Перегляд вихідного коду сторінки Серце

[[Файл:Heart numlabels.svg|міні|300пкс|Анатомія серця людини. 1&nbsp;— [[праве передсердя]]; 2&nbsp;— [[ліве передсердя]]; 3&nbsp;— [[верхня порожниста вена]]; 4&nbsp;— [[аорта]]; 5&nbsp;— [[легенева артерія]]; 6&nbsp;— [[легенева вена]]; 7&nbsp;— [[мітральний клапан]]; 8&nbsp;— [[аортальний клапан]]; 9&nbsp;— [[лівий шлуночок]]; 10&nbsp;— [[правий шлуночок]]; 11&nbsp;— [[нижня порожниста вена]]; 12&nbsp;— [[Трикуспідальний клапан|тристулковий клапан]]; 13&nbsp;— [[клапан легеневого стовбура]]]]
'''Се́рце'''&nbsp;— це конусоподібний м'язовий порожнистий [[Орган (анатомія)|орган]] [[кровоносна система|кровоносної системи]], який своїми розміреними скороченнями прокачує [[кров]] або [[гемолімфа|гемолімфу]] крізь судини тіла, забезпечуючи [[живлення тварин|живлення]] і [[дихання]] [[тканина (біологія)|тканин]]. У [[вищі тварини|вищих тварин]] і [[людина розумна|людини]] серце є життєво потрібним органом. Під час [[ембріональний розвиток|ембріонального розвитку]] цей орган виникає одним із перших.

== Призначення ==
Серце перекачує кров з частотою, визначеною групою кардіостимуляційних клітин у синоатріальному вузлі. Вони виробляють струм, який викликає скорочення серця, подорожуючи атріовентрикулярним вузлом і вздовж [[Провідна система серця|провідної системи серця]]. Серце отримує кров із низьким вмістом кисню з [[Серцево-судинна система|системного кровообігу]], яка надходить у праве передсердя з верхніх та нижчих порожнистих вен і переходить у правий [[шлуночок]]. Звідси вона закачується в легеневий кровообіг крізь [[легені]], де отримує кисень і виділяє [[діоксид вуглецю]]. Потім збагачена киснем кров повертається в ліве [[передсердя]], проходить крізь лівий шлуночок і викачується по аорті до системного кровообігу — де використовується кисень і метаболізується до [[Діоксид вуглецю|діоксиду вуглецю]]. Серце у спокої б'ється з частотою, близькою до 72 ударів на хвилину, тож у людини яка досягла віку 60 років, серце билося вже понад два мільярди разів. Фізичні вправи тимчасово збільшують частоту серцевих скорочень, але з плином часу, знижують її середній рівень у спокої, тож корисні для здоров'я серця. 

== Патології ==
[[Серцево-судинні захворювання]] (ССЗ) є найпоширенішою причиною [[смерть|смерті]] в усьому світі і станом на [[2008 рік]] становили 30% смертей. З них понад три чверті є наслідком [[Ішемічна хвороба серця|ішемічної хвороби]] та [[Інсульт|інсульту]]. До чинників ризику ССЗ належать: 
* [[куріння]];
* [[Ожиріння|надмірна вага]];
* нестача [[фізичні вправи|фізичних вправ]];
* високий рівень [[холестерин|холестерину]];
* високий [[кров'яний тиск]];
* погано контрольований [[Цукровий діабет|діабет]]. 
Серцево-судинні захворювання часто не мають [[симптом|симптомів]], можуть спричиняти [[біль]] у [[грудна клітка|грудях]] чи [[задишка|задишку]]. [[Діагностика]] серцевих захворювань часто проводиться шляхом [[дослідження]] історії хвороби, прослуховування серцевих звуків за допомогою [[стетоскоп|стетоскопа]], [[Електрокардіографія|ЕКГ]] та [[Медична акустика|УЗД]]. Фахівці, які зосереджуються на захворюваннях серця, називаються [[Кардіологія|кардіологами]], хоча до [[лікування]] може бути залучено багато [[лікар|медичних фахівців]].
[[Файл:Latidos.gif|міні|290x290px|Кровообіг в порожнинах серця]]

== Історія досліджень ==
[[Файл:Leonardo da vinci, Heart and its Blood Vessels.jpg|thumb|Серце і кровоносні судини, [[Леонардо да Вінчі]], 15 ст.]]

