Перегляд вихідного коду сторінки Сицилія

{{otheruses}}
{{Адміністративна одиниця
| назва = Сицилія
| місцева_назва = {{lang-it|Sicilia}}<br/>[[Сицилійська мова|сицил.]] ''Sicilia''
| герб = Coat of arms of Sicily.svg
| прапор = Sicilian Flag.svg
| розташування_розмір = 
| розташування = Файл:Regione Sicilia 3.svg
| розташування2 = Map of region of Sicily, Italy, with provinces-it.svg
| найменування = [[Адміністративний поділ Італії|Регіон Італії]]
| центр = [[Палермо ]]
| найбільше_місто = [[Палермо ]]
| країна = {{ITA}}
| тип_регіону = Провінції
| регіон = [[Агрідженто (провінція)|Агрідженто]],<br/>[[Кальтаніссетта (провінція)|Кальтаніссетта]],<br/>[[Катанія (провінція)|Катанія]],<br/>[[Енна (провінція)|Енна]],<br/>[[Мессіна (провінція)|Мессіна]],<br/>[[Палермо (провінція)|Палермо]],<br/>[[Рагуза (провінція)|Рагуза]],<br/>[[Сіракуза (провінція)|Сіракуза]],<br/>[[Трапані (провінція)|Трапані]]
| тип_підрозділів = Комуни
| підрозділи = 390
| офіційна_мова = [[Італійська мова|італійська]],<br/>[[Сицилійська мова|сицилійська]],<br/>[[Грецька мова|грецька]],<br/>інші
| населення = 5 077 487
| список_за_населенням = Адміністративний поділ Італії
| місце_за_населенням = 4
| щільність_населення = 197 осіб/км²
| список_за_щільністю_населення = Адміністративний поділ Італії
| місце_за_щільністю_населення = 8
| етнікон = ''сицилієць'', ''сицилійка'', ''сицилійці''
| площа = 25 832
| список_за_площею = Адміністративний поділ Італії
| місце_за_площею = 1
| ширина = 280 км
| довжина = 185 км
| середня_висота = 391 м
| макс_висота = 3340
| часовий_пояс = [[UTC+1]] (взимку),<br/>[[UTC+2]] (влітку)
| місце_за_ввп = 8
| ввп = 84 млрд. [[євро]]
| ввп_на_душу_населення = 17 488 [[євро]]
| заснований = 16 травня 1946<br/>(надано статус автономії)
| титул_голови_уряду = Президент
| голова_уряду = Росаріо Крочетта ([[Демократична партія (Італія)|демократи]])<br/>з 10.11.2012
| вебсайт = http://pti.regione.sicilia.it/portal/page/portal/PIR_PORTALE pti.regione.sicilia.it
| тип_коду_iso = [[ISO 3166-2]]
| код_iso = IT-82
| тип_скорочення  = [[Номенклатура територіальних одиниць для цілей статистики|NUTS]]
| скорочення = ITG1
| тип_скорочення2 = [[Національний інститут статистики Італії|ISTAT]]
| скорочення2 = 19
}}

'''Сици́лія''' ({{lang-it|}} ''Sicilia'') — найбільший [[острів]] у [[Середземне море|Середземному морі]], область з особливим статусом в [[Італія|Італії]] на острові '''Сицилія''', відокремлений від південно-західної окраїни материка [[Мессінська протока|Мессінською протокою]], розподілена на провінції [[Агрідженто (провінція)|Агрідженто]] (AG), [[Енна (провінція)|Енна]] (EN), [[Кальтаніссетта (провінція)|Кальтаніссетта]] (CL), [[Катанія (провінція)|Катанія]] (CT), [[Мессіна (провінція)|Мессіна]] (ME), [[Палермо (провінція)|Палермо]] (PA), [[Рагуза (провінція)|Рагуза]] (RG), [[Сіракуза (провінція)|Сіракуза]] (SR) й [[Трапані (провінція)|Трапані]] (TP).

Площа — 25700 км². Населення — {{formatnum:5040615}}<ref name="dem1">{{cite web|url=http://www.demo.istat.it/bilmens2012gen/index02.html|title=Демографічний баланс, червень 2012|publisher=[[ISTAT]]|accessdate=2013-02-26|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Ha5I1Ezo?url=http://www.demo.istat.it/bilmens2012gen/index02.html|archivedate=2013-06-23|deadurl=no}}{{ref-it}}</ref> осіб (2012).

Столиця — [[Палермо]].

== Географія ==

=== Географічне положення ===
Сицилія — найбільша область за площею серед областей Італії. Вся її територія складається з островів, причому 98% припадає на сам острів Сицилія, який відділений від материкової Італії Мессінською протокою. Найменша ширина протоки становить 3,5 км. Форма острова нагадує трикутник, завдяки чому острів називають ''Тринакрія'' ({{lang-lat|trinacria}} — «трикутна»). Зручні бухти трапляються зрідка (переважно на північно-західному та східному узбережжях).

<gallery widths="200" heights="200" perrow="5">
Файл:Etna02.jpg|[[Вулкан]] [[Етна]]
Файл:EtnaAvió.JPG|Вулкан [[Етна]]
Файл:Roccasalvatesta.JPG|Гора Рокка Новара видно з [[Фондакеллі-Фантіна|Фондачелі Фантіна]]
</gallery>

=== Рельєф ===
[[Файл:Sicily map.svg|міні|200пкс|Рельєф]]
[[File:Altimetria Sicilia.svg|thumb|Частка гір, пагорбів та рівнин]]
[[Файл:Sicily-mountains-map-bjs.jpg|міні|200пкс|Гори]]

Берегова лінія Сицилії простяглася майже на 1000 км; береги переважно круті, на півночі острова — [[Абразія|абразійні]]. Для місцевого пейзажу типові великі [[Відносна висота|перепади висот]], оскільки на Сицилії переважає гористий та горбкуватий [[Рельєф географічний|рельєф]]. Вздовж північного берега (узбережжя [[Тірренське море|Тірренського моря]]) простягається система глибоко розчленованих [[Гірський хребет|гірських хребтів]] та окремих масивів [[Пелоритані]], [[Неброді]] та [[Мадоніє]]. Вони утворюють [[гірська система|гірську систему]] Сицилійські [[Апенніни]], яка структурно є продовженням гір [[Апеннінський півострів|Апеннінського півострова]]. Ці гірські масиви складаються переважно з [[гнейс]]ів, [[Кристалічні сланці|кристалічних сланців]], [[філіт]]ів. У будові гір Неброді значну роль відіграє [[фліш]], а гір Мадоніє — [[вапняк]] та [[доломіт]]и. Центральна частина Сицилії зайнята [[Низькогір'я|низькогір'ями]] та горбистими [[Височина|височинами]], складеними [[Глина|глинами]], [[Сланці|сланцями]], [[Мергель|мергелями]]; тут знаходиться невеликий гірський масив, відомий як [[Ерейські гори]]. Південно-східну частину острова займає вапнякове [[Карст|закарстоване]] гірське плато [[Іблейські гори|Іблейських гір]]. [[Рівнина|Рівнинні]] ділянки займають близько 15 % території острова й характерні для західного та східного узбережжя; найбільша рівнина — поблизу міста [[Катанія]].

