Відкрити головне меню
Скинія зібрання

Ски́нія (дав.-гр. σκηνή, «шатро, намет»; івр. מִשְכָּן‎, мішкан, «помешкання, місцеперебування») — на єврейській мові це слово означає намет.

Власне, скинія була похідним храмом євреїв під час мандрів пустелею. Скинія ставилася обов'язково у напрямі зі сходу на захід і мала розміри 30 ліктів на 10 ліктів. Всередині поділялась на два приміщення спеціальною завісою. Західне приміщення, менше за розміром — Святеє Святих, де зберігався Ковчег Заповіту до побудови Єрусалимського Храму, східне — Святилище. Під час богослужіння для народу за храм правило подвір'я розмірами 100 ліктів на 50. На подвір'ї знаходилися жертівник та умивальниця. У Святилище могли заходити тільки священники. В середині зліва знаходився семисвічник, а справа стіл із показними хлібами. По центру жертовник на всеспалення. У Святеє Святих міг заходити тільки первосвященник і тільки раз у рік. У Святеє Святих знаходився Ковчег Заповіту, у якому зберігалися Скрижалі Заповіту, жезл Аарона, манна.

Пересувний похідний храм, збудований за Божим наказом переданий через Мойсея, для служіння богу під час мандрів пустелею.

Посилання