=== Стародавня Греція ===
Клапани серця були описані медиками школи [[Гіппократ]]а ще за 4 ст. до [[наша ера|н.е.]], хоча їхні функції ще не розуміли. При розтині артерії зазвичай порожні, а кров збирається у венах. Древні анатоми вважали, що артерії заповнені повітрям і служать для циркуляції його в тілі. [[Ерасистрат]] зауважив, що при порізі живої людини артерії кровоточать. Він пояснив це тим, що повітря витісняється кров'ю через дрібні судини, постулювавши існування капілярів.

[[Гален]] уже знав, що в судинах тече кров й розрізняв темну венозну кров і світлу артеріальну. На тодішню його думку, ріст і енергія продукуються венозною кров'ю, що створюється в печінці, а артеріальна кров виробляється в серці й містить пневму. Він вважав, що серце не перекачує кров, а всмоктує її під час [[Діастола|діастол]], а рух крові забезпечує [[пульсація]] самих артерій. Також, визначивши, що серце є найбільш гарячим органом тіла, він припустив, що саме у серці виробляється тепло, що розноситься по тілу.

=== Середні віки ===
Перший опис [[Мале коло кровообігу|малого кола кровообігу]] і [[Коронарний кровообіг|коронарного кровообігу]] був зроблений у 1242 році сирійським вченим [[Ібн ан-Нафіс]]ом у його коментарях до [[Канон лікарської науки|канону лікарської науки]] [[Авіценна|Авіцени]].<ref>[http://circres.ahajournals.org/content/115/1/109.full Pulmonary Arterial Hypertension. Yesterday, Today, Tomorrow]{{ref-en}}</ref> 

У Європі тим часом панували теорії Галена. [[Андреас Везалій]] у власній роботі ''Про будову людського тіла'' (1543), спробував посперечатися з ними, проте зазнав різкої критики. [[Мігель Сервет]] у своїй роботі 1553 року писав, що шлях, яким кров перетікає з однієї половини серця до іншої, проходить через легені, тобто, також описав мале коло кровообігу.<ref>[http://ajplung.physiology.org/content/307/2/L121 Galen and the beginnings of Western physiology]{{ref-en}}</ref>

=== Новий час ===
Переламним у розумінні роботи серця, було оприлюднення 1628 року [[Вільям Гарвей|Вільямом Гарвейем]] праці «''Анатомічне дослідження про рух серця і крові у тварин''», у якій він показував, що артерії та вени з'єднуються дрібними судинами ([[капіляр (біологія)|капілярами]]), і, таким чином, уся система [[кровообіг]]у є замкненою. Роль серця в цій системі полягала в перекачуванні крові судинами.

Впродовж XIX&nbsp;ст. було відкрито такі частини [[провідна система серця|провідної системи серця]] як [[пучок Гіса]] і [[волокна Пуркіньє]], проте роль цієї системи була описана японським фізіологістом [[Сунао Тавара]] лише в 1906 році. Відкриття Артуром Кейтом і Мартіном Флаком невдовзі після цього [[Водій ритму серця|водія ритму серця]] дозволило у 1924 році винайти [[Електрокардіографія|електрокардіографію]].

Перший докладний опис [[Гострий інфаркт міокарда|серцевих нападів]] (гострих інфарктів міокарда), що не призвели до летального наслідку, належить українським лікарям [[Стражеско Микола Дмитрович|Стражеску М.Д]]. та [[Образцов Василь Парменович|Образцову В.П.]] — 1910 рік.<ref>{{Cite news|title=Diagnosis of myocardial infarction: historical notes from the Soviet Union and the United States|url=https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/327787/|work=The American Journal of Cardiology|date=1977-08|accessdate=2021-01-18|issn=0002-9149|pmid=327787|doi=10.1016/0002-9149(77)90018-2|pages=269–271|volume=40|issue=2|first=J. E.|last=Muller}}</ref>

На початку XX&nbsp;ст. фізіологи Отто Франк і Ернест Стерлінг, незалежно відкрили [[закон Франка-Старлінга]], що описує залежність сили стискання серця від розтягнення його камер.

1967 року, південно-африканським хірургом [[Крістіан Барнард|Крістіаном Барнардом]] була проведена перша операція з [[Трансплантація серця|трансплантації серця]].

== Типи сердець у тваринному світі ==

=== Види сердець за будовою ===
Серця різних груп тварин за будовою можна віднести до трубчастого або камерного типу.