На острові Сицилія розташований діючий [[вулкан]] [[Етна]], висотою приблизно 3329 метрів. Етна — найвищий вулкан в [[Європа|Європі]] (3328 м); останнє сильне [[виверження вулкана|виверження]] було в [[1971|1971 року]]. Його висоту не може визначити точно, оскільки вона постійно змінюється в результаті вивержень і викиду шлаків. Етна — найвища гора Сицилії, займає територію площею 1250 квадратних кілометрів. Висока активність вулкана зумовлена розташуванням на стику двох [[Тектоніка плит|тектонічних плит]]: [[Африканська плита|Африканської]] та [[Євразійська плита|Євразійської]]. З цієї ж причини Сицилія є регіоном з високим рівнем сейсмічної активності: на острові часто відбуваються [[Землетрус|землетруси]], інколи дуже руйнівні, такі як [[Сицилійський землетрус|Сицилійський землетрус 1693 року]] або [[Мессінський землетрус|Мессінський землетрус 1908 року]].

На острові є також кілька недіючих вулканів. На прилеглих [[Ліпарські острови|Ліпарських островах]], розташованих на північний схід від Сицилії, є діючий вулкан [[Стромболі]].

'''Найвищі гори:''' [[Етна]] (3328 м), [[Піццо Карбонара]] (1979 м), [[Монте Соро]] (1847 м).

'''Регіональні природні парки:''' [[Алькантара]], [[Етна]], [[Неброді]], [[Мадон'є]], [[Макалубе-ді-Арагона]].

<gallery>
File:Beach in Taormina.JPG|[[Таорміна]]
File:Capodorlando.jpg|[[Капо д'Орландо]]
File:Stromboli-view.jpg |[[Стромболі]]
File:2009-03-22 03-29 Sizilien 551 Aetna.jpg|[[Етна]] — найвищий діючий [[вулкан]] Європи
File:Baia di Marina di Ragusa-Autore Giorgio Leggio.jpg |[[Маріна ді Рагуза]]
File:Turkish Steps in Agrigento.jpg|[[Скала деі Туркі]]
File:Veduta-Vallone-Caltanissetta.jpg|Холмиста місцевість навколо [[Кальтаніссетта]], центр острова
File:Zingaro 063.jpg|Природна резервація Дзінгаро
</gallery>

{{панорама|Mt Etna and Catania1.jpg|800px|Етна над передмістям Катаньї}}
{{панорама|Spiaggia Isola dei Conigli.jpg|800px|Пляжі Лампедузи}}

=== Гідрографія ===
Сицилія з усіх боків оточена водами Середземного моря (північне узбережжя острова омиває Тірренське море, яке є частиною Середземного). На острові є декілька річок, найбільші з яких [[Сальсо (річка)|Сальсо]] (144 км) та [[Сімето (річка)|Сімето]] (113 км).

{|
|-
|width="10"| 
|valign="top"|
{| class="wikitable"
|-
!Річка
!Довжина в км
|-
|[[Сальсо (річка)|Сальсо]]
|144
|-
|[[Сімето (річка)|Сімето]]
|113
|-
|[[Беліче]]
|107
|-
|[[Діттайно]]
|105
|-
|[[Платані (річка)|Платані]]
|103
|-
|Горналунга
|81
|-
|[[Джелі (річка)|Джелі]]
|74
|-
|Сальса Чімароса
|72
|-
|Torto
|58
|-
|[[Ірмініо]]
|57
|-
|[[Дирило]]
|54
|-
|[[Вердура]]
|53
|-
|[[Алькантара (річка)|Алькантара]]
|52
|-
|[[Телларо (річка)|Телларо]]
|45
|-
|[[Анапо (річка)|Анапо]]
|40
|}
|}

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
File:Gole dell'Alcantara-pjt1.jpg|Каньйон річки [[Алькантара]]
File:Simeto.jpg|Річка [[Сімето]]
File:Papiro-Ciane.jpg|Папірус на річці Чане
</gallery>

=== Клімат ===
Клімат Сицилії — типово [[середземноморський клімат|середземноморський]], з жарким літом та короткою м'якою зимою. Кількість сонячних годин в середньому сягає 2500 на рік (для порівняння, в континентальній Італії — 2000, на півдні Франції — 1800). Незначні опади випадають переважно в зимові місяці — з жовтня до березня. Максимальна температура спостерігається в липні та серпні — в середньому +26 °C, а мінімальна від +10 °C до +14 °C — в грудні й лютому. Температура води коливається між +16 [[градус Цельсія|°C]] взимку і +27 °C улітку.

Дикоросла рослинність відповідна до клімату. Для пейзажу острова характерні культурні рослини ([[цитрусові]], [[виноград]], [[пальми]], [[кактус]]и, [[опунція]]). Вершина Етни близько дев'яти місяців року покрита снігом.

== Історія ==
=== Доісторичний період ===
{{main|Доісторична Сицилія}}
Перші сліди людини на території Сицилії належать до епохи [[палеоліт|палеоліту]].

В епоху раннього [[неоліт]]у (7000—6000 до н. е.) територія Сицилії була заселена носіями [[культура кардіальної кераміки|культури кардіальної кераміки]]. Аж до раннєписемного періоду розвиток Сицилії відбувався синхронно з сусідньою [[Мальта|Мальтою]], на обох островах представлені ті самі [[Археологічна культура|археологічні культури]] з однаковими особливостями (пор. [[доісторична Мальта]]), за тим винятком, що на Сицилії не споруджували [[Мегалітичні храми Мальти|мегалітичні храми]] (тобто щодо Мальти вона могла займати підлегле становище).

Найдавніші мешканці Сицилії, відомі з письмових [[Стародавній Рим|давньоримських]] джерел — [[сікани]], нащадки автохтонної [[Археологія|археологічної]] [[культура Кастеллуччо|культури Кастеллуччо]]), а також [[сікули]] та [[елімці]] (один з «[[народи моря|народів моря]]», що прибув з [[Мала Азія|Малої Азії]]). Одна з найвідоміших археологічних пам'яток Сицилії доримського періоду ([[XII століття до н. е.|XII]]–[[VII століття до н. е.]]) — [[некрополь Панталіка]] з понад 5000 гробниць, вирубаних у скелях, занесений до [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Італії|списку світової спадщини ЮНЕСКО]].

=== Античність ===
{{Див. також|Візничий з острова Мотія, Сицилія}}

[[Файл:Sicily Selinunte Temple E (Hera).JPG|thumb|Грецький храм на Сицилії, присвячений [[Гера|Гері]], споруджений у [[V століття до н. е.|V столітті до н. е.]]]]
[[File:Segesta-Teatre-7527panoramic2.jpg|thumb|[[Театр Сегеста]]]]

З VII століття до н. е. Сицилія була колонізована поселенцями з [[Карфаген]]а та [[давньогрецька колонізація|греками]]. На той час на сході острова проживали сікули, а на заході — [[фінікійці]]. Перші незабаром [[Асиміляція (культурна)|асимілювалися]], а останніх вигнали з острова після битви при [[Гімера|Гімері]] ([[480 до н. е.|480 рік до н. е.]])

Найдавнішою грецькою колонією на Сицилії вважається [[Наксос (Сицилія)|Наксос]], заснований у [[734 до н. е.|734 року до н. е.]] на східному узбережжі біля гори Етни. Його заснували вихідці з [[Халкіда|Халкіди]] на [[Евбея|Евбеї]] та з острова [[Наксос]] у [[Егейське море|Егейському морі]]. Близько [[735 до н. е.]] дещо південніше [[коринф]]яни заснували [[Сіракузи]] ({{lang-el|Συράκοσαι, Συράκουσαι, Συρήκουσαι}}, {{lang-la|Syracusae}}) — найбільшу грецьку колонію на Сицилії. У [[729 до н. е.|729 року до н. е.]] засноване місто Катане ([[Катанія]]). Близько [[730 до н. е.|730]]–[[720 до н. е.|720 років до н. е.]] вихідці з [[Куми|Кум]] та інших халкидських міст почали колонізацію [[Мессінська протока|Мессінської протоки]] й заснували Занклу, пізніше названу [[Мессіна]].

