії]], а після його занепаду [[Хорватія в унії з Угорщиною|королівство керувалося особистим союзом з Угорщиною]] у 1102–[[1526]] роках.

Як ''Славонська бановина'' існувала в складі середньовічного [[Угорське королівство|Угорського королівства]]. Славонська бановина розташовувалася на території сучасних [[Хорватія|Хорватії]], [[Боснія і Герцеговина|Боснії та Герцеговини]], і проіснувала з [[XIII століття|XIII&nbsp;ст.]] до [[1476]] року, коли її було приєднано до [[Бановина Хорватія|Бановини Хорватії]].

[[Османська імперія|Османське завоювання]] Славонії відбулося в 1536—1552 роках. У 1699&nbsp;р. після [[Велика турецька війна|Великої турецької війни]] Славонія була [[Карловицький конгрес|визнана]] під владою [[Габсбурзька монархія|монархії Габсбургів]].

У [[1744]]–[[1868]]&nbsp;рр. північні терени сучасної області Славонії входили до [[Королівство Славонія|Королівства Славонії]]. У 1868—1918&nbsp;рр.&nbsp;— у [[Королівство Хорватія і Славонія|Королівство Хорватії й Славонії]]. У [[1918]]&nbsp;р.&nbsp;— до [[Держава Словенців, Хорватів і Сербів|Держави Словенців, Хорватів і Сербів]]. У 1918–[[1992]]&nbsp;рр.&nbsp;— у [[Югославія|Югославії]] (у [[1943]]-1992&nbsp;рр.&nbsp;— [[Соціалістична Федеративна Республіка Югославія]]).

Під час [[Війна Хорватії за незалежність|Хорватської війни за незалежність]] (1991—[[1995]]&nbsp;рр.) Славонія пережила жорстокі бої, в тому числі і [[Битва за Вуковар|Вуковарську битву]].

== Див. також ==
* [[Хорватський демократичний альянс Славонії і Барані]]
* [[UNTAES]]
* [[Паннонські русини]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{refbegin|30em}}
* {{ref-hr}}{{cite book|author=Ivan Mužić|title=Hrvatska povijest devetoga stoljeća|trans_title=Croatian Ninth Century History|url= http://www.muzic-ivan.info/hrvatska_povijest.pdf|format=[[PDF]]|isbn=978-953-263-034-3|year=2007|publisher=Naklada Bošković|accessdate=14 October 2011}}
* {{ref-en}}{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=lVBB1a0rC70C|author=Richard C. Frucht|title=Eastern Europe: An Introduction to the People, Lands, and Culture|year=2005|publisher=[[ABC-CLIO]]|isbn= 978-1-57607-800-6|accessdate=18 October 2011}}
* {{ref-en}}{{cite book|url=https://books.google.com/books?id=ORSMBFwjAKcC|author1=Matjaž Klemenčič|author2=Mitja Žagar|title=The former Yugoslavia's diverse peoples: a reference sourcebook|publisher=[[ABC-CLIO]]|year=2004|isbn=978-1-57607-294-3|accessdate=17 October 2011}}
* {{ref-en}}{{cite book|author=Frederic Chapin Lane|title=Venice, a Maritime Republic |publisher=JHU Press|year=1973|isbn=978-0-8018-1460-0|url=https://books.google.com/?id=PQpU2JGJCMwC|accessdate=18 October 2011}}
* {{ref-en}}{{cite book|last=Nation|first=R. Craig|url=https://books.google.com/books?id=V-lOPQAACAAJ|title=War in the Balkans, 1991–2002|year=2004|publisher=Lightning Source|isbn=978-1-4102-1773-8|accessdate=1 April 2012}}

{{refend}}

== Посилання ==
* {{commonscat-inline|Slavonia|Славонія}}

{{Croatia-stub}}

{{Бібліоінформація|колір={{колір|Славонія}}}}
{{DEFAULTSORT:Славонія}}
[[Категорія:Історичні області Європи]]
[[Категорія:Славонія| ]]