Трубчасте серце прокачує кров чи [[Гемолімфа|гемолімфу]] за допомогою хвилеподібних скорочень стінок ([[перистальтика|перистальтики]]). Таким чином, однонапрямлений потік рідини створюється навіть за відсутності серцевих клапанів. Трубчасте серце [[членистоногі|членистоногих]] знаходиться у спинній ділянці. В [[комахи|комах]] і деяких [[ракоподібні|ракоподібних]], таких, як [[артемія]], серцева трубка може сягати значної довжини, тоді як у інших вона являє собою короткий м'язовий мішок. Кров чи гемолімфа надходить у трубчасте серце переважно через бічні отвори ({{lang-la|ostium}}) або ж з каудального кінця через [[вени|вену]], і скороченнями серцевої трубки нагнітається у краніальному напрямку в [[артерія|артерію]], зворотному рухові крові з якої, перешкоджає клапан. Під час розслаблення серця, отвори відкриваються і воно розширюється, що уможливлює надходження до нього крові (гемолімфи). Відтак серце членистоногих можна порівняти із всмоктувальним насосом. Трубчасті серця наявні також у [[покривники|покривників]] і в ембріонів [[хребетні|хребетних]].<ref name="MoormanChristoffels2003">{{cite journal|last1=Moorman|first1=Antoon F. M.|last2=Christoffels|first2=Vincent M.|title=Cardiac Chamber Formation: Development, Genes, and Evolution|url=https://archive.org/details/sim_physiological-reviews_2003-10_83_4/page/1223|journal=Physiological Reviews|volume=83|issue=4|year=2003|pages=1223–1267|issn=0031-9333|doi=10.1152/physrev.00006.2003}}{{ref-en}}</ref>
[[Файл:Arthropod_body_struct_01.png|ліворуч|міні|Основна складова тіла членистоногих&nbsp;— серце показано червоним кольором]]
У камерних серцях рухові крові у неправильному напрямку перешкоджають [[клапани серця|клапани]], здатні відкриватися лише в один бік. Цей вид серця зустрічається переважно у [[молюски|молюсків]] та хребетних. Завдяки дужим м'язам, таке серце діє як всмоктувально-нагнітальний насос, що забезпечує високий [[кров'яний тиск|тиск]]. У багатьох молюсків, зокрема в [[равлик]]ів, а також у нижчих хребетних, наповнення серця кров'ю відбувається завдяки створенню вакууму у порожнині [[перикард]]у, яким воно оточене. Кожен [[шлуночок серця|шлуночок]] камерного серця має товсті м'язові стінки; кров у нього нагнітається внаслідок скорочень розташованого перед ним [[передсердя]], м'язові стінки якого є менш товстими.

=== Типи сердець за видом регуляції ===
Механізми регуляції роботи серця поділяються на міогенні (пов'язані з особливостями [[кардіоміоцит]]ів) та нейрогенні (пов'язані із внутрішньосерцевою нервовою системою).

Серце скорочується у відповідь на дію електричного імпульсу. У міогенному серці цей імпульс виникає мимовільно та через рівні проміжки часу, у спеціалізованій ділянці серцевого м'яза, що називається [[водій ритму серця|водієм ритму серця]]. Міогенні серця мають хребетні, покривники, молюски, чимало [[кільчасті черви|кільчастих червив]] і членистоногих (у тому числі [[Комахи|комах]]). У [[птахи|птахів]] і [[ссавці]]в клітини, що породжують такі імпульси, зосереджені у [[синусово-передсердний вузол|синусово-передсердному вузлі]]. Загальна електрична активність міогенного серця може бути зображена [[електрокардіограма|електрокардіограмою]] (ЕКГ), яка для кожного виду тварин матиме свій типовий вигляд.

У нейрогенному серці імпульс, що викликає його скорочення, виникає в його [[нейрон|нервових клітинах]] (точніше&nbsp;— у клітинах його [[ганглій|гангліїв]]. Такий нейрогенний автоматизм зустрічається у деяких кільчастих червив і членистоногих, зокрема у представників ряду [[десятиногі|десятиногих]], до яких належать [[омар]]и, [[краби]] та інші. Якщо у міогенному серці збудження від водія серцевого ритму поширюється суміжними кардіоміоцитами і врешті-решт охоплює все серце, то для нейрогенних сердець подібного способу поширення збудження поки що не виявлено, натомість вони мають розвинену [[Іннервація|іннервацію]] м'язових клітин.[[Файл:2006_Heart_Musculature.jpg|міні|Закручений візерунок міокарда серця людини, допомагає серцевому насосу дієво перекачувати кров. Atrial musculature&nbsp;— [[м'язова система]] передсердь, Ventricular&nbsp; musculature&nbsp;— м'язова система шлуночків.]]Однак міогенні серця (наприклад, серця молюсків і хребетних) часто також високою мірою іннервовані. Таким чином, скорочення міогенного серця&nbsp;— як і нейрогенного&nbsp;— можуть відбуватися під впливом нервової системи. Відповідні нервові імпульси можуть спонукати чи гальмувати водій ритму серця, тим самим пришвидшуючи чи сповільнюючи серцебиття.