Під час [[Пелопоннеська війна|Пелопоннеської війни]] [[431 до н. е.|431]]–[[404 до н. е.|404 років до н. е.]] Афіни намагалися захопити Сицилію, але зазнали невдачі. З [[V століття до н. е.]] [[Карфаген]] прагнув оволодіти островом Сицилія. Особливої гостроти боротьба проти карфагенської експансії досягла за тиранів Сіракуз [[Діонісій I|Діонісія I]] та [[Агафокл]]а. Остаточно карфагеняни були витіснені з острова римлянами під час [[Перша Пунічна війна|Першої Пунічної війни]] [[264 до н. е.|264]]–[[241 до н. е.|241 років до н. е.]]

241 року до н. е. Сицилія стала першою [[римська провінція|римською провінцією]], житницею [[Стародавній Рим|Риму]]. З 241 року до н. е. до [[440|440 року н. е.]] [[Сицилія (римська провінція)|Сицилія була римською провінцією]]. Тут були значні рабовласницькі [[латифундія|латифундії]]. Водночас на Сицилії спалахували найбільші [[Сицилійське повстання рабів|повстання рабів]].

=== Середньовіччя ===
В епоху раннього Середньовіччя Сицилія перебувала в руках [[вандали|вандалів]] ([[V століття|V століття н. е.]]), [[остготи|остготів]] ([[VI століття]]), [[Візантія|Візантії]] ([[535]]), [[Араби|арабів]] — з [[888|888 року]]. [[948|948 року]] на Сицилії утворився напівнезалежний {{нп|Арабський емірат на Сицилії|емірат||Emirate of Sicily}}. У [[XI століття|XI столітті]] Сицилію завоювали [[нормандці]]. Нормандське завоювання супроводжувалося масовим напливом поселенців з [[Франція|Франції]] та [[Італія|Італії]], внаслідок чого [[Арабська мова|арабську]] та [[Грецька мова|грецьку мови]] витіснила [[сицилійська мова]], що тут сформувалася. Під час [[Хрестові походи|хрестових походів]] Сицилія, завдяки вигідному географічному положенню, переживала економічний підйом.

У [[XII століття|XII]]–[[XIII століття]]х Сицилія була частиною [[Королівство Сицилія|Сицилійського королівства]]. У [[1266]]—[[1268|1268 роки]] Сицилійським королівством заволодів [[Карл I Анжуйський]]. [[1282|1282 року]] проти нього спалахнуло [[Сицилійська вечірня|повстання]], в результаті якого Анжуйська династія втратила владу над Сицилією. У 1282—[[1302|1302 роки]] на острові утвердилися [[Арагон (королівство)|королі Арагону]].

[[1434|1434 року]] засновано [[Катанійський університет]].

=== Новий час ===
[[Файл:Palermo BW 2012-10-09 12-04-52.jpg|thumb|Кафедральний собор Палермо]]

За [[Утрехтський мирний договір (1713)|Утрехтським мирним договором 1713 року]] острів Сицилія відійшов до [[Герцогство Савойя|Савойського герцогства]]. За Лондонським договором [[1720]] року Сицилія відійшла до [[Габсбурзька монархія|Австрії]].

У [[1735]]—[[1860]] Сицилією правили [[Бурбони]] з [[Неаполь (метрополійне місто)|Неаполя]] ([[Королівство обох Сицилій]]).

У [[1806]] засновано [[університет Палермо]].

У період [[наполеон]]івського панування в Італії на Сицилії перебував неаполітанський король [[Фердинанд I (король Обох Сицилій)|Фердинанд IV]] (1799–1802, 1806–1814).

У [[1812]] король змушений проголосити конституцію, складену за зразком англійської, яку проте він скасував у 1816.

У [[1860]] на Сицилії спалахнуло повстання, яке підтримав [[Джузеппе Гарібальді]] зі своєю {{нп|Експедиція Тисячі|«Тисячею»||Expedition of the Thousand}}, в результаті чого острів був звільнений від влади [[Бурбони|Бурбонів]] і в [[1861]] ввійшов до складу [[Королівство Італія (1861-1946)|об'єднаного Італійського королівства]].

У кінці [[XIX століття]] на Сицилії вирували великі селянські [[повстання]].

=== Новітня історія ===
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Сицилія стала плацдармом для наступу союзних військ на Апеннінському півострові. У [[1943]] здійснено [[Сицилійська операція|висадку союзних військ у Сицилії]].

У [[XX століття|XX столітті]] економіка Сицилії зберігала аграрний характер. З цим значною мірою пов'язано існування на Сицилії такої потужної злочинної організації, як [[Коза Ностра|сицилійська мафія]].

У [[1947]] Сицилія отримала обласну [[Автономія|автономію]].

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
File:Sicily 2008 082 Mozia.jpg|Руїни стародавнього та могутнього фінікійського міста Мот'я
File:Dolmenmontebubbonia.jpg|Дольмен [[Монте Буббонія]], південна Сицилія<ref>Salvatore Piccolo, ''Ancient Stones: The Prehistoric Dolmens of Sicily'', Brazen Head Publishing, Thornham/Norfolk (UK) 2013.</ref>
File:Dolmen di Avola.JPG|Дольмен [[Авола]], східна Сицилія
File:Agrigento-Tempio della Concordia01.JPG|Храм Згоди, [[Агрідженто]]
File:Agrigent BW 2012-10-07 13-09-13.jpg|Храм Згоди, [[Агрідженто]]
File:Selinunte - tempio C.jpg|[[Храм Селінунте]]
File:Taormina BW 2012-10-05 16-05-05.jpg|Греко-римський театр [[Таорміна]]
File:Sicily by Piri Reis.jpg|Історична мапа Сицилії, [[Пірі Рейс]]
File:Palermo-San-Giovanni-bjs-2.jpg|[[San Giovanni degli Eremiti]], Червоні куполи вказують на візантійську архітектуру
File:Sicilia Monreale2 tango7174.jpg|Візантійські мозаїки, [[Монреале]]
File:0480 - Palermo - Cattedrale con statua di Santa Rosalia - Foto Giovanni Dall'Orto 28-Sept-2006.jpg|Башти Палермського кафедрального собору
File:MonrealeCathedral-pjt1.jpg|Кафедральний собор, [[Монреале]]
File:Francesco Hayez 023.jpg|Зображення сицилійського повстання
File:Catania BW 2012-10-06 11-23-47.JPG|[[Сицилійське бароко]], [[Катанія]]
File:Partenza da Quarto.jpg|Початок Тисячної експедиції Гарібальді, [[1860]]
File:Private Roy W. Humphrey of Toledo, Ohio is being given blood plasma after he was wounded by shrapnel in Sicily on 8-9-43 - NARA - 197268.jpg|Лікування американського визволителя, [[9 серпня]] [[1943]]
File:Palermo panorama.JPG|[[Палермо]], [[2005]]
</gallery>

== Економіка ==
Завдяки економічному зростанню останніх років Сицилія піднялася на восьме місце серед областей Італії за [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]]. Це приблизно 86 000 млн [[євро]]. Проте ВВП на особу досі залишається доволі низьким і становить близько 17 000 євро, що значною мірою пояснюється хоч і слабшим, але все ще наявним впливом [[мафія|мафії]] в певних регіонах острова.

