Відкрити головне меню

Селе́ць — село в Україні, Дубровицькому районі Рівненської області. Населення становить 1976 осіб. Селець — центр Селецької сільської ради.

село Селець
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубровицький район
Рада/громада Селецька сільська рада
Код КОАТУУ 5621887301
Облікова картка с. Селець 
Основні дані
Засноване 1580
Населення 1976
Площа 1,41 км²
Густота населення 1401,42 осіб/км²
Поштовий індекс 34141
Телефонний код +380 3658
Географічні дані
Географічні координати 51°37′32″ пн. ш. 26°35′55″ сх. д. / 51.62556° пн. ш. 26.59861° сх. д. / 51.62556; 26.59861Координати: 51°37′32″ пн. ш. 26°35′55″ сх. д. / 51.62556° пн. ш. 26.59861° сх. д. / 51.62556; 26.59861
Середня висота
над рівнем моря
142 м
Водойми річка Горинь
Місцева влада
Адреса ради 34141, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Селець, вул. Шевченка, 2а, тел. 2-10-51
Карта
Селець. Карта розташування: Україна
Селець
Селець
Селець. Карта розташування: Рівненська область
Селець
Селець
Мапа

Село засновано в 1580 році. Село займає площу 1,41 км².

Код КОАТУУ: 5621887301. Телефонний код: +380 3658. Поштовий індекс: 34141. Географічні координати: 51°38′ північної широти, 26°04′ східної довготи.

Населення села становить 1976 осіб. Густота населення: 1401,42 чол./км².

Місцеві пам'ятки: Дім культури, бар «Надія», бар «Біля криниці».

На території Селецької сільської ради знаходиться 831 двір.

На території с. Селець знаходиться Загальноосвітня школа І — ІІІст., дитячий садочок «Сонечко», фельдшерсько — акушерський пункт, публічно — шкільна бібліотека, будинок культури, приватне підприємство «Горинь — Агро», поштове відділення, Св'ято- Миколаївська церква.

На 4 полях в районі села Селець вміст міді досягає 0.5-0.77[1].

В роки Німецько-радянської війни в селі діяла підпільна група[2].

Також в селі виявлено 66 учасників Других Національно-визвольних змагань 19411955 років. Сред яких 32 загиблих і 30 репресованих московсько-радянською окупаційною владою[3].

В Сельці працює підприємство по добуванню і переробці торфу ТОВ фірма «РЕКОРД»[4]

Географічне положення

Селець розташований на лівому березі річки Горинь, за 7 км від районного центру, за 12 км від залізничної станції Дубровиця (в минулому Домбровиця). Недалеко, за два кілометри від села, впадає в Горинь притока Случ. Село зі сходу, півдня, півночі оточене мальовничими луками, на заході, наче в серпанку, простягнувся ліс — батько повстанського краю. Нині Селець і Ясинець — одна сільська Рада. Селець розташований на північ від Дубровиці. З сходу села протікає ріка Горинь, на заході межує з Ясинцем, на півночі з селом Лютинськ, до Дубровиці відстань 4 км.

Історія

Село датується 1580 року . У 2010 році селу виповнилося 430 років від року заснування. Територія була заселена ще в добу мезоліту. В перші століття нашої ери тут проживало плем'я дулібів.

Під час Другої Світової війни

 
Учасники бойових дій Другої Світової війни

1 липня 1941 року фашистські війська зайняли село. В Сельці розстрілювали людей, вивозили в Німеччину. За німецької окупації старостою залишилися Петро Примаков, секретарем Петро Ісакович Черпак.

У ніч на 10 січня 1944 року війська 1-го Українського фронту прорвали оборону німців на річці Горинь, визволивши м. Дубровицю і с. Селець.

Походження назви

Назва села викликає в деяких дослідників району суперечності. Існує дві найвірогідніші причини назви: перша — за переказами сельчан назва села походить від слова «поселення». За другою версією — слово «селець» в Польщі є часто вживаним в назвах сіл. Форма «Сельце» дуже поширена в Польщі, Білорусі. Порівняємо білоруське «сяльц, сяльцо» (фільварок, маєток, ферма, бровар, вілла). Так трактує рівненський науковець Я.Пура у своїй праці «Сучасні прізвища Рівненщини» (Дубровицький район).

Усна народна творчість

Сельчани мають свою частку в усній народній творчості Полісся. Найбільше існує розповідей про заснування села. Зокрема, одна з них знаходить собі місце серед науковців — за розповідями село заснували ченці (або священики), що втікали від переслідувань. Тоді на тій території було багато води, а посередині стояв острів, на який могли потрапити тільки сельчани. Саме на острові вони й переховувалися. Пізніше була насипана гребля. За однією з розповідей, щоб завершити її вчасно за наказом польського пана, чоловіки самі лягли тілами. Хоч й зараз в селі існують власні вулиці (Вулиця Незалежності, Івана Франка і ін.) жителі Сельця по-селецькі називають кожен куточок —Острів, Гаряче Поле, Вигін, Камчатка, Центр, Біля Ріки, Гребля (по ній йде дорога, а з обабіч стоїть канава), Парк, Нова Вулиця, Хутір та ін. Гребля була насипана ще в царський період. Пісок возили кіньми. Село було поділене на бригади, кожна бригада мала свою ділянку греблі. На греблі споруджено 5 мостів. Раніше, під час повені, село перетворювалось на острів. Єдиний шлях добратися до села була гребля.

Галерея

Примітки

Посилання