У членистоногих «довгі» серця частіше бувають нейрогенними, а «короткі»&nbsp;— міогенними. Серцеві скорочення сердець обох типів є зазвичай, незалежними від будь-яких сигналів [[центральна нервова система|центральної нервової системи]]; ця властивість серця відома як автоматія, чи авторитмія.

=== Другорядні серця ===

Більшість [[молюски|молюсків]] мають відкриту кровоносну систему з одним серцем, що містить передсердя і шлуночок. У [[головоногі|головоногих молюсків]], які мають більш досконалу закриту кровоносну систему, поряд із головним серцем є два допоміжних, котрі забезпечують кровообіг у [[зябра]]х. Таким чином, ці допоміжні серця працюють подібно до правої половини серця ссавців, пов'язаної з легеневим колом кровообігу.

У [[міксини|міксин]] поряд із головним серцем є також портальне, кардинальні й каудальне серця. Другорядні серця знаходяться і у венах крил [[кажани|кажанів]]. До системи лімфо- та кровообігу земноводних входять так звані лімфосерця, що знаходяться в області [[куприк]]а, мають нейрогенну автоматію, без водія ритму, і керуються [[Автономна нервова система|автономною нервовою системою]]. Лімфосерця є також у деяких плазунів і птахів, зокрема у страусів.

У багатьох видів комах другорядні серця беруть участь у роботі крил, ніг й антен, покращуючи нагнітання гемолімфи крізь судини цих дрібних частин тіла.

=== Інші органи, що забезпечують кровообіг ===
В багатьох видів тварин рухові крові, поряд із серцем, сприяють й інші органи. Наприклад, у наземних хребетних скорочення м'язів нижніх кінцівок, підсилюють зворотний рух венозної крові до серця, а рухи тіла в членистоногих зумовлюють рух гемолімфи. У деяких видів кровоносні судини мають здатність до скорочення; наприклад, у [[наутиліди|наутилід]] кров крізь зябра проходить до серця завдяки скороченням судин.

== Серце хребетних ==
Серця усіх [[Хребетні|хребетних]] тварин є міогенними, і за збудження [[Міокард|серцевого м'яза]] відповідає водій ритму серця. Це явище виникнення збудження за відсутності зовнішніх подразників, має назву авторитмії чи автоматизму серця.<ref>{{Cite web|title=Сучасні можливості регуляції серцевої діяльності {{!}} Блоги БДМУ|url=https://www.bsmu.edu.ua/blog/6081-suchasni-mozhlivosti-regulyatsii-sertsevoi-diyalnosti/|accessdate=2020-12-26}}</ref> 

За розвиток серця в усіх хребетних, відповідає консервативний набір генів транскрипційних факторів: NK2, {{нп|Mef2|||}}, GATA, TBX, HAN.<ref name="Olson2006">{{cite journal|last1=Olson|first1=E. N.|title=Gene Regulatory Networks in the Evolution and Development of the Heart|journal=Science|volume=313|issue=5795|year=2006|pages=1922–1927|issn=0036-8075|doi=10.1126/science.1132292}}</ref> Особливо важливими є гени [[TBX5]] та [[TBX20]]<ref name="JensenWang2013">{{cite journal|last1=Jensen|first1=Bjarke|last2=Wang|first2=Tobias|last3=Christoffels|first3=Vincent M.|last4=Moorman|first4=Antoon F.M.|title=Evolution and development of the building plan of the vertebrate heart|journal=Biochimica et Biophysica Acta (BBA) - Molecular Cell Research|volume=1833|issue=4|year=2013|pages=783–794|issn=01674889|doi=10.1016/j.bbamcr.2012.10.004}}</ref>.