<div style="font-size:90%; border:0px; padding:0px; margin-left:1em; margin-right:0px;margin-bottom:0px; text-align:center">
{| class="wikitable" style="width:80%;"
|-
! || [[2000]] || [[2001]] || [[2002]] || [[2003]] || [[2004]] || [[2005]] || [[2006]] || [[2008]] || [[2009]]
|-
| align=left |'''ВВП'''<br/>(млн євро)|| 67.203,8 || 70.530,1 || 72.855,0 || 75.084,5 || 77.327,3 || 80.358,1 || 82.938,6 || 88.327,73 || 86.015,0
|-
| align=left | '''ВВП на душу населення'''<br/>(євро) || 13.479,6 || 14.185,7 || 14.662,2 || 15.053,9 || 15.440,1 || 16.023,2 || 16.531,5 || 17.533 || 17.045,2<ref>[http://www.istat.it/dati/dataset/20091111_00/ Istat.it — Conti economici regionali]</ref><ref name="Dati Istat — Tavole regionali">{{cite web|url=http://www.istat.it/dati/dataset/20071004_00|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080309125317/http://www.istat.it/dati/dataset/20071004_00|archivedate=9 березень 2008|title=Dati Istat – Tavole regionali|publisher=Istat.it|accessdate=23 April 2010|deadurl=no}}</ref><ref>[http://www.livesicilia.it/2009/07/16/in-sicilia-nel-2008-pil-a-07-per-cento/ Sicilia nel 2008 PIL a '0.7%] livesicilia.it</ref>
|-
|}</div>

=== Сектори економіки ===
У таблиці подано дані про сектори економіки Сицилії за [[2006|2006 рік]]<ref name="Dati Istat — Tavole regionali"/>:
{| class="wikitable" style="text-align:right"
|-
! align=left | '''Економічна активність''' !! '''ВВП''' (млн €) !! '''% сектор<br/>(в регіоні)''' !! '''% сектор<br/>(в країні)'''
|-
| align=left |[[Сільське господарство]], [[рибальство]]|| 2 923.3 || 3.52% || 1.84%
|-
| align=left |[[Промисловість]]|| 7 712.9 || 9.30% || 18.30%
|-
| align=left |[[Будівництво]]|| 4 582.1 || 5.52% || 5.41%
|-
| align=left |[[Торгівля]], [[готельний бізнес]], [[транспорт]], телекомунікації та інші галузі сфери послуг|| 15 159.7 || 18.28% || 20.54%
|-
| align=left |[[Фінансова діяльність]] та [[ринок нерухомості]]||17 656.1 || 21.29% || 24.17%
|-
| align=left |Інші галузі економічної активності||24 011.5 || 28.95% || 18.97%
|-
| align=left |ПДВ та інші податки|| 10 893.1 || 13.13% || 10.76%
|-
| align=left |'''ВВП Сицилії'''|| '''82 938.6''' || ||
|}

=== Промисловість ===
У [[1950-ті|1950-х]]—[[1970-ті|1970-х роках]] тут з'явилися потужні осередки промисловості. У [[1973|1973 року]] в промисловості було зайнято 30,6 % економічно активного населення (причому близько 1/3 їх — ремісники), у сільському господарстві — 27,2 %. Традиційні галузі промисловості — видобуток сірки, будівельного каменю, морської солі, харчова (переробка цитрусових, помідорів, оливок, виноробство), деревообробна, швейна, суднобудування ([[Палермо]], [[Мессіна]]). Серед нових галузей — видобуток калійних солей, нафти, природного газу; нафтопереробка ([[Аугуста]], [[Пріоло-Гаргалло|Пріоло]], [[Рагуза]], [[Джела]], [[Мілаццо]]), хімічна (найбільші центри — Пріоло та [[Джела]]), цементна, електротехнічна та радіоелектронна промисловість. Виробництво електроенергії переважно на ТЕС, понад 10 млрд [[кіловат-година|кВт·год]].

Найбільший нафтопереробний завод потужністю 20 млн т на рік сирої нафти побудований у місті [[Мілаццо]].

Головний транспортний вузол Сицилії — Палермо, порт, вузол повітряних шляхів сполучення, автомобільних доріг та залізниць. Інші порти: Аугуста (36,3 млн т), Джелі, Мілаццо; велика частина вантажообігу — нафта і нафтопродукти. Через Мессінську протоку Сицилія з'єднана з Апеннінським півостровом [[Пором|поромом]] [[Мессіна]] — [[Реджо-Калабрія]].

=== Сільське господарство ===
На Сицилії близько 650 тисяч гектарів відведено під посівне сільське господарство<ref>Antonio Saltini, Sicilia fra feudi e giardini. Bologna, Edagricole 1982</ref>.

Всупереч нестабільному водопостачанню, [[сільське господарство]] є одним з найважливіших економічних ресурсів регіону. Дуже важливим є вирощування [[Тонконогові|злакових]], серед них [[пшениця|пшениці]] одного з найцінніших видів «твердого зерна», з якої виробляють найкращі сорти [[паста (їжа)|пасти]]. Вирощування злакових мало велике значення вже в часи римлян (острів називали «римською житницею»). У великих кількостях вирощують [[Маслина європейська|оливки]], з яких виробляють якісну [[оливкова олія|оливкову олію]].

Один з типових фруктів — [[хурма]]. Вирощуванням хурми займаються в комуні [[Мізільмері]], де в листопаді проходить свято на честь цього фрукта. Економічно важливим для острова є вирощування фруктів, що свого часу вважалися екзотичними — [[Ківі (фрукт)|ківі]], [[Манго (фрукт)|манго]]. Крім того, клімат Сицилії дозволяє вирощувати [[банани]], [[фісташки]] та [[мигдаль]].

Розвинений сектор культивації рідкісних квітів, таких як, наприклад, [[орхідеї]], яким дуже підходить клімат острова. Сицилійські квіти експортують в інші європейські країни.

На Сицилії розвинене [[виноробство]] та [[бджільництво]].

=== Рибальство ===
Риболовля є однією з найважливіших галузей економіки Сицилії. На острові чимало великих рибальських портів. Основу риболовної промисловості становить вилов [[сардини|сардин]], [[анчоус|анчоусів]], [[тунець|тунця]], [[скумбрія|скумбрії]], тобто типової блакитної риби Середземного моря, яка постачає консервну промисловість необхідним матеріалом для виробництва рибних консервів, а також копченої риби.

Також практикується [[рибництво]] — розведення зубатки, [[золоті рибки|золотих рибок]], а також [[устриця|устриць]] та інших [[молюск]]ів.

=== Енергетика ===
Лінія електропередач, яка проходить через Мессінську протоку, забезпечує частковий експорт електроенергії на Сицилію, та дозволяє регіону отримувати більше половини енергії, що постачається з північної [[Європа|Європи]], якої потребують 5 мільйонів жителів острова. Більша частина цієї енергії споживається містами, а також використовується для електрифікованих залізничних шляхів.

=== Транспорт ===
На Сицилії добре розвинене авіаційне, поромне, автомобільне, автобусне сполучення, існує залізничний транспорт.

На Сицилії розташовано три міжнародні аеропорти: Аеропорт Палермо-Пунта Раїзі ([[Палермо)]], Аеропорт Катанія-Фонтанаросса ([[Катанія]]) та аеропорт Вінченцо Флоріо ([[Трапані]]), який діє з 2009 року. З Палермо є авіарейси до островів [[Лампедуза]] та [[Пантеллерія]]. Аеропорт Комізо ([[Комізо]]) відкрився для цивільних рейсів з травня 2013 року.

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
File:Autostrada A20 Torregrotta.jpg|Шосе А20 Мессіна — Палермо біля Торреґротти
File:Alstom Cityway Tram Messina 06T.jpg|Мессінський трамвай
File:Punta Raisi staz ferr treni.jpg|Станція Пунта Раїзі Палермського метрополітену біля Міжнародного аеропорту Палермо
File:Archimarina.JPG|Порт міста [[Катанія]]
</gallery>

=== Туризм ===
[[File:Spiaggia Isola dei Coniglio Lampedusa.JPG|thumb|[[Лампедуза]]]]

На острові динамічно розвивається індустрія туризму, чому сприяють привабливий теплий клімат, морські пляжі та велика кількість історичних пам'яток.

У [[2007]] Сицилію відвідало 2 847 575 італійських та 1 766 763 іноземних туристів<ref>[http://www.istat.it/dati/catalogo/20100409_00/NoiItalia2010.pdf Dati Istat 2007]</ref>.

Найбільш туристичною на острові є [[Мессіна (провінція)|провінція Мессіна]], яку щороку відвідують до 5 млн туристів.<ref>[http://www.zerodelta.net/messina.php ZeroDelta.net]</ref>.

== Демографія ==

{{Historical populations
|type=
|align=right
|widths=50px
|heights=50px
|footnote=Джерело: [[Національний інститут статистики Італії|ISTAT]] 2010
|1861|2409000
|1871|2590000
|1881|2933000
|1901|3568000
|1911|3812000
|1921|4223000
|1931|3906000
|1936|4000000
|1951|4487000
|1961|4721000
|1971|4681000
|1981|4907000
|1991|4966000
|2001|4969000
|2011|5002904}}

=== Етно-мовні меншини ===
На Сицилії проживають дві історичні етно-мовні меншини: сицилійські ломбарди та [[арбереші]].

* '''Сицилійські ломбарди''' є мовною меншиною, що проживає в північно-центральній частині Сицилії й розмовляє ізольованим варіантом [[Галло-романські мови|галло-італійських діалектів]], так званою галло-італійською говіркою Сицилії. Сицилійські ломбарди примігрували близько 900 років тому з Північної Італії й заселили центральну та східну частини острова під час норманського завоювання Сицилії (1061–1091). Найбільші громади сицилійських ломбардів мешкають в [[Айдоне]], [[П'яцца-Армерина]], [[Нікозія]], [[Сан Фрателло]], [[Новара-ді-Сицилія]].

* '''[[Арбереші]]''' оселилися в Південній Італії в [[XV століття|XV]]-[[XVIII століття]]х. Міграція відбувалася кількома хвилями. Арбереші є нащадками албанців-католиків, які покинули [[Албанія|Албанію]] після її захоплення [[Османська імперія|Османською імперією]]. Зараз на Сицилії є три великі громади арберешів, що знаходяться в [[Контесса-Ентелліна]], [[П'яна-дельї-Альбанезі]] та [[Санта-Кристіна-Джела]]. Найбільшим осередком культурного життя арберешів є П'яна-дельї-Альбанезі, де розташовані церковні та соціально-культурні заклади цієї меншини.

=== Іноземці на Сицилії ===
На 31 грудня [[2013]] року на острові проживало 162 408 іноземців, що становить приблизно 3 % усього населення острова. Найбільшими етнічними групами були вихідці з таких країн:<ref>{{cite web|url=http://demo.istat.it/str2013/index.html|title=dati Istat 31 dicembre 2013|accesso = |data = }} Джерело: Istat.</ref>:
* {{ROU}} 48 014
* {{TUN}} 17 876
* {{MAR}} 14 398
* {{LKA}} 13 554
* {{ALB}} 7 440
* {{CHN}} 6 928
* {{BGD}} 5 995
* {{POL}} 5 352
* {{PHL}} 5 142
* {{MUS}} 3 300
* {{GHA}} 3 060

== Визначні місця ==

=== Світова спадщина ЮНЕСКО ===
[[Файл:Mosaic in Villa Romana del Casale, by Jerzy Strzelecki, 13.jpg|Одна з мозаїк [[Вілла Романа дель Казале]]|thumb]]
На Сицилії є шість пам'яток, занесених до списку [[світова спадщина ЮНЕСКО|світової спадщини ЮНЕСКО]]:
* '''Долина храмів у [[Акрагант]]і''' (з 1997) — визначна архітектурна й історична пам'ятка часів [[Велика Греція|Великої Греції]]. Розташована в [[Акрагант]]і.<ref>{{cite web|url=http://whc.unesco.org/en/list/831|title=Archaeological Area of Agrigento – UNESCO World Heritage Centre|publisher=Whc.unesco.org|date=7 December 1997|accessdate=6 May 2009}}</ref>
* '''[[Вілла Романа дель Казале]]''' (з 1997) — давньоримська вілла, побудована у першій чверті IV століття і розташована приблизно за 5 км від міста [[П'яцца-Армерина]]. Тут збереглася найбільша й найбагатша в світі колекція давньоримських мозаїк.<ref name="Wilson">R. J. A. Wilson: ''Piazza Armerina''. In: Akiyama, Terakazu (Ed.): ''The dictionary of Art. Vol. 24: Pandolfini to Pitti.'' Oxford 1998, ISBN 0-19-517068-7.</ref>
* '''[[Ліпарські острови]]''' (з 2000) — архіпелаг вулканічного походження в [[Тирренське море|Тирренському морі]]. Ліпарські острови є популярним курортом, щорічно їх відвідують до 200 000 туристів.<ref>{{cite web|url=http://whc.unesco.org/en/list/908|title=Isole Eolie (Aeolian Islands) – UNESCO World Heritage Centre|publisher=Whc.unesco.org|date=30 November 2000|accessdate=6 May 2009}}</ref>
* '''[[Міста пізнього бароко в районі Валь-ді-Ното]]''' (з 2002) — за визначенням ЮНЕСКО, ці міста становлять «кульмінацію та завершальний розквіт [[бароко]]вого мистецтва в Європі».<ref>[http://whc.unesco.org/archive/advisory_body_evaluation/1024rev.pdf Noto (Italy) — No 1024rev], ICOMOS, January 2002, Advisory Body Evaluation, Unesco</ref> До списку ЮНЕСКО занесено такі міста: [[Кальтаджіроне]], [[Мілітелло-ін-Валь-ді-Катанія]], [[Катанія]], [[Модіка]], [[Ното]], [[Палаццоло-Акреїде]], [[Рагуза]] та [[Шиклі]].
[[Файл:Cathedral of San Giorgio in Modica.JPG|thumb|Собор Святого Георгія в Модіці]]
* '''[[Некрополь Панталіка]]''' разом з містом '''[[Сіракуза]]''' (з 2005). Некрополь Панталіка — великий некрополь з понад 5000 поховань 13-7 століть до н. е. Місто [[Сіракуза]] відоме насамперед численними пам'ятками давньогрецького періоду.
* '''[[Етна]]''' (з 2013) — пам'ятка природи, один з найактивніших вулканів у світі.<ref>{{Cite journal |url=http://www.italymagazine.com/news/mount-etna-becomes-world-heritage-site| title=Mount Etna Becomes a World Heritage Site |publisher=Italy Magazine |date=4 May 2013 |postscript=}}</ref>

[[Файл:Sicilia Taormina4 tango7174.jpg|thumb|right|[[Таорміна]], центральна площа міста.]]