=== Будова стінок серця ===
[[Скелет серця|Серцева оболонка]] (стінка) складається зі щільної сполучної тканини, яка надає структуру серцю. Вона утворює атріовентрикулярну перегородку, яка відокремлює передсердя від шлуночків, і [[Фіброзне кільце|фіброзні кільця]], які служать основою для чотирьох серцевих клапанів. Серцева оболонка також забезпечує важливу межу в системі [[Електропровідність|електропровідності]] серця, оскільки [[колаген]] не може проводити електрику. Міжпередсердна перегородка розділяє передсердя, а міжшлуночкова перегородка — шлуночки. Міжшлуночкова перегородка набагато товща за міжпередсердну перегородку, оскільки шлуночки повинні створювати більший тиск, коли вони скорочуються.<ref>{{Cite web|title=19.1 Heart Anatomy - Anatomy and Physiology {{!}} OpenStax|url=https://openstax.org/books/anatomy-and-physiology/pages/19-1-heart-anatomy|website=openstax.org|accessdate=2021-01-02|language=en}}</ref>

=== Серце риб ===
''Докладніше: [[Кровоносна система риб]]''[[Файл:Two_chamber_heart.svg|ліворуч|міні|Кровообіг крізь серце рибини: синусова пазуха, передсердя, шлуночок і вихідний тракт]]
Серце риб двокамерне з одним шлуночком та одним передсердям, мають також одне коло кровообігу.

Згідно з [[Теорія еволюції|еволюційним вченням]], вперше серце як повноцінний орган відзначається у [[Риби|риб]]: серце тут двокамерне, є клапанний апарат і серцева сумка.

Систему кровообігу примітивних риб можна умовно уявити у вигляді послідовно розташованого «чотирикамерного» серця зовсім не схожого на чотирикамерне серце птахів і ссавців:

*    «Перша камера» представлена венозним синусом, який забирає бідну на кисень кров від тканин риби (з печінкової та кардинальної вен);

*    «Друга камера» — власне передсердя, оснащене клапанами;

*    «Третя камера» — власне шлуночок;

*    «Четверта камера» — аортальний конус, що містить кілька клапанів і передає кров до черевної аорти.

Черевна аорта риб несе кров до [[Зябра|зябер]], де відбувається оксигенація (насичення киснем) і далі спинною аортою кров доправляється до інших частин тіла риби.

У вищих риб чотири камери розташовано не у вигляді прямолінійного ряду, а утворюють S-подібне утворення з останніми двома камерами, що лежать вище перших двох. Ця відносно проста картина спостерігається у [[Хрящові риби|хрящових риб]] і у [[Лопатепері|лопатеперих риб]]. У [[Костисті риби|костистих риб]] артеріальний конус дуже малий і його може бути більш точно визначено як частину аорти, а не серця. Артеріальний конус зустрічається не у всіх [[Амніоти|амніот]] — імовірно поглинається шлуночком серця впродовж еволюції, натомість як венозний синус присутній у вигляді рудиментарної будови у деяких рептилій і птахів, надалі в інших видів він зливається з правим передсердям і стає тим паче не помітним.

=== Серце земноводних ===
Кровоносна система складається з великого і малого кіл кровообігу. Поява другого кола пов'язана з надбанням легеневого дихання. Серце складається з двох передсердь (у правому передсерді кров змішана, переважно венозна, а в лівому — артеріальна) і одного шлуночка. Всередині стінки шлуночка утворюють згортки, що перешкоджають змішуванню артеріальної та венозної крові. Зі шлуночка виходить [[артеріальний конус]], забезпечений спіральним клапаном.

=== Серце плазунів ===
''Докладніше: [[Плазуни]]''

Серце плазунів трикамерне з двома передсердями і одним шлуночком, з неповною перегородкою у шлуночку (у крокодилів — чотирикамерне). У праве передсердя надходить венозна кров від усіх органів, у ліве — артеріальна кров із легеневих вен. Від правої частини [[Шлуночок|шлуночка]] з [[Венозна кров|венозною кров'ю]] відходить [[легенева артерія]], від середньої — ліва дуга [[Аорта|аорти]] зі змішаною [[Кров|кров'ю]], від лівої — права дуга [[Аорта|аорти]] з [[Артеріальна кров|артеріальною кров'ю]] (від цієї дуги відходять [[Сонна артерія|сонна]] та [[Підключична артерія|підключична артерії]], які несуть збагачену [[Кисень|киснем]] кров до голови та передніх кінцівок відповідно). На спинному боці тіла дуги аорти зливаються в непарну [[Спинна аорта|спинну аорту]], тому решта органів одержує змішану кров. Таким чином, у плазунів ще не відбувається повного розділення артеріальної та венозної крові. Є два кола кровообігу.

=== Серце ссавців і птахів ===

Серце [[ссавці]]в і [[птахи|птахів]] чотирикамерне. Розрізняють (за током [[кров]]і): [[праве передсердя]], [[правий шлуночок]], [[ліве передсердя]] і [[лівий шлуночок]]. Між передсердями і шлуночками знаходяться фіброзно-м'язові [[клапан]]и&nbsp;— праворуч [[трикуспідальний клапан]], ліворуч [[мітральний клапан]]. На виході із шлуночків [[Сполучна тканина|сполучнотканинні]] клапани (легеневий&nbsp;— праворуч і аортальний&nbsp;— ліворуч).