==== Кандидати до списку ====
* Арабо-норманське [[Палермо]] та собори в [[Чефалу]] й [[Монреале]];<ref>[http://www.worldheritagesite.org/sites/t5565.html Arab-Norman Palermo and the cathedral churches of Cefalů' and Monreale — World Heritage Site — Pictures, info and travel reports] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150612133023/http://www.worldheritagesite.org/sites/t5565.html |date=12 червень 2015 }}. World Heritage Site. Retrieved on 2012-12-18.</ref>
* [[Таорміна]];<ref>[http://www.worldheritagesite.org/sites/t1164.html Taormina and Isola Bella — World Heritage Site — Pictures, info and travel reports] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120912165936/http://www.worldheritagesite.org/sites/t1164.html |date=12 вересень 2012 }}. World Heritage Site. Retrieved on 2012-12-18.</ref>
* [[Мотія]] та [[Марсала]] — пам'ятки фінікійсько-пунічної цивілізації в [[Італія|Італії]];<ref>[http://www.worldheritagesite.org/sites/t2029.html Mothia and Libeo Island: The Phoenician-Punic Civilization in Italy — World Heritage Site — Pictures, info and travel reports] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130524003331/http://www.worldheritagesite.org/sites/t2029.html |date=24 травень 2013 }}. World Heritage Site. Retrieved on 2012-12-18.</ref>
* [[Скала деї Туркі]].<ref>[http://www.worldheritagesite.org/alltentative.html All Tentative Sites]. World Heritage Site. Retrieved on 2012-12-18.</ref>

=== Археологічні пам'ятки ===
На Сицилії збереглися сліди дуже багатьох культур й величезна кількість археологічних пам'яток. Нижче подані найвідоміші та найкраще збережені з них:

* [[Сікули]]/[[Сікани]]/[[Еліми]]: [[Сегеста]], [[Ерикс]], [[Іспіка]], [[Тапсос]], [[Некрополь Панталіка|Панталіка]].
* Давні греки: [[Сіракузи]], [[Агрідженто]], [[Селінунт]], [[Гела]], [[Камарина]], [[Гімера]], [[Мегара Гіблеа]], [[Наксос Сицилійський]], [[Гераклея Мінойська]],
* Фінікійці: [[Мотія]], [[Солунтум]], [[Марсала]].
* Римляни: [[Піацца-Армерина]], [[Чентуріпе]], [[Таорміна]].
* Араби: [[Палермо]], [[Мацара-дель-Валло]].

== Культура ==

=== Архітектура ===
[[Файл:SiracusaCathedral-pjt1.jpg|міні|300пкс|Сіракузький собор. Архітектор Андреа Пальма (1728)]]

Найвизначніші архітектурні пам'ятки Сицилії споруджені в античні часи, в період [[нормани|норманського]] завоювання, панування [[Гогенштауфени|Гогенштауфенів]] та в епоху [[бароко]].

Оскільки в античні часи Сицилія входила до так званої [[Велика Греція|Великої Греції]], тут можна досі побачити чимало давньогрецьких храмів. Наймасштабнішими пам'ятками античності є храми в [[Селінунт]]і, [[Сіракузи|Сіракузах]] та [[Сегеста|Сегесті]], а також комплекс споруд в [[Агрідженто]]. [[Храм Конкордіа]] в [[Агрідженто]] вважається найкраще збереженим давньогрецьким храмом взагалі. З грецьких та римських часів збереглися великі театри в Сіракузах, [[Таорміна|Таорміні]] та [[Тіндарі]], а також амфітеатри в Сіракузах та [[Катанія|Катанії]]. Перлиною античної архітектури вважається багата вишуканими мозаїками [[Вілла Романа дель Казале]], що розташована біля [[П'яцца-Армерина|П'яцци-Армерини]].

Споруди, збудовані за часів арабського панування, були переважно перебудовані норманами, таким чином виник типово сицилійський [[Арабо-норманський стиль|арабо-візантійсько-норманський архітектурний стиль]]. Типовими для цього стилю є купольні церкви [[Сан-Джованні-деі-Лебброзі]], [[Сан-Джованні-дельї-Ереміті]] та [[Сан-Катальдо (церква)|Сан-Катальдо]] в [[Палермо]], а також оздоблені мозаїками собори в [[Монреале]] та [[Чефалу]]. З часів панування [[Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)|Фрідріха II]] збереглися численні фортифікаційні споруди, такі як [[Кастелло Урсіно]] в Катанії або замки в Сіракузах та [[Енна|Енні]].

Внаслідок потужного землетруси 1693 року південно-східна частина острова зазнала великих руйнувань й цілі міста, такі як [[Ното]], [[Модіка]], [[Рагуса]] та [[Катанія]], були відбудовані в стилі [[сицилійське бароко|сицилійського бароко]]. Вісім з цих міст, об'єднаних назвою «Міста пізнього бароко в долині Ното» було занесено до [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Італії|списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО]]<ref>[http://whc.unesco.org/en/list/1024 Сайт ЮНЕСКО, об'єкт 1024]</ref>. Великий внесок у відбудову цих міст в стилі бароко зробили архітектори [[Розаріо Гальярді]] та [[Джованні Баттіста Ваккаріні]].

<gallery widths="200px" heights="200px" perrow="5">
File:Sicilia Siracusa1 tango7174.jpg|Сіракузький кафедральний собор
File:Sicilia Noto1 tango7174.jpg|Кафедральний собор сан Ніколо, [[Ното]]
File:Fontana della Vergogna Palermo Italy - Creative Commons by gnuckx (5063452393).jpg|Водограй Вергонья, [[Палермо]]
File:Piazza Duomo by night (4200075849).jpg|П'яцца Дуомо, [[Катанія]]

File:Palermo teatro massimo.jpg|Національний театр, Палермо
File:CastelloUrsino1CT.JPG|[[Замок Урсіно]], [[Катанія]]
File:Palermo-Zisa-bjs2007-01.jpg|[[Замок Зіса]], [[Палермо]]
File:Castello Donnafugata, Ragusa.JPG|[[Замок Доннафугата]], [[Рагуза]]
File:Erice-castello.jpg|[[Замок Ериче]], [[Ериче]]
</gallery>

=== Образотворче мистецтво ===
[[Файл:Antonello da Messina - Virgin Annunciate - Galleria Regionale della Sicilia, Palermo.jpg|міні|праворуч|200пкс|Мадонна Аннунціата. Антонелло да Мессіна (1475)]]

Одним з найвидатніших сицилійських скульпторів був [[Антонелло Гаджині]]. Він створив чимало скульптур в стилі епохи Відродження зокрема для собору в Палермо та Мессінського собору, де також можна побачити скульптурні роботи Рінальдо Бонанно.

Представник раннього Відродження [[Антонелло да Мессіна]], що творив у 15 ст., відомий своїми полотнами далеко за межами Сицилії. Картини да Мессіни зночною мірою сприяли поширенню олійного живопису в усій Італії. Наступниками да Мессіни були такі ренесансні митці, як Антонелло да Саліба, П'єтро да Саліба та Антоніо Джуффре, полотна яких сьогодні можна побачити в художньому музеї Мессіни. Там також представлені найкращі роботи [[Колін де Котер|Коліна де Котера]] та [[Джироламо Алібранді]], якого називають мессінським Рафаелем.

[[П'єтро Новелліні]] був визначним сицилійським майстром 17 ст. Головними темами його картин були біблійні сюжети. Найвидатнішими представниками сицилійського барокового живопису вважаються Нікола ван Губракен та Джованні Туккарі.

Найвидатнішими художниками Сицилії в 20 ст. були [[П'єтро Консагра]] та [[Ренато Гуттузо]].