З однієї або двох передніх (верхніх) і задньої (нижньої) порожнистих вен [[кров]] надходить у [[праве передсердя]], потім у правий шлуночок, потім по малому колі [[кровообіг]]у кров проходить через [[легені]], де збагачується [[кисень|киснем]], надходить у [[ліве передсердя]], потім в лівий шлуночок і далі в основну артерію організму&nbsp;— [[аорта|аорту]] (птахи мають праву дугу аорти, ссавці&nbsp;— ліву).

== Розташування і будова серця людини ==
{{Infobox Anatomy |
Name         = Серце |
Latin        = Cor humanum|
GraySubject  = |
GrayPage     = |
Image        = Heart with ventricles and arteries.jpg |
Caption      = Модель серця людини. ''Позначення: A&nbsp;— [[аорта]]; B&nbsp;— [[лівий шлуночок]]; C&nbsp;— [[правий шлуночок]]; D&nbsp;— стовбур [[легенева артерія|легеневої артерії]]''|
Image2       = |
Caption2     = |
Precursor    = |
System       = |
Artery       = |
Vein         = |
Nerve        = |
Lymph        = |
MeshName     = |
MeshNumber   = |
}}

{{main|Серце людини}}
Маса серця дорослої людини становить 250...350 г. Серце розташоване у центрі [[грудна клітка|грудної клітки]], у нижній частині переднього [[середостіння]], і знаходиться у навколосерцевій сумці — [[перикард]]і, який захищає його від механічних впливів та інфекцій і фіксує на інших структурах, що його оточують. Верхня частина серця фіксується на великих судинах, нижня частина є вільною і лежить на [[Діафрагма (анатомія)|діафрагмі]].
[[Файл:Heart_near.png|ліворуч|міні|Серце людини знаходиться в середині грудної клітки, його вершина спрямована ліворуч.<ref>{{Cite web|title=XII. Surface Anatomy and Surface Markings. 6. Surface Markings of the Thorax. Gray, Henry. 1918. Anatomy of the Human Body.|url=https://www.bartleby.com/107/284.html|website=www.bartleby.com|accessdate=2020-12-14}}</ref>]]
Зовнішня стінка серця людини складається з трьох шарів. Зовнішній шар називається [[епікард]]ом чи вісцеральним перикардом, оскільки він одночасно являє собою внутрішній листок перикарду. Середній шар називається [[міокард]]ом і складається зі скоротної серцевої мускулатури. Внутрішній шар називається [[ендокард]]ом і перебуває у контакті з перекачуваною серцем кров'ю.

Серце людини є чотирикамерним: дві верхні камери називаються правим і лівим передсердями, дві нижні — правим і лівим шлуночками. Передсердя сполучається з відповідним шлуночком отвором, у якому знаходиться клапан: [[трикуспідальний клапан]] між [[праве передсердя|правим передсердям]] та [[правий шлуночок|правим шлуночком]] і [[мітральний клапан]] між [[ліве передсердя|лівим передсердям]] та [[лівий шлуночок|лівим шлуночком]]. Клапани запобігають рухові крові у зворотному напрямку. У [[серцевий цикл|серцевому циклі]] кожне з передсердь скорочується, через отвір нагнітаючи кров у відповідний шлуночок, після чого скорочуються шлуночки, виштовхуючи кров у [[велике коло кровообігу|велике]] і [[мале коло кровообігу|мале]] кола кровообігу.

У серце, а саме у передсердя, входять [[легеневі вени]] й верхня та нижня [[порожнисті вени]], що забезпечують надходження крові до передсердь, а виходять з нього, а саме зі шлуночків, [[аорта]] і [[легеневий стовбур]], якими кров надходить до кіл кровообігу. Щоби запобігти поверненню крові до шлуночків, між ними і артеріями знаходяться [[аортальний клапан|аортальний]] і [[клапан легеневої артерії|легеневий]] клапани, утворені трьома півмісячними клапанами кожен.