=== Література ===
 
З сицилійських творів грецької доби збереглися лише фрагменти. Література стародавніх греків-сицилійців відрізняється від творів місцевих жителів. Крім [[Піндар]]а, який присвятив ліричні поеми [[Сіракузи|Сіракузам]] та [[Агрідженто]], збереглися імена ще двох поетів, греків-сицилійців. [[Стесіхор]], який жив у [[Катанія|Катанії]] у VII–VI ст. до н. е., за словами [[Цицерон]]а, «досяг великої слави у всій Елладі». Стесіхор залишив декілька фрагментів у гомерівському стилі. [[Феокрит]], який жив у IV–III ст. до н. е., створив жанр [[пастораль|пасторалі]]. Іншою важливою фігурою в грецької епохи був історик [[Діодор Сицилійський]].

Першим відомим письменником середньовічній Сицилії став арабський поет [[Ібн Хамдіс]], який народився в Сіракузах 1055 року. У молоді роки він був змушений покинути Сицилію й все життя писав вірші, сповнені ностальгії за землею своєї юності. У XIII столітті при дворі імператора [[Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)|Фрідріха II]] та його спадкоємця [[Манфред (король Сицилії)|Манфреда]] виникла перша в Італії школа ліричної поезії — «сицилійська школа». Серед її провідних постатей були [[Джакомо Лентіні]], [[П'єтро делла Вінья]], [[Стефано Пронотаро]], [[Рінальдо д'Аквіно]] та [[Гвідо де Колумна]]. В їхній любовній ліриці використовувалися теми [[провансальська література|провансальської поезії]], вірші писалися розмовною італійською, а не латиною.

Протягом всієї епохи Відродження та періоду [[бароко]] сицилійська література перебувала в занепаді. Рідкісним винятком у цей період став [[Антоніо Венеціано (поет)|Антоніо Венеціано]] (нар. у [[Монреале]] 1543 року) — поет, що писав на місцевому діалекті й залишив збірки любовної лірики.

Письменники [[Джованні Верга]] та Федеріко де Роберто, який написав роман «Віце-королі» ({{lang-it|I Vicere}}) про сім'ї аристократів XIX століття з Катанії, стали основоположниками реалістичного роману в стилі [[веризм]]у. В одному стилі з ними творив і [[Луїджі Капуана]].

У ХХ столітті література Сицилії була багата на видатні імена. У першій половині століття головною її фігурою був прозаїк і драматург [[Луїджі Піранделло]], який 1934 року отримав [[Нобелівська премія з літератури|Нобелівську премію з літератури]].
1959 року Нобелівську премію з літератури одержав сицилійський поет [[Сальваторе Квазімодо]], що писав у дусі [[герметизм]]у.

Уродженець Палермо [[Джузеппе Томазі ді Лампедуза]] прославив Сицилію романом «Леопард» ({{lang-it|Il Gattopardo}}, в інших перекладах «Гепард»). Роман є яскравим портретом феодальної Сицилії. Пізніше на його основі [[Лукіно Вісконті]] зняв однойменний [[Леопард (фільм)|фільм]].

Поет з Катанії Джованні Формізано (1878–1962) писав вірші, використовуючи місцевий сицилійський діалект італійської мови. Видатним сицилійським прозаїком другої половини 20 ст. був [[Леонардо Шаша]], який в іронічній та критичній манері змальовував життя сучасної йому Сицилії. Несподівану письменницьку кар'єру зробив режисер та мистецтвознавець [[Андреа Каміллері]]. У 69-річному віці він написав свій перший кримінальний роман з комісаром Сальво Монтальбано, який приніс йому визнання не лише в Італії, але й далеко за її межами. Зараз твори Каміллері перекладено багатьма мовами світу. А серія його романів з комісаром Монтальбано, що не лише розплутує різноманітні злочини, а й любить готувати типово сицилійські страви, стала своєрідною літературною й кулінарною візитівкою сучасної Сицилії.

=== Музика і театри ===
[[Файл:Vincenzo bellini.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Вінченцо Белліні]]]]
Народна музика досі відіграє на Сицилії примітну роль. На сьогодні відомо більше 5 000 народних сицилійських пісень. Народні пісні виконуються на Сицилії в супроводі простих музичних інструментів, таких як марранцану (''marranzanu'' — сицилійська [[дримба]]), тамбуредду (''tambureddu'' — [[бубон]]), фріскалетту (''friscalettu'' — різновид бамбукової [[флейти]]) та чіарамедда (''ciaramedda'' — різновид [[волинка|волинки]]). Інші популярні інструменти на Сицилії — це [[гітара]] (''chitarra''), [[мандоліна]] (''mandolino'') та [[акордеон]] (''organetto''). Найвідоміший народний танець Сицилії — [[тарантелла]].

На Сицилії зберігся особливий вид пісні — [[канцона]], при виконанні якої музика чергується зі співом. Сицилійський народний спів та народні інструменти зазнали значного впливу східної музики.

В історії [[класична музика|класичної музики]] Сицилія представлена насамперед двома іменами: уродженцем Палермо [[Алессандро Скарлатті]] та вихідцем з Катанії [[Вінченцо Белліні]]. Скарлатті є зачинателем жанру симфонії. Він створив для багатьох опер своєрідні вступи, які назвав «симфоніями» (''Sinfonia''). Невдовзі інші композитори також почали писати такі вступи для інших опер, згодом ці вступи усамостійнилися й сформувалися в класичну [[симфонія|симфонію]]. Белліні уславався як автор численних опер, найвідомішими з яких є «Сомнамбула», «[[Норма (опера)|Норма]]» та «[[Пуритани (опера)|Пуритани]]». На честь Белліні було названо оперний театр, що знаходиться в Катанії — Театр массімо Белліні. У Палермо знаходиться найбільший оперний театр Італії — [[Театр Массімо]]. В Мессіні знаходиться Театр Віктора Емануїла II. Як театральні та концертні майданчики часто використовуються збережені античні театри й амфітеатри Сицилії.

=== Музеї ===
Найбільшими археологічними музеями на Сицилії є Регіональний археологічний музей Антоніо Салінаса в [[Палермо]], в якому представлені пам'ятки західної частини Сицилії, та Регіональний археологічний музей Паоло Орсі в [[Сіракузи|Сіракузах]], де експонуються археологічні артефакти зі східної частини острова.

Найбільшим художнім музеєм є Регіональна галерея Сицилії, що знаходиться в Палермо. Багато цінних творів образотворчого мистецтва виставлено в Регіональному музеї Палаццо Белломо в Сіракузах та в Регіональному музеї Мессіни. Найбільша етнографічна колекція на Сицилії представлена в Сицилійському етнографічному музеї Джузеппе П'єтре в Палермо.

Деякі інші музеї:
* Археологічний музей (Катанія),
* Регіональний археологічний музей ([[Агрідженто]]),
* Музей ісламського мистецтва ([[Палермо]]),
* Інтернаціональний музей маріонеток Антоніо Паскуаліно (Палермо),
* Геологічний музей Гемелларо (Палермо),
* Галерея сучасного мистецтва (Палермо),
* Археологічний парк в [[Солунт]]і,
* Регіональний музей Аугустіно Пепполі (художній музей, [[Трапані]]).
* Музей Ліпарських островів ([[Ліпарі]]).

=== Кухня ===
{{main|Сицилійська кухня}}
Сицилійська кухня належить до найдавніших та найбагатших за різноманіттям страв регіональних кухонь Італії. Типовими закусками або перекусками на Сицилії є [[аранчині]], невеличкі рисові кульки з начинкою, та [[сфінчіоне]], або сицилійська [[піца]]. Типовою макаронною стравою в Палермо є «паста кон ле сарде» (''Pasta con le sarde'' — спагетті з сардинами), а в Катанії — «паста алла норма» (''Pasta alla Norma'' — спагетті з баклажанами, названі за [[Норма (опера)|однойменною оперою]] [[Вінченцо Белліні|Белліні]]). Типовою стравою сільських районів є «фарсу магру» — своєрідний м'ясний рулет з вареним яйцем. В прибережних районах часто подають до столу фаршировану рибу. Такою рибною стравою є, наприклад, «сарде а беккафіко» ({{lang-it|Sarde a beccafico}}). До смаженої риби або м'яса традиційно подають салат з апельсинів ({{lang-it|Insalata di arance}}). Найвідомішими сортами сицилійських сирів є [[рагузано]] ({{lang-it|Ragusano}}, його також називають «качіокавалло» {{lang-it|Caciocavallo}}) та [[пекоріно]].