== Як працює серце людини ==
''Докладніше: [[Електрокардіографія]]''
[[Файл:ECG_Principle_fast.gif|міні|Відповідність ділянок [[Електрокардіограма|ЕКГ]] певній фазі роботи серця.]]
Скорочення волокон серцевого м’яза викликається електричними сигналами. У такому міогенному серці, як людське, імпульси, потрібні серцю для дії, мимовільно та ритмічно виробляються в спеціалізованих клітинах (пейсмекерні клітини) серцевого м’яза, клітинах кардіостимулятора. Таким чином, щоб електричне збудження могло поширюватися серцем, окремі клітини серцевого м’яза пов’язані між собою через малі пори в їх [[Клітинна мембрана|клітинних мембранах]]. Крізь ці [[щілинні контакти]] іони перетікають від клітини до клітини. Збудження яке виникає у водії ритму серця між верхньою [[Порожнисті вени|порожнистою веною]] і придатком правого передсердя, спочатку поширюється на обидва передсердя, а потім досягає камер крізь атріовентрикулярний вузол (AV-вузол) на рівні клапана. 

У двох камерах серця є [[Провідна система серця|провідна система]] для швидшого передавання, яка складається із спеціалізованих клітин серцевого м’яза.

Атріовентрикулярний (передсердно-шлуночковий) вузол розташований у товщі міжшлуночкової перегородки на межі передсердь і шлуночків. Збудження до цього вузла передається по міжвузлових провідних трактах (пучки Бахмана, Венкебаха та Тореля), що йдуть від синоатріального вузла. Від атріовентрикулярного вузла йде міжшлуночковою перегородкою [[пучок Гіса]] (передсердно-шлуночковий пучок), який ділиться на дві ніжки (праву і ліву), що йдуть до лівого і правого шлуночка серця. Ліва ніжка, своєю чергою, ділиться на передню та задню гілки. Права ніжка та гілки лівої ніжки переходять у волокна Пуркіньє, які безпосередньо співдіють із клітинами скорочувального [[Міокард|міокарда]].<ref>{{Cite web|title=ПРОВІДНА СИСТЕМА СЕРЦЯ|url=https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/7509/providna-sistema-sercya|website=Фармацевтична енциклопедія|accessdate=2021-01-18|language=uk}}</ref> У деяких випадках вони також можуть проходити крізь просвіт камери у вигляді «помилкових тіньових ниток» (Chordae tenineae spuriae) або всередині зв'язок-сповільнювачів (Trabeculae septomarginales). Така система дозволяє камерам узгоджено стискатися, попри їх розмір.<ref>https://physiology.nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2017/05/Розділ-11.2.-Провідна-система-серця.pdf</ref> 

Якщо з якихось причин збудження передсердь не досягає AV-вузла, це само по собі є більш повільним збудженням шлуночків (приблизно 40 / хв). AV-вузол також утворює частотний фільтр, який блокує надшвидке збудження передсердь (наприклад, тріпотіння або [[Фібриляція|фібриляцію]] передсердь) (→ [[AV-блокада|AV-блок]]).

== Серце в переносному сенсі ==
Також серце вживається в розмовній і технічній мовах в багатьох опосередкованих і цілком певних значеннях:
[[Файл:Heart_symbol_c00.png|міні|140x140пкс|Символ серця, який зображує кохання, прихильність і дружбу]]

*    Серце зазвичай є символом любові, прихильності і дружби (див. [[прислів'я]]: «''Припустив собі до серця».'' (Затужив, зажурився дуже). «''Серце серцю вість подає».'' (Люди близькі собі, відчувають щастя, чи нещастя одні одних навіть на віддалі).<ref>{{Cite web|title=Прислів'я та приказки про серце (з книги Володимира Плав'юка "Приповідки або українсько-народна філософія")|url=https://mala.storinka.org/прислів'я-та-приказки-про-серце-з-книги-володимира-плав'юка-приповідки-або-українська-народна-філософія.html|website=Мала Сторінка|accessdate=2021-01-21}}</ref>

*    Наші предки вірили, що серце — це вмістилище емоцій, думок і душі.

*    Символ серця може служити прикрасою або нагадуванням про людину (наприклад, пряник або інше декоративне сердечко).

*    Однак воно також може бути символом відваги й енергії: битися серцем або хоробро, означає здійснити відважний вчинок, в який людина вкладає всю свою фізичну та розумову енергію.

*    «Сердечна справа» зазвичай стосується дуже близької людини або особливо приємної речі (подія, предмет, власність, стосунки тощо) для певної людини.

*    Кажуть, що «неспокійні серця» — це люди неспокійні, невгамовні, небайдужі, гіперактивні тощо.

*    «Серце» може стосуватися найбільш важливої, центральної частини більшої технічної або соціальної системи (див. терміни «серце машини», «серце електростанції», «серце [[Європа|Європи]]<nowiki/>» та інше)

*    Серце дзвона — це вантаж що вільно висить, який «б'ється» об [[дзвін]] (порівняйте приказку «''Моє серце схоже на дзвін''»).

*    У [[Картярська гра|картярських іграх]], серце також червоне.

== Див. також ==
{{Div col|cols=3}}
* [[Фібриляція]]
* [[Кровоносна система]]
* [[Вроджені вади серця]]
* [[Набуті вади серця]]
* [[Серцево-судинні захворювання]]
* [[Гострий інфаркт міокарда]]
* [[Правило Гессе]]
{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Серце
|Портал             = Біологія
|Портал-зображення  = Crystal 128 babelfish.svg
|Портал1             = Медицина
|Портал1-зображення  = Star of life3.svg
|Вікісловник        = серце
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = Серце
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Hearts
|Метавікі           = 
|Проєкт             = 
}}

* {{книга
|автор = Henry Gray
|заголовок = Anatomy of the Human Body
|видання = [http://www.bartleby.com/107/ Gray Anatomy]
|видавництво = LEA & FEBIGER
|рік = 1918
|сторінок = 
|isbn = 
}}
* {{книга
|автор = Гоффман В., Крейнфилд П.
|заголовок = Электрофизиология сердца, пер. с англ.
|місце =М.
|видавництво = 
|рік = 1962
|сторінок = 
}}
* {{книга
|автор = Косицкий Г. И., Червова И. А.
|заголовок = Сердце как саморегулирующаяся система
|місце =М.
|видавництво = 
|рік = 1968
|сторінок = 
}}
* {{книга
|автор = Гайтон А.
|заголовок = Физиология кровообращения. Минутный объем сердца и его регуляция, пер. с англ.
|місце =М.
|видавництво = 
|рік = 1969
|сторінок = 
}}
* {{книга
|автор = Самойлова С. В.
|заголовок = Анатомия кровеносных сосудов сердца (атлас)
|місце =Л.
|видавництво = 
|рік = 1970
|сторінок = 
}}
* {{книга
|автор = 
|заголовок = Общая физиология сердца, пер. с англ.
|місце =М.
|видавництво = 
|рік = 1972
|сторінок = 
}}
* {{книга
|автор = Косицкий Г. И.
|заголовок = Афферентные системы сердца
|місце =М.
|видавництво = 
|рік = 1975
|сторінок = 
}}
* {{книга
|автор = Меерсон Ф. 3.
|заголовок =Адаптация сердца к большой нагрузке и сердечная недостаточность
|місце =М.
|видавництво = 
|рік = 1975
|сторінок = 
}}
* {{книга
|автор =Удельнов М. Г.
|заголовок =Физиология сердца
|місце =М.
|видавництво = 
|рік = 1975
|сторінок = 
}}
* {{книга
 |автор             = Данияров Санжарбек Бакирович
 |частина           = 
 |посилання частина = 
 |заголовок         = Работа сердца в условиях высокогорья
 |оригінал          = 
 |посилання         = 
 |відповідальний    = 
 |видання           = 
 |місце             = Ленинград
 |видавництво       = «Медицина». Ленинградское отделение
 |рік               = 1979
 |том               = 
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 152
 |серія             = 
 |тираж             = 4 000
 |isbn              = 
 |doi               = 
 |bibcode           = 
 |pmid              = 
 |archiveurl        = 
 |archivedate       =
 |ref               =
}} {{ref-ru}}
* {{книга
|автор = Свіридов О. І.
|заголовок = Анатомія людини
|місце = Київ
|видавництво = Вища школа
|рік = 2001
|сторінок = 240
}}
* {{книга
|автор = 
|заголовок = Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології
|місце = Львів
|видавництво = 
|рік = 2002
|сторінок = 240
}}
* {{книга
|автор = Paulo Soltoski, Hratch Karamanoukian, Tomas Salerno
|заголовок = Cardiac Surgery Secrets
|видання = 2 edition
|видавництво = Hanley & Belfus
|рік = 2003
|сторінок = 
|isbn = 1-56053-587-3
}}
* Muir, W. W., & Hamlin, R. L. (2020). Myocardial Contractility: Historical and Contemporary Considerations. Frontiers in physiology, 11, 222. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.00222

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20451.html Серце]}}
* {{УМЕ14|частина=Серце|сторінки=1723-1724}}
* [http://www.youtube.com/watch?v=oAPpoTXBV1Q Як працює серце людини]&nbsp;— Наочний анімаційний відеоролик

{{Серце|state=expanded}}
{{Серцево-судинна система}}

[[Категорія:Кровоносна система]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Органи]]
[[Категорія:Серце| ]]