Солодкі страви мають на Сицилії особливу популярність. Рецепти цих страв часто походять ще з арабських часів. Особливо відомим десертом є [[касата]] ({{lang-it|Cassata}}), торт з легкого [[бісквіт]]ного тіста з фруктами. Популярними є [[фрутта-марторана]] — фрукти з [[марципан]]у, [[каннолі]] — трубочки з тіста з начинкою з [[рікотта|рікотти]] та «паста ді мандорле» — сицилійське печиво з мигдалем.

Страви з Сицилії ще в середньовіччі вплинули на розвиток англійської кухні через [[нормани|норманів]]. Так в середньовічних англо-норманських рукописах про кухонну майстерність є рецепти таких страв, як «пум д'оранж» (Poume d'oranges) або «голова турка» (Teste de Turke), що мають виразне арабське походження й потрапили до Англії завдяки культурному трансферу.<ref>Melitta Weiss Adamson: ''Regional Cuisines of Medieval Europe.'' Routledge, New York 2002, ISBN 0-415-92994-6, p. 27.</ref>

;Сицилійські вина:

* Таска д'Альмерита (Tasca d'Almerita)
* Доннафугата (Donnafugata)
* Феудо Монтоні (Feudo Montoni)
* Аббаціа Санта Анастасіа (Abbazia Santa Anastasia)
* Планета (Planeta)
* Пеллегріно (Pellegrino)
* Марко де Бартолі (Marco De Bartoli)

== Адміністративний устрій ==
[[Файл:Map of region of Sicily, Italy, with provinces-en.svg|міні|right|270px|Адміністративний устрій регіону Сицилія]]
Адміністративно регіон Сицилія поділений на 9 провінцій:

{| class="wikitable sortable"
|-
! style="background:#CCCCFF"|№
! style="background:#CCCCFF"|Провінція
! style="background:#CCCCFF"|Площа,<br/>км²
! style="background:#CCCCFF"|Населення,<br/>чол. (2013)
! style="background:#CCCCFF"|Густота населення,<br/>чол./км²
! style="background:#CCCCFF"|Кількість комун
|-
| 1
| [[Агрідженто (провінція)|Агрідженто]]
| 3042
| 455 288
| 149,6
| 43
|-
| 4
| [[Енна (провінція)|Енна]]
| 2562
| 173 558
| 67,7
| 20
|-
| 2
| [[Кальтаніссетта (провінція)|Кальтаніссетта]]
| 2128
| 272 359
| 127,9
| 22
|-
| 3
| [[Катанія (провінція)|Катанія]]
| 3553
| 1 084 674
| 305,3
| 58
|-
| 5
| [[Мессіна (провінція)|Мессіна]]
| 3247
| 654 520
| 201,5
| 108
|-
| 6
| [[Палермо (провінція)|Палермо]]
| 4992
| 1 244 012
| 249,2
| 82
|-
| 7
| [[Рагуза (провінція)|Рагуза]]
| 1614
| 313 698
| 194,3
| 12
|-
| 8
| [[Сіракуза (провінція)|Сіракуза]]
| 2109
| 402 680
| 190,9
| 21
|-
| 9
| [[Трапані (провінція)|Трапані]]
| 2460
| 435 877
| 177,1
| 24
|-
|
| '''Разом по Сицилії'''
| '''25.711'''
| '''5.050.001'''
| '''196'''
| '''390'''
|}

Деякі провінції включають прилеглі маленькі острови: [[Ліпарські острови]] (Мессіна), острів [[Устіка]] (Палермо), [[Егадські острови]] й острів [[Пантеллерія]] (Трапані), [[Пелагські острови]] (Агрідженто).

== Персоналії ==

=== Сицилійці в історії ===
* [[Архімед]] — вчений, філософ
* [[Емпедокл]] — філософ
* [[Евн]] — ватажок повстання рабів
* [[Святий Йосиф Піснеписець]] — християнський святий
* [[Діодор Сицилійський]] — історик
* [[Горгій]] — філософ
* [[Джаухар ас-Сакалі]] — генерал і правитель
* [[Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)]]

=== Відомі уродженці ===

* [[Граф Каліостро]]
* [[Віталіано Бранкаті]], письменник
* [[Вінченцо Белліні]], композитор
* [[Андреа Каміллері]], письменник
* [[Френк Капра]], кінемотографіст
* [[Джованні Джентіле]], філософ
* [[Сальваторе Джуліано]], сицилійський Робін-Гуд
* [[Ренато Гуттузо]], художник
* [[Етторе Майорана]], фізик
* [[Антонелло да Мессіна]], художник
* [[Джованні Пачіні]], композитор
* [[Луїджі Піранделло]], письменник
* [[Сальваторе Квазімодо]], письменник
* [[Алессандро Скарлатті]], композитор
* [[Леонардо Шаша]], письменник
* [[Джузеппе ді Стефано]], тенор
* [[Джузеппе Томазі ді Лампедуза]], письменник
* [[Джузеппе Торнаторе]], кінорежисер
* [[Джованні Верга]], письменник
* [[Еліо Вітторіні]], письменник
* [[Марія Грація Кучінотта]], акторка
* [[Фіорело]], співак, комік
* [[Маріо Балотеллі]], футболіст
* [[Серджо Матарелла]], президент Італійської республіки

== Див. також ==
* [[1258 Сицилія]] — астероїд, названий на честь острова<ref>{{DMPN}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{Commonscat|Sicily}}
* [[:it:Bibliografia sulla Sicilia|Література про Сицилію]]
* [http://www.regione.sicilia.it/ Офіційна сторінка регіонального уряду Сицилії]
* {{Dmoz|World/Italiano/Regionale/Europa/Italia/Sicilia/}}
* [http://www.arcadeisuoni.org Arca dei Suoni - аудіоархів] Archivio sonoro digitale on-line del CRICD - Centro Regionale per l'Inventario, la Catalogazione e la Documentazione dei Beni Culturali della Regione Siciliana. 
*[http://www.artedigitale.eu/bildband/sicilia/ Фото Сицилії]
*[http://www.lasiciliainrete.it/ 10 000 зображень Сицилії]
*{{cite web |url=http://pleiades.stoa.org/places/462492 |title=Places: 462492 (Sicilia) |author=Wilson, R., R. Talbert, T. Elliott, S. Gillies |accessdate=8 March 2012|publisher=Pleiades}}
* [https://www.ancient.eu/https://www.ancient.eu/article/1190.| Piccolo, Salvatore (2018). ''Bronze Age Sicily''. Ancient History Encyclopedia.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
{{Розташування2|nw=|n=[[Тірренське море]]|ne=[[Мессінська протока]]|w=[[Середземне море]]|e=[[Іонічне море]]|sw=[[Середземне море]]|s=[[Середземне море]]|se=}}
{{ac}}
{{Регіони Італії}}
{{Сицилія}}
{{Геостратегічні точки світового океану}}

[[Категорія:Сицилія| ]]
[[Категорія:Острови Середземного моря]]
[[Категорія:Острови Італії]]